Християнські свята

               Міф про "непорочне зачаття" церква запозичила також із стародавніх, дохристиянських релігій. Згідно з релігійними міфами Стародавнього Сходу, непо-рочно народжуються від непорочних матерів іранський Митра, індуїстський Будда, стародавньоіранський Заратустра. Саме ці міфи й лягли в основу створення християнської легенди про "непорочне зачаття" як самої діви Марії, так і Христа (православна церква догмат про непорочне зачаття Марії її матір'ю Анною не визнає).

              Свято Різдва Богородиці (Друга Пречиста) церква пов'язує з давніми землеробськими осінніми святами на завершення збирання врожаю. В день свята служителі культу з особливим натхненням розповідають віруючим, що Божа матір є "великою праведницею", помічницею і заступницею людей, покровителькою сільського господарства, що, "народивши Христа", вона зробила перший крок до "вічного спасіння" людей.

Свято Введення в храм Богородиці, згідно з ученням християнської церкви, пов'язане з передачею трирічної Марії на виховання до єрусалимського храму.

              Благовіщення - свято, що має своїм змістом оповідь про одержання Марією повідомлення від архангела Гавриїла, що вона народить від "Святого Духа". На Україні це свято пов'язувалося церквою з початком весняних польових робіт ("свячення" насіння тощо) і прикметами про майбутній врожай.

Свято Першої Пречистої церква відзначає  як день пам'яті Богоматері. Багато в церковному тлумаченні цього свята  нагадує стародавньосирійське сказання про смерть Кібели - богині родючості. На Україні свято Першої Пречистої злилося з стародавньосло-в'янським язичницьким святом збирання врожаю і принесення хліба та плодів у жертву духам за "сприяння" новому врожаю.

                 Великим святом православної церкви, присвяченим культу Богоматері, є свято Покрови Богородиці. Воно не пов'язане з "земним життям" діви Марії, а встановлене в пам'ять чудесного явлення Богородиці, яке нібито відбулося 910 р. у Влахернському храмі Богородиці в Константинополі. Під час нічного богослужіння юродивий Андрій, зарахований пізніше до святих, бачив, як Богоматір, котру обступили ангели і святі, з'явилася у повітрі, помолилася про спасіння світу від бід і страждань і розпростерла над усіма свій покров у вигляді широкого тонкого серпанку.

4. Пасха – найбільш  значуще християнське  релігійне свято.

                Пасха (Великдень). Серед багатьох християнських релігійних свят особливе місце належить святу Пасхи. Святкування Пасхи встановлене першими християнами в пам'ять "страждань, смерті і чудесного воскресіння" Ісуса Христа.

У Київській  Русі  святкування Пасхи було запроваджене в Х ст.. Тут воно злилося  з місцевими слов»янськими  весняними святами. Давні слов¢яни навесні перед початком  сільськогосподарських робіт  влаштовували свято сонця, що «воскресає» Матеріальним утіленням воскресіння є пасхальні яйця ( в Україні –крашанки, писанки)- символ  життя, весни, сонця у християнстві – символ спокути гріха людини.

     Для точнішого визначення дати святкування Пасхи на кожен рік були зроблені відповідні обчислення, які називають пасхаліями. У православ¢і вони залишилися незмінними дотепер. У католизмі формула цих обчислень зазнала деяких змін, тому не завжди обидві церкви святкують Пасху одного й того самого дня.

Православ'я  в Україні складалося на протязі  багатьох століть і є логічним продовженням київського християнства. Його специфіка у обрядово-культовій сфері, мистецькому оформленні церков, оригінальному трактуванні деяких канонів обумовила формування в ньому таких рис, як демократизм, соборно-правність, народність, віротерпимість, гуманізм. Свій практичний вираз українське православ'я знайшло у русі за створення української автокефальної православної церкви та її визнання вселенським православ'ям. 

4.Висновки

       Отже, церковні свята своїми назвами зобов'язані дванадцяти місяцям року і належать до так званих великих свят, які православна церква відзначає урочистими богослужіннями.

       У Київську Русь свято прийшло разом з християнством у X ст. і злилося з зимовим старослов'янським святом - святками.

Окрім свят на честь Христа і божественної Трійці християнська церква встановила ряд свят на честь його матері - Богородиці. Це: Різдво Богородиці, Введення у храм, Благовіщення, Першої і Другої Пречистої, Покрови (перші чотири зараховують до "двонадесятих" свят) і багато свят на честь її "чудотворних" ікон. Серед багатьох християнських релігійних свят особливе місце належить святу Пасхи. Святкування Пасхи встановлене першими християнами в пам'ять "страждань, смерті і чудесного воскресіння" Ісуса Христа.

У Київській  Русі  святкування Пасхи було запроваджене в Х ст..  

Список використаної літератури.

  1.А.М.Черній  « Релігієзнавство»  Київ «Академвидав»  2003 р.

  2.В.П.  Сидоренко»Релігієзнавство» Київ «Знання» 2007 р.

  3.В.І.Лубський  М.В.Лубська « Історія  релігії Київ»  2004 р

  4.З.О.Борисова  «Основи релігієзнавства»  Київ 2006 р.