Концерни: сучасний стан та тенденції розвитку

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТА ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ

 

 

 

 

 

 

Реферат

із торгівельного підприємництва на тему:

Концерни: сучасний стан та тенденції розвитку

 

 

 

 

Виконала:

      Студентка ІІІ курсу

 Товарознавчого факультету

     Групи ТТ-30

Лісіцька Тетяна

Перевірила:

     доц. Століна Г.М.

 

 

Харків 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………… 3

1. Загальна характеристика концерну………………………………………… 4
2. Концерн General Motors…………………………………………………….. 8
3. Концерн Volkswagen……………………………………………………….... 8
4. Концерн Volvo……………………………………………………………… 10

Список використаних джерел…………………………………………………. 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Пошук ефективних організаційних форм об'єднання компаній триває принаймні  протягом останнього століття. У світовій практиці склалися різноманітні типи інтеграції фірм, що розрізняються  в залежності від цілей співпраці, характеру господарських відносин між їх учасниками, ступеня самостійності  вхідних в об'єднання підприємств. Це стратегічні альянси, консорціуми, картелі, синдикати, пули, асоціації, конгломерати, трести, концерни, промислові холдинги, фінансово-промислові групи і т.п.

Прагнення знайти баланс між  перевагами централізації і децентралізації  управління та відповідальності при  об'єднанні компаній призводить до вибору таких організаційних форм інтеграції, які займають як би проміжне місце  між повністю централізованою корпоративною  структурою і співробітництвом в  чисто ринковому середовищі.

Організаційні форми об'єднання  компаній, значно розрізняються за ступенем інтеграції їх учасників, розвиваються історично від концернів і  сімейних груп на початку століття до стратегічних альянсів в кінці  ХХ століття. Примітно, що знову виникаючі  організаційні форми не витісняють попередні типи інтеграції компаній, а доповнюють їх. Відбувається розширення різноманіття форм. Характер взаємозв'язків  між компаніями стає все більш  складним і вельми тонким, враховуючи в добавок до всього і можливість кооперації інтегрованих структур.

Всі організаційні форми  інтеграції компаній можна умовно розділити  на "жорсткі" і "м'які". До жорстким можна віднести концерн, трест, а  до м'яких, перш за все, асоціацію, консорціум, стратегічний альянс. "М'які" форми  особливо популярні для міжнародних  об'єднань, вони дозволяють вести спільну  діяльність при збереженні засновниками юридичної та господарської самостійності. У рамках стратегічних альянсів, консорціумів виникає можливість мобілізації  переваг потужної корпоративної  структури при збереженні національної відокремленості її членів.

 

1. Загальна характеристика концерну.

Однією з найбільш поширених  та розвинених організаційних форм інтеграції компаній є концерн.

Концерн - це форма об'єднання (як правило, багатогалузевого) самостійних  підприємств, пов'язаних за допомогою  системи участі в капіталі, фінансових зв'язків, договорів про спільність інтересів, особистих уній, патентно-ліцензійних  угод, тісного виробничого співробітництва.

Сформулюємо основні особливості  концернів:

• це досить жорстка форма  інтеграції компаній, найжорстокіша, за винятком тресту;

• концерн зазвичай є  об'єднанням виробничого характеру;

• компанії, що входять до концерну номінально залишаються самостійними юридичними особами у формі акціонерних чи інших господарських товариств або товариств, але фактично підпорядковані єдиному господарському керівнику;

• в рамках концерну централізоване фінансово-економічне управління, проведення науково-технічної політики, ціноутворення, використання виробничих потужностей, кадрова політика;

• головна компанія концерну, як правило, організовується у вигляді холдингової компанії (переважно як змішаний холдинг) або на основі взаємодії переважного і залежних (асоційованих) товариств;

•  діяльність концерну орієнтована в основному на виробництво, тому в якості материнської (головної) компанії виступає найчастіше виробнича -

компанія, яка є власником  контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств;

• в рамках даної форми  повністю контролюється діяльність утворених нею компаній.

У концерні виділяється головна  компанія, у якої зосереджено всі  нитки залежностей. Дана організаційна  форма поєднує в собі і централізований контроль, та оперативно-господарську самостійність підрозділів. Досить жорстко централізовані в концерні фінанси, капіталовкладення (інвестиції) та НДДКР (наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки).

Концерн включає в себе складні неринково-ринкові зв'язки. Критерієм вибору тієї чи іншої форми  трансакції у внутрішньо-фірмовому обороті концерну є зіставлення витрат, які несе в собі кожна з трьох можливих форм економічної організації, з яких керівництво концерном і здійснює конкретний вибір. Концерн - сучасна форма організації великого капіталу-монополії.

Залежно від характеру  інтеграційних зв'язків між компаніями розрізняють наступні види концернів:

Вертикальний  концерн - концерн, що об'єднує компанії різних галузей, які пов'язані послідовністю технологічного процесу виробництва готового продукту (наприклад, гірничодобувні, металургійні та машинобудівні).

Горизонтальний  концерн - концерн, який об'єднує компанії однієї галузі, що виробляють один і той же виріб або здійснюють одні і ті ж стадії виробництва [1].

Будь-яке з величезних нафтових підприємств можна розглядати як приклад вертикального концерну. Наприклад, «Лукойл»: в єдину структуру  об'єднані нафтовидобувні підприємства, нафтопереробні підприємства і торговельна  мережа - десятки або сотні автозаправок по країнам СНД. Так як технологічний процес одного з підприємств вертикального концерну залежить від дій іншого, їх виробничі плани завжди або погоджені, або попросту «спущені» згори. Нафтовидобувне підприємство повинно видобувати не менше, ніж стільки, скільки може переробити нафтопереробне, а нафтопереробне повинно забезпечити бензином всі заправки. Завдання єдиного господарського плану - підтримка злагодженого, безперервного технологічного процесу. Адже по суті вертикальний концерн - це одна фірма, просто настільки величезна, що існувати їй доцільніше у вигляді окремих підприємств.

Горизонтальний концерн  також потребує в єдиному на весь концерн плані. Горизонтальний концерн, як і вертикальний, об'єднує підприємства однієї галузі. Тільки не послідовних ланок технологічного ланцюжка, а одного. Якщо вертикальні холдинги частіше існують для повного контролю циклу виробництва кінцевого продукту, то мета горизонтальних - посилення позицій у конкурентній боротьбі. Це може відбуватися за рахунок збільшення географічного охоплення території або за рахунок розширення асортименту продукції, сегменту цільового ринку. Горизонтальний концерн - це мережа магазинів або мережа готелів, що охопили пів-країни (географічний розподілений горизонтальний концерн).

Єдиний план горизонтального  концерну відрізняється від єдиного  плану вертикального концерну. У  «горизонтальному» плані багато моментів, пов'язаних з конкуренцією, що змушує нас, дивлячись на цей план, згадувати про картельну угоду. Єдиний план горизонтального концерну припускає узгодження цінової політики, розділ території - коротше кажучи, картель ( картель - це договірне об'єднання підприємств, що вирішили обмежити конкуренцію, і для цього домовилися продавати товар не нижче якоїсь ціни. Картель має сенс, якщо ці підприємства все разом контролюють галузь або займають в ній істотну частку. Найвідомішим картелем світового рівня є країни ОПЕК (організація країн-експортерів нафти) з їх узгодженими цінами на нафту).

Природно, в чистому вигляді  горизонтальні і вертикальні  концерни зустрічаються не часто. Більшість  концернів - змішані. Наприклад, ті ж  самі нафтові концерни, з одного боку, об'єднують підприємства різних рівнів - вертикальними зв'язками, а  з іншого - підприємства одного рівня - ті ж самі численні бензозаправки [2].

Діяльність концерну може поширюватися на одну підгалузь або  галузь економіки. У нього можуть входити підприємства однієї або  декількох галузей. Лише деякі найбільш великі концерни охоплюють всю галузь (наприклад, у Німеччині концерн  Siemens - електротехнічну промисловість). Концерни діють в тих галузях економіки, де розвинене велике і масове виробництво, застосовуються високі технології. Найчастіше це чорна та кольорова металургія і сталеливарна промисловість, машинобудування і автомобілебудування, хімічна та електротехнічна індустрія.

З точки зору системи участі в капіталі можна виділити два  види концернів:

• концерн підпорядкування - концерн, організований у вигляді материнської і дочірніх компаній;
• концерн координації - концерн, що складається з сестринських товариств, тобто створений таким чином, що окремі вхідні в нього компанії проводять взаємний обмін акціями. Тим самим всі члени концерну надають взаємний вплив на проведену концерном політику, який в той же час залишається під єдиним керівництвом.

Концерн підпорядкування  створюється, як правило, для об'єднання  виробництв по технологічному ланцюжку, а концерн координації - з метою  інтеграції таких видів діяльності як проведення єдиної фінансової або  науково-технічної політики, узгодженого  виробничого розвитку компаній, кадрової політики і т.п. Концерн координації, включаючи часом слабо пов'язані  технологічно підприємства, за своєю  суттю стає близький такій формі  інтеграції компаній як конгломерат.

Концерни, що мають іноземні дочірні відділення, являють собою  міжнародні концерни. Причому капіталовкладення  міжнародних концернів можуть бути як транснаціональними, так і трансконтинентальними.

Великі концерни об'єднують  від 10 до 100 і більше компаній, включаючи  виробничі, науково-дослідні, фінансові, збутові та інші фірми.

Концерн - об'єднання підприємств, яке характерне єдністю власності і контролю. Концерни стали створюватися на початку ХХ століття, і тоді в концерн об'єднувалися підприємства однієї галузі промисловості. В даний час під терміном «концерн» розуміється група підприємств (дочірніх фірм) навколо великого підприємства (материнської компанії), яка тримає акції цих підприємств; а за складом - це об'єднання підприємств (різних галузей, але з чітко вираженим галузевим ядром), фінансових установ , транспортних і торговельних компанії. Найтиповіші і сучасні концерни:

• в США - «General Motors» (ядро - автомобільна промисловість);

• в Європі - німецький концерн «Фольксваген»; шведський концерн «Вольво» [1].

2. Концерн General Motors

 

General Motors об'єднує 126 заводів  у США, 13 в Канаді, виробничі і  збутові підрозділи в 36 країнах  світу. Продукція концерну реалізується  через власні збутові мережі і мережі дилерів, що складають більше 15 тис. фірм.

GM в 2011р. став найбільшим  світовим авто концерном, розпродавши

9 млн. авто, друге місце  займає Volkswagen, замикає трійку - альянс Renault-Nissan-АвтоВАЗ.

Успіх General Motors за звітний  період обумовлюється значним зростанням продажів в США. При цьому обсяг  реалізованих автомобілів на європейському  ринку в GM зменшився. Крім того, американський  виробник скоротив частку ринку в  підзвітний період в усьому світі. Зокрема, в США вона зменшилася з 17,5 відсотка (за підсумками другого кварталу 2009 року) до 15,4 %.

За підсумками другого  кварталу 2010 року концерн General Motors отримав прибуток в розмірі 1,3 мільярда доларів.

Найближчим часом американський  концерн проведе первинне розміщення акцій (IPO), яке може принести компанії до 16 мільярдів доларів, повідомляє Bloomberg. Крім того, після проведення даної процедури GM зможе розраховувати на кредит у 15 американських банків загальною сумою на п'ять мільярдів доларів [3].

3. Концерн Volkswagen

Слід зауважити, що продуктове портфоліо німецького автогіганту і так вражає різноманітністю. Під парасолькою концерну Volkswagen розміщується вже 12 брендів, під якими на світ виходять і бюджетні автомобілі, і екзотичні суперкари, і багатотонні вантажівки.

Незважаючи на складну  ринкову ситуацію, концерн Volkswagen зміг збільшити свою частку світового ринку легкових автомобілів до 12%. У минулому році Volkswagen, найбільший автовиробник Європи, реалізував 9,9% від світових продажів.

В даний час до складу концерну Фольксваген входять наступні компанії з випуску автомобілів:

Фольксваген АГ з акціонерним  капіталом в 1 мільярд 714 000 000 марок  ФРН;

Ауді АГ з акціонерним капіталом в 215 мільйонів марок ФРН (частка Фольксваген АГ становить 98,99 відсотка);

Сеат C.А. (Барселона) з капіталом у 10 мільйонів іспанських песет;

Шкода аутомобілова (Млада Болеслав) з капіталом у 16,7 мільярда чеських крон (частка Фольксвагена становить 70 відсотків);

Фольксваген Саксонія ГмбХ з акціонерним капіталом у 10 мільйонів марок ФРН (стовідсоткова власність Фольксваген АГ).