Звiт про проходження переддипломної практики на ВАТ “Інпроектсервіс”

АСКУЕ розроблялася як відкрита, гнучка, багатофункціональна й багатокористувальницька  система. Графічний інтерфейс і  база даних є основними компонентами, що визначають цінність системи з  погляду кінцевого користувача.

Ядром системи є СУБД Oracle 7. У базі даних зберігається вся інформація про структуру системи і її поточної конфігурації, дані про користувачів і клієнтів системи, вся інформація, одержувана із крапок обліку або при обробці первинних параметрів.

Відкритість архітектури  АСКУЕ припускає інтеграцію системи як із суміжними АСКУЕ, так і з іншими автоматизованими системами. Це досягається завдяки використанню стандартних інтерфейсів і протоколів обміну даними (SQL/ODBC, DDE, обмін текстовими файлами через електронну пошту).

Многофункціональність системи забезпечує локалізацію різноманітних завдань, починаючи з настроювання й конфігурування, комунікаційних функцій і завдань контролю й обліку, і закінчуючи системою розробки користувачем своїх елементів інтерфейсу й методик розрахунків у рамках єдиної системи, застосування у всіх цих завданнях єдиного підходу, єдиної інформаційної бази й інструментів розробки.

Використання технології “клієнт-сервер” забезпечує можливість одночасної роботи із системою безлічі  користувачів, що виконують як різні, так і однотипні функції, а також підключення до системи в режимі “клієнта” інших автоматизованих систем.

В АСКУЕ реалізований многооконний графічний інтерфейс  користувача. Вибір виконуваних  функцій і керування режимами відображення здійснюється через меню системи й кнопки керування, розташовані на панелі інструментів.

Існують наступні режими роботи системи:

Монітора - для відображення параметрів, контрольованих і що враховуються АСКУЭ по крапках/групам обліку. Відображення відбувається у вигляді таблиць  і/або графіків;

Формування звітів - для  автоматичного формування по заданих  шаблонах, редагування й висновку звітів на печатку;

Адміністратора - для  визначення списку користувачів системи  й списку завдань, з якими користувачі  можуть працювати.

Монітор АСКУЕ - це основний інструмент доступу до інформації бази даних. За допомогою монітора виробляється доступ, вибірка, обробка й візуалізація інформації бази даних. За допомогою монітора реалізоване виконання основних функцій АСКУЕ. Тип монітора вибирається користувачем зі списку наявних моніторів відповідно до повноважень користувача. При відкритті монітора користувач визначає групу спостереження (наприклад групу споживачів, сектор економіки або район області), період і форму відображення (графічну або табличну). При необхідності, користувач може самостійно створювати монітори на підставі наявного набору шаблонів.

АСКУЕ містить потужну  й гнучку систему підготовки звітів. У поставку системи входять форми  основних звітів, використовуваних на підприємствах енергосбита. При необхідності, можна легко розширити наявний список - в АСКУЕ є редактор звітів, за допомогою якого, користуючись засобами MS Excel, можна легко розробити нові форми звітів.

Служба експорту-імпорту  призначена для організації обміну даними по обліку електроенергії.

За допомогою завдання “Редактор” існує можливість уводити  й описувати крапки, групи обліку й приєднання, задавати параметри  приладів обліку. Використовуючи редактор форм і звітів можна на підставі наявних шаблонів створювати нові форми  й звіти.

АСКУЕ окремих підприємств  або районів можуть поєднуватися й входити в АСКУЕ більше високого рівня. При цьому інформаційна взаємодія  між системами може здійснюватися  як на рівні доступу безпосередньо  до пристроїв обліку (до підсистем  нижнього рівня), так і за допомогою взаємодії баз даних з використанням інтерфейсів SQL/ODBC і DDE або за допомогою електронної пошти.

Відповідно до вимог  по продуктивності й надійності, платформою серверів АСКУЕ повинні бути комп'ютери  з характеристиками не нижче. Для  сервера бази даних: процесор - Pentium 166 МГц; оперативна пам'ять - не менш 64 МБ; кеш - пам'ять-512 КБ; шина- PCI; дискова пам'ять- 8 ГБ SCSI; пристрій архівування; пристрій безперебійного харчування; операційна система - Windows NT Server. Для комунікаційного сервера і Армов АСКУЕ: процесор- Pentium 166 МГц; оперативна пам'ять- не менш 16 МБ; кеш - пам'ять- 512 КБ; шина- PCI; дискова пам'ять- не менш 1 ГБ; відео підсистема- PCI, VESA, 1 МБ VRAM; пристрій безперебійного харчування; миша; операційна система - Windows 95/Windows NT.

Верхній рівень системи  являє собою локальну обчислювальну  мережу, що включає в себе сервер бази даних, комунікаційний сервер з  апаратурою зв'язку, автоматизовані робочі місця адміністративного й технічного персоналу. Залежно від масштабу об'єкта контролю апаратура верхнього рівня може являти собою як одну ПЕВМ типу IBM PC, що виконує всі зазначені функції, так і великомасштабну розподілену обчислювальну систему, що включає в себе UNIX-Сервери й десятки автоматизованих робочих місць. АСКУЕ також може сполучатися із суміжними системами (автоматизованою системою розрахунку зі споживачами, автоматизованою системою диспетчерського керування нашої розробки), які виступають як клієнти бази даних АСКУЕ й обмінюються з нею по інтерфейсі SQL/ODBC.

Апаратура нижнього рівня  забезпечує контроль параметрів електросопживання, споживання води, виробництва або  споживання тепла й газу окремими структурними підрозділами й підприємством  у цілому й передачу їх на верхній  рівень системи. Апаратура нижнього рівня працює в автоматичному режимі й не вимагає втручання технічного персоналу. Базовими системами нижнього рівня є існуючі системи обліку електроенергії типу ИТЕК-210, ЦТ-5000, інтелектуальні електронні лічильники електроенергії (типу Альфа або Євро-Альфа, виробництва компанії АВВ), об'єднані в локальну мережу. Також можливе використання пристроїв обліку й лічильників інших типів, що мають стандартний інтерфейс.

Підсистеми верхнього  рівня будуються на базі локальних  обчислювальних мереж підприємств. Як канали зв'язку між системами різних рівнів (підприємства, району, області) використовуються виділені двох- або чотирьох-провідні лінії зв'язку й протоколи TCP/IP. Для зв'язку між підсистемами АСКУЕ нижнього й верхнього рівнів використовуються протоколи систем телемеханіки, пристроїв обліку й електронних лічильників.

Розділ 3. Вивчити  охорону праці і техніку безпеки  при роботі з комп’ютером

При роботі з персональними  електричними обчислювальними машинами ПЕОМ норми і правила для забезпечення охорони праці зведене у СанПиН 2.2.2.542-96 “Гигиенические требования к видео дисплейным терминалам, персональным электронно-вычислительным машинам и организации работы”.

 

Вимоги до організації  режиму праці й відпочинку при роботі із ВДТ і ПЭВМ

 Загальні вимоги  до організації режиму праці й відпочинку при роботі із ВДТ і ПЭВМ:

- Режими праці  й відпочинку при  роботі з  ПЭВМ і ВДТ  повинні організовуватися  залежно  від  виду  й  категорії   трудовий діяльності.

- Види трудової діяльності розділяються на 3 групи:

група А -  робота зі  зчитування інформації з  екрана ВДТ  або ПЕОМ із попереднім запитом;

група Б - робота з уведення інформації;

група В - творча робота в  режимі діалогу з ЕОМ.

При виконанні протягом  робочої зміни  робіт, що ставляться  до різним видам трудової діяльності, за основну роботу з ПЭВМ і  ВДТ варто приймати  таку, котра  займає не менш  50% часу  вплин робочої зміни або робочого дня.

- Для  видів   трудової  діяльності  встановлюється   3 категорії ваги й  напруженості роботи із  ВДТ і ПЭВМ, які визначаються:

для групи  А  -  по сумарному  числу  зчитувальних  знаків  за робочу зміну, але не більше 60 000 знаків за зміну;

для групи Б  - по  сумарному числу  зчитувальних або  що  вводяться знаків за робочу зміну, але не більше 40 000 знаків за  зміну;

для групи В - за сумарним часом безпосередньої роботи  з ВДТ і ПЭВМ за робочу зміну, але не більше 6 годин за  зміну.

- Для викладачів вищих і середніх спеціальних  навчальнихзакладів,   учителів   загальноосвітніх   шкіл   установлюється тривалість роботи в дисплейних  класах і кабінетах інформатики  і обчислювальної техніки не більше 4  годин на день.

- Для інженерів, що обслуговують навчальний процес у кабінетах(аудиторіях)  із  ВДТ  і ПЭВМ,  тривалість  роботи  не  повинна перевищувати 6 годин на день.

- Тривалість   обідньої   перерви   визначається чинним  законодавством  про  працю і Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).

- Для   забезпечення   оптимальної   працездатності    й збереження здоров'я  професійних  користувачів, протягом робочої зміни повинні встановлюватися регламентовані перерви.

- Час регламентованих перерв протягом  робочої зміни варто встановлювати  залежно від її  тривалості, виду й категорії трудової діяльності.

- Тривалість   безперервної   роботи   із   ВДТ   без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 годин.

- При роботі  із ВДТ  і ПЭВМ  у нічну  зміну (з  22 до  6 годин),  незалежно  від  категорії  й  виду  трудової  діяльності, тривалість регламентованих перерв повинна  збільшуватися на 60 мінут.

- При 8-мі годинній робочій зміні й роботі на ВДТ і ПЭВМ регламентовані перерви варто встановлювати:

     - для I категорії  робіт через 2 години від початку робочої зміни  і через 2 години після  обідньої перерви тривалістю 15  мінут кожний;

     - для II категорії  робіт через 2 години від початку робочої зміни і через 1.5-2.0 години  після обідньої перерви тривалістю  15 мінут  кожний  або  тривалістю 10  мінут  через  щогодини роботи;

     - для III категорії робіт через 1.5-2.0 години від початку  робочої зміни   і через 1.5-2 години після обідньої перерви тривалістю 20 мінут  кожний або тривалістю 15  мінут через щогодини роботи.

- При 12-ти  вартовий  робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в  перші 8 годин роботи  аналогічно перервам при 8-мі  годинній робочій зміні, а  протягом останніх  4 годин  роботи, незалежно  від  категорії й  виду  робіт, щогодини тривалістю 15 мінут.

- Під час регламентованих перерв із метою зниження нервово-емоційної     напруги, стомлення зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії й   гипокинезии, запобігання  розвитку  познотонического  стомлення  доцільно виконувати комплекси вправ.

- З метою зменшення негативного  впливу  монітора доцільно застосовувати чергування операцій осмисленого тексту і числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів і уведення даних (зміна змісту роботи).

- У випадках виникнення  в працюючих із ВДТ і ПЭВМ зорового  дискомфорту   й  інших  несприятливих   суб'єктивних відчуттів,    незважаючи   на    дотримання    санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці й відпочинку варто  застосовувати індивідуальний підхід  в обмеженні  часу  робіт із  ВДТ і  ПЭВМ, корекцію  тривалості перерв  для  відпочинку або  проводити  зміну діяльності на іншу, не пов'язану з використанням ВДТ і ПЭВМ.

- Працюючої   на   ВДТ   і ПЭВМ   із   високим   рівнем напруженості  під  час  регламентованих  перерв  і  наприкінці робочого  дня  показане   психологічне  розвантаження  в   спеціально обладнаних приміщеннях (кімната психологічного  розвантаження).

 

Вимоги до організації  медичного обслуговування користувачів ВДТ і ПЭВМ

- Професійні користувачі ВДТ і ПЭВМ повинні проходити обов'язкові   попередні  (при   надходженні   на  роботу)   і періодичні медичні огляди в порядку й у строки.

- До безпосередньої роботи із ВДТ і ПЭВМ допускаються  особи,

не мають медичних протипоказань.

- Жінки із часу  встановлення вагітності й у період годівлі дитини грудьми до виконання всіх видів робіт, пов'язаних з використанням ВДТ і ПЭВМ, не допускаються.