Відмінності між дисертацією і монографією

     Вищий навчальний заклад Укоопспілки

     «Полтавський  університет економіки і торгівлі» 
 

Кафедра товарознавства продовольчих товарів 
 
 
 

РЕФЕРАТ

На тему: «Відмінності між дисертацією і монографією» 
 
 
 

Виконав: студент групи ТКД-51м

                                                                                        Передерій Богдан

                                          Викладач:

Бірта Габріелла  Олександрівна

проф., д.т.н. 
 
 

     Полтава 2011

     ЗМІСТ 

     1. Поняття про дисертацію і монографію.………………………………...……3

     2. Основні відмінності між дисертацією і монографією…………………...……6

     Висновки…………………………………………………………………………....7

     Список  використаних джерел…………………………………………………..…8

 

     1. Поняття про дисертацію і монографію 

     Дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої наукової монографії [7].

     Вона  містить висунуті автором для  прилюдного захисту науково обгрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, характерна єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку.

     Теми  дисертацій пов'язують, як правило, з  напрямами основних науково-дослідних робіт наукових установ і організацій, затверджують ученими (науково-технічними) радами для кожного здобувача персонально з одночасним призначенням наукового керівника. Не передбачено можливості призначення двох керівників або керівника і консультанта кандидатської дисертації [7].

     Докторська  дисертація повинна містити раніше не захищені наукові положення та тримані автором нові науково обгрунтовані результати у певній галузі науки, які у сукупності розв'язують важливу наукову або науково - прикладну проблему.

     Кандидатська  дисертація повинна містити результати проведених автором досліджень та отриманих нових науково обгрунтованих результатів, які у сукупності розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки [7].

     Дисертація  готується автором особисто. Нові наукові результати і положення. вміщені в ній, мають витримати своєрідний іспит під час публічного захисту. Як наукова праця вона повинна мати внутрішню єдність і свідчити про власний внесок її автора в науку. Нові рішення, запропоновані здобувачем, необхідно добре аргументувати і критично оцінити порівняно з уже відомими. У дисертаціях, які мають прикладне значення, наводяться відомості щодо практичного застосування отриманих автором наукових результатів, а в дисертаціях теоретичного спрямування - рекомендації щодо використання наукових висновків.

     Таким чином, дисертація - це, по-перше, кваліфікаційна праця, а по-друге, праця, що містить нове вирішення важливої наукової проблеми або конкретного наукового завдання (кандидатська дисертація) [6].

     Наукову інформацію в дисертації необхідно  викладати у найповнішому вигляді, обов'язково розкриваючи хід та результати дослідження, з детальним описом методики дослідження. Повнота наукової інформації повинна відбиватися в деталізованому фактичному матеріалі з обгрунтуваннями, гіпотезами, широкими історичними екскурсами і паралелями.

     Основу  змісту дисертації має складати принципово новий матеріал: опис відкритих фактів, явищ і закономірностей, а також узагальнення вже відомих даних з інших наукових позицій або аспектів. З огляду на це матеріал може містити дискусійні питання, пов'язані з переглядом існуючих поглядів та уявлень. Зміст дисертації повинен відповідати вимогам оригінальності, унікальності і неповторності наведених положень.

     Характерними  ознаками форми викладення змісту дисертації є високий ступінь абстрагування, активне застосування математичного апарату і засобів логічного мислення, а також аргументованість суджень і точність наведених даних. Орієнтуючись на читачів, професійна підготовка яких найвища, здобувач мусить включити до тексту весь наявний знаковий апарат (формули, графіки, діаграми, схеми, таблиці, латинські та грецькі позначення тощо), тобто, все те, що складає “мову науки”, зрозумілу лише спеціалістам. У мовно-стилістичному оформленні матеріалу слід враховувати особливості наукового стилю мови, головною рисою якого є об'єктивність, яка випливає із специфіки наукового пізнання. Необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології [4,5].

     Монографія  – це наукова праця, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам. Є два види монографій: наукові і практичні [3].

     Наукова монографія – це науково-дослідницька праця, предметом якої є вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми або теми з критичним його аналізом, визначенням вагомості, формулюванням нових наукових концепцій. Монографія фіксує науковий пріоритет, забезпечує первинною науковою інформацією суспільство, слугує висвітленню основного змісту і результатів наукового, дисертаційного дослідження.

     Наукову монографію характеризує єдність змісту і вона свідчить про науковий внесок здобувача в науку і розглядається  як кваліфікаційна наукова праця. За цих умов вона заміняє дисертаційну роботу. Обсяг індивідуальної монографії здобувача наукового ступеня доктора наук, яка зараховується як дисертація, має становити не менше 10 авторських аркушів у галузі технічних і природничих наук і не менше 15 авторських аркушів у галузі гуманітарних і суспільних наук.

     Другий  тип наукової монографії – це наукова  праця, яка є засобом висвітлення  основного змісту дисертації і однією з основних публікацій за темою дослідження, при цьому до неї висуваються  вимоги:

     -   обсяг – не менш як 10 обліково-видавничих аркушів;

     -   наявність рецензій двох докторів наук, за відповідною спеціальністю;

     -   наявність рекомендації вченої ради науково-дослідної установи або вищого навчального закладу;

     -   тираж не менше 300 примірників;

     -   наявність міжнародного стандартного номера ISBN [3,8].

     Традиційно  склалась композиційна структура наукової монографії: титульний аркуш, анотація, перелік умовних позначень (при  необхідності) вступ або передмова, основна частина, висновки або післямова, література, допоміжні покажчики, додатки, зміст.

     Монографія  призначена перш за все для вчених і має відповідати за змістом  і формою жанру публікації. Особливе значення тут мають чіткість формулювань  і викладу матеріалу, логіка висвітлення  основних ідей, концепцій, висновків. ЇЇ обсяг має бути не менший 6 друкованих аркушів. Вимоги до сутності викладу матеріалу в розділах монографії, аналогічні до вимог інших наукових публікацій з певними особливостями їх призначення. 

     2 Основні відмінності  між дисертацією і монографією 

     Між дисертацією і монографією є  певні відмінності, а саме:

     По-перше, в дисертації передбачається виклад наукових результатів і висновків, отриманих особисто автором.

     Монографія  – це виклад результатів, ідей, концепцій, які належать як здобувачеві, так і іншим авторам.

     По-друге, дисертація містить нові наукові  результати, висновки, факти, а монографія може викладати як нові результати, так і методичні, технічні рішення, факти, які вже відомі.

     По-третє, дисертація за вимогами ВАК має визначену структуру і правила оформлення, яких необхідно дотримуватись. До монографій таких вимог не ставлять.

     По-четверте – дисертація, це рукопис, який зберігається в обмеженій кількості примірників  у певних бібліотечних установах. Монографія – це видання, яке пройшло відповідне редакційно-видавниче опрацювання, виготовлене друкарським або іншим способом, видане у фаховому видавництві України.

     Дисертація  виконується у відповідності  з вимогами державних стандартів щодо друку та оформлення, чого не встановлюється для монографії і її структури [2,3].

 

     Висновки 

     Дисертація -  кваліфікаційна наукова праця, виконана особисто у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої наукової монографії.

     Дисертація  містить висунуті автором для  прилюдного захисту науково обгрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, характерна єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку.

     Основу  змісту дисертації має складати принципово новий матеріал: опис відкритих фактів, явищ і закономірностей, а також узагальнення вже відомих даних з інших наукових позицій.

     Монографія – це наукова праця, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам.

     Існують два види монографій - наукові та практичні.

     Між дисертацією та монографією існує  ряд відмінностей.

     Дисертація - це опис наукових результатів, здобутих особисто автором. Монографія - опис результатів, отриманих у досліджуваному питанні  як здобувачем. так і іншими авторами. При цьому монографія може містити як нові наукові результати, так і відомі технічні рішення.

     Дисертація, як правило, готується українською  мовою. Оформлення дисертації здійснюється згідно з вимогами до звітів про  науково-дослідні роботи, що встановлені Державним стандартом України ДСТУ 3008 - 95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”, чого не передбачено до монографії.

     Дисертація, це рукопис, який зберігається в обмеженій кількості примірників у певних бібліотечних установах. Монографія – це видання, яке пройшло відповідне редакційно-видавниче опрацювання, виготовлене друкарським або іншим способом, видане у фаховому видавництві України.

 

     Список  використаних джерел 

1. Ашеров  А.Т., Мовчан В.М. Анализ информативности  факторов, определяющих достоверность информации в АСУ //Механизация и автоматизация управлення. -2004. - № 1. -С.12-16.
2. Белый Й.В., Власов К.П., Клепиков В.Б. Основи научных исследований и технического творчества. - Харків: Вища школа, 1989. - 200 с.
3. Бірта Г.О. Методологія наукових досліджень. Курс лекцій. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2007. – 71 с.
4. Довідник здобувача наукового ступеня. - К.: Редакція “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, 2006. - 64 с.
5. Кузин Ф.А. Кандидатская диссертация. Методика написания, правила оформления и порядок защиты. Практическое пособие для аспирантов и соискателей ученой степени. - 2-е изд. - М.: “Ось-89”, 2004. - 208 с.
6. Методнческие указания по работе над кандидатской диссертацией по техническим наукам для соискателей учених степеней и аспирантов всех форм подготовки / Сост. А.Т.Ашеров, А.И.Губинский. - Харьков: УЗПИ, 2007. – 64с.
7. Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань / Бюлетень ВАК України. -2004.- № 3.- С. 3-14.
8. Снденко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований. - Харків; Вища школа, 2006.-200с.