Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Ноября 2011 в 15:58, реферат
Згідно з пунктом 1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
г) визнання
повністю або частково недійсними
установчих документів чи змін
до установчих документів
ґ) припинення
державної реєстрації юридичної
особи чи підприємницької
діяльності фізичної особи - підприємця
та стосовно таких осіб
відсутні рішення або відомості,
на підставі яких проводиться
державна реєстрація припинення
юридичної особи чи
3. здійснюють операції,
до яких застосовується
4. загальна сума
розбіжностей між податковим
кредитом, сформованим платником
податку за придбаними
5. у яких середня
заробітна плата не менше ніж
у два з половиною рази
6. мають один з наступних критеріїв:
а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;
б) або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;
в) або
рівень визначення податкового
зобов'язання з податку на
прибуток до сплати до бюджету
(відношення сплаченого
7. не мають податкового боргу.
Порядок визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям затверджується центральним органом державної податкової служби. Визначення відповідності платника податку проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
Якщо орган державної податкової служби у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Автоматичне відшкодування ПДВ в Україні почалося з березня місяця 2011 року. Із заявлених 2 тисяч підприємств, які бажали отримати автоматичне відшкодування ПДВ, було відібрано лише 24 підприємства.
Як зазначає голова Державної податкової адміністрації Віталій Захарченко основними проблемами для підприємств, які не увійшли до переліку, стала невідповідність двом критеріям – рівневі заробітної платні, яка має відповідати двом з половиною мінімальним зарплатам, а також сплаті податків контрагентами підприємств.
Рівень заробітної платні не витримали близько 80% підприємств, хто подавав на автоматичне відшкодування. Другий критерій – це контрагенти тих платників, які хотіли б отримувати відшкодування. На жаль, контрагенти практично не сплачують податків, і це дуже великі ризики, які також перешкоджають отриманню відшкодування, тому цей бар’єр не подолали 90% заявлених підприємств.
Не
зважаючи на те, що Податковим кодексом
України передбачалося, що завдяки
автоматичному відшкодуванню
Використана література:
Информация о работе Бюджетне відшкодування ПДВ: сутність, проблеми