Конусна дробарка крупного подрібнення з розробкою нерухомого конуса

Захист від пилу здійснюють видаленням її з робочої зони, герметизацією цієї зони, застосуванням місцевих відсосів, а також використанням загальної вентиляції.

Пил з робочої зони може бути вилучений гідрообезпилюванням. Витікаюча з форсунок вода воложить пил, що утвориться, припиняючи поширення її в повітрі.

Робочу зону устаткування герметизують за допомогою кожухів, що обгороджують, і шляхом установки місцевих відсосів.

Для вловлювання в робочій зоні пилу, а також для організації загального повітрообміну застосовують вентиляційні установки, які підрозділяються по способу переміщення повітря, функціональній ознаці й по характеру дії.

По способу переміщення повітря вентиляційні установки бувають із природним спонуканням, коли повітрообмін здійснюється за рахунок різниці щільності холодного й теплого повітря, і з механічним спонуканням, коли повітрообмін підтримується засобами вентиляційного устаткування з механічним приводом.

По функціональній ознаці вентиляція може бути приточною, витяжною і приточно-витяжною.

Залежно від характеру дії розрізняють вентиляцію загально обмінну для повітрообміну в повному обсязі приміщення й місцеву для видалення пилу із зони, де вона утвориться.

До колективних засобів захисту належить система вентиляції, що забезпечує розбавлення пилового аерозолю й видалення його за межі робочої зони.

          Для профілактики пилових захворювань використовують індивідуальні засоби захисту – респіратори, спеціальні шоломи й скафандри з подачею до них чистого повітря , а також окуляри та спецодяг.

 

Медико-профілактичні заходи (попередні й періодичні медичні огляди працівників) мають велике значення у боротьбі з пиловою професійною патологією.

Механічні коливання машин приводять до коливань повітряного середовища, які є причиною шумів.

Сильний і тривалий шум негативно впливає на стан здоров'я. Крім загального стомлення, ослаблення уваги й загальмовування реакції, шум є

причиною головного болю, запаморочення, виникнення глухоти, захворювання нервової системи.

Найбільше шкідливо діють на організм людини високочастотні, виючі й переривчасті шуми.

При шумі 120-140 дб виникають механічні ушкодження органів слуху. Тривалий вплив шуму в 100-120 дб на низьких частотах і 80-90 дб на середніх і високих частотах викликає загальний розлад організму. В кабіні машиніста рівень шуму повинен не перевищувати 70 дБА.

Знизити рівень шуму до норм, що допускаються гранично, можна такими технологічними й конструктивними рішеннями, які дозволяють послабити шум у джерелі його виникнення. Крім того, варто використовувати конструктивні заходи по звукопоглинанню виникаючого шуму або ізолювати саме джерело шуму. Нерідко всі ці рішення застосовують у сполученні.

Ослаблення шуму в джерелах його виникнення можна досягти різними конструктивними заходами. До них ставляться наступні; заміна ударних дій ненаголошеними, демпфірування спів ударних металевих частин пружними матеріалами, що поглинають коливальну енергію.

Одним зі шляхів зниження рівня шуму є звукоізоляція вузлів машин або в цілому машин за допомогою кожухів. їх виготовляють зі сталевих аркушів із внутрішнім облицюванням з повсті, пінополіуретану або шлаковати. Кожух установлюють на віброізолюючі прокладки з азбесту, повсті або гуми. Застосування кожухів знижує шум до ЗО дб.

Шум можна трохи знизити, якщо джерело шуму, наприклад дробильне встаткування, розмістити на території підприємства з вітряної сторони стосовно інших будинків. Організаційно-технічні заходи боротьби з шумом включають впровадження малошумного технологічного обладнання, дистанційне управління та використання раціональних режимів праці та відпочинку і т. ін.

Крім наведених колективних методів боротьби з шумом використовують засоби індивідуального захисту (ЗІЗ). Сюди належать протишумові навушники, що закривають слухову раковину ззовні і протишумові вставки, що закривають слуховий прохід. До ЗІЗ належать також протишумові шоломи, що закривають голову, і маски, які використовуються разом з навушниками.

При безпосередньому контакті тіла людини з токо-провідними частинами установок, що перебувають під напругою, може виникнути електротравматизм, що по ознаці поразки організму підрозділяють на електричні удари й електричні травми. У першому випадку поражається весь

організм і особливо його внутрішня частина. У другому випадку відбувається місцева поразка зовнішніх частіш тіла.

Найнебезпечнішим для людини є електричний удар, при якому порушується серцева, дихальна й мозкова діяльність організму людини.

Змінний струм частотою 50 Гц більше небезпечний, чим струм частотою 200 Гц і вище.

Захисними мірами, що охороняють робітника від дії електричного струму, є: застосування струму напругою 36 В і нижче, використання поліпшеної ізоляції, створення умов неприступності, блокування, попереджувальні написи й заземлення елементів електроустановки.

Попереджувальні плакати необхідно вивішувати на видних місцях. За допомогою блокування електричне коло розривається перед тим, як робітник може опинитися під напругою.

Коливання машин до 15-18 Гц сприймаються організмом людини ізольовано одне від іншого й відчуваються як поштовхи або струси. Ці відчуття викликають нервове порушення.

По технічним умовам робоче місце машиніста не повинне мати поштовхів і струсів тривалістю більше 0,03 с. Інтенсивність поштовхів і струсів знижується установкою амортизаторів.

Коливання з більшою частотою (понад 18 Гц) і невеликою амплітудою сприймаються разом і відчуваються як вібрація. У результаті тривалої вібрації виникає вібраційна хвороба.

Зменшувати вібрацію машин у джерелі їхнього утворення можна наступними заходами: виключенням у конструкціях ударної взаємодії деталей, заміною зворотно-поступального руху деталей обертовим рухом, виключенням резонансного явища, застосуванням мінімальних допусків у зчленуваннях деталей, виключенням неврівноваженості деталей.

Для зменшення поширення вібрацій застосовують наступні засоби віброізоляції й вібропоглинання: амортизатори, прокладки й облицювання з вібро-поглинаючих матеріалів і різні типи гасителів коливань.

Охорона праці при експлуатації дробарок

Охорона праці при експлуатації дробильно-сортувальних установок полягає в запобіганні обслуговуючого персоналу від впливу виробничих шумів, від проникнення в легені пилу, що утвориться при здрібнюванні, сортуванні й транспортуванні матеріалу, від вібрації й поразки електричним струмом.

Заходу щодо створення безпечних умов праці на дробильно-сортувальних установках варто передбачати як у період будівництва підприємств, так і при їхній

експлуатації. Для цього необхідно використовувати сучасне й високопродуктивне встаткування, що дозволяє автоматизувати процес виробництва, раціонально розміщати аспіраційне встаткування й устаткування для зволоження матеріалу, пневматично або автоматично діюче мокре збирання приміщення, пристрою для без пилового очищення конвеєрних стрічок,

У період експлуатації дробильно-сортувальних підприємств зменшення шумів досягається своєчасним ремонтом устаткування, застосуванням звуковбирних футеровок, зменшенням вільної довжини лотків, рукавів, установкою кожухів і глушителів шуму.

Для захисту обслуговуючого персоналу від впливу вібрації застосовують віброізоляцію, що може бути активної й пасивної.

Приміщення, де розміщене дробильно=сортувальне встаткування, варто вентилювати тільки в сполученні з пиловидаленням, що передбачає локалізацію об'єктів і відсос від них запиленого повітря. Найпоширеніші способи видалення пилу — гідрообезпилювання, герметизація робочої зони машини з метою запобігання поширення пилу й відводу. Категорично забороняється проводити роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням і ремонтом установки під час її роботи. Не допускається експлуатація установок зі знятими огородженнями.

У процесі експлуатації агрегати установки повинні бути ретельно загальмовані. Для цієї мети використовують гальмові механізми агрегатів установки, а також допоміжні пристрої.

Щоб уникнути травм не можна знімати й надягати, а також регулювати натяг приводних ременів під час роботи установки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Технологія  машинобудування

8.1. Конструкція та  принципи дії пристосування

Як верстатний пристрій, який необхідно спроектувати, приймаємо  типову

конструкцію, що застосовується для обробки шпонкових пазів  у деталей типу

тіл обертання. Як базові поверхні використовуємо циліндричні  кінці валів. У цьому пристрої установочними елементами приймаємо  дві стандартні опорні призми за ГОСТ 12195-66, а як упор для лівого торця  на поверхні– постійну опору з  плоскою голівкою за ГОСТ 13440-68. Призми й установ кріпимо гвинтами, а для запобігання елементів від зрушення використовуємо

циліндричні штифти.

Для затиску деталі застосовується ручний пересувний прихват. До його

комплекту входять прихват  за ГОСТ 4735-64, шпилька, пружина, опора, а

також контргайка, гайка, набір сферичних шайб і шайба  з плоскою опорною поверхнею. Розміри Т-подібних пазів на столі  горизонтального фрезерного верстата

Заготовку в пристосуванні  розміщують на двох призмах. Зверху на деталь

діє прижим. Сила затиску регулюється за допомогою затискної гайки.

Розрахунок сил затиску

При конструюванні нового верстатного пристрою силу затиску  знаходять

з умови рівноваги  заготівлі під дією сил затиску, різання, ваги, інерції, тертя,

реакцій в опорах. Отримане значення сили затиску перевіряємо з умови

точності виконання  операції. У разі потреби змінюємо схему установки, режим

різання та інші умови  виконання операції.

При використанні наявного пристрою із затискним механізмом, що

розвиває силу закріплення, розрахунок має перевірочний характер: потрібна

сила затиску повинна  бути не більше відомої, у противному разі змінюємо

режим різання, число  проходів та інші умови обробки.

При розрахунках сили затиску слід враховувати пружну характеристику

затискного механізму.

 

 

Рис.1.15 –Схема для розрахунку сил затиску

При утворенні паза дисковою фрезою виник ає горизонтальна зрушуюча

сила (рис.5). Величину її визначаємо залежно від розмірів паза, матеріалу,

режимів різання та ін. Розрахунок надійності закріплення деталі виконуємо в наступному порядку:

1.Визначаємо сили, що  діють на заготівлю від різального  інструмента.

Відповідно до розрахунку режимів різання на заготівлю  діє сила PZ, Н, що

складається з РН –  горизонтальної складової, яка зрушує заготівлю в осьовому

напрямку і PВ – вертикальної, яка перекидає заготівлю, навколо точки О. Тоді

складові сили різання

PH =1,1× PZ=410 H ; (9)

PB = 0,25× PZ =139H . (10)

Знаходимо сили, що діють  на заготівлю від затиску. Прихват  затискного

пристрою діє на заготівлю  з силою Fзат (рис.6) і викликає в точках торкання

заготівлі з призмою  появу двох реакцій R. Розглядаючи  проекції двох сил на

вертикальну вісь, одержуємо:

Fзат - 2∙R∙cos 45°=0,

 

де R=Fзат/2 cos 45° = 0,707  Fзат

2. Складаємо рівняння  надійності закріплення для чого  розглядаємо

окремо дію сил Рy і Px:

Py = 0,4 * Pz = 139 H

Px = 0,55 * Pz=192 H

3.Визначаємо коефіцієнт  надійності закріплення:

 

K =K₀ × K₁ × K₂ × K₃ = 1,5∙1∙1,2∙1,3

 

де К1=1 – коефіцієнт, що враховує сили

 різання на нерівностях;

К0=1,5 – коефіцієнт, що враховує знос інструмента;

К2=1 – коефіцієнт, що враховує переривчастість різання;

К3=1,3 – коефіцієнт, що враховує мінливості затиску;

Рис.1.16. Оброблюваний вал

4. З рівняння рівноваги сил, що діють на заготовку, визначимо силу затиску:

 

5. Величина зусилля затиску:

6. Зусилля на штоці  силового приводу:

 

 

 

 

Рис.1.17. Пристосування  для фрезерування

 

 

 

 

 

 

Висновки

У дипломному проекті  освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» було модернізовано нерухомий конус конусної дробарки крупного подрібнення. Модернізація дала змогу збільшити ексцентрик, який призвів до зміни середньго розміру матеріалу на виході, а все це сприяє підвищенню продуктивності конусної дробарки орієнтовно на 10 %.

У проекті описано технологічну схему виготовлення цегли та пустотілих каменів, в яку входить конусна дробарка крупного подрібнення яка попередньо подрібнює глину зі збіднюючими матеріалами. Проведено літературно-патентний огляд, і обґрунтовано доцільність використання для удосконалення конструкції конусної дробарки крупного подрібнення з граційним рухом подрібнюю чого конуса патент № 295330 це дозволило збільшити продуктивність, скоротити простой дробарки і прискорити заміну зношених броней середньої частини корпуса. Виконано параметричний розрахунок згідно рекомендаціям [4]. Проведені розрахунки: кінематичні і міцнісні, які забезпечують працездатність і надійність конструкції. Розроблені креслення технологічної схеми і модернізації конусної дробарки за допомогою програми КОМПАС. За допомогою програми «MSDev FORTRAN90 » виконано розрахунки вертикального вала.

Модернізована конусна  дробарка крупного подрібнення відповідає технічним вимогам і працює по всім правилам техніки безпеки.