Мікроекономіка Украини

              Для прийняття рішення про найбільш вигідний план випуску продукції необхідно:

              4.1 Побудувати графік функції попиту споживачів на продукцію фірми (додаток 5). Він відображає зв’язок між величиною попиту і ціною певного товару за інших однакових умов. Кількість і ціна товару перебувають в оберненій залежності.

              Ціну товару відкладемо по вертикальній осі, а величину попиту – по горизонтальній осі. Кожну пару чисел (ціна, об’єм товару) з таблиці 2 вихідних даних зобразимо як точку на площині. З’єднавши ці точки, отримаємо криву попиту. Негативний нахил попиту відображає закон спадного попиту.

4.1.1 Встановлення ціни вище графіку попиту, може призвести до падіння попиту і зниження прибутку фірми, отже фірмі невигідно встановлювати ціну вище графіка попиту.

              4.2 Визначимо еластичність попиту споживачів на продукцію фірми Х стосовно кожного можливого змінення ціни за допомогою коефіцієнта еластичності попиту. Цінова еластичність попиту – це ціни за інших незмінних умов.               Отже, цінова еластичність (Ed) – це відношення відсотка зміни величини попиту до відсотка зміни ціни.

Коефіцієнт еластичності можна обчислити за формулою:

Ed = відсоток величини попиту / відсоток зміни ціни. 

Для спрощення розрахунків рекомендується користуватись введеною формулою для визначення  коефіцієнта еластичності:

Ed = (Зміна кількості / (Сума об’ємів / 2)) / (Зміна ціни / (Сума цін / 2)).

              Розрахунок оформлено в таблицю 1. Вигляд – нахил – кривої попиту не дає змоги судити про еластичність попиту. Нахил попиту пологий чи крутий визначається зміною ціни і величини попиту, тоді, коли еластичність залежить від їх відносних чи процентних змін. Крива попиту – пряма, це означає її постійний нахил на всьому проміжку.   

Таблиця 1

4.3 Розрахунок валового доходу фірми Х.

Валовий дохід – це дохід від реалізації продукції без урахувань витрат. Розрахуємо валовий дохід (ВД) фірми Х за формулою:

ВД = Р х V,

де : Р – ціна за одиницю продукції при кожному об’єму випуску, V – кількість (об’єм) продукції.

1.      ВД1=  50 х 190 =   9500

2.      ВД2= 100 х 170 = 17500

3.      ВД3= 150 х 150 = 22500

4.      ВД4= 200 х 130 = 26000

5.      ВД5= 250 х 110 = 27500

6.      ВД6= 300 х 90  = 27000

7.      ВД7= 350 х 70   = 24500

8.      ВД8= 400 х 50   = 20000

4.4 Розрахуємо граничний дохід (ГД).

Граничний дохід – це дохід від продажу додаткової одиниці продукції (приріст валового доходу).

ГД = ВД 2 – ВД 1

1. ГД1              -

2. ГД2 =17000-95000=7500

3. ГД3 =22500-17000=5500

4. ГД4 =26000-22500=4000

5. ГД5 =27500-26000=1500

6. ГД6 =27000-27500= -500

7. ГД7 =24500-27000=-2500

8. ГД8 =20000-24500=-4500

Отримані результати розрахунків запишемо в таблицю 2.

Таблиця 2

4.5 Побудуємо графік залежності валового доходу від об’єму виробництва (додаток 6.). Знайдемо на графіку найбільш прибутковий об’єм випуску продукції.

Якщо попит еластичний, ціна і валовий дохід змінюються в різні боки, якщо попит нееластичний, ціна і валовий дохід змінюються в один бік, а якщо на ділянці присутня одинична еластичність, то при зміні ціни виручка не змінюється.

5. Визначення чисельності робітників , доходу, який отримує фірма завдяки одному робітнику, середньої зарплати та витрат на робочу силу для різних об’ємів виробництва (вихідні дані таблиця 3).

5.1 Розрахуємо чисельність робітників.

Чисельність робітників(Ч.) можна розрахувати, виходячи з продуктивності праці (ПП) та об’єму продукції, що випускається (V) за формулою:

Ч = V / ПП

Для спрощення розрахунку припустимо, що  кожен робітник у середньому випускає 1одиницю продукції незалежно від об’єму виробництва, тобто гранична продуктивність праці буде дорівнювати середній продуктивності (ПП = 1од./чол.)

1.      Ч1 =   50:1 = 50

2.      Ч2 = 100:1 = 100

3.      Ч3 = 150:1 = 150

4.      Ч4 = 200:1 = 200

5.      Ч5 = 250:1 = 250

6.      Ч6 = 300:1 = 300

7.      Ч7 = 350:1 = 350

8.      Ч8 = 400:1 = 400

5.2 Розрахунок доходу, який отримує фірма завдяки праці одного робітника.

Дохід (Д), який отримує фірма завдяки праці одного робітника, – це виражений у грошовій формі додатковий дохід від продажу цього додаткового продукту, виготовленого одним ново- найманим робітником.

Д = ціна продажу * ПП

1.      Д1=190 х 1 = 190

2.      Д2=170 х 1 = 170

3.      Д3=150 х 1 = 150

4.      Д4=130 х 1 = 130

5.      Д5=110 х 1 = 110

6.      Д6=  90 х 1 = 90

7.      Д7=  70 х 1 =  70

8.      Д8=  50 х 1 = 50

5.3 Розрахунок середньої зарплати (ЗП) в залежності від кількості найманих робітників.

В умовах, коли фірма є недосконалим конкурентом, збільшення виробництва призвде до збільшення попиту та ціни на робочу силу (заробітної плати). При наймі кожних нових п’ятдесяти робітників середня заробітна плата збільшуватиметься на 5 грн.

Заробітна плата розраховується на основі даних таблиці 3.

5.4 Розрахунок витрат на робочу силу.

Витрати на робочу силу (ВРС) розраховуються, виходячи з середньої заробітної плати одного робітника (ЗП) та кількості робітників, які працюють на виробництві (Ч);

ВРС = ЗП х Ч

1.      ВРС1=  50 х 100 = 5000

2.      ВРС2=100 х 105 = 10500

3.      ВРС3=150 х 110 = 16500

4.      ВРС4=200 х 115 = 23000

5.      ВРС5250 х 120 = 30000

6.      ВРС6=300 х 125 = 37500

7.      ВРС7=350 х 130 = 45500

8.      ВРС8=400 х 135 = 54000

Отримані дані в пунктах 5.1 – 5.4 занесемо в таблицю 3.

Таблиця 3.

5.5 Побудуємо графіки: залежності доходу, який отримує фірма завдяки одному робітнику, від об’єму продукції, що випускається, та залежності зарплати від об’єму продукції, що випускається (додаток 7).

5.6 При об’ємі, що складає 230 одиниці продукції фірма припинить наймати робітників тому, що при подальшому наймі дохід, що приносить кожен робітник фірмі, буде менший ніж його заробітна плата. Середня зарплата на підприємстві при цьому об’ємі складатиме 118 грн.

6. Рахунок витрат на засоби виробництва ВЗВ

6.1 Використовуючи вихідні дані таблиці 3, розрахуємо витрати на засоби виробництва за формулою:

ПВЗВ = ВЗВ2-ВЗВ1

1.                       –

2.        880-750=130

3.      1020-880=140

4.      1230-1020=210

5.      1430-1230=200

6.      1600-1430=170

7.      1850-1600=250

8.      1900-1850= 50

Оформимо розрахунки в таблицю 4.

Таблиця 4.