Слідкувати  за інформацією в пресі, радіо, TV про свою фірму, оцінювати результати, вживати за необхідністю заходів  для виправлення помилок з  відповідними супроводженнями.

       Цілей досягають за допомогою проведення прес-конференції і прийомів. При цьому мають дотримуватися таких правил:

• прес-конференції проводиться лише у тих випадках, коди необхідно продемонструвати нові зразки товарів чи інші предмети або коли йдеться про важливу проблему, яка може зацікавити журналістів.
• Запрошення на прес-конференції висилаються за тиждень, в ньому вказується місце, дата, час проведення та прізвища основних доповідачів.
• Приміщення готують завчасно.
• Перед прес-конференції слід провести брифінг, щоб з'ясувати, як відповідати на можливі запитання журналістів.

       Сутність  маркетингової політики комунікацій

       Маркетингова  політика комунікацій — це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари чи послуги. Часто в спеціальній літературі цей блок елементів маркетингу називають «просуванням» (promotion). Але це далеко не те саме.

       Якщо  просування — одновекторний інформаційний  вплив товаровиробника на споживача, то маркетингові комунікації передбачають і зворотний зв’язок між ними. Завдяки такому зворотному зв’язку  підприємство отримує цінну інформацію, яка дає йому можливість правильно  орієнтуватися в навколишньому  бізнес-середовищі, вносити відповідні корективи у свою діяльність, у  тому числі стосовно інструментів і  дій комунікативного комплексу.

       Маркетингова  політика комунікацій реалізується за допомогою відповідного процесу  з багатьох елементів, розміщених у  певній, логічній послідовності (мал. 1).

       Основні елементи цього процесу:

• відправник (джерело інформації) — підприємство, яке пропонує свої товари чи послуги і надсилає відповідну інформацію про них, адресуючи її своєму цільовому ринку;
• кодування — перетворення інформації на зручну і зрозумілу для споживача, ефективну з погляду завдань комунікації форму;
• звертання — це, з одного боку, набір символів (слів, зображень, чисел), а з другого — момент їх передавання цільовому ринку;
• канали комунікацій — засоби поширення інформації, конкретні її носії;
• декодування — розшифрування звертання, коли символи, які надходять каналами комунікації, набувають в уявленні споживача конкретних значень;
• отримувач — споживач, якому передається інформація про товари чи послуги підприємства;
• зворотна реакція — відгуки споживачів, їхні дії у відповідь на отримання і декодування звернення;
• зворотний зв’язок — частина зворотної реакції, яка стає відомою відправникові;
• перешкоди — можливі небажані або невраховані втручання в процес маркетингових комунікацій (якість друкованих видань, час передання радіоповідомлень, ставлення споживачів до реклами, двознач ність звернень тощо).

       4.Поняття маркетинг – менеджменту.

       Управління  підприємством на принципах маркетингу може максимізувати збут виробленої продукції, забезпечити в умовах ринку не тільки виживання, але й  процвітання підприємства. Однак  у вітчизняній економічній науці  проблема аналізу маркетингу як системи  управління практично не досліджена, більшість публікацій присвячена тільки аналізу проблем управління маркетингом.

          Маркетингове управління як система  управління, заснована на практичній  реалізації підприємством концепції  маркетингу, почало розвиватися  в останні десятиліття. Початкова  орієнтація маркетингу на удосконалення виробництва, удосконалення вироблених товарів і на інтенсифікацію збуту практично не вимагала його втручання в управління підприємством. З впровадженням у практику концепції маркетингового підходу стало ясно, що підприємство може тільки тоді досягти довгострокового успіху, коли вся його діяльність, зусилля кожного його робітника будуть спрямовані на задоволення потреб цільових клієнтів. Виник інтегрований маркетинг як система практичної діяльності з управління дослідженнями і розробками, створення нової продукції, виробництвом високоякісних і надійних товарів вищої цінності, товарорухом і збутом з метою досягнення максимального рівня задоволення потреб споживачів. Подальший його розвиток  виявив необхідність створення нової системи управління підприємством, органічно поєднуючи дві концепції управління - менеджмент і маркетинг, узгодити задачі в сфері маркетингу із загальними задачами управління підприємством.