Хвилинки каліграфії на уроках української мови

Відділ Саксаганської  у місті ради

Криворізька загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів №113

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хвилинки каліграфії на уроках української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель-методист

                                                      КЗШ №113

Процевська Віра Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

 

Хвилинки каліграфії удосконалюють уміння писати у сітці  зошита, закріплюють гігієнічні та технічні навички письма, допомагають  відпрацювати складні за накресленням букви, їх поєднання.

Здійснюється диференційований та індивідуальний підхід щодо удосконалення графічних навичок.

Дані каліграфічні хвилинки дозволяють виконувати різноманітні мовні  і творчі вправи.

Каліграфічні хвилинки збагачують мову учнів, активізують  допитливість, розширюють інтелект учня, розвивають інтерес до народознавства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АаАаАаАаАаАаАаАаАаАаАаАаАаАаАа

АлАмаламаяавва   ас   ач   аг    ах

Аж страх   погано.

Утім хорошому лісі.

                                 Т.  Шевченко

А прийде  тиждень вербовий, бери віз у дорогу дубовий.

А слово Кобзареве

Летить орлам в імлі

                                 Т. Нарчинська

А мене навча матуся

Рідним словом говорити.

                                     М. Тимчак

БбБбБбБбБбБбБбБбБбБбБбБбБбБбБб

Беблблииблабзб   об   бб   вб

Буду я навчатись  мови золотої

У трави веснянки , у гори крутої.

                                       А. Малишко

Бережи, де стоїш,де живеш.

Без рідної мови людина-дикун.

Буду я навчатись  мови блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці.                                

                                                   А. Малишко

ВвВвВвВвВвВвВвВвВвВвВвВвВвВвВв

ВоВлВевевовчвмвлврвя

Вітер віє, повіває,

По полю гуляє.

На могилі кобзар сидить

Та на кобзі  грає.

                             Т. Шевченко

Вивчатимеш мову:слова в голові,любов до них у серці,в самому єстві.

Вечірній зорепад-на нічний мороз.

ҐґҐґҐґҐґҐґҐґҐґҐґҐґҐґҐґҐґҐґҐґҐґ

ґеаґґоеґґиҐаґаҐр

Ґанок – сходинки до хатніх дверей.

Ґрунт – верхній  шар земної кори.

Ґедзь – комаха, що жалить корів і коней.

Ґоверла – старовинне військове судно.

Гг   ГгГгГгГгГгГгГгГгГгГгГгГгГгГгГгГгГг

ГлГогоог   Ге   геГргрглГл

Гріх ногами топтати  свячену вербу.

Гостре словечко коле сердечко.

Гетьманський писар носив із собою печатку,календар і перо.

Гачі-вузькі сукняні штани,які стягувалися шнуром.

Глечик-глиняне начиння для зберігання молока.

Горщик-керамічне  начиння для варіння їжі.

ДдДдДдДдДдДдДдДдДдДдДдДдДд

До   Дм   дм   од    еддр

Дукати-жіночі прикраси з монет.

Добре тому, хто  має батька,

бо в батька найтепліша хатка.

Довга коса –  дівоча краса.

Дівчатка плели вінки з барвінку, чебрецю, любистку, м’яти.

Джерельна вода вважається святою, цілющою.

ЕеЕеЕеЕеЕеЕеЕеЕеЕеЕеЕеЕеЕеЕе

Екелемесве   се   ме

Емблема – умовне позначення якого-небудь поняття.

Емоція –  душевне переживання, почуття, хвилювання.

Ех, ну, що там говорити!

Треба азбуку нам  вчити.

ЄєЄєЄєЄєЄєЄєЄєЄєЄєЄєЄєЄє

ЄрЄваєнєієиє

Є легенда,  що  калина  виросла  з  великої  дівочої любові.

Є на Дніпропетровщині  село Петриківка.

Є в мене  найкраща у світі матуся.

За неї Пречиста до тебе молюся.

Єдність трьох світів  символізує витинанка із зображенням «дерева життя».

Євшан – зілля  український народ називає полином.

ЖжЖжЖжЖжЖжЖжЖжЖжЖжЖжЖж

Жожоуж   же   жмжлжч

Жилавий понеділок  – перший день Великого посту.

Жовту фарбу  наші предки отримували з кори дикої  яблуні.

Жнива – збирання хлібних злаків шляхом зрізування їх під корінь.

Жива вода рідної мови підніме тебе на ноги.

Жайворонок в житі полюбляє жити.

ЗзЗзЗзЗзЗзЗзЗзЗзЗзЗзЗзЗз

Звзл   аз    уз    озезиззизмзв

Запорізька Січ була вартовою сторожею.

Зацвіла шипшина  – почалося  літо.

Знання –  це гість, а розум – це хазяїн.

З сивої давнини  дійшло до нас свято Івана Купала.

Земля українська в полях, лісах, на схилах.

Іі    ІіІіІіІіІіІіІіІіІіІіІіІіІіІіІі

Івівіліт   ті   ці     іцві    іч   оч

Із верболозу пледи чудові кошики, колиски, меблі.

І світає, смеркає, день божий минає.

І чужому научайтесь

й свого не цурайтесь.

                             Т.Шевченко

Її    ЇїЇїЇїЇїЇїЇїЇїЇїЇїЇїЇїЇїЇїЇїЇї

Їх    їх    їв   їс    їм    аї    їж    Їж

Їстівнііграшки – різновид іграшок, які можна  з’їсти.

Їх (витинанки) чіпляли на сволок, бо там висіла дитяча колиска.

Їж та хвали, що б не дали.

Йй    и   Йй     и    Йй     и    Йй     и    Йй     и    Йй     и    Йй

Йнйнилимивли    ми    йо

Йота – назва  найменшої розміром букви грецького алфавіту.

Йняти – довіряти, вірити.

Йде сніг 19 листопада  – чекай сніжну й добру для  озимини зиму.

Йосип Ісуса  за сина прийняв,

Правду велику йому Святий дух сказав.

Кк    КкКкКкКкКкКкКкКкКкКкКк

Кл   Кв   кл   уксккі    ке

Коли забув  ти рідну мову –

Ти втратив  корінь і основу.

Куліш – це густа  юшка з пшона.

Кобзарі закликали  народ до боротьби.

Кваша була колись однією з найпоширеніших страв.

Коровай прикрашали калиною.

ЛлЛлЛлЛлЛлЛлЛлЛлЛлЛлЛлЛл

ЛеЛюалулеліллоол

Личаки –  плетене луб’яне взуття.

Люди вірили у силу червоної рути.

Людина без  роду – як відірваний від дерева листочок.

-  Лесю вся  Вкраїна любила і знала!

Мати Лесю, напевне, в любистку купала.

Леся Українка – поетична легенда Вкраїни.

Мм    МмМмМмМмМмМмМмМм

Мо     Ми   ом   имем   ям    мч

Мова – це багата скарбниця, в яку народ  складає все своє життя.

Мова – це жива схованка  людського духу.

Мово рідна! Ти ж як море – безконечна, могутня, глибока.

Мову рідної природи розуміти вчусь.

Материнка –  рослина-символ, оберіг.

НнНнНнНнНнНнНнНнНнНнНнНн

Но    Не     енинун     не    он

На святу  Катерину  ховайся  під перину.

Нема того краму, щоб купити маму.

Назва місяця червень  походить від назви комахи.

Не бійтесь  заглядати у словник:

це  пишний яр, а не сумне провалля.

                             М.Рильський

ОоОоОоОоОоОоОоОоОоОоОоОо

Ол  Ом  ол  ом   овоч ох

Ой яка чудова українська мова!

                                    О.Підсуха

Острів хортиця-початок  січі.

Очіпок –головний  убір замужньої жінки.

Опинка – оригінальний жіночій поясний одяг.

Осика у розкішних  сережках-на врожай вівса.

ПпПпПпПпПпПпПпПпПпПпПпПпПп

ПрПиопспаппешп

-Писанка побутувала  на Україні з сивої давнини.

-Пошли їй  не скарби,

А щастя, долю

Щоб дні їй минали

Без смутку, без болю.

-Прийшов Хома ,вважай – зими нема.(21 лютого)

-Прийшов Влас-з  печі злазь.(24 лютого)

РрРрРрРрРрРрРрРрРрРрРрРрРрРр

РоРя  Ре  ірирзрврпр

Рослина барвінок зеленіє навіть під снігом.

Рядно – різнокольоровий килим або ковдра із грубого волокна.

Ранній приліт жайворонків – на теплу весну.

Рідне слово  має таємничу здатність тримати життя.

СсСсСсСсСсСсСсСсСсСсСсСс

Ч чЧчЧчЧчЧчЧчЧчЧчЧчЧч

ЧеЧучувччаочич

Черес-широкий  шкіряний пояс,що має всередині порожнини  для грошей.

Чистий четвер-це день весняного очищення.

Чебрець приносить  спокій у родину, здоров’я дітям.

Чоловік розуму вчиться весь вік.

ШшШшШшШшШшШшШшШш

Шаашишшуше

Шаровари-дуже широкі штани,що їх переважно заправляють  у халяви