Різновиди складних логістичних систем

    Зміст 

Вступ

1. Результатами спостереження за характером концепції та методології логістикики.
2. Різновиди складних логістичних систем.
3. Розгляд універсалізму характеру концепції та методології логістики на прикладі розгляду моделювання в логістиці.

Висновки 

         Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Формування логістичних механізмів адаптації підприємств до зовнішнього середовища з метою підвищення їх конкурентоспроможності.

    Для логістичних операцій важливо запропонувати принципи і структуру логістичної системи підприємства, розробити принципи, узагальнену класифікацію, методику розрахунку і форму звітності логістичних витрат підприємств, довести переваги раціонального планування логістики, сформулювати взаємозв’язки логістики і маркетингу, співвідношення комплексів маркетингу і логістики, розробити основи теорії макромаркетингової підтримки функціонування логістичних систем підприємств, концепція маркетингової системи країни. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Результатами спостереження за характером концепції та методології логістикики стали висновки наведені нижче:

    1.Економіка  України зустрічається з проблемами, вирішення яких об’єктивно пов’язане  з поширенням використання інструментів  логістики, що призначені для  використання в мікроекономічних системах. Реалізація її концепції та методології забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємств. Між тим, впровадження концепції логістики стримується невирішенням низки теоретичних питань. В їх межах важливим є визначення співвідношення логістики та маркетингу підприємств і макромаркетингової підтримки функціонування логістичних систем підприємств. 

    2.Призначення  логістики полягає у впровадженні  на підприємстві логістичної  системи, потрібної для того, щоб  матеріали і товари могли долати простір і час. Запропоновано принципи побудови і структуру логістичної системи підприємства. Критерій ефективності функціонування логістичної системи підприємства, на думку здобувача, полягає в максимізації прибутку на одиницю логістичних витрат за умови забезпечення потрібної якості сервісу. У відповідності до рекомендованого критерія розроблено методику розрахунку показника рентабельності логістичних витрат, який визначає ефективність функціонування логістичної системи підприємства. 

    3.Логістика є альтернативою прийомам адміністративно-командної економіки. В рамках логістичної системи інтегральна оптимізація досягається за рахунок раціонального розташування і розпланування виробничих та складських комплексів, розрахунку оптимальної величини і інтервалу партії постачання, впровадження ефективних навантажувально-розвантажувальних та транспортно-складських технологій, формування раціональних господарських зв’язків тощо. За допомогою впровадження логістичної системи для підприємств з’являється можливість вишукувати резерви, що компенсують додаткові витрати на задоволення зростаючих запитів споживачів і підвищення якості їх обслуговування. Запропонована методика кількісної оцінки впливу логістичної системи на результати господарської діяльності, яка базується на канонічному та кореляційно-регресійному аналізі і вивчає взаємний вплив факторів та параметрів діяльності підприємства. 

    4.Визначальними  для прийняття рішення щодо  використання логістики є можливості, по-перше, ліквідації як дефіциту, так і надлишків товарно-матеріальних ресурсів і, по-друге, економії витрат на складські приміщення. У результаті позитивний вплив широкомасштабного поширення логістики в економічній системі держави полягатиме в тому, що питома вага сукупних запасів у валовому внутрішньому продукті буде скорочуватися. Крім того, держава зацікавлена, щоб механізми логістики раціонально використовувались усіма підприємствами, що дозволить успішно вирішувати різноманітні завдання соціально-економічного розвитку. 

    5.Для  досягнення мети логістики потрібна інтеграція компонентів логістичної системи підприємства, що повинна здійснюватись у трьох напрямках. По-перше, у функціональних сферах логістики її компоненти повинні бути інтегровані на основі загальних витрат. По-друге, фізичний розподіл, підтримка виробництва і постачання в одному логістичному зусиллі повинні бути скоординовані в єдиний матеріальний потік. По-третє, логістична політика повинна бути взаємопов’язана з усіма іншими частинами економічної політики підприємства. 

    6.Мета  логістичної політики — збалансувати рівень сервісу і величину логістичних витрат для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Планування логістики грунтується на двох складових — логістичному сервісі та логістичних витратах. Логістичний сервіс являє собою комплекс послуг, що надаються споживачу, який може бути охарактеризований трьома групами показників: корисність; оперативність; якість. Концептуальна модель логістичного сервісу складається з чотирьох елементів: аудит; стандартизація; менеджмент; ревізія. Логістичними слід вважати витрати, повязані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних цінностей від первинного джерела до кінцевого споживача. Запропоновано принципи, узагальнено класифікацію, методику розрахунку та форму звітності логістичних витрат підприємства. 

    7.В  понятті «логістичний цикл» потрібно  розрізняти три тлумачення: концепція  досягнення інтеграції логістичних  функцій; інтервал часу між  оформленням замовлення на поставку  і власне доставкою замовлених  товарів на склад споживача;  конструкція, що складається із вузлів та ланок. Логістичний цикл складається з: циклу постачання, циклу підтримки виробництва і циклу фізичного розподілу. Кожен з них має специфічну мету, особливість, відповідальність. У рамках логістичної системи підприємства завжди існує набір різноманітних стратегій функціональних циклів, кожна з яких може використовуватись залежно від обставин. У конкретній ситуації повинні обиратися оптимальні варіанти, що забезпечують можливості для маневрування з метою завоювання лідерства на ринку. 

    8.Модель  планування логістичного циклу  складається з чотирьох процедур: планування поставок готової  продукції; планування виробництва;  планування потреби в матеріалах; планування техніко-економічного  обгрунтування проектів. Методологія  планування логістики універсальна, оскільки може використовуватись на будь-яких підприємствах. 

    9.Перехід  від індустріального до постіндустріального  суспільства відбувається за  рахунок переозброєння матеріального  виробництва на основі найновіших  інформаційних технологій. В Україні масовому розповсюдженню інформаційних інтегрованих систем управління перешкоджає той факт, що побудова організаційних структур управління на підприємствах базується на функціональній концепції розподілу праці. На нинішньому етапі розвитку суспільного виробництва використання суб’єктами господарювання цієї деології є контрпродуктивним, оскільки пріоритетними характеристиками їх діяльності стають адаптивність і динамізм. 

    10.Конструктивною  альтернативою функціональній ідеології  є використання українськими суб’єктами господарювання логістичного підходу. У фаховій літературі не сформульовано теоретичні положення, що визначали б його економічну сутність. Найбільш розповсюдженою помилкою є ототожнення логістики з логістичним підходом. Між тим, на погляд здобувача, логістика — це управління матеріальним потоком, а логістичний підхід — це універсальний інструмент вирішення різноманітних проблем. І його використання веде до позитивних, в ідеалі оптимальних результатів. Запропонована методологія логістичного підходу, яка полягає у слідуючому: 

    взаємопов’язані функції процесу розглядаються  як єдиний потік; 

    для управління потоком створюється  організаційно-управлінський механізм, тобто система управління потоком. В рамках таких систем, по-перше, сумарний ефект від оптимізації потоку може значно перевищувати прибуток від локальної оптимізації окремих його функцій та операцій; по-друге, здійснюється перерозподіл витрат, при якому їх збільшення в одній ділянці дає економію в іншій та по системі в цілому; 

    використовується інтегральний (агрегований) показник ефективності функціонування системи управління потоком, який окрім витрат, пов’язаних з управлінням потоком, враховує втрати прибутку внаслідок невикористаних (втрачених) можливостей, обумовлених нераціональним використанням ресурсів потоку. 

    Універсальність логістики проявляється в тому, що логістичний підхід (методологія  логістики) може бути використаний не тільки для вирішення виключно логістичних, але й інших економічних проблем  підприємства. 

    11.На  основі запропонованої методології логістики розроблені теоретичні і науково-прикладні основи теорії кадрової логістики, що можуть сприяти вирішенню актуальної проблеми раціональної організації та підвищення ефективності використання персоналу підприємств. 

    12.Проявом ідеології логістичного підходу, що носить універсальний характер і спрямований на посилення міжфункціональної координації структурних підрозділів підприємств є чотири взаємопов’язані тенденції: об’єднання локальних функцій підприємства в інтегральні функції, тобто бізнес-процеси; скорочення загальної кількості функцій; структурування організацій на основі інтегральних функцій; оптимізація бізнес-процесів в цілому. Логістичний підхід є важливою складовою у забезпеченні адаптивності підприємств до зовнішнього середовища. 

    13.Комплекс  логістики підприємства є складовою  частиною комплексу маркетингу. Логістичні потреби маркетингу  підприємства підрозділяються на  специфічні та універсальні. В  стратегію маркетингу повинна  бути інтегрована ефективна стратегія  логістики. Запропоновано схему аудиту логістики та форми звітності відповідно з логістичних і маркетингових витрат підприємства. 

    14.Логістика  і маркетинг мають багато спільного.  По-перше, концепції і логістики,  і маркетингу — це образ  мислення, філософія. По-друге, концепції і логістики, і маркетингу грунтуються на принципі комплексності і синхронності. По-третє, і логістика, і маркетинг — це образ дії, інтегровані функції. По-четверте, і логістика, і маркетинг мають агреговані показники ефективності. По-п’яте, і логістика, і маркетинг існують тільки у формі системи. По-шосте, і логістика, і маркетинг — це міждисциплінарні науки. По-сьоме, концепції та методології і логістики, і маркетингу носять універсальний характер. По-восьме, і логістика, і маркетинг відповідають характеру існуючих виробничих відносин. По-дев’яте, логістика, як і маркетинг — це інструменти гармонізації відносин з узгодження інтересів держави, діячів ринку та населення. 

    15.Логістика  і маркетинг мають певні відмінності.  Логістичні системи можуть бути сформовані тільки на мікроекономічному рівні і функціонують в умовах планомірних зв’язків між виробництвом та споживанням. Маркетингові системи можуть бути створені на макро-, мезо- та мікрорівнях і функціонують як при ринкових, так і при планомірних формах зв’язків виробництва та споживання. Маркетингу властивий подвійний характер. З одного боку, — це ринковий інструмент надання тривалості життєвому циклу товарного виробництва. З іншого боку, маркетинг підриває товарне виробництво, сприяючи становленню безпосередньо суспільної форми зв’язків. Логістика використовується вслід за маркетингом після того, як сформовано портфель замовлень. 

    16.Розроблена  модель макромаркетингової підтримки  функціонування логістичних систем  підприємств. Під комплексом макромаркетингу  слід розуміти набір змінних  факторів, сукупність яких, — структурна  політика, податкова політика, сприяння у формуванні каналів фізичного розподілу суб’єктів господарювання, просування, — може бути використана для розробки плану маркетингу. Складовою частиною комплексу макромаркетингу є комплекс просування, який здобувач інтерпретує як: реклама, особисті контакти, засоби прискорення і/чи посилення позитивної реакції економічних агентів, пропаганда («PR»). Ефективність здійснення комплексу просування пропонується оцінювати за допомогою двох показників: додаткові надходження до бюджету, отримані після здійснення комплексу просування, та рентабельність комплексу просування. Запропоновано методику їх розрахунку, структуру, зміст роботи і функціональні обов’язки співробітників підрозділу маркетингу органів виконавчої влади.