Бізнес-план магазину

Мета діяльності фірми: у перший час ми хотіли б  
утвердитися на ринку, зайняти обрану нішу, надалі  
метою нашої діяльності має стати отримання більш менш  
стабільного прибутку і розширення ринку збуту.  
 
Основні маркетингові рішення, що дозволяють її досягти:  
для того, щоб утвердитися на ринку ми повинні максимально  
знизити ціни на наш товар (за рахунок зниження витрат і  
невисокою прибутку спочатку). Для того, щоб потіснити  
конкурентів нам необхідно застосовувати методи  
концентрованого маркетингу, тому що ми невелика  
починаюча фірма. Тобто ми зосередимо наші зусилля  
на одному сприятливому сегменті ринку.  
 
3.ТЕКУЩАЯ МАРКЕТИНГОВА СИТУАЦІЯ:  
 
Ми провели ретельне дослідження кон'юнктури ринку  
дитячого одягу на поточний момент, проаналізувавши  
асортимент одягу в багатьох магазинах міста Москви (на  
? і.  
Точка А є точкою беззбитковості. Звідси мінімальний  
беззбитковий обсяг продажів складе:  
25 616 * V = 18 000 000 +20 000 * V;  
V = 3 205шт.  
 
6.ПЛАНІРОВАНІЕ МАРКЕТИНГОВОГО БЮДЖЕТУ.  
6.1.Продвіженіе і реклама (з прикладом):  
Візьмемо до уваги наступне:  
-нам необхідно зосередити зусилля на одному сегменті ринку;  
-наш товар не новий, але має певні  
перевагами перед конкурентами;  
-розповсюджувачі і місця розповсюдження постійні для  
споживачів;  
-у нас немає великих коштів для забезпечення просування  
товару;  
Отже, в якості основного методу просування товару будемо  
використовувати рекламу (так як наш товар широкого  
споживання). Покупці приходять у магазин, сподіваючись купити  
щось конкретне або просто подивитися, що є. Тому  
ми повинні проінформувати їх на цьому етапі про свій товар  
і де його можна купити. Найкраще підійдуть для цієї  
рекламні щити мети (інформація на яких подається з  
урахуванням позиціонування товару) місцях продажу (ми вже  
обговорили їх вартість та розташування з магазинами, через  
які будемо поширювати). Інформація на щитах повинна  
залучати до себе увагу, бути короткою, легко читається на  
ходу і зрозумілою. Далі можна буде використовувати радіо- 
оголошення у великих магазинах. Також можна застосовувати  
деякі засоби стимулювання збуту, як то: сезонні  
розпродажу зі знижками, преміювання покупців якимись  
небудь іграшками (само собою треба буде й це  
прорекламувати). У цілому витрати на просування товару  
розраховуємо ісленних цілей і витрат на їх реалізацію.  
Укрупнено вони будуть наступними (в рублях):  
 
1997р. 1998р. 1999р.  
-------------------------------------------------- ----------< br /> 1.Реклама 3 000 000 5 000 000 15 000 000  
 
2.Средства сті- 
мулірованія  
збуту  
2.1.Преміі ------- 3 000 000 6 000 000  
-------------------------------------------------- ---------< br /> Разом: 3 000 000 8 000 000 21 000 000  
-------------------------------------------------- ---------< br /> Приклад щита з рекламним оголошенням див. у додатку.  
 
6.2.Распространеніе товару:  
Так як ми невелика фірма (обмежені кошти і  
виробничі можливості) і виходимо на ринок з вже  
існуючим товаром, то немає необхідності створювати мережу  
магазинів для продажу нашого товару. Найбільш доцільно  
буде поширювати наш товар через вже існуючі  
магазини (ми вже провели переговори з магазинами мережі  
"Дитячий світ" і різними великими і не дуже магазинами,  
спеціалізуються на дитячому одязі, і вони, подивившись  
наші зразки, погодилися брати їх на реалізацію з  
мінімальним обсягом партії 10-50шт. і націнкою в 10%).  
Таким чином, у нас буде однорівневий канал  
розповсюдження товару-через роздрібну торгівлю. У майбутньому  
ми плануємо поширювати наш товар не тільки в місті  
Москва, але і в сусідніх областях, розширюючи наш канал  
розповсюдження.  
Оскільки у нас невеликий обсяг виробництва і швидко  
його збільшити ми не можемо, нам необхідний максимально  
швидкий оборот грошей. Щоб цього нам треба буде спочатку  
провести пробні продажі (невеликими партіями в якомога  
більшу кількість магазинів), щоб з'ясувати де швидше  
розходитися, можливо отримати якісь м'які дані про  
купівельних уподобаннях, скоригувати свою політику  
з розповсюдження. Що стосується магазинів, беручи до  
уваги нашу цінову політику, обирати краще як  
універсальні, так і спеціалізовані, із середнім або  
низьким рівнем цін.  
Обсяг виробничих запасів повинен бути на рівні,  
необхідному для забезпечення безперебійної роботи. Що  
стосується місць складування (як готової продукції, так і  
виробничих запасів), то в цій якості можна в  
перший час використовувати дачу директора, а далі, у разі  
істотного збільшення обсягів виробництва необх одим  
буде орендувати складські приміщення. Щодо  
транспортування товару: у нашої фірми є дві  
мікроавтобуса, які можна використовувати як  
засобів доставки.  
 
У принципі, одяг відноситься до товарів, розбіжним  
не дуже швидко. І якщо наша дитячий одяг буде  
розпродаватися занадто повільно, то в подальшому можна  
використовувати іншу схему розповсюдження товару (проте,  
якщо брати її як основну, то необхідно з урахуванням  
цього становити інший маркетинговий план). Суть цієї  
схеми в наступному: частина товарів ми реалізуємо через  
торговельну мережу (див. вище), щоб мати гроші на поточні  
витрати, а решту пускаємо "по колу", щоб забезпечити  
виробництво. Тобто, за бартером обмінюємо одяг на  
сировина для неї (наприклад, бавовна в Узбекистані), потім  
віддаємо його на прядильну (далі на ткацьку) фабрику для  
переробки (ми їм нічого не платимо за це, тому що сировина  
буде для них давальницькою просто вони залишають собі в  
як оплату частину сировини). Потім забираємо у них тканину і  
пускаємо її на виробництво своєї дитячого одягу. На користь  
цієї схеми говорить наступне: а) у виробників сировини  
сировина не купують (у переробних підприємств немає  
грошей), воно дешевше готової продукції, виробники  
готові на бартерні поставки з одягом, тобто є  
реальна домовитися; б) не буде затримок із сировиною,  
виробництво буде стабільно і його можна  
розширити, виключається проблема неплатежів; в) вирішується  
проблема збуту певної частини товару; г) оборотні  
кошти у вигляді тів він не знецінюється, як гроші.  
Основні недоліки: а) потрібен час для того, щоб  
укласти договори з усіма учасниками схеми; б) треба  
буде контролювати весь ланцюжок самому.  
 
6.3.Маркетінговие дослідження:  
Основним напрямком маркетингових досліджень для  
нас є виявлення купівельних переваг і їх  
думки про наш товар (а також про товар конкурентів) з  
метою удосконалення нашої продукції та оцінки методів її  
збуту. Як істо чніков інформації ми можемо  
використовувати звітність нашої фірми, товари конкурентів,  
різну спеціальну і періодичну літературу і т.д. В  
як метод збору інформації ми використовуємо спостереження  
(переважно в місцях продажу) та опитування (як покупців  
так і продавців). От приблизний план одного з  
передбачуваних нами маркетингових досліджень:  
Мета: з'ясувати як розкуповується пробна партія нашого товару  
в магазині "Дитячий світ" і що не влаштовує покупців.  
Метод: спостереження.  
Кількість задіяних спостерігачів: 2.  
Час спостереження: 4 дні по 5 годин.  
Місце спостереження: відділ дитячого одягу на 2 поверсі.  
 
Надалі ми плануємо проводити експерименти (з ціною,  
наприклад) в різних магазинах і більш активно  
використовувати опитування. Приблизно витрати на  
маркетингові дослідження ми плануємо такі:  
 
1997р. - 3 000 000 рублів;  
1998р. - 5 000 000 рублів;  
1999р. - 8 000 000 рублів.  
 
6.4.Затрати на НДДКР:  
НДДКР будуть представляти собою в нашому випадку  
дизайнерсько-конструкторські роботи зі створення і  
вдосконалення нашого товару, а також дослідження в  
області організації виробництва з метою зниження  
собівартості товару. Витрати на НДДКР повинні з плином  
часу збільшуватися. Збільшено витрати можна закласти  
наступними:  
 
1997р. 1998р. 1999р.  
-------------------------------------------------- ----------< br /> НДДКР 0 * 4 000 000 7 000 000  
-------------------------------------------------- ----------< br /> * - Директор нашої фірми через дефіцит коштів на  
початковому етапі проводить всі необхідні НДДКР за свій рахунок.  
 
6.5.Ітоговая таблиця маркетингових витрат (у гривнях):  
 
1997р. 1998р. 1999р.