Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 21:45, реферат
У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією, наприклад: їхати на Кавказ — їхати у Крим, відпочивати у санаторії — відпочивати на туристичній базі, у вихідні — на цьому тижні тощо. Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п'ять метрів на секунду, враження про виставу, дотичний з проблемами, застерігати про небезпеку, знатися в кулінарії (замість нормативних словосполучень: вітер п'ять метрів за секунду, враження від вистави, дотичний до проблем, застерігати від небезпеки, знатися на кулінарії).
Вживання прийменників
ПРИЙМЕННИКИ В ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОМУ СТИЛІ
У більшості випадків
вибір прийменника визначається
традицією, наприклад: їхати на Кавказ
— їхати у Крим, відпочивати
у санаторії — відпочивати
на туристичній базі, у вихідні
— на цьому тижні тощо. Досить
часто у мовленні трапляються
неправильні прийменникові
Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв'язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовленню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.
Іноді стилістично розрізняються конструкції з нейтральними прийменниками, наприклад такі: алергія до ліків, алергія на ліки (нейтр.) — алергія від ліків (розм.), порівнювати з минулим (нейтр.) — порівнювати до минулого (застар.), розповідати про тебе (нейтр.) —розповідати за тебе (діал.).
Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів), відступитися ідеалів (замість відступатися від ідеалів), користуватися з фотоапаратом, (замість користуватися фотоапаратом), оплатити за проїзд (замість оплатити проїзд), приурочувати відкриттю (замість приурочувати до відкриття), не поступатися за красою (замість не поступатися красою) тощо.
Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться у неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч проблем, завдяки тренування, наперекір рішень (замість нормативних конструкцій: всупереч проблемам, завдяки тренуванню, наперекір рішенням).
Вживаючи прийменники,
важливо враховувати їх
Іноді стилістично розрізняються конструкції з нейтральними прийменниками, наприклад: алергія до ліків, алергія на ліки (нейтр.) — алергія від ліків (розм.), порівнювати з минулим (нейтр.) — порівнювати до минулого (застар.), розповідати про тебе (нейтр.) —розповідати за тебе (діал.).
Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів), відступатися ідеалів (замість відступити-ся від ідеалів), користуватися з фотоапаратом (замість користуватися фотоапаратом), оплатити за проїзд (замість оплатити проїзд), приурочувати відкриттю (замість приурочувати до відкриття), не поступатися за красою (замість не поступатися красою) тощо.
Іноді в прийменникових
конструкціях іменник
Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників, як-от: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо киян і гостей нашої столиці (реклама в київському метро).
Сучасна українська
мова має велику групу синтаксичних
синонімів. Перекладаючи словосполучення
українською мовою, слід пам'ятати,
що окремі російські слова та словосполучення
мають кілька різних за лексичним
значенням і граматичною формою
українських відповідників. Ця загальнолексична
проблема пов'язана з контекстом,
який відіграє вирішальну роль у відтворенні,
передачі значення російських слів, тобто
у виборі лексичного варіанту. Правильний
вибір лексичного варіанту перекладу
сприяє правильному відтворенню
змісту словосполучень. Не треба вдаватися
до буквального перекладу, який може
призвести до порушення законів
лексичної сполучуваності.
Отже, як бачимо, лексичні варіанти з'являються в конкретних контекстових ситуаціях. Правильний вибір слова із синонімічного гнізда дає змогу уникнути калькування. Таких прикладів можна навести сотні, а висновок треба зробити один — у різних мовах (зокрема споріднених) існують слова, схожі за формою, але часто зовсім різні за змістом, а зміст у словах — це найважливіше.
Як в усному, так і в писемному мовленні можуть траплятися вислови, які є порушенням законів сполучуваності слів типу вільна вакансія, передовий авангард, більша половина, захисний імунітет. Прикметники тут зайві, бо поєднані з ними іменники означають: вакансія — «вільна посада в штаті установи»; авангард — «найпередовіша й найсвідоміша частина певної суспільної групи; еліта», половина — «одна з двох рівних частин чого-небудь»; імунітет — «захисна реакція організму».
Прийменники пишуться окремо від інших частин мови: уві сні, ,наді мною, піді мною, на жаль. їх треба відрізняти від префіксів, які пишуться разом: при березі і прибережний, над Дніпром і наддніпрянський, з-під шапки і спідлоба, перед осінню і передосінній, ліг на бік і відійшов набік.
Слід пам'ятати, що між прийменником та іншою частиною мови можна вставити означення: на превеликий жаль, при крутому березі, над широким Дніпром, з-під зимової шапки, перед золотою осінню, ліг на правий бік. Між префіксом і частиною слова вставити інше слово не можна.
Складні прийменники, утворені від первинних за допомогою прийменника з (із), пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поза, з-під, з-попід, з-між, з-поміж, з-проміж, з-перед, з-серед, з-посеред. Інші складні прийменники, утворені від первинних, пишуться одним словом: задля, заради, навпроти, наскрізь, побіля, понад, поперед, попід, посеред, почерез, поза, попри, поміж, проміж, помимо, щодо (але: що ж до).
Складні прийменники прислівникового походження пишуться одним словом (як і відповідні прислівники): поруч мене, обабіч шосе, наприкінці дня, назустріч делегації, напередодні свят, внаслідок переживань, всупереч сподіванкам, наперекір знегодам, довкола цього питання.
Проте від прислівників, які пишуться разом, слід відрізняти однозвучні сполучення прийменників з іменниками, що мають при собі додаток у родовому відмінку й пишуться окремо: углиб (прислівник) — у глиб століть (сполучення прийменника у з іменником глиб, при якому є додаток століть), убік (відійшов убік) — в бік річки, всередині — в середині кімнати, зсередини — з середини приміщення, скраю (моя хата скраю) — 3 краю села, спочатку — з початку тижня.
Щоправда, іноді такі слова, як всередині, збоку, скраю, можуть бути й прийменниками: Чіпка йшов збоку отари (Панас Мирний). За всіма ознаками, це було колгоспне подвір'я. Воно стояло скраю мальовничого села (Ю. Яновський). Усередині атомів діють свої, особливі закони (3 підручника).
Двома та більше словами пишуться такі прийменникові сполучення: під час, згідно з, відповідно до, подібно до, залежно від, незалежно від, у зв 'язку з, у напрямі до, з допомогою, за рахунок, в силу, в результаті (але: внаслідок), незважаючи на.
Щоб уникнути немилозвучного збігу насамперед голосних, а потім і приголосних, використовують варіанти прийменників у і в; з, із і зі; під і піді; над і наді; перед і переді: був у мене — були в мене; прийшов з інституту — прийшов із театру — прийшов зі школи; під нами — піді мною.
Стилістичне забарвлення сполучників визначає сферу їх функціонування. Більшість з них належить до стилістично нейтральних, наприклад такі: і, або, якщо, проте, поки, для того щоб та ін. Переважно у книжному мовленні вживаються сполучники: внаслідок того що, завдяки тому що, зважаючи на те що, з того часу як. Розмовне забарвлення властиве сполучникам: аби, а що, буцім, буцімто, одначе, отож, покіль. раз, себто та ін. Як засіб стилізації використовуються у художніх творах застарілі сполучники: заки (поки), коби (якби), позаяк (бо), прецінь (але) та ін.
Урізноманітнює мовлення вживання синонімічних сполучників, як-от: і, та; але, та, проте, однак, одначе (розм.); або, чи; ніби, наче, неначе, як. мов, мовби, немов; коли, якщо, раз (розм.); бо, тому що, через те що; поки, доки; зважаючи на те що, з огляду на те що; щоб, для того щоб, з тим щоб та ін.
Частини парних сполучників
(не тільки ... але (а) й, не лише ... а й,
не стільки ... скільки) повинні стояти
безпосередньо перед
Як засіб створення милозвучності використовується чергування сполучників і — й. Наведемо правила вживання цих сполучників.
перед йотованими (й, є, ї. ю, я): Зав'язалася розмова на тему: наша метеорологія і її недосконалість (М. Хвильовий.);
на початку речення: І бригадири почали готуватись до засідання (О. Вишня): І враз знерухоміло все (О. Гончар);
між приголосними: І зараз він такий же, як і був, тихий і мудрий (В. Сосюра);
після паузи перед приголосним: І знов Емене сама, і знов їй нудно (М. Коцюбинський); Він сам розіклав навколо себе хмиз —і підпалив (В. Дрозд);
при зіставленні понять: війна і мир. добро і зло і т. д.
між голосними: Василина напилась води й опам'яталась (І. Нечуй-Левицький): От, здається, наче й усе (М. Стельмах);
після голосного
перед приголосним: Тихо й поважно
сунулась гетьманська карета вулицями
золотоверхого Києва (Б.Лепкий); По блакитній
воді пливли й щезали легенькі хмари
(М.Коцюбинський).