Основні напрямки діяльності аварійних комісарів в Україні

2

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Кафедра фінансів суб’єктів господарювання

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з навчальної дисципліни

«Страхові послуги»

на тему:

“ Основні напрямки діяльності аварійних комісарів в Україні ”

Виконав:

студент 405-Ф групи

Мисак А.Я.

Перевірила:

Мельник О. М..

ЛЬВІВ 2011

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….3

1.                 Аварійний комісар: поняття, функції………………………....4

2.                 Організація діяльності аварійних комісарів в Україні…….....6

3.                 Основні проблеми діяльності аварійних комісарів та шляхи

                     їх   вирішення………………………………………………….10

Висновок……………………………………………………………………..12

Задача………………………………………………………………………...13

Список використаної літератури…………………………………………...17

Вступ

Сьогодні розвиток страхового ринку відбувається на фоні позитивних змін макроекономічної ситуації в державі при зростанні добробуту населення і посиленні державного регулювання і нагляду за страховою діяльністю.

Проте, незважаючи на позитивні зрушення у вітчизняній економіці, яке спостерігається  на протязі останніх років, страхування у нашій країні не привертало належної уваги держави. Це пояснюється тим, що страховий ринок України є досить молодим, а отже і потребує державного врегулювання. Зокрема, великої уваги потребують страхові посередники, які обслуговують страховий ринок України.

       Актуальність проблеми.  В світлі стрімкого розвитку страхових правовідносин в Україні, постала необхідність забезпечення правових гарантій законності та підвищення рівня обслуговування в цій сфері.  Одним із ефективних і необхідних інструментів в цьому напрямку став інститут аварійних комісарів.  Діяльність аварійних комісарів в України сьогодні залишається явищем відносно новим і недостатньо врегульованим,  тому виникає потреба в детальному дослідженні інституту аварійних та визначенні основних проблем їхньої діяльності на страховому ринку України.

Мета та завдання дослідження. В рамках даної статті хотілося б визначити правовий статус сторін договору про надання послуг аварійного комісара, посилаючись на аналіз чинного законодавства, практичні матеріалів в

сфері діяльності аварійних комісарів України та зарубіжний досвід.  Особливу

увагу необхідно звернути на правове закріплення статусу сторін договору саме

в спеціальному законодавстві,  з метою більш детального розкриття змісту досліджуваного явища.

1.      Аварійний комісар: поняття, функції.

Визначення розміру збитку при виникненні страхового випадку здійснюють аварійні комісари і експерти. Аварійний комісар (від фр. commissaire d'avaries) - це довірена фізична або юридична особа, що володіє відповідними знаннями і досвідом, до послуг якого удаються страхові компанії для організації одного з найважливіших елементів технології врегулювання претензій (збитків) - організації процедур документального оформлення страхового випадку, оцінки збитку, підготовки матеріалів для обгрунтування і доведення страхової вимоги страхувальника у зв'язку з настанням страхового випадку. [3]

Цей уповноважений експерт страховика проводить розслідування обставин події, що заявлена клієнтом як страховий випадок, визначаючи її відповідність умовам страхування, оцінює й узгоджує з клієнтом розміри збитку, вживає заходи до його зменшення, оформлює і подає відповідний висновок (аварійний сертифікат). При потребі аварійний комісар може залучатись до вивчення ризику на стадії розробки умов договору страхування..

Аварійний комісар діє відповідно до інструкцій страховика. Він проводить огляд застрахованого майна, настання страхової події, що торкнулося наслідками, встановлює причини, характер і розмір збитку, понесеного страхувальником, визначає наявність сторони, винної в спричиненні збитку, складає і видає аварійні сертифікати. За дорученням страховика він може також здійснювати розшук зниклого майна (наприклад, зниклого вантажу), оплачувати збитки за рахунок страховика в межах повноважень (лімітів), наданих йому страховиком, і ін. Правову основу закріплення правовідносин між аварійним комісаром і страховою організацією, як правило, складає договір доручення. [6]

Особливість договірних відносини щодо надання послуг аварійного комісара полягає в тому, що підставою їх виникнення є страхові відносини. Ця особливість впливає на визначення суб’єктного складу договору про надання послуг аварійного комісара.  Відповідно,  виконавцем є аварійний комісар,  а замовником – суб’єкти страхування (страховик та страхувальник). 

Серед найважливіших чинників, що впливають на якість надання послуг аварійного комісарства, мають значення територіальний і професійний аспекти.
          Оскільки застраховане майно часто віддалене від місця розташування страхової компанії або її підрозділу, компанії досить складно терміново направити свого фахівця в район знаходження пошкодженого майна, і, крім того, не виключено, що знань такого фахівця буде недостатньо для вирішення завдань по врегулюванню збитків, то дуже поважно, аби був партнер, якісними і професійними послугами якого можна було б скористатися в місці виникнення збитку. Аварійні комісари, як правило, мають в своєму розпорядженні обширну географічну присутність і(або) значні партнерські (агентськими) стосунки зі своїми колегами по всьому світу.
         Що стосується професійного аспекту, то не кожна страхова компанія в силах дозволити собі мати в штаті висококваліфікованих і високооплачуваних фахівців, що володіють обширними знаннями, досвідом і навиками в різних областях життєдіяльності. У структурі професійного аварійного комісара, як правило, працюють люди самих різних професій з багатим досвідом діяльності в своїй основній професії: капітани судів, висококласні інженери, будівельники і так далі Проте навіть їх знань і досвіду деколи недостатньо, аби відповісти на поставлені страховиком питання. [4]              

2.      Організація діяльності аварійних комісарів в Україні.

В Україні діяльність аварійних комісарів регулюється згідно Постанови КМУ «              Про організацію діяльності аварійних комісарів». В цьому положенні визначені основні вимоги щодо діяльності аварійних комісарів.

Згідно з кваліфікаційними вимогами аварійний комісар повинен:

- мати вищу освіту і бути бакалавром, спеціалістом або магістром відповідного напряму діяльності;

- мати спеціальну кваліфікацію (володіти знаннями для з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків), підтверджену сертифікатом навчального закладу, який готує аварійних комісарів відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки на право провадження освітньої діяльності;

- мати стаж практичної діяльності за спеціальністю не менше, ніж три роки.

Кожні три роки аварійний комісар повинен проходити атестацію як експерт певної спеціальності. [12]

Підготовку, перепідготовку та атестацію аварійних комісарів проводять навчальні заклади, які мають спеціальну ліцензію Міністерства освіти і науки на підготовку аварійних комісарів.

Діяльність аварійного комісара щодо з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків провадиться на підставі договору зі страховиком.

Аварійний комісар, відповідно до договору зі страховиком, має право:

1) визначати форми і методи виконання зобов´язань на підставі законодавства й умов договору;

2) з дозволу особи або органу, які проводять розслідування, знайомитися з матеріалами слідства, бути присутнім під час проведення слідчих дій і порушувати клопотання стосовно обставин і причин настання страхового випадку;

3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від сторін, причетних до настання страхового випадку;

4) надавати на запити Міністерства фінансів, а також слідчих органів інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду.

Аварійний комісар, відповідно до договору зі страховиком, зобов´язаний:

1) кваліфіковано, неупереджено, об´єктивно і в зазначений термін виконувати свої зобов´язання;

2) не розголошувати жодної інформації про об´єкт страхування без згоди на це страховика і страхувальника.

Аварійний комісар не може з´ясовувати обставини і причини настання страхового випадку та визначати розмір збитків:

1) на замовлення осіб, з якими він знаходиться у прямих родинних стосунках або перебуває у службовій чи іншій залежності від них;

2) на об´єктах, до яких аварійний комісар має особистий майновий інтерес;

3) за договорами із суб´єктами, в яких він є засновником, має паї, акції або бере участь в управлінні ними.

У договорі зі страховиком на виконання робіт зі з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків можуть передбачатися додаткові права та обов´язки, які не суперечать законодавству.

Аварійний комісар, відповідно до договорів зі страховиком, може залучатися до справи за бажанням страховика або страхувальника.

Підставою для з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків є заява страховика (страхувальника). З´ясування обставин і причин настання страхового випадку проводиться на підставі заяви страховика (страхувальника), наданих ним матеріалів, а також матеріалів і документів, які аварійний комісар має право вимагати.

У заяві в обов´язковому порядку зазначають:

—дату і місце настання страхового випадку;

—відомості про настання страхового випадку;

—дату і місце страхування, номер полісу;

—завдання, яке повинен виконати аварійний комісар;

—дату і місце складання заяви;

—перелік матеріалів, що додаються.

У разі потреби аварійний комісар може робити запити про відомості, пов´язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ, організацій, які володіють інформацією про обставини страхового випадку, та отримувати пояснення у письмовій формі про причини і розмір заподіяної шкоди від фізичних осіб, причетних до цього страхового випадку.

В окремих випадках для з´ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру заподіяної шкоди аварійний комісар проводить або організовує проведення необхідної експертизи.

На підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат.

Аварійний сертифікат — це документ, в якому зазначають обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди. У ньому зазначають достовірні дані, які підтверджують об´єктивну інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

Аварійний комісар, який складає аварійний сертифікат, несе персональну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ньому.

Аварійний сертифікат підписується аварійним комісаром, який з´ясовував обставини і причини настання страхового випадку, і завіряється штампом. Складається у двох примірниках, один з яких видають страховикові (страхувальнику), а другий зберігається в аварійного комісара. Зібрані матеріали (довідки, акти експертиз, малюнки, схеми тощо) видають як додаток до аварійного сертифіката. [1]

У разі потреби аварійний комісар складає рапорт, в якому детально описує обставини та причини настання страхового випадку.

3. Основні проблеми діяльності аварійних комісарів та шляхи їх вирішення.

Однією з основних проблем діяльності аварійних комісарів є рівень їх кваліфікації. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України „Про страхування” аварійні комісари повинні відповідати кваліфікаційним  вимогам, встановленим актами чинного законодавства України.