Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 09:23, реферат
Метод (грецьк. metodos) у широкому значенні слова — "шлях до чого-небудь", спосіб соціальної діяльності в будь-якій її формі, а не лише в пізнавальній. Проте не варто зводити весь арсенал методів до раціонального, оскільки існують й інші засоби та прийоми пізнання.
аналіз несформованих структур та утворень, що стоять поза мовними виразами. Показовими в цьому плані є концепції Т. Куна та І. Лакатоса.
І насамкінець, стосовно типології методологій. Донедавна у вітчизняній філософській, суспільно-політичній літературі (словники, енциклопедії, посібники, підручники тощо) поділ здійснювався на наукову (марксистську, діалектико-матеріалі-стичну) та ненаукову (західну, буржуазну тощо) методологію. Сьогодні ідейно-політичні підвалини втрачають сенс. Нині дедалі частіше стає нормою методологічний плюралізм, утверджується методологічний обмін і співробітництво. Вітчизняні філософи, науковці широко застосовують методологію західних дослідників (біхевіоризму, прагматизму, неопозитивізму тощо). І навпаки, західні філософи, політологи, соціологи не відмовляються від методології діалектичного та історичного матеріалізму.
Актуально досліджується структура методології. З цієї проблеми можна виокремити два основних погляди. Перший — це намагання дати чітку класифікацію й виокремити структурні елементи методології, другий — описовий, аморфний підхід.
З урахуванням раціональних положень, сформульованих сучасними авторами у філософській, соціогуманітарній та природничо-науковій літературі, до основних структурних компонентів методології наукового пізнання на абстрактному рівні належать такі методи:
1) загальні; 2) загальнонаукові; 3) міждисциплінарні; 4) специфічні.
Проте така класифікація — надто загальна. Конкретизувати її методи варто в контексті розмежування принципів, законів, категорій та їх гносеологічної ролі. Якщо дотримуватися цієї вимоги, то основними структурними елементами є:
• філософські принципи, до яких належать принципи матеріалізму, розвитку, саморуху, відображення, суперечності, детермінізму, взаємодії, об'єктивності тощо;
• закони діалектики, які виконують і гносеологічну, і методологічну функції;
• категорії діалектики, найважливішими з яких є сутність і явище, зміст і форма, причина й наслідок тощо;
• загальнонаукові принципи, до яких передусім належать системний, структурно-функціональний, моделювання тощо;
• міждисциплінарні та дисциплінарні методи;
• закони та категорії конкретних наук, які виконують пізнавальну функцію й є інструментами дослідження.
Системи цих
елементів можуть бути й іншими.
Безперечним є лише те, що чим
ширшим є об'єкт наукового
Список використаної літератури:
1. .Амосов Н. М. Моделирование мышления и психики. — М.: Наука, 1965.
2. Богомолов А. С. Античная философия. — М., 1985.
3. Булатов М. А. Філософія. — К., 1994.
4. Веденов А.
А. Моделирование элементов
5. Горак Г. І. Філософія. — К., 1997.
6. Желнов М.
В. Предмет философии в
7. Заблуждающийся
разум? Многообразие
8. Кочереин А. Н. Моделирование мышления. — М., 1969.
9. Лакатос И.
Фальсификация и методология
научно-исследовательских
10. Лотов А.
В. Введение в экономико-
11. Михай Н. Г., Граневский В. В. Методологические и мировоззренческие проблемы естественнонаучного знания. — Кишинев, 1987.
12. Мочерний С.
В. Методологія економічного
13. Пилюшенко
В. Л., Шкрябак И. В. Методология
и организация научного
14. Сурмин Ю. П., Туленков Н. В. Методология и методы. — К., 2000.
15. Творче, практичне і критичне мислення / Відповід. ред. С. П. Щерба. — Житомир, 1997.
16. Чуйко В. Чотири методології філософії науки: особливості та сфери застосування // Філософська думка. — 2000. — № 1. — С. 3-26.
17. Фролов И.
Т. Гносеологические проблемы
моделирования. — М.: Наука, 1961.
Київський
Національний Університет Культури
і Мистецтв
Семінар з дисципліни: «Методи наукових досліджень»
На тему:
«Метод та методологія»