Статистичний метод збору інформації

   Тема: Статистичний метод збору інформації 
Статистичне спостереження — це планомірне, систематичне, науково організоване збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак. Усі дані, які ми одержуємо під час проведення статистичного спостереження, на наступних етапах статистичного дослідження можуть істотно вплинути на вірогідність теоретичних і практичних висновків.

   Завданнями статистичного спостереження є:

   - повнота одержання даних, тобто  усі явища і процеси повинні  бути зареєстровані в повному обсязі;

   - вірогідність, об'єктивність відображення  явищ, що реєструються;

   - порівняність одержаних даних,  тобто слід таким чином збирати  дані, щоб їх можна було порівняти  з даними, які були одержані  раніш і в інших територіальних  одиницях,

   Статистичне спостереження відповідно до вимог  статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим  і чітко організованим.

   Елементи статистичного спостереження:

   1) проектування спостереження —  це розробка плану статистичного  спостереження, який обов'язково охоплює програмно-методологічні та організаційні питання його проведення;

   2) підготовка спостереження — це  підготовка інструментарію спостереження  (друкування бланків, перевірка  реєстрів об'єктів, які повинні  подавати дані, підготовка осіб, які здійснюватимуть спостереження, а також проведення пробного спостереження (наприклад, до проведення перепису населення України в 1999 р. потрібно провести пробний перепис в Марійському районі Донецької області);

   3) проведення спостереження — це  процес реєстрації фактів і явищ;

   4) контроль одержаних даних.

   Форми статистичного спостереження

   - звітність

   - спеціально організовані статистичні спостереження.

   Звітність - це така форма статистичного спостереження яка характеризує систему взаємопов'язаних показників, котрі дають змогу одержати дані наслідків роботи підприємства, установи або організації за звітний період, що періодично подаються у вигляді встановлених законодавством звітних документів (статистичних звітів) статистичним та іншим контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і вірогідність цих даних. Тобто, це так форма статистичного спостереження, при якій кожна установа за єдиними бланками в суворо затверджені строки (кожний квартал, півріччя або за рік) подає своєму вищому органу і органу державної статистики документально обґрунтовані дані.

   В Україні звітність є основною організаційною формою статистичного  спостереження, тому що вона дає змогу  одержати дані, які характеризують діяльність підприємства з різних боків, оперативно керувати розвитком соціальних явищ і процесів в суспільстві, може застосовуватися для проведення наукових досліджень. Зміст звіту, його форма та термін подання встановлюються вищим статистичним органом країни (зараз це Держкомітет статистики України). Не усі суспільні явища і процеси можна охопити статистичною звітністю. Є такі сфери діяльності суспільства, які можна встановити лише шляхом опитування громадян (наприклад, структура прибутків і витрат населення, особливості детермінації окремих видів злочинів).

   Для одержання даних, які не відображені  у звітності, здійснюються спеціально організовані статистичні спостереження. Вони можуть проводитися для уточнення  і перевірки звітних даних  та даних, одержаних при проведенні перепису. В цьому разі таке спостереження називається контрольним. Спеціально організовані статистичні спостереження можуть проводитися і для вирішення самостійних наукових завдань, особливо з метою прийняття важливого управлінського або політичного рішення.

   До  спеціально організованих статистичних спостережень належать переписи, різні види опитувань, одноразові обліки, несуцільне обстеження. Найбільше значення тут мають переписи, які дають певну характеристику масового явища станом на ту чи іншу дату або певний момент часу. Класичний приклад — перепис населення, тому що дані про склад родини рідну мову та інші можна одержати лише при проведенні перепису всього населення країни.

   Види  спостереження:

   За  обхватом одиниць  сукупності

   - суцільне

   - несуцільне.

   При суцільному спостереженні - обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності. Прикладом суцільного спостереження є державна статистична звітність або перепис населення.

   До  несуцільного обстеження відносять: вибіркове, основного масиву, анкетне i монографiчне спостереження.

   При вибірковому спостереженні обстежуються не всі елементи сукупності (тобто структурні складові об'єкту дослідження з визначеними елементами і одиницями виміру), а певна, випадкова, або не випадкова попередньо визначена їх частина.

   Монографічне  спостереження передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності. Таке обстеження застосовується тоді коли масове обстеження не висвітлює необхідних сторін того чи іншого суспільного явища.

   За  часом проведення

   - поточне

   - періодичне

   - одноразове.

   Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів (інформації) по мірі їх виникнення. Наприклад, так організовано облік витрат матеріалів на виробництво продукції, або реєстрація шлюбів, розлучень, народжених і померлих тощо.

   Періодичне  спостереження проводиться регулярно, здебільшого через рівні проміжки часу: перепис населення - через 10 років, перепис обладнання - через 2 роки і т.ін.

   Одноразове  спостереження проводять епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних завдань. Наприклад, перепис худоби у населення, або перепис фруктових дерев тощо.

   Способи одержання статистичних даних:

   а) безпосередній облік фактів (тобто  облік товарних залишків на складах, інвентаризація тощо);

   б) документальний облік (тобто той, що грунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. На основі документального обліку складаються статистичні звіти);

   в) опитування - це спостереження, при  якому відомості фіксуються зі слів опитуваного.

   Опитування  може бути організоване по-різному.

   Способи опитування:

   Експедиційний спосіб (тобто усне опитування). При експедиційному способі опитування проводить спеціально визначена особа, яка зі слів опитуваного заповнює бланк дослідження; Експедиційний спосіб вимагає найбільших витрат і найбільшої кількості осіб (обліковців), проте гарантує високу якість матеріалу, тобто його об'єктивність і достовірність. Тому в практиці органів державної статистики України всі найбільш важливі статистичні дослідження, наприклад, перепис населення та інші роботи здійснюються експедиційним способом.

   Спосіб  самореєстрації. В даному випадку всі необхідні документи з опитування заповнюють самі опитувані. Особа, що здійснює дослідження, відвідує опитуваного, вручає йому бланки, пояснює порядок їх заповнення і у визначений час збирає готові матеріали, перевіривши їх якість; 

   Кореспондентський спосіб. В даному випадку відомості в органи статистики, або в інші органи, що ведуть спостереження, повідомляють їх кореспонденти. При цьому способі висилаються бланки дослідження з вказівками щодо їх заповнення підприємствами чи особами з проханням заповнити і надіслати на адресу організації, що їх вислала.

   2. Програмно-методологічні  питання статистичного  спостереження

   Визначення  цілей і задач статистичної роботи є вихідним пунктом при організації статистичного спостереження в будь-якій галузі статистики. Наприклад, вивчаючи злочинність, можна поставити перед собою мету дослідити особу злочинця, даючи їй детальну характеристику по комплексу соціальних, демографічних, кримінологічних та кримінально-правових ознак, або вивчити причини і умови, які сприяють вчиненню злочинів, віктимологічні показники і т.д. Очевидно, в залежності від поставленої мети в одному випадку необхідно піддавати реєстрації одні ознаки, в іншому - інші.

   Мета  спостереження повинна бути сформульована  ясно, чітко й розгорнуто. Виходячи з цілей статистичного спостереження, ставляться конкретні завдання, які  повинні бути вирішені в процесі  його проведенія. Неясно поставлена мета може призвести до того, що в процесі спостереження будуть зібрані непотрібні дані або, навпаки, не будуть отримані відомості, необхідні для аналізу. Головна задача (мета) статистичного спостереження для правоохоронних органів-реєстрація кожного виявленого злочину та особи, яка його вчинила, у відповідних документах первинного обліку. Облік злочинів, злочинців і вибраних мір покарання - зміст статистичного спостереження злочинності, основний зміст кримінально-правової статистики.Тим завданням і метою можна угледіти лише наступне незначне відмінність: завдання фіксує належну діяльність, а мета - бажаний результат цієї діяльності. Після встановлення цілей та визначення завдань статистичного спостереження при його підготовці необхідно точно визначити, що саме підлягає обстеженню, тобто встановити об'єкт спостереження. Чітке формулювання цілей і правильна постановка завдань статистичного спостереження також дозволяють визначити об'єкт спостереження, під яким прийнято розуміти сукупність суспільних явищ, процесів, фактів або подій, які підлягають дослідженню.Наприклад, об'єктом спостереження під час перепису населення є сукупність жителів країни. Недостатньо чітке визначення об'єкту спостереження може спричинити за собою помилки в даних і привести до неправильних висновків. Наприклад, поставлено завдання вивчити ефективність боротьби органів внутрішніх справ зі злочинністю по лінії карного розшуку (вбивства і замахи на вбивство, навмисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, згвалтування і замаху на згвалтування, пограбування, розбої, крадіжки, хуліганство та ін.) Якщо при проведенні відповідного статистичного спостереження у обшее число попереджені і виявлених злочинів будуть включатися з тих чи інших причин злочину, боротьба з якими покладено на апарати відділів боротьби з економічними злочинами (ОБЕП), то це призведе до спотворення фактичного стану справ: викличе штучне збільшення числа злочинів, зареєстрованих по лінії карного розшуку '. Щоб уникнути подібного роду помилок у визначенні меж спостережуваного об'єкта, дослідник має знати як теоретичні положення юридичних наук і законодавство, так і накази, інструкції та настанови, видані відомствами, установами відповідних правоохоронних органів. 

   3. Об’єкт статистичного  спостереження у  правовой практиці

   Об’єкт  спостереження - статистична сукупність явищ, що підлягає обстеженню (злочини, злочинці, спори, судові рішення). Чітке визначення сутності та меж об’єкта дає змогу запобігти різному тлумаченню результатів спостереження.

   Під час обліку кількісного аспекту  злочинності — об’єкта кримінально-правової статистики — необхідно мати чітке уявлення про те, що таке злочини, у чому їх різниця від адміністративних та цивільних правопорушень, що таке суб’єкт злочину, а саме особа, яка його скоїла.

   Об’єкти правової статистики диференціюються  залежно від галузі правової статистики.

   Об’єкти кримінально-правової статистики такі: а) злочини, тобто самі факти суспільно небезпечних дій та їхні ознаки; б) злочинці, тобто особи, які скоїли ці суспільно-небезпечні дії; в) покарання, тобто міри, що призначаються судом за скоєння цих суспільно небезпечних дій.

   Конкретними об’єктами цивільно-правової статистики, кількісний аспект яких вона характеризує, вважаються: а) цивільна справа; б) сторони цивільного процесу (позивач і відповідач); в) характер судового рішення.

   Цивільно-правова  статистика відбиває основні елементи цивільних правовідносин: право, обов’язок, суб’єкт права, суб’єкт обов’язку, об’єкт. Передусім ураховуються види правовідносин, розглянуті судом — трудові, договірні, житлові та інші, а також суб’єкти прав і обов’язків (сторони) і об’єкт цивільних правовідносин.

   Цивільно-правова  статистика враховує тільки ті цивільні право- 
порушення, які є цивільно-правовими деліктами і вирішуються у судовому порядку. Значна частина цивільно-правових спорів вирішується громадянами у добровільному порядку, без звертання до судових інстанцій, і ці правопорушення не обліковуються в офіційній цивільно-правовій статистиці.

   До  об’єкта цивільно-правової статистики належать і ті цивільні правовідносини, які не є предметом конкретного спору, але засвідчені в порядку нотаріального чи судового провадження.

   Адміністративно-правова  статистика своїми показниками обліковує тільки ті адміністративно-правові делікти, з приводу яких було прийняте рішення відповідними органами, а тому її об’єкт — це: а) адміністративне правопорушення; б) особа чи група осіб, які його скоїли; в) призначене адміністративне стягнення.