Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Мая 2011 в 23:49, курсовая работа
Радіолокація — галузь науки і техніки, об'єднуюча методи і засоби виявлення, виміри координат, а також визначення властивостей і характеристик різних об'єктів, заснованих на використанні радіохвиль. Близьким терміном, що частково перекривається, є радіонавігація, проте в радіонавігації активнішу роль грає об'єкт, координати якого вимірюються, найчастіше це визначення власних координат. Основне технічне обладнення радіолокації — радіолокаційна станція.
Вступ………………………………………………….……..…….....4
1 Загальна частина……………………………….………………...5
1.1Загальні відомості про РЛС………………………………….…..5
1.2 Вимоги до вхідного кола радіоприймального каналу бортової
моно імпульсної РЛС………………………………………………..7
1.3 Вибір функціональної схеми моноімпульсної РЛС….......…...8
1.4 Розробка структурної схеми радіоприймального тракту.........10
2 Розрахункова частина
2.1 Розробка топологічної схеми СПФ вхідного кола…..……......14
2.2 Розрахунок елементів топологічної схеми та технічних
параметрів СПФ вхідного кола…………………………................18
3 Висновки ……………………………………………………..... ...23
Перелік посилань............................. ………....................................24
ПЕРЕЛІК
УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
РПрП – радіоприймальний пристрій
РЛС – радіолокаційна станція
НВЧ – надвисокі частоти
МСЛ – мікросмужкова лінія
РНС – рівносигнальний напрямок
ЗМ – змішувач
СПФ – смугово-пропускаючий фільтр
ВК – вхідне коло
ПВЧ – підсилювач високої частоти
ППЧ – підсилювач проміжної частоти
АРП – автоматичне регулювання підсиленням
Г – гетеродин
Початкові дані до проекту:
Тип сигналу – імпульсно – модульований (прості радіоімпульси)
Тривалість імпульса – 1 мкс.
Чутливість приймача при прийомі на параболічну антену не гірше 3 мкВ.
Середня частота смуги пропускання (носійна частота) - 9.745 ГГц
Хвилевий опір фідерних ліній, які підводять енергію – 50 Ом.
Смуга пропускання 0.5 ГГц по рівню затухання без активних втрат 1дБ.
Смуга подавлення
1.6 ГГц по рівню затухання без
врахування активних втрат 20 дБ.
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………….……..…
1
Загальна частина……………………………….…
1.1Загальні відомості про РЛС………………………………….…..5
1.2 Вимоги до вхідного кола радіоприймального каналу бортової
моно
імпульсної РЛС…………………………………………
1.3 Вибір функціональної схеми моноімпульсної РЛС….......…...8
1.4 Розробка
структурної схеми
2 Розрахункова частина
2.1 Розробка топологічної схеми СПФ вхідного кола…..……......14
2.2 Розрахунок елементів топологічної схеми та технічних
параметрів
СПФ вхідного кола…………………………................
3 Висновки ……………………………………………………..... ...23
Перелік посилань..............
ВСТУП
Радіолокація — галузь науки і техніки, об'єднуюча методи і засоби виявлення, виміри координат, а також визначення властивостей і характеристик різних об'єктів, заснованих на використанні радіохвиль. Близьким терміном, що частково перекривається, є радіонавігація, проте в радіонавігації активнішу роль грає об'єкт, координати якого вимірюються, найчастіше це визначення власних координат. Основне технічне обладнення радіолокації — радіолокаційна станція.
Розрізняють активну, напівактивну, активну з пасивною відповіддю і пасивну радіолокацію. Підрозділяються по використовуваному діапазону радіохвиль, по вигляду зондуючого сигналу, числу вживаних каналів, числу і вигляду вимірюваних координат, місцю установки РЛС.
До складу РЛС входить радіолокаційний
приймальний пристрій. Радіолокаційний
приймач є складовою частиною РЛС призначених
для виявлення, визначення координат та
параметрів руху віддалених об'єктів.
В даному курсовому проекті будуть розглядатися
принципи побудови як приймального пристрою,
так і моноімпульсної РЛС радіоприймального
каналу вцілому. Основною метою є розробка
та розрахунок вхідного кола (смугово-пропускаючого
фільтру) радіоприймального пристрою
сантиметрового діапазону. В технічному
завданні містяться загальні характеристики
прийнятих сигналів, якісні та конструктивні
вимоги.
1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МОНОІМПУЛЬСНІ РЛС
Радіолокаціний приймач є складовою частиною РЛС, призначених для виявлення, визначення координат і параметрів руху віддалених об’єктів (радіолокаційних цілей). Для витягання інформації використовується зондування простору радіосигналами з подальшим прийомом відбитої від цілі електромагнітної енергії, причому інформація про цілі иоже міститися в амплітуді (або відношені амплітуд) і частоти (або спектру) сигналів. Такий спосіб носить назву активної радіолокаціїї з пасивною відповіддю.
Пеленгація цілей, що полягає у визначенні напряму на ціль є однією з основних задач радіолокації. В наш час широке застосування знайшов моноімпульсний метод визначення напрямку на ціль, при якому відбитий імпульс містить повну інформацію про кутове положення цілі (азимут чи кут місця) . Цим і пояснюється походження терміну «моноімпульсна» пеленгація.
Відбиті від цілі сигнали
В моноімпульсних системах з амплітудною
пеленгацією для визначення кутової координати
в одній площині формуються дві діаграми
направленості антени, які перетинаються,
рознесені на кути
від рівносигнального
напрямку (рисунок 1).
Рисунок 1 - Рознесені діаграми направленості
При відхилені цілі на кут
від РСН рівень
прийнятого сигналу по нижній діаграмі,
більше рівня сигналу, прийнятого по верхній
діаграмі. Різниця амплітуд прийнятих
сигналів визначає кут відхилення цілі
від рівносигнального напрямку. Знак цієї
різниці характерезує напрям зсуву рівносигнального
напрямку відносно цілі. Коли РСН поєднується
з цілью, амплітуди відбитих сигналів,
прийнятих по обом діаграмам, рівні, а
їх різниця дорівнює нулю.
1.2
ВИМОГИ ДО ВХІДНОГО
КОЛА РАДІОПРИЙМАЛЬНОГО
КАНАЛУ МОНОІМПУЛЬСНОЇ
РЛС
До приймачів РЛС пред’являються жорсткіші вимоги, ніж до приймачів іншого призначення. Багато РЛС є частиною стратегічних комплексів виявлення об’єктів.
Вхідне коло приймача
Всі елементи вхіднго кола приймача
повинні вносити якомога менші втрати
( для забезпечення низького коефіцієнта
шуму) та мати достатньо широку смугу пропускання.
1.3 ВИБІР ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ МОНОІМПУЛЬСНОЇ
Обираємо амплітудну сумарно
– різнецеву систему.
Різницевий сигнал
Схема приведена на
рисунку 3.
Рисунок 2 – Функціональна схема моноімпусьної
РЛС
1.4 РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ РАДІОПРИЙМАЛЬНОГО
Вхідне коло приймача забезпечує захист приймача від перевантажень і пошкодження СВЧ потужністю сигналу, що надходить на робочій частоті при роботі на одну антену з передавачем. ВК пов'язує вихід антенно-фідерного пристрою з входом 1-ого каскаду приймача, в даному випадку з змішувачем. При цьому вхід і вихід вхідного кола повині бути узгодженні з хвильовими опорами приєднуваних до них ліній передач, щоб у місцях з'єднання не виникало віддзеркалень НВЧ енергії.
У нашому випадку вхідне коло повинно виконувати наступні функції:
• частотна селекція прийнятих сигналів для зменшення перешкод на неробочій частоті.
• придушення дзеркального каналу.
• захист 1-ого каскаду приймача від перевантаження і пошкодження потужністю НВЧ сигналів, що надходять у приймач на робочих частотах.
Перетворювач частот (змішувач) РПрП РЛС часто виконується на діодах з балансної схемою.У сантиметровому діапазоні використовують ПЧ на біполярних транзисторах (БТ), які володіють коефіцієнтом підсилення 3-12 дБ і коефіцієнтом шуму 1,7 - 4,6 дБ. Проте кращі характеристики в усьому НВЧ діапазоні мають ПЧ на польових транзисторах (ПТ), так як в більш широкому діапазоні 1-15 ГГц вони забезпечують посилення 8-12 дБ при коефіцієнті шуму 1,1 - 3,5 дБ. До переваг змішувачів на ПТ можна віднести більш прості ланцюги зсуву по постійному струму і більш високу температурну
Информация о работе Розрахунок вхідного кола бортової моноімпульсної РЛС