Вступ
Планування є однією зі
складових функцій управління навчально-виховним
та навчально-виробничим процесом, яка
полягає у визначення мети і завдань
(на близьку і далеку перспективу),
змісту заходів, що мають забезпечити
реалізацію мети і завдань, прогнозуванні
очікуваних результатів, в аналізі
одержаних результатів та контролі
за виконанням плану. Планування є однією
з важливих умов успішності навчально-виробничого
процесу, оскільки забезпечує цілеспрямовану
діяльність усіх підрозділів училища.
За формою плануванню властива календарність
(розподіленість училищних заходів на
семестри, місяці, тижні).
Він забезпечує розподіл засобів
та коштів на тривалий період, надає
системі навчально-виробничого процесу
системності, ритмічності, чіткого
використання наявних
засобів і залучення нових.
Річне планування визначає
основні завдання по організації діяльності
ПТНЗ на поточний навчальний
рік.
Планування роботи навчального
закладу проводиться відповідно
до
„ Положення про організацію
навально-виробничого процесу у професійно-технічних
навчальних закладах ”, затвердженого
наказом Міністерства освіти і
науки України від 30.05.2006
року №419.
План роботи на навчальний
рік є первинним документом, що
визначає основні напрями діяльності
навчального закладу і проблеми,
над якими
працюватиме колектив.
- Загальні положення
Навчально-виробничий процес
у професійно-технічному
навчальному закладі
(далі - ПТНЗ)
- це система організаційно
–
педагогічних, методичних
і технічних заходів, спрямованих
на
реалізацію змісту
і завдань ступеневої професійно-технічної
освіти відповідно до державних стандартів.
Навчально-виробничий
процес у ПТНЗ ґрунтується на принципах
гуманістичної особистісної орієнтованої
педагогіки, демократизму,
незалежності від політичних, громадських,
релігійних об'єднань,
спільній діяльності педагогічних
працівників, учнів, слухачів,
батьків, колективів підприємств,
установ та організацій (далі -
підприємства), може включати природничо-математичну,
гуманітарну,
фізичну, загальнотехнічну,
професійно-теоретичну, професійно-практичну
підготовку, а також виховну
роботу з учнями, слухачами.
Це Положення
(наказ N 419 від 30.05.2006) визначає єдину систему
планування, організації та
обліку навчально-виробничого
процесу,
порядку проведення поточного,
тематичного, проміжного і вихідного
контролю рівня знань, умінь та
навичок учнів, слухачів, їх
кваліфікаційної атестації.
- Методичні рекомендації
щодо розробки
робочих навчальних планів з конкретних
робітничих професій у професійно-технічних
навчальних закладах другого атестаційного
рівня
Основним навчально-методичним
документом з планування навчально-виробничого
процесу в професійно-технічних
навчальних закладах є робочі навчальні
плани з підготовки кваліфікованих
робітників.
- Робочий навчальний план – це документ, розроблений у відповідності до Державного стандарту професійно-технічної освіти, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (при отримані учнями одночасно із професією повної загальної середньої освіти) та Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 21 січня 2010 року №24).
- Робочі навчальні плани складаються на одиничні та інтегровані професії.
- При складанні інтегрованого робочого навчального плану необхідно:
- забезпечити оптимальний вибір суміщених професій;
- одна із професій, що входить до інтеграції, повинна стати базовою та включати максимальний рівень кваліфікації, який передбачений для підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ другого атестаційного рівня. Рівень кваліфікації з інших професій, як правило, нижчий, що залежить від терміну навчання;
- базова та суміщена професії повинні бути спорідненими, близькими за технологічним процесом та засобами навчання;
- години та зміст навчальних програм базової професії повинні відповідати ДС ПТО;
- дублювання навчального матеріалу на суміщених професіях, які входять до інтеграції, вилучається та фіксується протоколом засідання методичної комісії.
- Робочий навчальний план складається з наступних розділів:
титульна сторінка;
І розділ «Графік навчального процесу»;
II розділ «Зведені дані за бюджетом
часу (в тижнях)»;
III розділ «План навчального процесу»;
IV розділ «Перелік навчальних майстерень,
лабораторій, кабінетів»;
V розділ «Поетапна атестація».
Титульна сторінка
На титульній сторінці
робочого навчального плану зазначається:
- назва навчального закладу (у родовому відмінку);
- код і назва робітничої професії або робітничих професій, які інтегруються (спочатку базової професії, потім – суміщеної);
- рівень кваліфікації одиничної професії або професій, які інтегруються;
- форма навчання;
- термін навчання;
- грифи затвердження та погодження.
І розділ «Графік
навчального процесу»
Графік навчального процесу
відображає початок і закінчення
навчальних занять на кожному курсі.
При розробці графіку навчального
процесу треба пам’ятати:
- початок навчального року планується з 1 вересня, закінчення – на останньому курсі в залежності від терміну навчання (1 рік, 1,5 року, 2 роки, 3 роки, 3,5 роки, 4 роки);
- кількість навчальних тижнів визначається як загальне число тижнів за весь термін навчання; тривалість навчального року – 40 навчальних тижнів;
- сумарна тривалість канікул на кожному курсі, крім останнього, становить 11 тижнів;
- святковий тиждень не позначається у графіку навчального процесу, але враховується в одному із видів професійної підготовки;
- теоретичне та виробниче навчання, яке здійснюється паралельно на кожному курсі протягом усього терміну навчання, зазначається наскрізними позначками впродовж запланованого навчального періоду;
- виробнича практика на кожному рівні кваліфікації має бути відображена після закінчення теоретичних занять та виробничого навчання;
- кожен рівень кваліфікації (окрім рівня кваліфікації на завершальному етапі) в межах графіка навчального процесу, завершується поетапною атестацією, а при повному завершенні навчання – державною кваліфікаційною атестацією.
При розробці графіку навчального
процесу необхідно дотримуватись
установлених умовних позначок:
- теоретичне навчання – Т;
- виробниче навчання – В;
- виробнича практика – П;
- канікули – К;
- поетапна атестація – ПА;
- державна підсумкова атестація – ДПА;
- державна кваліфікаційна атестація – ДКА.
II розділ «Зведені
дані за бюджетом часу (в тижнях)»
У розділі відображається
тривалість теоретичної (професійно-теоретичної,
загальнопрофесійної, загальноосвітньої)
та професійно-практичної підготовок (з розподілом на
виробниче навчання у навчальному закладі,
виробниче навчання на виробництві чи
у сфері послуг, виробничої практики на
виробництві чи у сфері послуг), поетапної
атестації, державної підсумкової та державної
кваліфікаційної атестацій, святкового
тижня, канікул за курсами і за весь період
навчання у тижнях.
При заповненні даного розділу
слід пам’ятати, що сумарна кількість
тижнів на кожному курсі, крім останнього,
становить – 52 ( при річному терміні навчання – 43).
III розділ «План
навчального процесу»
Розділ містить перелік
дисциплін та відведену на їх вивчення
кількість годин, а також обсяги
навчальних годин по кожному циклу
навчального плану, за кожний курс навчання
та за весь період навчання; розподіл навчальних
годин за тижнями і семестрами;
тривалість державної кваліфікаційної
атестації, поетапної атестації
при продовженні навчання, державної
підсумкової атестації, форми контролю.
При складані плану навчального
процесу слід враховувати наступне:
- навчальний заклад самостійно визначає кількість тижнів в семестрі з розрахунку мінімального перенесення незбалансованих годин з одного предмету на інший та зведення розбивки тижнів до найменшої кількості;
- тривалість навчального тижня не перевищує 36 навчальних годин при денному навантаженні не більше 8-ми годин теоретичного і 6-ти годин виробничого навчання. За умов планування виробничого навчання у обсязі 18 або 24 годин на тиждень, тривалість навчального тижня має бути – 34 або 32 години відповідно;
- при проведенні виробничого навчання на виробництві, тривалість навчального тижня має бути – 30 годин;
- розподіл навчального часу з суспільно-гуманітарних та природничо-математичних дисциплін здійснюється на рівні стандарту типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, згідно додатку 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 р. №66. «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 р. №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи». При розподілі необхідно дотримуватись визначеної послідовності у вивченні предметів за курсами та тижневого навантаження (додаток №1);
- на предмет «Фізична культура і здоров’я» відводиться по 2 години в тиждень під час теоретичного навчання;
- предмет «Охорона праці» вивчається в розділі професійно-теоретичної підготовки в обсязі 30 годин на початку навчання при здобутті першого кваліфікаційного рівня;
- резерв часу у загальнопрофесійній підготовці рекомендовано розподілити на предмети «Техніка пошуку роботи» (7 годин), «Ділова етика та культура спілкування» (8 годин). Вивчення даних предметів бажано на завершальному етапі навчання;
- у розділі «Предмети, які вільно обираються» навчальний заклад визначає 2-3 навчальних предмети, в програмі яких можуть бути відображені регіональні особливості ринку праці, зміст додаткових знань з визначених професій;
- при проходженні виробничої практики учнями, яким виповнилося 18 років, можливе тижневе навантаження до 40 годин;
- встановлення послідовності вивчення предметів, а також розподіл кількості годин за кожним із них здійснюється з урахуванням міжпредметних зв’язків;
- має бути витримана точність у назві предметів за циклами навчального плану. Скорочення у назвах предметів не допускається;
- загальний обсяг навчального часу може бути меншим у порівнянні з встановленими нормами діючої Типової базисної структури.
Перевищення встановлених норм
не допускається.
IV розділ «Перелік
навчальних майстерень, лабораторій,
кабінетів»
У розділі вказуються навчальні
приміщення, які необхідні і є
у навчальному закладі для
організації підготовки кваліфікованих
робітників.
При заповненні даного розділу
слід пам’ятати, що:
- назви майстерень, лабораторій,
кабінетів повинні відповідати
назвам, визначеним у відповідних
нормативних документах;
- для проведення занять
зі споріднених дисциплін навчальні
кабінети можна суміщати;
- назви майстерень, лабораторій,
кабінетів записуються у родовому
відмінку.
V розділ «Поетапна
атестація»
У розділі визначаються рівні
кваліфікації за професією (професіями)
відповідно до курсів навчання.
Загальні
правила до оформлення робочих навчальних
планів
При оформленні робочих навчальних
планів необхідно керуватися єдиною
формою та єдиними умовними позначеннями,
а також наступними загальними
вимогами:
- тексти в робочих навчальних планах повинні бути державною мовою;
- робочі навчальні плани друкуються за допомогою комп’ютера чорним кольором на двох сторінках аркушу білого паперу формату А-3;
- розділи навчального плану розташовують на двох сторінках аркушу:
- в робочих навчальних планах з терміном навчання від 0,5 до 2 років - 1-й,
2-й, 3-й розділи розміщують на одній сторінці аркушу, 4-й, 5-й – на звороті;
- з терміном навчання від 3 до 4 років - 1-й, 2-й та пункти 1-4 3-го розділу розміщують на одній сторінці аркушу, пункти 5-13 3-го та 4-й, 5-й розділи – на звороті;
- заголовки розділів плану друкуються великими літерами, жирним шрифтом, симетрично до тексту. Крапка в кінці заголовка не ставиться;
- нумерація розділів здійснюється римськими цифрами без знака №, після номеру ставиться крапка;
- пояснення значень умовних позначок подається безпосередньо під таблицею в тій послідовності, в якій вони наведені у таблиці.
- Складання робочого навчального плану за професією: код
7212; 7212; 7212 “ Електрогазозварник
”; “ Електрозварник на автоматичних
та напівавтоматичних машинах
”; “ Контролер зварювальних
робіт ” в Маріупольському
професійному ліцеї