Україна-суб'єкт міжнародного митного права

• розроблення, впровадження і поновлення міжнародних конвенцій й інших правових інструментів у галузі митної справи,
• застосування резолюцій ВМО з безпеки та спрощення міжнародного ланцюга торгових постачань,
• стратегія підвищення потенціалу митних служб,
• питання Гармонізованої системи.

    Комісія затверджує порядок функціонування і плани роботи робочих органів Організації, а також розглядає питання її стратегічного планування (методологія планування і стратегічний план діяльності). Комісія в межах своєї компетенції може давати рекомендації Раді, а в тих питаннях, що потребують термінового вирішення, звертатися до Генерального секретаря Ради з вимогою здійснити такі дії, які Комісія вважає необхідними в інтересах Ради.

    3. Эвропейська економічна комісія ООН

    Європейська економічна комісія  ООН — це одна з п’яти регіональних комісій Організації Об’єднаних націй. Вона була заснована 1947 року Економічною і соціальною Радою ООН (ЕКОСОС) з метою розвитку економічної діяльності і зміцнення економічних зв’язків усереднені регіону ЄЕК ООН, а також між цим регіоном і рештою світу.

    ЄЕК ООН служить для урядів регіональним форумом для розробки конвенцій, норм і стандартів з метою гармонізації дій і полегшення обміну думками між державами-членами. Виконуючи цю функцію, ЄЕК ООН забезпечує гарантії безпеки і якості споживачам. Сприяє охороні довкілля, спрощує процедури торгівлі, а також сприяє тіснішому єднанню держав-членів усередені регіону і їхній повній інтеграції до світової економіки.

    Сфери діяльності

    До  основних сфер діяльності ЄЕК ООН  належать: довкілля, транспорт, статистика, стійка енергетика, торгівля, лісоматеріали  і ліси, житло і землекористування, народонаселення і економічна співпраця  та інтеграція.

    Органи  та їхні функції

    ЄЕК ООН проводить свою сесію двічі  на рік. Під час цієї сесії Комісія  ухвалює рішення про свою діяльність в майбутні роки і про рекомендації. Яка вона надасть вищому органу, — ЕКОСОС.

    ЄЕК ООН об’єднує сім секторальних комітетів  і Конференція європейських статистиків: Комітет з екологічної політики, Комітет із внутрішнього транспорту, Конференція європейських статистиків, Комітет зі стійкої енергетики, Комітет із торгівлі, Комітет з лісоматеріалів, Комітет з житлового господарства і землекористування і Комітет з економічної співпраці та інтеграції.

    Секретаріат ЄЕК ООН знаходиться в Женеві. Секретаріат очолюється Виконавчим секретарем і його заступником. Персонал секретаріату становлять головним чином  економісти а також юристи, інженери, статистики й фахівці з обчислювальної техніки. Його роль полягає в наданні Комісії адміністративної підтримки, необхідної для досягнення поставлених цілей.

    4. Комітет з внутрішнього транспорту Європейської Економічної Комісії ООН (КВТ ЄЕК).

    Комітет є одним із головних органів Європейської Економічної Комісії — одного з найстаріших органів ООН. КВТ ЄЕК займається питаннями міжнародного співробітництва в галузі транспорту і зв'язку, координації залізничного, автомобільного і водного транспорту. Для цього у його структурі на постійній основі працюють три основні робочі групи (з питань автомобільного, водного і залізничного транспорту), які мають розгалужену структуру допоміжних робочих груп.

    Держмитслужба бере участь у виконанні положень згаданих конвенцій, у тому числі й залучається до участі у роботі органів, створених відповідно до цих конвенцій. 

4. РЕГІОНАЛЬНЕ МИТНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 

    Україна бере участь у міжнародному митному  співробітництві як на універсальній, так і на регіональній основах.

    Регіональне митне співробітництво України залежно від кількості суб'єктів міжнародних митних правовідносин можна поділити на два види: двостороннє та багатостороннє. 

    У двосторонні зв'язки Держмитслужба України  може вступати:

• з митними органами іноземних держав,
• з відповідними органами міжнародних регіональних організацій (як приклад, відносини з Директоратом Європейської Комісії з оподаткування і митного союзу Європейського Співтовариства).

    Таке  співробітництво може здійснюватися:

• як на основі укладених міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод з питань митної справи,
• так і в рамках спільно утворених інституцій.

    При багатосторонньому співробітництві, тобто коли участь у міжнародних митних відносинах беруть три і більше суб'єкти міжнародного права, Держмитслужба може реалізувати свої повноваження через підписання певного міжнародного договору (ставши учасницею міжнародної конвенції регіонального чи субрегіонального характеру), представляти інтереси народу України в рамках міжнародної конференції (як приклад, Міжнародна конференція з митного співробітництва на кордонах у рамках нової політики сусідства, що проходила 5—6 жовтня 2005 р. у Києві) або в рамках міжнародної регіональної організації (як приклад, у Співдружності Незалежних Держав).

    На сьогоднішній день Україна офіційно підтримує зовнішні відносини з питань митного співробітництва саме з Європейським Співтовариством. Щодо сучасного етапу співробітництва, то українсько-європейські відносини спираються значною мірою на підписану 14 червня 1994р. в Люксембурзі Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (далі — УПС). Правовому регулюванню митного співробітництва в Угоді присвячені положення статей 51 і 76 «Митниця», а також Протоколу про надання адміністративними органами взаємної допомоги у вирішенні митних питань, що є невід'ємною частиною УПС. 

    Відповідно  до цих положень митне  співробітництво  між Україною та ЄС здійснюється в таких напрямах:

1. згідно з ст. 51 — зближення чинного і майбутнього митного законодавства України із законодавством Співтовариства. До речі, серед пріоритетних галузей, передбачених цією статтею, митне законодавство визначене першим;
2. надання технічної допомоги, якої може потребувати Україна при здійсненні заходів, пов'язаних із зближенням законодавства.

     3)надання взаємної допомоги у вирішенні митних питань —відповідно до положень

    Держмитслужба бере активну участь у роботі таких  органів:

• Ради з питань співробітництва, де вона представлена Головою Служби;
• Комітету з питань співробітництва, де її представляє перший заступник Голови Служби;
• галузевих підкомітетів, зокрема, в Підкомітеті Україна—ЄС № 5 «Митне та транскордонне співробітництво» Держмитслужба представлена першим заступником Голови Служби.

    СОТ – це міжнародна організація, метою якої є розробка системи правових норм міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Головними цілями СОТ є забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералізація міжнародної торгівлі, поступове скасування митних і торговельних обмежень, послідовне проведення справедливої торговельної політики; забезпечення прозорості торговельних процедур.  

    СОТ має статус спеціальної організації  ООН і являє собою організаційно-правову  основу системи міжнародної торгівлі. Організація формує міжнародні правила, яких країни-члени повинні дотримуватися при здійсненні торговельних відносин, а також забезпечує умови для проведення багатосторонніх переговорів, направлених на глобальну лібералізацію торгівлі.  

    СОТ розпочала свою діяльність у січні 1995 року після підписання відповідної  багатосторонньої угоди у м.Маракеш (Марокко) 15 квітня 1994 року. СОТ стала  правонаступницею Генеральної угоди  з тарифів і торгівлі (ГАТТ) - організації, яка проіснувала з 1947 по 1994 рік і нараховувала 128 членів. У рамках ГАТТ було проведено вісім раундів багатосторонніх переговорів, спрямованих на лібералізацію торгівлі, скасування тарифних обмежень та зниження митних зборів. У ході переговорів, відомих під назвою "Уругвайський раунд", були досягнуті найважливіші домовленості (укладено 28 угод), які сьогодні є головною складовою нормативно-правової бази СОТ. 24 червня 2010 року укладено Угоду Україною про вільну торгівлю між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі.

    Основи  міжнародного митного співробітництва  в рамках СНД було закладено  в Угоді про створення СНД від 8 грудня 1991 р. З урахуванням даної Угоди прийнятим 22 січня 1993 р. Статутом СНД було визначено основні сфери спільної діяльності держав—членів СНД, серед яких була і така сфера — співробітництво у формуванні і розвитку спільного економічного простору загальноєвропейського і євразійського ринків, митної політики.