Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2014 в 20:52, отчет по практике
Однією з важливих проблем в сільському господарстві являється прискорене і стійке нарощування виробництва зерна. Задача полягає в тому, щоб найближчі роки, в основному за рахунок підвищення врожайності, забезпечити наростаючі потреби України в продовольчому та фуражному зерні. Для збільшення врожайності зернових, зниженню собівартості отримання зерна високої якості необхідно застосовувати інтенсивну технологію при вирощуванні ячменю. Однією з головних задач, яка забезпечує підвищення врожайності різних культур являється захист рослин від шкідників, хвороб і бур’янів.
Вступ…………………………………………………………………………3
1. Коротка характеристика господарства………………………………….4
2. Склад і використання МТП господарства………………………………8
3 Матеріальна база і матеріально-технічне обслуговування
ремонту та зберігання машин…………………………………………………10.
4. Технологія і комплексна механізація виробничих процесів в рослинитстві …………………………………………………………… …11
5. Технологія і комплексна механізація збирання зернових культур……13
6. Суспільно-громадська робота……………………………………………14
7. Досвід впровадження нових форм господарювання……………………15
8. Охорона праці……………………………………………………………..16
8.1. Організація навчання безпечним вимогам праці……………………...16
8.2. Вимоги безпеки при виконанні робіт у рослинництві………………..18
9. Висновки і пропозиції………….........................…………………………19
4.Технологія і комплексна механізація виробничих процесів в рослинитстві.
Технологія обробітку грунту в господарстві складається із слідуючих агротехнічних процесів :
Обробіток пару під ярі та озимі культури проводять шляхом післязбирального лущення стерні 1-2 рази на глибину 5-7см. Після появи бурянів проводять осіню оранку на повну глибину, при необхідності із заглибленням орного горизонту. В цьому випадку перед обробітком в поле вносять гній. Потрібно пам’ятати, що періодична зміна глибини оранки грунту запобігає утворення пружньої підошви та сприяє боротьбі з буряном. Тому оптимальна глибина оранки грунту з глибоким гумусним шаром під зернові становить 20-25 см під цукрові буряки 28-32, під кукурудзу 25см.
Передпосівна підготовка грунту під ярі зернові культури проводиться так:
-культивація на глибину закладання насіння з одночасним боронуванням, при необхідності проводять прикатування до посіву чи після посіву.
Завдання передпосівної
Після посіву зернових і просапних культур грунт не повине просідати, томущо це призводить до обривання молодих не закріпившихся у грунті корінців в наслідок чого помирає і сама рослина. Тому глубина культивації повина бути приблизно до глубини закладання насіння 3-5 см.Щоб до насіння легко надходила вода і повітря верхній шар грунту повинен бути розпушений.
Є два способи збирання зернових і зернобобових культур це:
- пряме комбайнування, при
- роздільне де спочатку скошують, хлібну масу, у валки де вона достигає, а потім підбирають комбайном.
Вибір способу залежить від погодніх умов і від стиглості хлібной маси.
На високорослих зернових використовують висоту зрізу 15см для кращого вимолу хлібної маси.
Для підбору валків застосовують тюковий прес-підбирач ПР-Ф-145
Отже технологія вирощування сільськогосподарських культур в господарстві є такою самою як і в других господарствах методами ведення земельних робіт. Роботи проводять в відповідності до агростроків.
Використовуються нові технології і агрегати для вирощування різних сільськогосподарських культур з набагато меншими енерго та матеріалозатратами і вищими показниками урожайності.
Своєчасне збирання врожаю запобігає втратам зерна і сприяє зберіганню якостей сильних пшениць. Збирають пшеницю в стислі строки протягом 80 днів. При роздільному збиранні пшеницю скошують у валки жатками ЖВН-6, через 4-5 днів після просихання валки підбирають комбайнами , беручи до уваги біологічні особливості сортів, Роздільне збирання необхідно поєднувати з прямим комбайнуванням. Короткостеблові стійкі до обсихання сорти доцільно збирати прямим комбайнуванням у період повної стиглості зерна.
Зараз для збирання врожаю зернових культур застосовують потокове збирання самохідними машанами з подрібнювачами. Подрібнену солому причіпними візками ПТС, відвозять до місця скиртування.
Потоковий спосіб збирання знижує затрати праці у 3-6 разів, забезпечує краще зберігання соломи й полови, дає змогу відразу проводити лущення стерні. Зібране зерно очищують на зерноочисних машинах ЗАВ-20, ЗАВ-40.
6. Суспільно-громадська робота.
В ДП КВК -29 здавна показувало високі результати по заготівлі та здачі державі зерна, забезпечивши собі цим одне з провідних місць серед господарств такого типу. В цьому перш за все заслуга працівників. В господарстві приділяється велика увага тому, що передові працівники зі стажем передають молодшим спеціалістам господарство.
В задачі керівників господарств не тільки забезпечення виробничого процесу, ще й виховна функція стосовно працівників господарства.
7. Досвід впровадження нових форм господарювання.
В Україні донедавна в с.г. діяла колгоспно-радгоспна система. З приходом ринкових реформ додалося багато нових форм господарювання. В даний час земля поділяється на паї і в селянина є вибір працювати на ній самому чи віддати в оренду. Набуло поширення фермерство. Фермерське господарство функціонує на самоуправлінні, самостійно визначає напрям своєї діяльності, структуру і масштаби виробництва. Вирощує, виробляє, переробляє і реалізує продукцію. Його членами вважаються: подружжя, батьки, діти, родичі та інші особи, які разом ведуть господарство. Головою фермерського господарства є засновник або особа, яка є його правонаступником.
Об'єктами власності фермерства є жилі будинки, господарські приміщення, насадження на земельній ділянці, продуктивна техніка та інвентар, транспортні засоби, продукція та інше майно.Діяльність с.г. ґрунтується на особистій праці членів господарства. До виконання робіт у господарстві можуть прийматися інші особи за договором.Продукція реалізується по договірних цінах на внутрішньому і зовнішньому ринках.
8. Охорона праці
8.1 Організація навчання безпечним вимогам праці.
Вдень прибуття працівників у господарство проводиться вступний інструктаж. У вступному інструктажі повинні бути доведені до працівників загальні відомості про технологічні процеси і обладнання. Обов'язки працівника виконувати тільки доручену роботу відповідно до його кваліфікації. Викладаються основні питання організації роботи з охорони праці; порядок розслідування і оформлення виробничого травматизму; режиму роботи.
Після вступного інструктажу керівник виробничого підрозділу повинен провести первинний інструктаж на робочому місті по програмі, яка розроблена і затверджена в господарстві. При проведенні первинного на робочому місті показуються всі небезпечні місця роботи. Навченим працівник вважається протягом 6 місяців, при проведенні робіт підвищеної небезпеки-3 місяці.
Після проведення інструктажу пишеться наказ і працівники допускаються до проведення самостійної роботи після стажування. Стажування встановлюється від 2 до 15 змін (днів).
Позаплановий інструктаж проводиться в наступних випадках:
1. при змінах в трудовому законодавстві;
2. при введенні в експлуатацію нового обладнання;
3. після кожного нещасного випадку;
4. на вимогу органів
держнагляду та інших
5. після перерви в роботі працівника: 30 днів-при виконанні робіт підвищеної небезпеки; 60 днів - для решти працівників;
Цільовий інструктаж проводиться при виконанні робіт підвищеної небезпеки; робіт, що не входять в коло постійних обов’язків працівника.
В осінні-зимовий період з робітниками проводиться навчання.
Вступний інструктаж з усіма прибувшими на роботу, на виробниче навчання чи практику проводить головний спеціаліст тієї галузі, куди поступає робітник, при обов'язковій присутності інженера по охороні праці.
Первинний, інструктаж на робочому місці проводять з усіма, без виключення, прийнятими чи переведенними на іншу роботу особами, індивідуально або з групою, виконуючими однакові види робіт.
Дані про проведення інструктажів заносяться і ведуться в журналі з оперативного контролю.
Оперативний контроль з охорони праці-це регламентований порядок перевірки стану охорони праці. Метою оперативного контролю з охорони праці є поліпшення організації роботи з охорони праці, посилення уваги до безпеки прані. Положення про оперативний контроль складається з певних етапів - ступенів контролю. Кожний ступінь контролю здійснюють конкретні особи. Оперативний контроль першого ступеня проводять керівник виробничої дільниці разом з громадським інспектором з охорони праці, щоденно перед початком зміни перевіряється стан охорони праці і вживають відповідних заходів, щодо усунення виявлених недоліків. Про допущені порушення записують в журнал першого ступеня.
Оперативний контроль другого ступеня проводять головні спеціалісти разом з головою профспілки і старшим інспектором з охорони праці один раз на 7-10 днів.
Під час перевірки стану охорони праці другого ступеня встановлюють дотримання законодавства на виробничих дільницях, технічний стан обладнання, приміщень наявність у працівників необхідних посвідчень і допусків на право проведення робіт, строки проведення технічного огляду спеціального обладнання, стан освітлення, забезпеченість та застосування працюючими засобів індивідуального захисту, їх стан та правильність зберігання.
Помічені недоліки записують в журнал другого ступеня.
Оперативний контроль третього ступеня один раз на місяць проводить комісія, до складу якої входять керівник господарства, голова профспілкового комітету, інженер з охорони праці та головні спеціалісти.
Комісія здійснює комплексну перевірку окремих галузей господарства або всього господарства.
Результати перевірки стану охорони праці третього ступеня оформляють протоколом.
У кожному господарстві залежно від його розмірів, структури і організації праці складають і затверджують схему проведення оперативного контролю з охорони праці. В цій схемі повинні бути визначені службові особи, яким належить проводити відповідні ступені контролю.
Схему проведення оперативного контролю затверджує керівник господарства і голова комітету профспілки.
Схему проведення оперативного контролю складає інженер з охорони праці за погодженням з керівником господарства і головою профспілки, в якій визначають строки проведення відповідних ступенів. Відмітки про виконання оперативного контролю роблять інженер з охорони праці. Під час проведених оперативного контролю підраховують показники охорони праці.
8.2 Вимоги безпеки при виконанні робіт у рослинництві.
Кожен працюючий зобов'язаний добросовісно виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, своєчасно приходити на роботу і точно виконувати розпорядження адміністрації не допускати браку в роботі, суворо дотримуватись правил безпеки, виробничої санітарії і протипожежної безпеки правильно використовувати спецодяг та інші засоби індивідуального захисту, утримувати в чистоті робоче місце, територію.
До виконання робіт допускаються особи віком18 років. В окремих випадках до роботи можуть бути допущені особи віком до 14 років з скороченим робочим днем.
Перед початком роботи необхідно перевірити:
- справність і відповідність виконуваній роботі спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту, наявність мед аптечки;
- справність машин і механізмів, наявність захисних кожухів на небезпечних вузлах, справність інструменту та пристосувань для очищення робочих органів.
Посівні та інші агрегати, де крім тракториста є інші працюючі обладнують двобічною сигналізацією.
Для протруєння насіння і його посіву слід допускати осіб, що пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж.
При виконанні зчіпних (навісних) робіт допоміжний працівник повинен стояти збоку причіпної машини, подаючи команду трактористу, як під'їхати. Зчеплення проводиться після зупинки трактора. У момент під'їзду трактора не можна знаходитись між трактором в причіпною машиною
У разі отримання травми потрібно негайно зупинити машину (механізм), надати потерпілому першу медичну допомогу, при необхідності, відправити його в лікарню, повідомити про випадок керівника виробничої дільниці.
Після закінчення роботи слід провести робоче місце в порядок.
Пройшовши практику в ДП КВК – 29 я доходжу висновку, щоб збільшити виробництво і поліпшити якість с/г продукції господарства, можна на основі застосування науково обгрунтованих систем землеробства, широкого впровадження у виробництво енергозберігаючих, ґрунтозахисних та індустріальних технологій вирощування с/г культур, здійснення комплексу заходів по підвищенню родючості грунту, ефективного використання капіталовкладень, с/г техніки, добрив, гербіцидів та інших засобів.
На мою думку щоб збільшити дохід підприємства потрібно забезпечити зміну застарілої техніки новою, а також пропоную впровадження більш раціонального обробітку ґрунту. За допомогою якого створяться необхідні ґрунтові умови для нормального росту й розвитку рослин, до мінімуму зведеться негативна дія природних явищ.