Характеристика Конституції Російської Федерації

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ  ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ БОГДАНА  ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 
 
 
 
 
 
 
 

Кафедра державно-правових дисциплін 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ 

з предмету «Конституційне право зарубіжних країн» 

Тема: «Характеристика Конституції Російської Федерації» 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала 

студентка групи 2-А

ННІ економіки і права

_____________________ 

Перевірено:

______________________

– кандидат юридичних наук, доцент 
 
 
 

Черкаси  - 2011

ПЛАН 

Вступ……………………………………………………………………... 3 

1. Поняття,  сутність Конституції Російської Федерації……………....  4 

2. Конституція  Російської Федерації…………………………………… 6 

1. Конституція – Основний Закон держави…………………. 6

 

2. Основні права  та свободи людини в Конституції 

Російської  Федерації………………………………………..10 

3. Російська Федерація – соціальна держава………………...14

 

4. Принцип розподілу  влади………………………………….15

 

Висновок………………………………………………………………….19 

Список  використаних джерел………………………………………….. 21 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Конституція - основний закон практично будь-якої сучасної держави. Сутність змін, що відбуваються у соціально-економічній структурі, у суспільно-політичному житті країни, так чи інакше відбивається на еволюції конституційного законодавства. Розвиток конституції загалом і в цілому завжди відповідає основним етапам розвитку самого суспільства і держави. У періоди активних політичних подій, в переломні моменти  розвитку суспільства питання подальшого конституційного та законодавчого розвитку стають найбільш актуальними, особливо якщо мова заходить про глобальну зміну усталеної системи організації даного суспільства, як це було в 1992 - 1993 рр. в Російській Федерації.

     Конституція містить положення, що помітно відрізняються один від одного. У її тексті є декларації, програмні заяви, посилання на історію. Але разом з тим їй притаманний юридично-нормативний характер. У цьому відношенні вона не відрізняється від інших законів. Властивості Основного закону виявляються в Конституції в іншому, - охоплюючи своїми статтями практично всі сторони розвитку держави, суспільства в цілому, вона визначає найбільш узагальнене регулювання. Конституція частіше, ніж інші закони,  адресується до суспільства в цілому, російського народу, соціальним верствам, народам  та іншим етнічним групам, суб'єктам Федерації, людини і громадянина. Для конституційного розвитку показово підвищення рівня узагальненості правового регулювання.

     Слово "Конституція" - латинського походження, від constitutio, - устрій, установлення, положення [6, 289]. Традиційно цим терміном визначається Основний закон держави, що визначає його суспільний і державний устрій, виборчу систему, принципи організації і діяльності органів влади та управління, основні права і обов'язки громадян.

     Основний Закон - це фундамент законодавства, що регулює взаємовідносини громадян між собою та  державою. Конституція потрібна для того, щоб закони не суперечили один одному та не порушували права і свободи громадян.

     Розвиток Російської держави підтверджує загальне правило нашого часу, - кожна країна, яка вважає себе цивілізованою державою має свою конституцію. І це закономірно. Конституція важлива і необхідна для сучасної держави перш за все тому, що в ній закріплюються її вихідні принципи і призначення, функції та основи організації, форми і методи діяльності. Конституція установлює межі і характер державного регулювання у всіх основних сферах суспільного розвитку, взаємини держави з людиною і громадянином. Найголовніше - конституція надає вищу юридичну силу фундаментальним правам і свободам людини, захищає її честь і гідність. Конституцію справедливо називають головним, основним законом держави. Якщо уявити собі численні правові акти, що діють в країні, у вигляді певного організованого і взаємозалежного цілого, певної системи, то конституція - це підстава, стрижень і водночас джерело розвитку всього права. На базі конституції відбувається становлення різних галузей права, як традиційних, що існували ще в минулому, так і нових, які створюються з урахуванням змін в економіці, соціальному розвитку, політиці та культурі.

     Основною метою цієї роботи є характеристика Конституції Російської Федерації. В рамках поставленої мети необхідно розглянути основні положення та характерні особливості Конституції Російської Федерації, її розвиток на сучасному етапі. Основним джерелом, що буде використано в даній роботі, є Конституція Російської Федерації 1993 року, а також підручники з конституційного права Росії. 
 

1. Поняття, сутність Конституції Російської Федерації.

 

     Основним джерелом, тобто нормативним актом, в якому містяться норми конституційного права, є Конституція РФ.

Конституційний розвиток Росії є хоча і не настільки тривалим, як, наприклад, в США, де Конституція прийнята більше двохсот років тому, проте є достатньо бурхливим. В історії власне Російської Федерації налічується п'ять конституцій - відповідно 1918, 1925, 1937, 1978 і 1993 рр., - «История конституции в любой стране неотъемлема от истории общества и государства. Каждый очередной этап их развития характеризуется новыми моментами в социально-экономических и политических отношениях, осуществлении функций государства, изменении формы правления и т.д. Принятие конституций имеет задачей отразить все качественно новые явления.» [5, 60].

     Термін дії російських конституцій невеликий - відповідно 7, 12, 40 і 15 років. Перші чотири конституції були по своїй суті радянськими, тобто фіктивними. Вони проголошували принципи, які фактично не здійснювалися в житті: належність влади трудящим, повновладдя Рад, федеративний устрій держави, можливість громадян користуватися широкими правами і свободами, закріпленими в конституціях. Нині діюча Конституція істотно відрізняється від попередніх. Вона була прийнята всенародним голосуванням 12 грудня 1993 р. і вступила в дію 25 грудня 1993 р. 

     Їй притаманні такі особливості:

      
1. Це в основному деідеологізований правовий документ. У ньому вищою цінністю оголошуються не інтереси держави чи певної партії, а права і свободи людини. Права і свободи особистості до того ж гарантуються встановленим у Конституції пріоритетом норм міжнародного права. З Конституції виключені положення, що стосуються класового підходу до вирішення проблем суспільства. Пустопорожні положення про активну роль трудового колективу замінені нормами, що закріплюють право приватної власності, нормами про свободу підприємницької діяльності, про розвиток ринкових відносин.

       
2. Конституція має класичну структуру, тобто таку, яка використовується при побудові конституцій у багатьох країнах. Вона складається з дев'яти розділів: «Основи конституційного ладу», «Права і свободи людини і громадянина», «Федеральний устрій», «Президент», «Федеральні Збори», «Уряд», «Судова влада», «Місцеве самоврядування» і, нарешті, «Конституційні поправки та перегляд Конституції».

       
3. У Конституції проголошується принцип поділу влади, але разом з тим у ній встановлюється сильна роль Президента. У кінцевому результаті будь-яка конституція відображає співвідношення політичних сил. Парламент, який є представницьким органом народу, зародився в Росії недавно і поки не може взяти на себе основне навантаження з управління суспільством. Однак в чинній Конституції закладено можливість перетворення Російської Федерації в парламентську республіку шляхом встановлення відповідних конституційних норм (наприклад, участь у формуванні уряду відповідно до розстановкою сил у парламенті).

       
4. Конституція РФ встановлює юридичну рівність суб'єктів Федерації у відносинах з федеральними органами державної влади. Це положення не означає встановлення абсолютно однакового правового статусу суб'єктів РФ, а скоріше декларує рівний підхід федеральних органів до будь-якого суб'єкта, незалежно від будь-яких (фактичних, юридичних) чинників. Щоправда, реально це положення поки не реалізовано.

       
5. У Конституції встановлюється досить складний порядок зміни і перегляду її положень. Норми, що стосуються конституційного ладу, прав і свобод громадян, не можуть бути переглянуті інакше як всенародним голосуванням за підтримки не менше 50% виборців, які взяли участь у голосуванні. Інші ж норми Конституції можуть бути змінені в порядку, що використовується для прийняття федеральних конституційних законів (3 / 4 голосів від загальної кількості членів Ради Федерації і 2 / 3 голосів від загального числа депутатів Державної Думи), за умови їх схвалення органами законодавчої влади не менше ніж 2 / 3 суб'єктів Російської Федерації. Такий складний порядок зміни Конституції РФ встановлено свідомо: головна мета будь-якої конституції - стабілізувати суспільство, але перш за все сама конституція повинна бути відносно стабільним правовим документом.

       
6. Конституція РФ - це документ, розрахований на перспективу. У ній знаходять відображення положення, які поки, на жаль, не втілені в життя, наприклад положення про те, що Росія - правова держава, і ін. Існування таких декларацій виправдовується метою встановлення орієнтирів розвитку держави. Суспільство має бачити шлях, по якому воно рухається. Конституція - це не одноденний документ, а нормативний акт довготривалої дії.

      
       Сутність конституції. З цього питання висловлювалися різні думки. Так, представники школи природного права вважають, що сутність конституції полягає у втіленні в ній багатовікового досвіду, поступово складаються традицій того чи іншого народу. Але вони не відповідають на питання про те, як же раніше ці традиції закріплювалися. Адже перші конституції з'явилися тільки в кінці XVIII ст. (У США - 1787 р., у Франції і в Польщі - у 1791 р.).  
Інші трактують конституцію як суспільний договір. Ну а як бути тим громадянам, які її не схвалюють (згода з конституцією всіх громадян - це недосяжний ідеал)? Хіба вони не громадяни держави чи конституція на них не поширюється?

       
      Марксистсько-ленінська теорія вбачала призначення конституції в тому, що вона виражає волю панівного класу (закріплює диктатуру буржуазії, диктатуру робітничого класу та ін.) У такому випадку конституція стає правовим документом насильства та репресій.

     В даний час найбільш поширеним є погляд на конституцію як на загальносоціальний регулятор суспільних відносин. Її сутність проявляється в її основній функції - функції пошуку і встановлення оптимального співвідношення інтересів різних соціальних груп, верств суспільства. Конституція фіксує швидше не результат боротьби класових сил, а компроміс різних соціальних верств, оскільки будь-яка боротьба - це нестабільність держави, ведуча його не по шляху прогресу, а по дорозі регресу.  
        Отже, сутність конституції полягає не в тому, щоб виражати співвідношення антагоністичних сил, а в тому, щоб закріплювати баланс основних інтересів і цінностей різних верств суспільства.

  

2. Конституція  Російської Федерації 

1.   Конституція – Основний Закон держави

 

     Конституція РФ 1993 року - основний закон держави, «любая конституция, в том числе и Конституция РФ, относится к числу правовых актов, является законом и обладает всеми его чертами» [5, 47]. Це не означає, що вона не виходить за рамки регулювання власне державної організації та діяльності. Як і багато інших конституцій новітнього часу, російська Конституція стосується різних сторін життя громадянського суспільства. У ній визначаються основи статусу людини і громадянина, ставлення держави й особистості, закріплюється багатоукладність економіки країни і міститься положення про те, що Російська Федерація - соціальна держава. У Конституції закладено принципи політичної багатоманітності, багатопартійності, виключається встановлення будь-якої ідеології як державної так і  обов’язкової.