Джерела маркетингової інформації

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Мая 2012 в 18:35, реферат

Краткое описание

Згідно з Міжнародним кодексом ЄСОМАР маркетингові дослідження — це системне збирання і об’єктивний запис, класифікація, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, вражень, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої економічної, політичної, суспільної і побутової діяльності.

Файлы: 1 файл

-маркетин.дослід..doc

— 61.50 Кб (Скачать)

     Маркетингові  дослідження 

     Згідно  з Міжнародним кодексом ЄСОМАР маркетингові дослідження — це системне збирання і об’єктивний запис, класифікація, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, вражень, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої економічної, політичної, суспільної і побутової діяльності.

     На  сьогодні необхідною складовою успіху будь - якого підприємства є вивчення ринку, а саме вивчення споживачів, конкурентів, умови функціонування, цін на товари та послуги та ін. Тому дедалі важливішу роль для підприємства відіграє маркетинг, завдяки якому воно може швидко аналізувати ринкову ситуацію і відповідним чином на неї реагувати. 

     Маркетинг – це наука, яка вивчає процеси  планування і втілення задуму щодо ціноутворення, просування та реалізації ідей, товарів та послуг, шляхом обміну, які задовольняють цілі окремих людей та організацій. Маркетинговий аналіз здійснюється за допомогою маркетингових досліджень. 

     Маркетингове  дослідження – систематичне нагромадження  бази даних, необхідних для визначення та реалізації своєї стратегії. 

     Метою маркетингового дослідження є проведення комплексного аналізу ринку хімічної продукції регіону. 

   Основними принципами маркетингових досліджень є:

  1. системність: логічність, послідовність, періодичність проведення;
  2. комплексність: урахування та аналіз усіх елементів і чинників у їхньому взаємозв’язку та динаміці;
  3. цілеспрямованість: орієнтація на розв’язання актуальних, чітко визначених, суто маркетингових проблем;
  4. об’єктивність: незалежність від суб’єктивних оцінок та впливів;
  5. надійність: інформаційне та методичне забезпечення, точність отриманих даних;
  6. економічність: перевищення вигід від реалізації отриманих висновків та рекомендацій над витрати, пов’язані з проведенням маркетингових досліджень;
  7. результативність: наявність проміжних та кінцевих результатів, що допомагатимуть у розв’язанні маркетингових проблем;
  8. відповідність засадам добросовісної конкуренції.

     Завдання  дослідження випливають з поставленої  мети:  
• навести загальні відомості про підприємство; 

• з'ясувати стан конкурентного середовища; 

• здійснити  аналіз споживачів продукції підприємства; 

• оцінити  постачальників підприємства; 

• визначити  перспективи розвитку ринку хімічної продукції в Україні; 

• дослідити  ринок пропозиції, структуру продукції галузі; 

• проведення анкетування між кінцевими споживачами; 

• на основі проведеного дослідження зробити  висновки.

     У ринкових відносинах підприємствам  необхідна інформація,  відсутність  якої може призвести до важких фінансово-економічних наслідків для них.  Сьогодні підприємствам для подальшого розвитку та ефективної діяльності необхідні маркетингові дослідження.  А з урахуванням того, що фірм-операторів багато, схема має достатньо універсальний характер.

   Для виявлення проблеми можна використати дані аналізу результатів виробничо-господарської та збутової діяльності підприємства, експертних опитувань, спостережень за виконанням маркетингових функцій.

   Наступний етап процесу маркетингових досліджень — оцінка можливостей дослідження  проблеми. Така можливість визначається реальністю отримання необхідної маркетингової інфор-мації, достатністю часу та ресурсів, прогнозною оцінкою результативності досліджень, визначенням повного переліку альтернативних дій, які можуть бути використані для розв’язання проблеми.

   Третій  етап маркетингових досліджень —  точне формулювання їх завдань та цілей (конкретний перелік дослідних  робіт, які треба виконати). Завданням  маркетингових досліджень є аналіз розробленого варіанта розв’язання  певної маркетингової проблеми (чи забезпечить бажаний результат реалізація тих чи тих маркетингових заходів як порівняти із іншими варіантами розв’язання).

   На  четвертому етапі розробляють дослідницький  проект. Тут визначається об’єкт дослідження, джерела інформації, методи її збирання, обробки та аналізу, а також те, хто, як і коли її збиратиме та інтерпретуватиме.

   П’ятий  етап процесу маркетингових досліджень — це збирання та систематизація маркетингової  інформації. Цей етап потребує найбільших затрат часу і витрат коштів, є джерелом найбільшої кількості помилок. Через складності в налагодженні комунікацій з респондентами (неправильні відповіді, відмова від співробітництва, необхідність додаткових зустрічей тощо), проблеми зі збирачами інформації (упередженість суджень, низька кваліфікація, недобросовісність тощо).

   Результатом названих етапів маркетингових досліджень є масиви інформації, тобто та «сировина», яку необхідно обробити, щоб вона стала придатною для прийняття  відповідних рішень. Тому наступним  етапом процесу маркетингових досліджень є аналіз отриманої інформації, розрахунки відповідних коефіцієнтів, індексів, рядів динаміки тощо.

   Кінцевим  етапом процесу маркетингових досліджень є підготовка звіту та його захист, а також прийняття конкретних маркетингових рішень.

   Маркетингові  дослідження підприємства можуть виконувати самостійно (власні організаційні форми) або з допомогою спеціалізованих  дослідницьких організацій.

     Треба зазначити, що витрати на дослідження ринку становлять звичайно 1–3 % від вартості вироблюваної продукції. До основних ринкових чинників ринку прийнято зараховувати:  попит,  пропозицію,  простір,  час, конкуренцію. 

МАРКЕТИНГОВІ  ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ

(НА  ПРИКЛАДІ РИНКУ  ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ) 

     Посилення конкуренції на ринку телекомунікацій  активізує його дослідження.  За 2011  рік споживачам реалізовано послуг зв’язку на суму 40,0 млрд. грн., зокрема населенню – на 16,1 млрд.грн., що порівняно з обсягами за 2010 рік більше відповідно на 19,4 % та 20,7 %. Загалом телекомунікації забезпечують більше ніж 9 %  ВВП держави. 

     У сфері інформатизації у 2011  році суб’єктам господарювання надано послуг на  1,6 млрд. грн., з них населенню – 140,4 млн., що на 26,1 % більше ніж в попередньому році. Обсяг послуг зв’язку,  наданий операторами всіх форм власності – 29 млрд. грн., з них населенню 11,5 млрд. грн., споживання послуг зв’язку на одного жителя України зросло на 19, 8 %. У загальному

обсязі  наданих послуг зв’язку найвищими  темпами приростали: передачі та прийому телевізійних а радіопрограм,  радіозв’язку (29,2 %), комп’ютерного (27,4 %),  з нього надання доступу до Інтернету (26,5 %),  мобільного та місцевого телефонного (26,9 %  кожний). 

Таблиця 1

Доходи  провідних операторів зв’язку у 2011

 
Оператори зв’язку Доходи, млн. дол.
1 ВАТ «Укртелеком» 1500
2 МТС 380
3 Київстар 1035
4 «Голден Телеком 73,8
5 «Велтон. Телеком  » 56,3
6 «Воля-Кабель» 49,7

     Якщо  порівнювати динаміку зростання  складових ринку за минулий рік,  маємо такі  показники: 

– ринок  телекомунікацій – 28 %; 

– промисловість  – 6,2 %; 

– зростання економіки загалом – 7 %. 

     Найбільші компанії на ринку українських телекомунікацій:

• Укртелеком; 

• UMC; 

• Київстар; 

• Голден Телеком; 

     Сегмент  послуг мобільного зв'язку в Україні  розвивається найдинамічніше, про що свідчать обсяги доходів та кількість абонентів. На початок 2011 року в Україні нараховувалося 68,2 млн. абонентів мобільного зв’язку,  приріст абонентської бази порівняно з аналогічним періодом попереднього року становив 12,5 %. На початку 2012 року кількість абонентів мобільного зв’язку становила 70,2 млн., транкінгового – 11,3 тис., пейджингового – 6,9 тис.

     Відбувається  швидкий розвиток системи мереж  кабельного телебачення, яке надає  абоненту значно ширші можливості вибору телевізійних програм та забезпечує додатковими послугами.

     У 2011  р.  кількість абонентів рухомого  (мобільного) зв'язку становила майже 68  млн.,  або 111,6 % від загальної кількості населення України

     Отже,  сучасний стан телекомунікаційного  ринку України характеризується такими тенденціями:

– розвиток технологій на базі комутації пакетів, широкосмугового доступу та інформаційних технологій;

– зосередження ресурсів операторів телекомунікацій  в сегменті ринку нових мультимедійних послуг зв’язку та різних додаткових інформаційних послуг;

–  істотне  розширення телекомунікаційних послуг,  впровадження в повсякденне життя інтерактивних послуг і відповідного взаємопроникнення ринків цих послуг;

– все  більша конкуренція між операторами  телекомунікацій практично на усіх ринках. 

Висновки  і перспективи  досліджень. 

     Протягом останніх років галузь телекомунікацій в Україні демонструє одні з найвищих темпів зростання.  Вона    відіграє величезну роль у збалансованому розвитку глобальної та регіональної економіки, адже є з’єднувальною ланкою як промислової сфери, сфери послуг і споживачів, так і різних географічно розрізнених частин країни та економічних центрів.

     Стимулюючи  людське спілкування за допомогою  зв’язку,  сучасні засоби телекомунікацій стають необхідною умовою для соціальної згуртованості та культурного розвитку всіх країн. Нині на ринку телекомунікацій мобільний зв’язок поступово витісняє фіксований, що зумовлено переорієнтуванням мобільних операторів з корпоративних клієнтів на масового споживача.  Для сегмента поштового зв’язку характерним є зниження попиту на пропоновані послуги через посилення конкуренції з боку операторів фіксованого і мобільного звязку,  низька інвестиційна привабливість, внаслідок чого оператори діють на найприбутковіших сегментах цього ринку.  Ця ситуація вимагає від компаній,  які діють на ринку,  розширювати асортимент послуг, забезпечувати постійну наявність ресурсів, бездоганний сервіс, що, своєю чергою, дає змогу бути конкурентоспроможними на ринку. 


Информация о работе Джерела маркетингової інформації