Моделювання та проектування КІС. Стандарти моделювання

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з предмету „Корпоративні інформаційні системи ”

на тему „Моделювання та проектування КІС. Стандарти моделювання”

студентки 5-го курсу денної форми навчання

 

 

 

 

 

Керівник проекту

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012 р.

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

1. ПРИНЦИП СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ..……..………..4

2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ ТА ПРОЦЕС МОДЕЛЮВАННЯ………....8

3. МОДЕЛЬ СТВОРЕННЯ КОРПОРАТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ………………………………………………………...……………….12

4. СТАНДАРТИ МОДЕЛЮВАННЯ……………………………………………21

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….30

 

ВСТУП

Людина здавна використовує моделювання  для дослідження об'єктів, процесів, явищ в різних областях. Результати цих досліджень служать для визначення і поліпшення характеристик реальних об'єктів і процесів; для розуміння суті явищ і вироблення вміння пристосовуватися або керувати ними; для конструювання нових об'єктів або модернізації старих. Моделювання допомагає людині приймати обгрунтовані і продумані рішення, передбачати наслідки своєї діяльності.

Завдяки комп'ютерам не тільки істотно  розширюються області застосування моделювання, але й забезпечується всебічний аналіз отриманих результатів. Основна задача проектування і впровадження корпоративних інформаційних систем, як результату системної інтеграції це комплексна діяльність з вирішення бізнес-завдань засобами сучасних інформаційних технологій. Розробка проекту інформаційної системи ведеться спільно з клієнтом, що дозволяє створити успішно працюючу корпоративну інформаційну систему, і яка задовольняє всі потреби замовника.

Мета моєї курсової роботи з предмету «Корпоративні інформаційні системи»:

- отримати основні теоретичні  положення про створення корпоративних інформаційних систем;

- ознайомитися із підходами до моделювання та проектування КІС;

- ознайомитися зі стандартами моделювання;

Свою курсову роботу я виконала за допомогою методичних матеріалів, підручників, інтернету та таблиць.

Основним завданням було дослідити процеси моделювання та проектування корпоративних інформаційних систем.

 

1. ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИТСЕМ

Розвиток систем і засобів обчислювальної техніки, розширене їх впровадження у всі сфери науки, техніки, сфери  обслуговування і побуту привели до необхідності об'єднання конкретних обчислювальних пристроїв і реалізованих на їх основі інформаційних систем в єдині інформаційно-обчислювальні системи (ІОС) і середовища. При цьому розробники ІОС зіткнулися з рядом проблем.

Наприклад, різнорідність технічних засобів обчислювальної техніки з погляду організації обчислювального процесу, архітектури, системи команд, розрядності процесора і шини даних і т.д. При збільшенні числа типів інтегрованих пристроїв складність організації фізичного інтерфейсу між ними істотно зростала. Різнорідність програмованих середовищ, що реалізовуються в конкретних обчислювальних пристроях і системах, з погляду різноманіття операційних систем, відмінності в розрядності і інших особливостей привела до створення програмних інтерфейсів між пристроями і системами. При цьому необхідно відзначити, що досягти повної сумісності програмних продуктів, розроблених для конкретного програмного середовища, в іншому середовищі вдавалося не завжди. Різнорідність інтерфейсів спілкування в системі "людина-комп'ютер" вимагала постійного узгодження програмно-апаратного забезпечення і перенавчання кадрів.

 Вирішення проблем сумісності  привело до розробки великого  числа міжнародних стандартів  і угод у сфері застосування  інформаційних технологій і розробки інформаційних систем. Основоположним поняттям стало поняття відкриті системи.

 Термін відкрита система  сьогодні можна визначити як "вичерпний  і узгоджений набір міжнародних  стандартів на інформаційні технології  і профілі функціональних стандартів, які специфікують інтерфейси, служби і підтримуючі їх формати, щоб забезпечити взаємодію і мобільність програмних додатків, даних і персоналу".

Це визначення, сформульоване фахівцями  інституту IEEE (Institute of Electrical and Electronic Engineers), уніфікує зміст середовища, яке надає відкрита система для широкого використання. В даний час загальновизнаним координаційним центром по розробці і узгодженню стандартів відкритих систем є OASIS (Organization for the Advancement of Structured Information Standards).

Загальні властивості відкритих  інформаційних систем можна сформулювати таким чином:

• розширюваність/масштабованість - забезпечення можливості додавання нових функцій ІС або зміни тих, що деяких вже є при незмінних решті функціональних частин ІС;
• мобільність/переносимість - забезпечення можливості перенесення програм і даних при модернізації або заміні апаратних платформ ІС і можливості роботи з ними фахівців, що користуються ІТ, без їх перепідготовки при змінах ІС;
• взаємодія - здібність до взаємодії з іншими ІС (технічні засоби, на яких реалізована інформаційна система, об'єднуються мережею або мережами різного рівня - від локальної до глобальної);
• стандартованість - ІС проектуються і розробляються на основі узгоджених міжнародних стандартів і пропозицій, реалізація відкритості здійснюється на базі функціональних стандартів (профілів) у області інформаційних технологій;
• дружність до користувача - розвинені уніфіковані інтерфейси в процесах взаємодії в системі "людина-машина" дозволяють працювати користувачу, що не має спеціальної "комп'ютерної" підготовки.

Новий погляд на відкриті системи  визначається тим, що ці риси розглядаються  в сукупності, як взаємопозв'язані, і реалізуються в комплексі, що цілком природно, оскільки всі вказані вище властивості доповнюють один одного. Тільки в сукупності можливості відкритих систем дозволяють вирішувати проблеми проектування, розробки і впровадження сучасних інформаційних систем.

Структура середовища інформаційної  системи

Узагальнена структура будь-якої ІС може бути представлена двома взаємодіючими частинами:

- функціональна частина, що включає прикладні програми, які реалізують функції прикладної області;

- середовище або системна частина, що забезпечує виконання прикладних програм.

З цим розділенням тісно зв'язані дві групи питань стандартизації:

- стандарти інтерфейсів взаємодії прикладних програм з середовищем ІС, прикладний програмний інтерфейс (Application Program Interface - API);

- стандарти інтерфейсів взаємодії самої ІС із зовнішнім для неї середовищем (External Environment Interface - EEI).

Ці дві групи інтерфейсів  визначають специфікації зовнішнього  опису середовища ІС - архітектуру, з погляду кінцевого користувача, проектувальника ІС, прикладного  програміста,  який розробляє функціональні  частини ІС.

Специфікації зовнішніх інтерфейсів середовища ІС і, як буде видно далі, специфікації інтерфейсів взаємодії між компонентами самого середовища, - це точні описи всіх необхідних функцій, служб і форматів певного інтерфейсу. Сукупність таких описів складає еталонну модель відкритих систем (Reference Open System Model).

 Ця модель використовується  більше 20 років і визначається  системною мережевою архітектурою (SNA), запропонованою IBM в 1974 р. Вона  заснована на розбитті обчислювального  середовища на сім рівнів, взаємодія між якими описується відповідними стандартами і забезпечує зв'язок рівнів незалежно від побудови рівня в кожній конкретній реалізації (рис. 1). Основною рисою цієї моделі є детальний опис зв'язків в середовищі з погляду технічних пристроїв і комунікаційних взаємодій. Разом з тим вона не враховує взаємозв'язок з урахуванням мобільності прикладного програмного забезпечення.

 

 Рис. 1. Семирівнева модель взаємодії  інформаційних систем

Еталонна модель середовища відкритих  систем (OSE/RM) визначає розділення будь-якої інформаційної системи на додатки (прикладні програми і програмні комплекси) і середовище, в якому ці додатки функціонують. Між додатками і середовищем визначаються стандартизовані інтерфейси (API), які є необхідною частиною профілів будь-якої відкритої системи. Крім того, в профілях ІС можуть бути визначені уніфіковані інтерфейси взаємодії функціональних частин один з одним і інтерфейси взаємодії між компонентами середовища ІС.

 

2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ ТА ПРОЦЕС МОДЕЛЮВАННЯ

Основна мета моделювання полягає в тому, щоб ідентифікувати і документувати всі аспекти роботи системи. Тому першим етапом будь-якого дослідження є постановка задачі, що визначається заданою метою. Від того, на скільки адекватно обрана мета моделювання, залежить і вид моделі, і вибір програмного середовища і одержувані результати.

У своїй практичній діяльності людина дуже часто створює певний образ  того об'єкта (процесу або явища), з яким йому доводиться або доведеться мати справу, - модель цього об'єкту. Створення цього образу завжди переслідує певну мету. Модель важлива не сама по собі, а як інструмент, що полегшує пізнання або наочне уявлення.

Кожен об'єкт має велику кількість  різних властивостей. У процесі побудови моделі виділяються головні, найбільш істотні, властивості. Модель - певний об'єкт, що заміщає досліджуваний об'єкт із збереженням найбільш істотних його властивостей.

В інформатиці та комп'ютерної технології широко використовуються так звані  інформаційні моделі об'єктів, процесів, явищ. Інформаційна модель об'єкта - це його опис у вигляді тексту на деякій мові кодування, що містить всю необхідну інформацію про об'єкт. Як і будь-яка модель, інформаційна модель містить не всю інформацію про об'єкт моделювання, а тільки ту її частину, яка істотна для інформаційного завдання, яке розглядається.

Будь-яке підприємство може розглядатися як складна система, для якої практично  неможливо отримати єдине опис процесу  її виробничої діяльності, що відповідає на всі питання з точки зору керівництва та управління, придатне для досягнення всіх ключових цілей і завдань. Будучи за своєю природою багатогранної за формами і змістом уявлення, підприємство як сукупність взаємопов'язаних компонентів може бути описане у вигляді цілого ряду самостійних, закінчених «проекцій», кількість яких визначається головним чином цілями менеджменту.

Кожне підприємство чи система створюються  для того, щоб створювати додану вартість (отримувати прибуток), тому загальновизнано, що для загального керівництва ключовою метою є представлення об'єкта у вигляді мережі процесів, що визначають його місію. Такі процеси прийнято називати бізнес-процесами. Саме уявлення (моделювання) об'єкта у вигляді набору бізнес-процесів визначає всі інші його «проекції». Перш за все організації повинні визначити свої системи і процеси які в них входять для того, щоб можна було чітко розуміти, управляти і покращувати ці системи і процеси. Керівництво повинно забезпечити ефективну роботу і керування процесами, вимірами та даними, використовуваними для встановлення задоволеності діяльністю.

Поняття «моделювання бізнес-процесів» прийшло в повсякденну практику більшості аналітиків одночасно з появою на ринку складних програмних продуктів, призначених для комплексної автоматизації управління підприємством. Подібні системи завжди розуміють проведення глибокого передпроектного обстеження діяльності компанії. Результатом цього обстеження є експертний висновок, в якому окремими пунктами виносяться рекомендації по усуненню «вузьких місць» в управлінні діяльністю. На підставі цього висновку, безпосередньо перед проектом впровадження системи автоматизації, проводиться так звана реорганізація бізнес-процесів, іноді досить серйозна і болюча для компанії. Подібні комплексні обстеження підприємств завжди є складними. Процес опису об'єкта для цілей загального керівництва починають з опису процесів, що визначають цільове призначення, і продовжують до досягнення необхідного ступеня «прозорості», достатньою для коректного аналізу і вироблення ефективних управлінських рішень.

Ефективну діяльність підприємства можна умовно представити як сукупність двох елементів:

• добре структурована система, як сукупність організаційної структури, методик, ресурсів;

• постійно реалізовуються процедури  планування, забезпечення, управління, поліпшення в рамках кожного процесу мережі процесів організації.

Модель мережі інформаційних процесів в рамках підприємства повинна відповідати  на наступні питання:

• які процеси в діяльності підприємства відносяться до модельованої ІС?

• яка структура (елементи) цих  процесів, включаючи виходи і споживачів процесів, входи і постачальників і т.д.?

• як процеси взаємодіють один з одним?

• як у рамках процесів виконуються вимоги, визначені відповідною нормативно-технічною документацією?

Функціональна модель представляє  опис з необхідної ступенем деталізації мережі процесів, наприклад, з метою їх планування, забезпечення, управління та поліпшення. Моделі даних (інформаційні моделі) являють собою докладний опис об'єктів та типів інформації та даних, наприклад, з метою оптимізації і подальшої автоматизації і т.д.

Успіх у бізнесі часто залежить від того, наскільки добре організовані бізнес-процеси, що відповідають стратегічним цілям підприємства. Вітчизняні підприємства починають розуміти необхідність не тільки автоматизації технологій за допомогою програмних засобів, але і важливість попередньої оцінки стратегічних перспектив і цінності бізнесу для всіх зацікавлених осіб (клієнтів, власників, співробітників, постачальників). Аналіз та оцінка існуючих бізнес-процесів підприємства повинна проводитися постійно в режимі реального часу. Це можливо за умови функціонування на підприємстві процесної системи управління. Для виконання подібних робіт потрібні особливі технології, методики, програмні засоби та підготовлені фахівці, здатні підтримувати і развивати процесну систему управління, а також керувати змінами в умовах підвищеної нестабільності зовнішнього середовища. Процесний підхід є основним елементом менеджменту на підприємстві. При цьому одним із ключових аспектів цього підходу є забезпечення наочності («прозорості») об'єкта управління (організації або системи) за допомогою його точного, достатнього, лаконічного, зручного для сприйняття та аналізу опису.