Організація поза аудиторної самостійної роботи студентів

      Суть  системи полягає в тому, що навчальний матеріал розподіляється на модулі –блоки, які є базою  для рейтинговий оцінки знань. Рейтинг – це сума балів, що набирає учень виконуючи якусь самостійну працю.

      Рейтингова  система оцінювання знань охоплює  таки види контролю: тестові завдання, самостійні і контрольні роботи та інше. Рейтинг по кожному окремому модулю визначається виходячи з середнього балу по всіх видах звітності з урахуванням кількості годин, що відвідані на цей блок. Ця система дозволяє перевести оцінки з номінальної шкали до порядкової, що дозволяє зняти протиріччя між самооцінкою учня і оцінкою викладача. Дуже важливо, що система привчає до самореалізації в умовах певної свободи поведінки, до вироблення стратегії і тактики індивідуального навчання. Дидактичний аналіз блочно модульного навчання і рейтинговий системи показує, що вони базуються на діяльнісній концепції.

      Проте рейтинг – це оцінка, її можна ввести тільки за наявності великого обсягу навчальної роботи. Суперечливим і невирішеним є також те, що набирання балів носить дещо формальний характер. Це можна згладити надавши творчий характер змісту і системі рейтингових оцінок.

      Розглянемо  такі функції управління самостійною  роботою студентів як організацію  та контроль.

Організація поза аудиторної самостійної роботи студентів

      Приступаючи до вивчення конкретної дисципліни, студент повинен уважно ознайомитися із методичними рекомендаціями студенту щодо засвоєння навчальної дисципліни, вимогами програми з даного курсу.

      Методичними матеріалами, які направляють самостійну роботу студентів є:

• Збірники основної освітньої програми спеціальності;
• Методичні рекомендації до практичних, семінарських та лабораторних занять;
• Частину навчально-методичного комплексу з дисципліни (приклади Розв’язування домашніх задач, оформлення робочих зошитів, використання електронних інформаційних ресурсів.);
• Методичні вказівки ,щодо виконання науково-дослідних робіт;
• Списки основної та додаткової літератури.

   Методичні вказівки, які звертають увагу  студента на головне, яке вивчається у дисципліні, допомагають вибрати вміння аналізувати явища і факти, зв'язувати теоретичні положення з практичними, а також поліпшують підготовку до виконання контрольних робіт та здачі іспитів.

      Ефективність  всієї самостійної роботи студентів  у більшості випадків визначається рівнем самоконтролю. Основним об’єктом  самоконтролю студентів в системі їх праці можуть бути: планування самостійної роботи і виконання індивідуального плану; вивчення дисципліни згідно тематичному плану, навчальної програми; виконання контрольних, тестових та інших видів робіт.

      Самостійна  робота може здійснюватися індивідуально чи групами студентів в залежності від цілей, об’єму, даної тематики самостійної роботи, рівня складності, рівня вміння студентів.

      Суть  самостійної роботи студентів, як специфічної педагогічної конструкції визначається особливостями поставлених у ній навчально-пізнавальних задач. Отже, самостійна робота ні є самостійна діяльність студентів щодо засвоєння навчального матеріалу , є особлива система умов навчання, які організовує викладач.

Організація самостійної роботи включає у себе наступні етапи:

1. Складання плану самостійної роботи студента з дисципліни.
2. Розробка та видача завдань для самостійної роботи.
3. Організація консультацій щодо виконання завдань (усний інструктаж, письмова інструкція).
4. Контроль за ходом виконання і результатом самостійної роботи студента.

   При складанні плану самостійної  роботи обов’язково вказується кількість годин, які даються на тему. Розподіл годин залежить від складності теми, наявності навчального матеріалу з даної теми. Деякі теми повністю мажуть бути віднесені на самостійне опрацювання, інші мають мінімум самостійної роботи чи зовсім на мають її

   Викладачем  розробляються завдання для самостійної  роботи студентів. Це може бути посилання на конкретний підручник, збірник задач, навчальний посібник, нормативно-довідкову літературу.

   При написанні збірників задач доцільно показати методику роз’язування типової задачі, а потім запропонувати для самостійного розв’язування аналогічні задачі. Рекомендується передбачити задачі підвищеної складності.

   При наданні завдання на поза аудиторну самостійну роботу рекомендується використовувати диференційований підхід до студентів. Перед виконуванням студентами поза аудиторної самостійної роботи викладач проводить інструктаж щодо виконання завдань, який включає мету завдання, його зміст, строки виконання, об’єм який повинен бути, основні вимоги щодо результату роботи, критерії оцінювання. У процесі інструктажу викладач попереджає студентів о типових помилках, які можуть зустрітися при виконанні завдання. Інструктаж проводиться викладачем за рахунок часу, який відведено на вивчення дисципліни.

   Засоби для організації самостійної роботи: робочі зошити, бланки завдань, тексти, аудіо-відео-записи, конспекти лекцій, посібники задач, навчальні посібники, таблиці, схеми, тести, комп’ютерні класи, методичні кабінети.

Контроль  та управління самостійною  роботою студентів

      Контроль  результатів позааудиторної самостійної  роботи студентів може  проходить  у письмовій, усної чи змішаної формі.

      В якості форм та методів контролю позааудиторної самостійної роботи студентів можуть бути використані семінарські заняття, колоквіуми. Заліки, тестування, самозвіти, контрольні роботи, захист творчих робіт.

      Контроль  самостійної роботи студента може бути встановлений у наступній формі:

• включення даного питання у перелік питань екзаменаційних білетів;
• тестовий контроль;
• захист письмових робіт у тому випадку рефератів, контрольних робіт;
• виступ на практичному та семінарському занятті, конференції, участь у «круглому столі», ділової грі, олімпіадах і т.д.

Необхідно відмітити, що при оцінці письмових робіт необхідно дотримуватися наступних критеріїв:

• необхідний об’єм та структура роботи;
• логіка переказу матеріалу;
• використання відповідної термінології, стилю переказу;
• розповідь від третьої особи;
• наявність посилань  до джерелу інформації;
• постановка питань та степінь їх розкриття;
• формулювання висновків за підсумками роботи.

У випадку  невідповідності письмовій (контрольній) роботі студента даним критеріям  ті недоліки повинні бути відображені  у рецензії і взяти до уваги  при оцінюванні студентської роботи.

      Критеріями  оцінок результатів позааудиторної самостійної  роботи студента є:

1. Рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.
2. Вміння студента використовувати теоретичні знання при виконанні практичних задач та навичок.
3. Відповідність та чіткість викладання відповіді.

Управління  самостійною роботою студентів  через різні форми контролю і  навчання:

• Консультації (тематичні, договірні). У ході яких студенти повинні переробити отриману інформацію, а викладач з’ясує степінь розуміння теми і надати необхідну допомогу.
• Наглядовий контроль здійснюється на лекціях, практичних, семінарських та лабораторних заняттях.

Він проводиться у формі співбесіди, усних відповідей студентів, контрольних  робіт, тестів, організації дискусій та диспутів, фронтальних о просів. Викладач фронтально проглядає наявність письмових робіт, вправ, задач, конспектів.

• Поточний контроль здійснюється у ході перевірки і аналізу окремих видів самостійних робіт, виконаних у позааудиторний час. Це як правило роботи індивідуального характеру: доповіді, реферати та ін.
• Підсумковий контроль здійснюється через систему заліків і іспитів, які є за навчальним планом. Форми контролю повинні  відповідати рівням засвоєння: рівню розуміння, перетворення, реконструкції, мистецтва. Поруч з усними відповідями по білетам, які отримали на іспиті, рекомендується ширше використовувати письмові форми підсумкового контролю.

Важливе місце у період екзаменаційної сесії  повинна займати самостійна робота студентів з даної дисципліни. На підготовку до іспиту відводиться 30 годин позааудиторної самостійної роботи. Рекомендується більш використовувати фонди бібліотеки і методичних кабінетів, різні наглядні посібники. 

Література

1. Підкасистий П.І. Організація навчально-пізновальної діяльності студентів. –М. Педагогіка, 2005р.
2. МОЗ України, управління освіти та медичної науки,. Організація поза аудиторної самостійної роботи студентів вищих медичних навчальних закладів I-II рівнів акредитації. Рекомендації. Київ-2000р.
3. Белогурова В.А. Научная организация учебного процесса. – М. : Медицина, 2003.
4. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : збірник наукових праць... №. 1 (9), 2010.