Контрольная работа по "Международному частному праву"

Задача № 1

Громадянин М. помер у м.Саратові, де мешкав останні роки життя. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складалося з квартири у м.Донецьку, грошових внесків в Ощадбанках м.Саратова та м.Донецька, земельної ділянки у м.Суми.  Ким будуть видаватися свідоцтва про право на спадщину? Які особливості видачі цих свідоцтв ?

Відповідно до ст. 44.45.48 Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та уголовних справах 1993р. та ст.. 70.71 Закону Україн «Про міжнародне приватне право» свідоцтво про прийняття спадщини щодо рухомого майна (грошові внески в Ощадбаку м.Донецька та м.Саратова) буде видаватись за місцем постійного мешкання спадкодавця (за місцем відкриття спадщини), тобто в м.Саратові. Що стосується нерухомого майна, то свідоцства видаються за місцем його знаходження – в Україні. На підставі ст.. 1221-за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна. Для того, щоб візначити коло спадкоємців до цього майна нотаріус подає запит в м. Саратов до нотаріальної контори, які заяви про прийняття спадщини були подані після смерті громадянина М.

Задача №23.

Макаров П.І. громадянин України, котрий постійно проживає за кордоном у державі Ізраїль, видав своєму синові довіреність на право розпорядження  належним йому на праві власності  житловим будинком, котрий знаходиться  на території України. Так як довіреність, посвідчена нотаріусом держави Ізраїль, не була легалізована, у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом України було відмовлено. Тому, власник будинку гр. Макаров П.І. для вирішення свого питання вирішив тимчасово виїхати на Україну, але   під час перебування на території України помер 17 червня 2005 року, не встигнув оформити договір купівлі-продажу будинку. Після закінчення встановленого законом строку на прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся син спадкодавця, котрий проживає та прописаний у спадковому будинку з 1999 року, із заявою стосовно видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ст.1221 ЦКУ місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. За умовами задачі останнє місце проживання Макарова П.І. є Ізраїль, де і буде відкриватися спадщина. Відповідно до п.187 Інструкції у випадку, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є територія іншої держави, нотаріусом установлюється наявність між Україною та такою державою договору про правову допомогу. При наявності такого договору застосовується загальне правило спадкування майна відповідно до законодавства держави, де було останнє місце проживання спадкодавця; виключення – спадкування нерухомого майна, за наявності якого право на спадщину на таке майно оформлюється відповідно до законодавства держави, де таке нерухоме майно знаходиться.

Таким чином, дії нотаріуса наступні:

1) перевіряє наявність вказаного вище договору – на даний час такий договір відсутній, тому нотаріус звертається до норм ЗУ «Про міжнародне приватне право» (ст..3 Закону); відповідно до ст..70 спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був; відповідно до ст..71 спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України. Таким чином, вищевказаний житловий будинок спадкується відповідно до законодавства України.

2) Відповідно до ст..1268, 1269, 1270 ЦКУ син спадкодавця повинен був звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у межах 6-місячного строку, чого він не зробив, отже, син пропустив спадщину. Син не є таким, що спадщину фактично прийняв, оскільки фактичне прийняття має місце лише в тому випадку, коли спадкоємець та спадкодавець на день смерті проживали разом, а в нашому випадку вони проживали у різних державах.

3) Оскільки син пропустив строк для прийняття спадщини, він вважається таким, що спадщину не прийняв і нотаріус повинен йому відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст..49 ЗУ «Про нотаріат».