Математика в спеціальній школі

                                        Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної

педагогічної  освіти

Факультет перепідготовки педагогічних працівників 

за спеціальністю  «Дефектологія» 
 
 
 
 
 
 
 

                            КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з  курсу  «Методика викладання математики в спеціальних закладах»

Тема:Зв'язок математики з іншим предметом. 
 
 
 
 

                                                                                  Виконала:

                                                                                  студентка IV курсу

                                                                                  групи В-1 – 2010

                                                                                  Покотило Марина

                                                                                  Олександрівна. 
 

                                                                                 Викладач:

                                                                                  Шумель Л.М.

                                                         Дніпропетровськ

                                                           2011

     Зміст

1. Що він дає, яка користь?
2. Наведення прикладів.

     Список використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Що  він дає, яка користь?

Особливості формування математичних знань через специфіку  складу учнів допоміжної школи роблять  особливо актуальною проблему широкого, цілеспрямованого використання міжпредметних зв'язків під час навчання.

Міжпредметними  називаються зв'язки, за допомогою  яких закріплюється нова інформація з тієї чи іншої теми даного навчального  предмету. їхня ефективність залежить від ступеня засвоєння учнями навчального матеріалу з інших дисциплін. Залежно від змісту навчального матеріалу і часу вивчення взаємопов'язаних тем і розділів з окремих предметів міжпредметні зв'язки поділяються на попередні, супутні та перспективні.

Попередні зв'язки - це зв'язки навчального матеріалу  двох предметів, які проявляються в тому, що матеріал однієї дисципліни виступає основою і складовою частиною базових знань при вивченні подібної теми з іншої дисципліни. Наприклад, знайомство з римською нумерацією чисел у 6-му класі на уроках математики стає основою для засвоєння історичних подій на уроках історії, починаючи з 7-го класу.

Супутні зв'язки - це зв'язки навчального матеріалу  з кількох дисциплін, які вивчаються в один і той же проміжок часу. Прикладом таких зв'язків є  навчання учнів у пропедевтичний період, під час якого всі предмети (образотворче мистецтво, ручна праця, математика, рідна мова тощо) спрямовані на засвоєння учнями властивостей предметів та явищ, на розвиток у них просторових, кількісних та часових уявлень.

Перспективні  зв'язки - це зв'язки навчального матеріалу двох і більше дисциплін, які діють протягом кількох років. Яскравим прикладом перспективних зв'язків є зв'язок математики та трудового навчання: вивчаючи на уроках математики геометричні фігури та їх властивості учні закріплюють відомості про них на уроках трудового навчання, удосконалюють свої знання, вчаться виділяти їх в навколишньому середовищі, практично тренуються у їхньому виготовленні тощо.

Реалізація основних завдань математики неможлива без  її тісного зв'язку з іншими навчальними дисциплінами. При цьому потрібно зазначити, що застосування математичних знань можливе під час вивчення інших предметів так само, як і використання матеріалу з історії, природознавства, української мови, трудового навчання, малювання тощо на уроках математики. 

На уроках сільськогосподарської  праці без математичних знань  учні не зможуть обчислити периметр пришкільної ділянки, визначити  її площу і кількість необхідного  матеріалу для посадки тієї чи іншої культури, виміряти відстань від дерева до дерева під час закладки саду тощо. В свою чергу, отримані числові дані від вимірювання площі, відстані, об'єму є основою для складання і розв'язування арифметичних задач на уроках математики і тим самим закріплюють знання школярів про ці міри.

Математичні знання широко використовуються на уроках ручної праці. Розумово відстати школярі вирізують геометричні фігури, обводять їх за трафаретами тощо. Під час роботи з папером вчаться правильно визначати середину аркуша, розміщувати на ньому геометричні фігури і тим самим розвивають свої просторові уявлення. Одночасно на уроках математики вже в пропедевтичний період школярі мають можливість познайомитись з такими ознаками, якими постійно будуть користуватися під час трудової діяльності.  

Дуже тісний зв'язок між математикою і уроками професійно-трудового навчання. Знання, вміння та навички, які отримують розумово відсталі школярі на уроках математики, використовуються ними під час оволодіння своєю професією. Так, серед швейних, картонажних, столярних, слюсарних виробів завжди зустрічаються такі, які в своїй основі мають форму квадрата, прямокутника, трикутника і креслення яких здійснюється шляхом використання косинця, лінійки, циркуля, транспортира. Крім того, в процесі їхнього виготовлення учнями потрібно навчитись обчислювати кількість матеріалу, необхідного для одного виробу і для цілої партії товару, що вимагає знання правил та прийомів усних і письмових обчислень, усвідомлення алгоритму їх виконання. Але розумово відсталі учні, маючи певну суму математичних знань, необхідних для вирішення поставленої проблеми, часто не можуть навчитись самостійно їх застосовувати у проблемних ситуаціях. Це пояснюється тим, "що у них не виникає асоціації між певними математичними поняттями, закономірностями і тими життєвими явищами, з якими вони зустрічаються в процесі виконання трудових операцій. Отже, завдання вчителя математики і вчителя

трудового навчання - створити такі ситуації, в яких ці асоціативні зв’язки утворились .

Тісно переплітається математика з українською мовою. Оскільки допоміжна школа готує своїх випускників до життя в суспільному середовищі після її закінчення, то знання з української мови і з математики мають суто практичне спрямування. На них вчитель працює над розвитком мовлення школярів, виправленням наявних порушень звуковимових або інших його сторін, збагаченням словникового запасу новими термінами, які будуть використовуватись іншими людьми в процесі спілкування, формуванням чітких, лаконічних, граматично і стилістично правильних висловлювань. Запис відповіді на головне запитання задачі закріплює в учнів знання правил правопису. В свою чергу, на уроках читання і письма формується техніка швидкого, правильного, виразного читання, що сприяє кращому усвідомленню змісту арифметичної задачі, розумінню викладеної в ній ситуації.

Математика тісно  пов'язана з образотворчим мистецтвом, і особливо з таким його напрямком, як декоративне малювання. На цих уроках учні вчаться малювати орнаменти з геометричних фігур, оптимально розміщувати малюнок на аркуші, співвідносити певні пропорції тощо, що дозволяє закріплювати також знання назв геометричних фігур, співвідносити з їхнім зображенням.

Широко застосовуються математичні знання на уроках природознавства, географії та історії. Під час вивчення таких тем, як "План", "Масштаб", "Земна куля" тощо учні вимірюють площу класу, шкільної ділянки, що сприяє формуванню креслярських і вимірювальних навичок. Школярі також обчислюють відстані між містами, селищами, закріплюють знання про об'ємні геометричні тіла. На уроках історії вчитель використовує знання учнів з математики під час формування уявлень про час, його відлік, обчислення тривалості тієї чи іншої історичної події. Ці дисципліни дають матеріал для складання і розв'язування арифметичних задач на уроках математики.

Уроки фізкультури  мають також важливе значення для формування в учнів математичних понять і залежностей. Саме на них  школярі знайомляться з величинами, які не можуть собі уявити абстрактно: довжину в 1 кілометр, швидкість руху людини тощо.

Вміння вчителем математики використовувати міжпредметні зв'язки дозволить ефективніше організувати процес формування у розумово відсталих  школярів математичних знань, умінь та навичок, закріпити матеріал, пояснити його практичне значення для життя і трудової діяльності людини. Вони дозволяють педагогу застосовувати такі методи та прийоми, які з урахуванням особливостей розвитку учнів сприяли б ефективнішому подоланню наявних в них психофізичних відхилень. 

2. Наведення прикладів. 

Для розумово відсталих  учнів характерними є порушення  просторової орієнтації і моторики, причому в більшості з них  спостерігається недорозвиток дрібної  диференційованості рухів руки, що призводить до труднощів оволодіння навичками письма, читання, рахунку. Використання на уроках математики практичних робіт з ліплення геометричних форм, їх обведення, малювання, штрихування тощо, сприяє корекції цих недоліків.

Уроки математики покликані реалізувати зв'язок навчання з життям. На них учні вчаться вирішувати життєво-практичні завдання, що будуть постійно зустрічатись після закінчення школи. Тому школа в цілому і уроки математики зокрема, покликані дати якомога більше практичних знань, умінь та навичок, які сприятимуть вирішенню певних проблемних ситуацій у процесі входження до соціального середовища. 

На уроках математики, так само як і на уроках праці, розвивається просторове орієнтування. Учні навчаються показувати і називати верх, низ, ліву і праву сторони, середину аркуша паперу (деталі), правильно розміщувати на аркуші паперу аплікації, геометричні фігури (викрійки виробів на тканини) і т.ін. При роботі з папером вони вчаться виробляти розмітку за шаблоном, лінійці, закріплюючи знання мір довжини і вдосконалюючи навички вимірювань.

Аналіз оцінки математичних умінь і навичок  учнів показав, що «слабкі» учні з  праці не засвоюють також і  програму свого класу з математики. Таким чином, між оцінкою успішності з праці та математики спостерігається  велика відповідність в порівнянні з навчанням мови. Це й зрозуміло, тому що на уроках математики пред'являються чіткі вимоги до засвоєння облікового матеріалу і, крім того, математичні вміння за своїм характером ближче до трудових.

Учні відчувають труднощі при побудові креслень на уроках швейного та слюсарної справи, при вимірі за кресленням, важко ділити числа, отримані при вимірюванні на ціле число, ділити відрізки на рівні частини і т.п. Це підштовхує до висновку, що розумово відсталі школярі не можуть самостійно встановити взаємозв'язок між знаннями, отриманими на різних навчальних предметах. Завдання вчителя будь-якого предмета, в тому числі і математики, - показати, що знання, отримані по одному будь - якому предмету, збагачують, доповнюють знання з інших навчальних предметів і можуть бути на них широко використані. Це можна досягти, постійно використовуючи на уроках математики знання учнів з слюсарній і швейної справи. При цьому основну увагу треба приділяти формуванню в учнів найважливіших у практичному відношенні умінь і навичок: (розмітки, обчислень, техніки рахунку, вимірі, складанні креслень, визначення масштабу, відстані і т.д.), доведення до автоматизації навичок усних і письмових обчислень у межах, необхідних для виконання їхніх майбутніх виробничих обов'язків, розширенню кругозору учнів, поліпшення підготовки до життя за рахунок повідомлення учням відомостей, фактів, чисельних даних, що мають відношення до життєвої повсякденній практиці (побутової праці в сім'ї, робота на садових ділянках і т.д. ). Тоді учні отримують не роз'єднані знання з окремих предметів, а систему знань і навичок.

Враховуючи те, що з програми допоміжних шкіл виключений предмет - креслення, яке пов'язувало  уроки геометрії з уроками  швейного та слюсарної справи, виникла  необхідність більш тісного контакту в роботі вчителів математики та трудового навчання.