Суть податку на додану вартість

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2011 в 18:37, курсовая работа

Краткое описание

Мета нашого дослідження – це вивчення економічної сутності податку на додану вартість, характеристика його ролі та значення у формуванні Державного бюджету України.

Основний акцент зроблено на висвітленні механізму нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету.

Оглавление

Вступ
Загальна характеристика податку на додану вартість
Додана вартість як об'єкт оподаткування ПДВ
Переваги і недоліки податку на додану вартість
Принципи побудови і аналіз механізму справляння податку на додану вартість до бюджету
Платники податку на додану вартість
Об'єкти оподаткування
Визначення бази оподаткування
Пільги при оподаткуванні податком на додану вартість
Ставки податку і порядок визначення суми ПДВ для сплати в бюджет
Відповідальність за порушення законодавства про ПДВ
Роль податку на додану вартість у формуванні Державного бюджету України
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

urpod030.doc

— 167.50 Кб (Скачать)

      Низку особливостей має механізм справляння ПДВ за товари, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Сплачується  податок особами, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України. або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані як платники податку, в разі, якщо вони ввозять (пересилають) товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню одночасно із сплатою мита та митних зборів.

      Датою виникнення податкових зобов'язань  є дата оформлення ввізної митної декларації. Платник за власним бажанням може надати митним органам простий вексель на суму податкових зобов'язань за кожною вантажною митною декларацією окремо.

      Сума  ПДВ нараховується за формулами:

  • на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

SПДВ = (МВ + М + АЗ) ´ 20% : 100;

  • на товари, що обкладаються тільки митом:

SПДВ = (МВ + М) ´ 20% : 100;

  • на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

SПДВ = (МВ + АЗ) ´ 20% : 100;

  • на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:

SПДВ = МВ ´ 20% : 100, де

SПДВ – сума ПДВ; МВ – митна вартість; М – сума ввізного мита; АЗ – сума акцизного збору.

      За  умови, якщо митна вартість менша, ніж  договірна (контрактна) вартість, для  нарахування ПДВ застосовується договірна (контрактна) вартість.

      Платники  податку на товари, що імпортуються в Україну, перераховують кошти на спеціальні рахунки митних органів, окрім випадків застосування податкового векселя як способу платежу. Митні органи після повного оформлення вантажної митної декларації перераховують суми ПДВ Державній митній службі України. Держмитслужба протягом трьох банківських днів перераховує ці кошти до державного бюджету.

      Застосування  нульової ставки свідчить про повне  відшкодування ПДВ, який сплачено постачальникам за товари та послуги, а також матеріальні  ресурси, що були використані на вищевказані цілі.

      Нульова ставка ПДВ застосовується при ввезенні вітчизняних товарів до магазинів  безмитної торгівлі. Такі товари прирівнюються  до експорту. Право використовувати  таку ставку надано експортерам-резидентам на підставі оформленої вивізної вантажно-митної декларації.

      Водночас, не дозволяється застосовувати нульову  ставку податку щодо операцій із продажу  товарів вітчизняними товаровиробниками  за допомогою безмитних магазинів, якщо такі операції звільнені від  оподаткування на митній території  України. Підставою для отримання відшкодування є дані лише податкової декларації за звітний період.

      Сплата  податку провадиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом. Для платників, у  яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік менший від суми, що дорівнює 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період становить один календарний місяць або квартал (за вибором платника). Якщо обсяг оподатковуваних операцій понад 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період становить один календарний місяць.

      Податкову декларацію до податкових органів за місцем реєстрації платники ПДВ подають  у строки, передбачені для сплати податку, незалежно від того чи виникло податкове зобов'язання протягом звітного періоду чи ні.

      Під час ввезення (пересилання) товарів  на митну територію України ПДВ  сплачується при оформленні вантажно-митної декларації одночасно зі сплатою  мита та митних зборів шляхом видачі податкового векселя.

      Суми  ПДВ зараховуються до державного бюджету, використовуються насамперед для бюджетного відшкодування податку  та формування бюджетних сум, які  спрямовуються як субвенції до місцевих бюджетів.

    1. Відповідальність за порушення законодавства про ПДВ

      Законом України "Про податок на додану вартість" визначено відповідальність як платників податку за своєчасність проведення розрахунків з бюджетом, так і урядових структур – за несвоєчасне відшкодування коштів з державного бюджету. Невідшкодовані суми платнику податку вважаються бюджетною заборгованістю і на них нараховуються відсотки – 120% від облікової ставки НБУ.

      Платники  несуть відповідальність за достовірність  і своєчасність обчислення і внесення ПДВ до бюджету відповідно до законодавства України.

      Контроль  за нарахуванням і внесенням податку  на додану вартість до бюджету здійснюють податкові органи, а за справлянням  і перерахуванням податку до бюджету  під час ввезення (пересилання) товарів  на митну територію України –  митні органи.

 

  1. Роль податку на додану вартість

у формуванні Державного бюджету України

      Податок на додану вартість є найбільш надійним і постійним джерелом надходження  доходів до Державного бюджету України. Про це переконливо свідчать дані наведеної нижче таблиці.

Таблиця 3.1

Доходи  зведеного бюджету  України за 1999 рік (млн. грн.)

Доходи

Враховано у розрахунках  при затвердженні бюджету

Виконано

Рівень  виконан-ня,

%

Податкові надходження

25345,3 24856,0 98,07

У тому числі

     

Прибутковий податок з громадян

3940,0 4435,7 124,23

Податок на прибуток підприємств

4700,0 6125,1 130,32

Податок на додану вартість

8302,7 8399,5 101,17

Акцизний  збір із вітчизняних товарів

1962,7 1555,6 79,26

Акцизний  збір з імпортних товарів

859,9 210,4 24,47

Інші  податки

5580,0 4129,7 74,01

Неподаткові надходження

5594,6 3363,3 60,12

У тому числі

     

Надходження від приватизації

720,0 821,7 114,13

Державне  мито

414,9 257,4 62,04

Відрахування  від плати за транзит природного газу через територію України

1616,3 136,8 8,46

Інші  неподаткові надходження

2843,4 2147,4 75,52

Доходи  від операцій із капіталом

412,6 435,2 105,48

Державні  цільові фонди

2899,5 3857,3 133,03

У тому числі

     

Збір  до Фонду здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту  населення

400,0 283,0 70,75

Збір  на обов'язкове соціальне страхування  на випадок безробіття до Державного фонду сприяння зайнятості населення

554,0 550,8 99,42

Збір  до Державного інноваційного фонду

739,9 1066,7 144,17

Відрахування  та збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування

1122,0 1745,2 155,54

Інші  фонди

83,6 211,6 253,11

Разом доходів

34252,0 32512,3 94,92
      Так, в 1999 р. фактичні надходження ПДВ  в сумі 8,4 млрд. грн. вперше за роки незалежності України перевищили запланований рівень (8,3 млрд. грн.) на 1%. Але негативним моментом даного перевищення є те, що воно відбулося не за рахунок вдосконалення законодавчої бази, а, головним чином, через посилення діяльності контролюючих органів, яких, до речі, в Україні налічується, мабуть, найбільше в світі.

      Таким чином, податок на додану вартість забезпечує значну частку надходжень до Державного бюджету України. В 1999 р. ця частка склала 25,8% дохідної частини бюджету.

      Декому  такий стан речей подобається, а декому – ні. Але більше тих, кого ПДВ у теперішньому стані не задовольняє. Хто не злословив щодо нього, не обіцяв навести порядок. Поряд з цілком аргументованою, серйозною критикою співіснують абсолютно неприпустимі, необгрунтовані, а то й анархістські погляди. Чого варта, наприклад, ідея ввести тримісячні податкові канікули або ж досить популярна ідея зниження ПДВ в два, а то й більше разів.

      Бездумне  зниження ПДВ за незбалансованого бюджету  не допоможе українській економіці. Такий крок призведе лише до значного скорочення надходжень до бюджету, а отже й до втрати споживачами кількох мільярдів гривень. Бо вони не отримають на відповідну суму доходів. Економіці не легше, тим більше, що її продукцію неможливо продати.

      Окрім цього, страшного удару українській економіці завдали законодавчі звільнення від сплати податку на додану вартість. Подібні пільги розмивають податкову базу і неминуче призводять до підвищення ставки податку.

      Отже, як бачимо, економіка країни дуже болісно  реагує на будь-які податкові зміни, в тому числі і зміни в оподаткуванні ПДВ. Позитивна реакція економіки настає не відразу, а з певним запізненням, що в часі становить не менше року. А як цей рік прожити тим, хто місяцями не може дочекатися своєї мізерної зарплати, хто живе надіями на краще майбутнє всі останні роки?

      Тому  серйозні податкові зміни, які вкрай  необхідні, неможливо здійснювати  без бюджетних рішень, а точніше  – будь-які податкові зміни  слід розглядати лише паралельно з  бюджетними.

 

Висновки  і пропозиції

      Зрозуміло, що ПДВ має велике значення для фіскальної стабільності в країні, яка потребує встановлення стабільного податку, котрий стимулюватиме економічне зростання. Перехідний період в Україні вимагає внесення важливих змін у систему оподаткування. Реформа податкової системи, головним компонентом якої стане запровадження ПДВ європейського зразка, відіграє вирішальну роль в процесі перетворення радянського стилю економіки в ринково-орієнтовану економіку.

      Адже, податок на додану вартість:

  • стимулює зростання приватного підприємництва й забезпечує нейтральність для всіх секторів економіки;
  • формує правильні стимули для зростання в перехідній економіці, стимулює заощадження й інвестиції;
  • забезпечує значні надходження в державну казну.

      Поряд з цим ПДВ:

  • є податком з найбільшими витратами на його адміністрування;
  • потребує більш кваліфікованих фахівців та значного досвіду оподаткування;
  • не сприяє справедливому перерозподілу доходів.

      Виходячи  з цього, запропонуємо кілька шляхів вдосконалення податку на додану вартість:

  • розширення бази оподаткування за рахунок скасування пільг, що не носять соціального характеру. Це дасть змогу встановити ставку податку на рівні 15-17% і тим самим зменшить податковий тиск на платників та збільшить надходження до бюджету;
  • розширення інформаційного забезпечення кожної ланки податкової служби, яке сприятиме автоматизації процесу оподаткування, ефективнішому використанню наявних людських ресурсів, дасть можливість зіставляти відомості з різних джерел з метою виявлення ухилень від сплати ПДВ;
  • підвищення ефективності перевірочної роботи, яке дасть змогу за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок виявляти ухилення від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих, забезпечити невідворотність відповідальності порушників;
  • вдосконалення законодавства, яке полягає у спрощенні, стабільності та передбачуваності в адмініструванні ПДВ, запровадження обов’язкової перевірки ефективності запропонованих змін за допомогою імітації моделі;
  • прогнозування надходжень ПДВ, яке дасть можливість запропонувати Верховній Раді збалансований реальний бюджет, що, в свою чергу, сприятиме стабілізації економіки;
  • скорочення та ліквідація недоїмки шляхом поліпшення роботи з платниками.

      Виконання цих завдань у повному обсязі забезпечить досягнення високої ефективності податку на додану вартість в найкоротші строки.

 

Список  використаної літератури

Информация о работе Суть податку на додану вартість