Проектування освітлення

Отже, в усіх випадках, коли зорова задача пов’язана з необхідністю розрізнення малих об’єктів на оброблюваній поверхні або об’єктів, як це і є в моєму випадку, контраст яких з фоном малий, краще вибирати систему комбінованого освітлення, в складі якої світильники місцевого освітлення дозволяють найбільш повно вирішити цю задачу.

Розглянемо тепер економічні показники обох систем освітлення. Вартість одного встановленого кіловату в системі комбінованого освітлення звичайно вища в порівнянні з системою одного загального освітлення. Ця обставина визначається тим, що в системі комбінованого освітлення до затрат на загальне освітлення додаються додаткові затрати на місцеве освітлення, що включають вартість світильників  місцевого освітлення, кронштейнів, призначених для кріплення світильників до робочих місць, а також додаткові затрати на установку електричної мережі місцевого освітлення.

Враховуючи, однак, що встановлена потужність системи комбінованого освітлення значно менша потужності одного загального освітлення, особливо при високих рівнях нормованої освітлюваності, більш висока вартість встановленого кіловату в першому випадку ще не визначає перевищення капітальних затрат системи комбінованого освітлення в порівнянні з системою одного загального освітлення.

Поряд з цим менша встановлена потужність системи комбінованого освітлення в порівнянні з системою загального освітлення визначають й менші витрати електроенергії в умовах першої системи освітлення. Тому експлуатаційні витрати, в яких вартість електроенергії складає основну частину в загальному балансі витрат на експлуатацію освітлення, звичайно менше при комбінованому освітленні.

З точки зору зручності експлуатації система комбінованого освітлення має переваги в порівнянні з системою загального

 

освітлення.

Деяке підвищення нерівномірності розподілення яскравості в полі зору, що виникає в умовах системи комбінованого освітлення при умові виконання вимог СНиП, , регламентуючих співвідношення рівнів освітлюваності загального і місцевого освітлення, практично впливу на видимість не дає.

Приведене співставлення переваг і недоліків існуючих систем освітлення дозволяє рекомендувати систему комбінованого освітлення в приміщеннях, в яких виконуються точні зорові роботи, що відносяться до розрядів І, ІІ, ІІІ та ІV за СНиП, за виключенням тих випадків, коли установка місцевого освітлення неможлива з технічних й конструктивних вимог.

В свою чергу, система загального освітлення може бути рекомендована в приміщеннях, робота в яких не потребує великого й тривалого напруження зору, а також в допоміжних, адміністративно - конторських, складських й прохідних приміщеннях.

Стосовно видів освітлення, то встановлення робочого освітлення обов’язкове в усіх випадках, незалежно від наявності аварійного освітлення.

Аварійне освітлення для продовження роботи необхідне в приміщеннях та на відкритих ділянках, якщо припинення нормальної роботи через відсутність робочого освітлення може викликати:

• вибух, пожежу, отруєння людей;
• тривале порушення технологічного процесу;
• порушення роботи життєвих центрів підприємств і міст, що обслуговують зв’язок, електро -  і водопостачання;
• небезпека травматизму в місцях масового скупчення людей;
• порушення нормальної роботи операційних, кабінетів невідкладної допомоги та прийомних палат лікувальних закладів.

Це освітлення повинно створювати на поверхнях освітлюваність 5% нормованої для одного загального освітлення.

Аварійне освітлення для евакуації людей необхідне:

в місцях, небезпечних для проходу людей;

на шляхах евакуації людей з виробничих і соціальних будівель, де перебуває більше 50 людей;

в усіх виробничих приміщеннях з числом робочих місць більше 50 й інших приміщеннях з числом перебуваючи більше 100 чоловік.

Це освітлення повинно створювати в проходах освітленість 0,5 люкс в будівлях і 0,2 люкс за межами їх.

Для аварійного освітлення можуть використовуватися лише лампи розжарювання або люмінесцентні.

Світильники аварійного освітлення переважно виділяються з числа світильників робочого освітлення; в приміщеннях, що працюють в 1-2 зміни, при потужності ламп робочого освітлення 200 Вт і більше передбачається установка додаткових світильників.

Якщо світильники аварійного освітлення не відрізняються від інших типом або розміром, то вони повинні бути відмічені спеціальними знаками.

Виходи з виробничих приміщень без природного світла площею     150 м2 і більше, та з невиробничих приміщень з перебуванням в них більше 100 чоловік повинні відмічатися світловими показами, що приєднані до джерела аварійного освітлення.

Таким чином, на основі вищесказаного, в більшості приміщеннь корпусу ремонтно-експлуатаційної бази Затуринської “РЕС” Вибрані системи освітлення для кожного приміщення заносимо в світлотехнічну відомість.

Щодо видів освітлення, то крім робочого передбачаємо ще й аварійне освітлення в місцях можливого скупчення людей в разі евакуації (коридори, переходи, вестибюлі, холи). В кабінетах адміністративної будівлі бази слід застосовувати систему загального освітлення. До таких приміщень відносять: приймальні, кабінет техніки безпеки, оперативно-виїздної бригади, виробничо-технічного відділу, архів.

Комбіновану систему освітлення слід застосовувати в кабінетах начальника, бухгалтерії, кабінетах старшого диспетчера, замісника начальника, кабінетах бригади групи ОВБ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.6 Світлотехнічний  розрахунок

 

Світлотехнічний розрахунок здійснюю методом коефіцієнта використання.  

Для розрахунку схематично зобразимо приміщення кабінету начальника.

 

 

 

 

 

 

 

                  2,25

                                 1,2

                                                  3,6 

0,75 

 

 

 

Рисунок 1. Приміщення кабінету начальника

Приміщення кабінету начальника має розміри 6´6 і висоту Н = 2,2 м. Для освітлення вибираємо світильники типу BALOT – 418A.

BALOT – 418А – світильник прямого світла; має криву сили світла типу – Д1; ступінь захисту ІР20; к.к.д. h = 70%; розмір 600 600 мм. Визначаємо розрахункову висоту для даного приміщення по формулі:

                   hр = H – hрп – hзс,                                (1)

де hр – розрахункова висота, м;

     H – висота приміщення, м;

     hрп – висота робочої поверхні, м;

     hзс – висота звісу світильника, м.

                                       hр = 3 – 0,8 – 0 = 2,2 м

Також визначаємо для КСС типу Д1 оптимальну відстань між світильниками :

Lопт = 3,6м

Для подальшого розрахунку визначимо індекс приміщення. Для цього скористаємося формулою (2):

 

                              ,                             (2)

 

де і – індекс приміщення;

     А, В – відповідно  довжина й ширина приміщення, м.

 

 

По таблиці 8.8 (Л.1 ст. 179) для КСС Д1; коефіцієнтів відбиття стелі, стін та робочої поверхні відповідно 0,7, 0,5 та 0,3 і роз-рахованого індексу приміщення визначаємо величину коефіцієнту використання h. В нашому випадку h = 61%.

Розраховуємо необхідну кількість світлових приладів в приміщенні:

 

 

Таким чином для освітлення кабінету начальника ми отримали 6 світильників типу BALOT- 4´18

Для даної освітлювальної установки розрахуємо її потужність:

Роу =

кВт

Визначаємо питому потужність освітлювальної установки:

 кВт/м2

Результати розрахунків для всіх інших приміщень будівлі ремонтно-експлуатаційної бази  Затуринської РЕС заносимо до таблиці 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2. Розрахована кількість світильників для приміщень другого поверху будівлі ремонтно-експлуатаційної бази Затуринської РЕС.

 

№ з/п	Найменування приміщення	Площа примі-щення,м2	Інд. при-міщ.	Кількість світиль-ників	Потуж-ність ОУ, кВт
201	Архів	18	0,67	3	0,27
202	Сходи	14	0,56	2	0,18
203	Кабінет головного інженера	18	0,9	3	0,27
204	Приймальня	14	0,76	3	0,27
205	Кабінет начальника	36	1,4	6	0,52
206	Бухгалтерія і каса	36	1,4	6	0,52
207	Диспетчерська	144	2,7	20	1,8
208	Кабінет старшого диспетчера	12	0,78	2	0,18
209	Кабінет замісника начальника	36	1,3	6	0,52
210	Виробничо-технічний відділ	24	1,1	4	0,36
211	Кабінет техніки безпеки	24	1,1	4	0,36
212	Кабінет ОВБ	12	0,78	2	0,18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.7 Розміщення  освітлювальних приладів

 

Рівномірне розміщення світлових приладів необхідне для рівномірного розподілу освітленості по освітлюваному приміщенні. При цьому будь-яке перевищення освітленості в окремих точках приміщення погіршить економічні показники. Освітлювальна установка повинна забезпечувати нормовану освітленість на всіх робочих поверхнях, тому споживча електроенергія буде мінімальною при рівномірному розподілі освітленості.

Розподіл освітленості по освітлювальних поверхнях визначається кривою світлорозподілу світлового приладу, а також відносною відстанню між світильниками, яка визначається відношенням відстані між світильниками до висоти підвісу над освітлюваною поверхнею.

Ряди світильників краще розміщувати паралельно стінам з вікнами або рядам колон приміщення. Світильники з чотирма люмінесцентними лампами і більше не обов’язково розміщувати суцільними рядами або рядами з розривами.

Відносна відстань між світильниками, що забезпечує при даній кривій сили світла максимальну рівномірність не завжди відповідає найменшій питомій потужності освітлювальної установки, тобто найбільшій енергетичній економічності.

При розміщенні світильників загального освітлення необхідно регламентувати відстань від крайнього ряду світильників до стін, що залежить від наявності робочих поверхонь біля стін приміщення. При наявності їх відстань від крайнього ряду світильників до стіни повинна складати 0,25-0,3 відстані між світильниками. При відсутності робочих місць біля стін цю відстань можна збільшити до 0,4-0,5.

Користуючись цими нормами я виконав рівномірне розміщення світильників в усіх приміщеннях. Розташування світильників приміщення кабінету начальника я зобразив на рис. 1, де і вказав усі необхідні відстані відносно світильників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

 

2.1 Вибір напруги та  джерел живлення

 

Для живлення світильників загального освітлення використовуються електричні мережі змінного струму напругою: при заземленій нейтралі не вище 380/220 вольт, при ізольованій не вище 220 вольт, при постійному струмові не більше 220 вольт.

В основному широко використовуються освітлювальні мережі змінного струму з заземленою нейтраллю. Мережі з ізольованою нейтраллю використовуються в основному в спеціальних установках при підвищених вимогах до електробезпеки, а постійний струм- для резервного живлення, особливо відповідальних освітлювальних споживачів та в спеціальних електроустановках.