Моральне виховання молодших школярів

   Треба виховувати дітей  своєю любов’ю, вірити їм, допомагати  стати добрими і великодушними.  Ні в якому разі не зневажати,  не пригнічувати, а, навпаки, підносити власну гідність кожного. Не потрібно боятися бути добрим, ніжним, ласкавим. Часто, не бажаючи поступитися, ми протиставляємо свою волю волі учня і тим самим втрачаємо духовний зв’язок з ним. Багато ситуацій можна вирішити за допомогою ласки, жарту, казки. Без ласкавих слів дитині все одно, що без сонячного світла. А звідси і погані вчинки - “в темряві”. Людське ставлення до дитини - це усвідомлена, цілеспрямована праця, що виключає жорстокість, праця з надією на формування найкращих рис і якостей. Потрібно любити дітей такими, якими вони є, бережно ставитися до кожного з них, спиратися лише на позитивне і вести боротьбу зі слабкостями. А головне, щоб діти були завжди далеко від полюса зла. Нехай зрозуміють, що любов, доброта, великодушність сильніше від усього недоброго, злого.

   Вивчення  моральної вихованості кожного  школяра - постійний і невід’ємний  елемент роботи вчителя. Воно  повинно бути регулярним і  простим. Якраз ця робота дає  можливість виявити тенденції  морального формування особистості.  Раннє виявлення небажаних тенденцій запобігає їх подальший розвиток, а виявлення позитивних - допоможе педагогу зміцнити їх. Для цього можна використати методи: анкетування, “недописана теза”, “альтернативна теза”, “недописана розповідь”, ранжирування та ін.

   Завдання “Недописана теза”, яке виконував 141 другокласник міста Житомира, дало нам можливість виявити, чим живуть у даний час наші діти, як вони розуміють сучасне життя, яке коло їх інтересів.

   Тезу  “Добре жити, коли...” учні дописували  по-різному. Але всі вони бачать добро в житті, коли всім людям добре. 23% учнів добре життя пов’язували з миром і спокоєм в Україні (“Коли люди живуть мирно”, “Коли мир і немає війни”, “Коли люди всі разом і мир” та ін.). 20% дітей розуміють добре життя, коли є сім’я і друзі (“Коли є батьки, дідусь і бабуся” та ін.). 32% дітей пов’язують добре життя з матеріальним благополуччям. (“Коли є гроші”, “Коли сім’я живе в достатку”, “Коли у мами і тата є робота”, “Коли на роботі дають гроші”, “Коли добрий урожай” та ін.). У роздумах 8% школярів про добре життя головним є здоров’я сім’ї, своє власне, всіх людей. (“Коли ти здоровий”, “Коли є здоров’я в моїй сім’ї”, “Коли здорові всі люди” та ін.). В роздумах 7% учнів добре життя невіддільне від особистого благополуччя, доброго навчання. (“Коли добре вчишся”, “Коли в тебе є розум і гроші”, “Коли гарний день і ти отримав п’ятірку”, “Коли тебе люблять і поважають”, “Коли ти щасливий” та ін.). Отже, у висловленнях дітей є істина. Вони відображають різні сторони доброго життя своєрідно, по-дитячому, підмічають всі його особливості.

   Дописуючи  тезу “Погано жити без...”, 35% опитаних  дітей вважають, що без мами  і тата, без сім’ї життя погане. 41% школярів розуміють, що погане  матеріальне становище робить  поганим життя (“Без хліба”, “Без  грошей”, “Без їжі”, “Без хати”, “Без роботи”, “Без добра”, “Без щастя” та ін.). 10% другокласників розуміють значення Батьківщини в житті кожної людини (“Погано жити без Батьківщини” та ін.). 6% дітей поганим вважають життя без друзів, собаки. І 8% - без здоров’я, без добра, школи. Як тонко діти підмічають добре і зле в житті нашого народу! І це дає надію на те, що молодші школярі при правильному вихованні вдома, в школі, без допускання шкідливих впливів на їх душі виростуть добрими, чуйними, милосердними.