Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Октября 2011 в 03:01, доклад
Проблема виховання духовності й моральності у дітей та молоді – є особливим предметом розгляду суспільства. Її постійна присутність у ідеологічному, інтелектуальному, культурному полі пояснюється тим, що вона не має однозначного й остаточного вирішення, її розуміння й розв’язання залежать великою мірою від соціально-економічного, культурного стану суспільства.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ДВНЗ «Донецький
державний коледж
харчових технологій
і торгівлі»
Моральне виховання молоді
Проблема виховання духовності й моральності у дітей та молоді – є особливим предметом розгляду суспільства. Її постійна присутність у ідеологічному, інтелектуальному, культурному полі пояснюється тим, що вона не має однозначного й остаточного вирішення, її розуміння й розв’язання залежать великою мірою від соціально-економічного, культурного стану суспільства. Особливо ця проблема актуалізується у час трансформацій, коли кардинально змінюються не лише вимоги до освіти й виховання, а саме суспільство, його структура, організація, ідеологія. Саме ці процеси спостерігаємо сьогодні в Україні.
Трансформаційні зміни властиві і сучасній цивілізації, яка сьогодні живе в складних умовах глобалізації, інтеграції, з одного боку, а з іншого – має в своєму складі суспільства, що орієнтуються на локалізацію, релігійну винятковість, збереження й захист патріархальних канонів, на консервацію історичних соціокультурних реалій.
Всі ці процеси призводять до кризових ситуацій у державі, глибинних протиріч, катаклізмів та потрясінь. Вони спровокували такі явища, як різка поляризація раніш однорідного суспільства, невпевненість у майбутньому, соціальну тривожність, агресивність і жорстокість, нігілізм, скептицизм. Загострилась ситуація з такими соціальними хворобами як туберкульоз, СНІД, наркоманія, алкоголізм.
Молодь живе, зростає в нестабільних умовах, в умовах кризи в сфері книговидання, кіновиробництва, зменшення кількості бібліотек, музеїв, та збіднення їх фондів, зменшення мережі позашкільних навчальних закладів, навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. На цьому тлі виникають такі явища, як дитяча праця, торгівля дітьми, дитяча проституція, бездоглядність і бродяжництво тощо.
Всі
ці процеси є результатом
Організація життєдіяльності молоді потребує безпосереднього впливу на неї і взаємодії з нею. Це має стати своєрідним фундаментом, на якому базується і діяльність, і спілкування, і стосунки, і поведінка молодих людей. Соціальний розвиток сучасної молоді потребує рішучого переведення його з позиції виконавця у позицію активного учасника, співавтора, автора і співвиконавця всього виховного процесу. Адже відома істина стверджує, що бездумний виконавець ніколи не стане господарем ситуації.
В реальному житті нашого суспільства наступив той період, коли необхідно усвідомити, якщо не буде вирішена проблема розвитку і становлення моральної особистості молоді, то ні про які перетворення в нашому реальному житті не може бути й мови. Підхід має бути один: що робиться для молоді, має робитися разом з нею. При цьому доцільно уникати однобічного підходу до визначення цілей і змісту виховання молодих людей, який передбачає і однобічний характер виховної діяльності. В такій ситуації він в основному носить вербальний характер. Це призводить до екстенсивного характеру виховного процесу, до того, що словесна педагогіка може стати панівною у цьому процесі, породжуючи лавину формальних заходів. У студентів розвивається небезпечне роздвоєння свідомості і моральної поведінки.
Завдання сьогоднішньої теорії і практики полягають в тому, щоб оновити, відродити процес виховання, наповнюючи структуру діяльності особистості новими потребами моральної поведінки навіть у таких суперечливих умовах, у яких нині перебуває держава, освіта, вчитель. Адже ціннісні моральні орієнтації молоді, співвідносячись з психофізичними характеристиками особистості, не є абстрактним поняттям, які існують поза соціальною дійсністю.
При цьому, якщо в підлітковому віці моральні орієнтації "пластичні", піддаються природним змінам, то з часом зростання більше фіксується прояв спрямованості загальнолюдської, особистісної, суб'єктивної моралі. Адекватність моральної орієнтації особистості загальнолюдським цінностям визначають рівень її соціальної зрілості, а, отже, рівень виховної роботи в цілому.
Дійсність відкинула минулі цінності: патріотизм та інтернаціоналізм, дружба і братство перетворилися в нетерпимість, іноді національну неприязнь; моральна чистота, простота і скромність - аморальністю, кар'єризмом, прагненням до збагачення; непримиренність до буржуазної ідеології - різким поворотом до цінностей буржуазного суспільства; добросовісна, самовіддана праця на користь суспільства – відлученням народу від праці; боротьба з порушниками дисципліни - розгулом насильства, жорстокості - порушенням людської гідності; моральна чистота - широкомасштабною проституцією; дбайливе ставлення до громадського достатку і матеріальних цінностей - екологічними катастрофами, загиблими врожаями, безкінечними трагічними випадками на шахтах, будовах, виробництвах.
Звичайно, що за останні роки проблема морального виховання молоді частіше привертає увагу філософів, педагогів, психологів, соціологів. Причина тому - створення самостійної держави України, це перше; а друге - глибока стурбованість кращих сил педагогічної науки і практики за негативні наслідки деморалізації життя суспільства, пов'язаного зі складними демократичними процесами в ньому та з низькою моральною культурою у суспільстві. І як результат - прояв нетерпимості, агресивності у судженнях, діях молоді, що призводить до конфліктних ситуацій, деструктивних дій, які провокують кримінальну ситуацію. Деморалізація суспільного життя негативно впливає на молодь, сприяючи прояву таких аморальних якостей, як агресивність, жорстокість, грубість, відчуження, байдужість, пасивність.
Вирішення проблеми морального виховання має забезпечити високий розвиток особистості незалежно від того, в якій галузі їй доведеться працювати. Але особливо важливо це враховувати в педагогічній діяльності у різних сферах життєдіяльності школярів: в школі, позанавчальних соціально-виховних закладах, в об’єднаннях чи клубах за інтересами тощо.