Джерело натхнення при створені моделі

Вступ

 Мода постійно  змінюється і створює тимчасове  умовне уявлення про красу  форм одягу. Її рушійним началом  є прагнення до періодичної  зміни зовнішніх форм, так як  широке поширення моди призводить  до одноманітності в одязі.  Як би не була вдала з  естетичної точки зору та чи  інша форма, конструкція одягу,  матеріал, колірна гамма або обробка,  їх чекає загальна доля - заміна  іншим, може бути і не кращим  варіантом, але новим. Тому  при розробці моделі дуже важливо  потрапити в струмінь мінливої ​​моди.

 Сьогодні перед  проектантом поставлено завдання - створити конкурентно здатне  виріб, який буде задовольняти  споживчими та техніко-економічним  вимогам. 

 У промисловості  сьогодні на перший план виходять  малі підприємства.  Саме такі  підприємства залучають споживача  ексклюзивністю, якщо не унікальністю, своїх виробів. Тому є сенс  орієнтуватися в проектуванні  моделей саме на них. 

 Потрібно пам'ятати,  що сучасний комплект повинен враховувати всі прогресивні і гуманістичні тенденції розвитку культури. Для цього необхідні:

 • науковий  підхід до прогнозування розвитку  форм комплекту;

 • відображення  в комплекті зв'язку з сучасністю, архітектурою, мистецтвом, новими досягненнями в галузі науково-технічного прогресу;

 • активне  і аналітичне освоєння всього  передового, прогресивного в сучасній  легкій промисловості; 

 • вираз комплектом соціального статусу людини;

 • формування  комплектом індивідуального образу людини.

 Зараз, коли  якість швейних виробів, що  надходять на світовий ринок  різко підвищується, створення базових  конструктивних основ моделей  одягу, які відповідають вимогам  перспективного напрямку моди, і  відтворення їх в умовах масового  виробництва із застосуванням  засобів механізації та автоматизації  потребують удосконалення методів  проектування одягу. 

 В даний час  існують методи побудови одягу,  засновані на використанні вимірювань  типових фігур, збільшень, даних  про типове членуванні деталей  та способу їх формоутворення. До них відносяться наближені  способи проектування одягу: муляжний  метод і розрахункові способи  конструювання (системи крою).

 На початкових  етапах розробки нової моделі  конструктору важко передбачити  всі функціональні взаємозв'язки  між параметрами системи та  оцінити доцільність прийнятих  рішень. Виходом з цієї ситуації  є впровадження систем з елементами  штучного інтелекту. Орієнтація  на опис методики конструювання  у вигляді комп'ютерної програми  дозволяє по-новому вирішити багато  виробничі завдання, пов'язані з  конструюванням і моделюванням  одягу: 

 • накопичення  досвіду; 

 • навчання  студентів та молодих спеціалістів;

 • автоматизація  розрахункових робіт і побудови  комплекту лекал; 

 • повністю  автоматична градація лекал; 

 • стандартизація  методів побудови і опису; 

 • відпрацювання  моделі на рівні опису; 

 • прискорення  розробки нових моделей; 

 • ведення  бази даних за моделями.

 Одним з таких  комп'ютеризованих помічників є  САПР «Грація».

 Таким чином,  метою курсового проекту є  створення виставкової ексклюзивної  моделі для випуску в малих  серіях.

1.   Характеристика вихідних даних для проектування

 Процес створення  будь-якої нової речі можна  представити у вигляді такої  схеми: попит-планування-прогнозування-проектування-виробництво-тиражування-розподіл-споживання. Вихідний пункт творчості дизайнера-потреби  людини і суспільства в цілому. Основа будь-якого дизайну-облік  всебічних потреб потенційного  споживача. Саме це вивчення  потреб і є основним змістом  передпроектного аналізу при  створенні нової речі.

Передпроектний аналіз-проведене  на початковому етапі проектування дослідження і зіставлення даних  про бажані функціях речі, про вигляд проектованого вироби, про спосіб виготовлення, про наявність аналогів передбачуваного об'єкта. Такий аналіз допомагає виявити недоліки існуючих виробів, а також побажання споживачів.

Крім передпроектного  аналізу, при проектуванні нового виробу вдаються до соціально-економічного аналізу, функціонального аналізу, функціонально-вартісного аналізу, аналізу форми і технологічному аналізу.

Моделювання-відображення, подання або опис цілісного об'єкта (системи об'єктів), ситуації чи процесу. Виділяють художньо-образне моделювання, математичне моделювання, проектно-графічне моделювання, об'ємне моделювання і  словесне моделювання.

Найпоширеніший метод  моделювання-ретроспективне моделювання, засноване на аналізі прототипів і аналогів, і постановці на базі цього аналізу проектної задачі. Однак, цей метод не дозволяє виконати основне завдання дизайну-створення  нових речей, а дає лише можливість удосконалювати вже існуючі. Іншим  методом моделювання є конструктивне  моделювання-видозміна функцій і  морфології речі. Конструктивне моделювання  може бути корективних, перехідним, проективним. Самим інноваційним методом проектування в дизайні є перспективне моделювання, яке займається вивченням бажаних  перспектив розвитку суспільства та розробляє проекти, які можуть сприяти  досягненню цих перспектив.

Дизайнер здатний  самостійно спроектувати і виготовити виріб без участі інших фахівців, так як володіє всіма необхідними  навичками. Але якщо мова йде про  промисловому проектуванні, то на різних його стадіях в роботі беруть участь і інші фахівці. Перш за все, конструктор  і технолог.

Проектування одягу-створення  нового образу одягу із заданими властивостями, що включає дослідження, створення  ескізів, макетів, моделей, розрахунки та побудова креслень вироби, виготовлення дослідних зразків. Проектування одягу, подібно проектування взагалі, включає  в себе ті ж етапи і використовує ті ж методи. На основі дослідження попиту споживачів і аналізу аналогів, народжується творча концепція, яка знаходить втілення насамперед у образі. Він народжується насамперед на папері при створенні ескізу і потім втілюється в макет, а потім у модель, або в роботі з матеріалом при макетуванні, а макет пізніше втілюється в модель. Моделювання форми костюма-організація матеріалу відповідно до композиційної ідеєю костюма, втілення ідеї моделі одягу безпосередньо в матеріалі. Результат моделювання-готова річ. Конструювання одягу-розробка конструкції (побудови, взаємного розташування і конфігурації частин) моделі одягу. Складається з наступних етапів-вибір методики, розробка креслень вироби для ескізного проекту, розрахунок, побудова креслення (з використанням індивідуальних або стандартних мірок), виготовлення лекал, складання робочої документації. Технічне моделювання розробника креслень і зразка одягу за базовою моделлю або її графічного зображення. Розроблений зразок служить еталоном форми і конструкції для масового виробництва.

Технологія-сукупність методів обробки, виготовлення або  переробки сировини, матеріалів або  виробів у процесі виробництва, сукупність прийомів і способів виготовлення одягу.

1.1 Нзва і призначення виробу ,шо проектується

Для курсового проекту  був обраний жіночий комплект, який складається з півпальто, желету  і спідниці.святкового призначення.

Форма та колір одягу  повинні не тільки підкреслювати  та маскувати зовнішні риси але й  бути художньо обміркованими, відповідати  зовнішності та вазі людини, у даному випадку комплект підкреслює тендітність, стрункість та жіночність жінки середньої вікової групи. 

При проектуванні конструктор  повинен враховувати певну кількість  споживчих та промислових вимог. На стадії проектування ці вимоги повинні  бути збалансовані так, щоб виробництво  і збут були економічно доцільними. 

До споживчих вимог  належать соціальні, функціональні, естетичні, ергономічні та експлуатаційні, а  до техніко – економічних –  стандартизація й уніфікація, технологічність  і економічність. 

Перш за все тканина  повинна відповідати призначенню, суспільному ідеалу у сформованому стильовому напрямку, а також сучасним смакам моди. Тканина повинна нести  в собі психологічний стан особистості, підкреслювати її зовнішній вигляд, а найголовніше – стабільно зберігати  якість виробу в експлуатації, бути надійною. Ці вимоги формують соціальне  замовлення, забезпеченість розміру, ростового  асортименту, споживчого попиту, конкурентоспроможності. 

Техніко-економічні показники якості одягу визначають ступінь технічної довершеності конструкції, методів проектування і технології одягу з урахуванням  затрат на її виробництво і споживання. 

Таким чином, для  оцінки якості одягу пропонуються близько 102 показників якості різного ступеня  узагальнення. 

При розробці сучасних вимог до промислової продукції  одягу вимоги споживача і підприємства не рідко сумісні і між собою, тому на стадії проектування необхідно їх поєднати так, щоб виробництво і збут були економічно вигідними. 

У жіночому комплекті, що запропонована у цій роботі, я намагаюся поєднати всі вимоги, щоб виріб відповідав призначенню, вимогам споживача і підприємства. Тканина для даного комплекту характеризується естетичністю, зносостійкістю, технологічністю, гігієнічністю і формостійкістю. Завдяки її складу створюється добра посадка, а напівприлягаючий силует забезпечує вільність руху. 

Деталі півпальто, желету і спідниці можна уніфікувати, тобто зменшити багатообразність видів, типів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення. Тому що технічний прогрес і швидка зміна моди диктують необхідність різкого скорочення строків розробки і зниження затрат праці, засобів і матеріалів на створення та освоєння у промисловості нових моделей одягу при одночасному розширенню асортименту й поліпшення якості. Тому в наш час у швейній промисловості все більш широке розповсюдження отримують інші, більш прогресивні методи одночасного проектування не однієї, а цілої серії («сім'ї») нових моделей одягу. Широке розповсюдження використання уніфікованих деталей і вузлів. 

Загалом жіночий  комплект характеризується економічністю і відповідає всім вимогам споживача і підприємства, тому може бути впровадженим у виробництво.

3. Аналіз напрямку моди

Мода  постійно змінюється і створює тимчасове  умовне уявлення про  красу форм одягу. Її рушійним началом  є прагнення до періодичної зміни  зовнішніх форм, так  як широке поширення  моди призводить до одноманітності в  одязі. Як би не була вдала з естетичної точки зору та чи інша форма, конструкція  одягу, матеріал, колірна  гамма або обробка, їх чекає загальна доля - заміна іншим, може бути і не кращим варіантом, але новим.

Найпопулярніший колір  цього року, без сумніву, білий. На показах модних колекцій 2011 домінував  сніжно-білий колір.

Такий вибір дизайнерів цілком зрозумілий: це колір уособлює собою свіжість і невинність, елегантність і романтичність. Білий - краще колірне  рішення для теплої пори року, не кажучи вже про універсальність  цього кольору, адже білий  личить  жінкам будь-якого віку.

Модні дизайнери  пропонують самі різні предмети гардероба  і аксесуари в білому кольорі: взуття, сумки, штани, блузи і т.д. Білий колір чудово підкреслює фігуру, завжди "тримає" стиль. Його можуть вибрати і повні жінки, якщо вважатимуть  за краще досить вільні моделі. Білий  для сезону весна-літо - все одно що чорний для осіннього сезону: відтінок, ніколи не виходить з моди, завжди актуальний і легко пристосованим до будь-якого стилю. Чорний і білий - справжня класика моди, про що прекрасно знала легендарна Коко Шанель, одна з ранніх прихильниць монохромної палітри.

Зовсім недавно  поєднання білого і чорного кольорів асоціювалося зі нудною і невиразною одягом для роботи. Її носили, коли не знали, що вдягнути, або тоді, коли потрібні були горезвісні білий верх і чорний низ. Зараз це - класика, здатна вершити  чудеса. Виглядає і елегантно, й ошатно, і спокусливо, і розкішно. Контраст не порушив модні тенденції, а  лише розбавив модні кольори темних тонів. Чорно-білий контраст залишається  актуальним як у повсякденному одязі, так і у вечірній моді.

Сучасна мода основними  орієнтирами вибрала тему екології, збереження традицій культури минулого і в той же час враховує основні  модні образні рішення. Оскільки тема проекту пов'язана з народним декоративно-прикладним мистецтвом у  техніці клаптикового шиття, для  проекту вибирається образна  тема «Нео-люкс» з елементами фольклорного стилю.