| Сторінка
2
Етнізація —
наповнення виховання національним
змістом, що забезпечує формування в особистості
національної самосвідомості.
Соціалізація
людини — процес перетворення людської
істоти на суспільний індивід, утвердження
її як особистості, залучення до суспільного
життя як активної, дієвої сили.
«Все, що йде
поза рами нації, — застерігав І. Франко
у праці «Поза межами можливого»,
— се або фарисейство людей, що інтернаціональними
ідеалами раді би прикрити свої змагання
до панування однієї нації над другою,
або хоробливий сентименталізм фантастів,
що раді би широкими «вселюдськими» фразами
прикривати своє духовне відчуження від
рідної нації».
На кожному
етапі свого розвитку українське
національне виховання вбирало кращі
здобутки світової культури, акумульовані
в народних традиціях і звичаях, що стверджують
добро, любов, красу, справедливість в
усіх сферах життя. Правильно організоване
національне виховання формує повноцінну
особистість, індивідуальність, яка цінує
свою національну й особисту гідність,
совість і честь. Так формується національний
характер.
На певному
щаблі суспільного розвитку складовою
частиною виховання в широкому його значенні
стає освіта.
Освіта —
процес і результат засвоєння
учнями систематизованих знань, умінь
і навичок, формування на їх основі наукового
світогляду, моральних та інших якостей
особистості, розвиток її творчих сил
і здібностей.
Основним шляхом
і засобом здобуття освіти є навчання,
в процесі якого реалізуються цілі освіти.
Навчання —
цілеспрямована взаємодія вчителя
й учнів, у процесі якої засвоюються
знання, формуються вміння й навички.
У живому педагогічному
процесі ці педагогічні категорії
взаємопов'язані та взаємозумовлені. Як
у широкому соціальному, так і в широкому
педагогічному значенні виховання охоплює
навчання та освіту. Закономірністю навчального
процесу є виховуючий характер навчання.
|