Основна проблематика комедії Мольєра Міщанин-шляхтич

Основна проблематика комедії  Мольєра "Міщанин-шляхтич"

 

 Головна проблема, на  якій побудовано сюжет "Мішанина-шляхтича", відображає певний історичний  етап розвитку буржуазії у  Франції. Новоспечені буржуа, які  накопичили чимало грошей, зароблених  різними шляхами, почувалися рівними  дворянам. Саме тому вони намагалися  наслідувати дворянським манерам,  зовнішньому стилю поведінки,  одягу, способу життя. 

 Саме про одного  з таких буржуа - пана Журдена - розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. Тому, сміючись над бідолашним Журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. Граф Дорант і маркіза Доримена представляють дворянство. До того ж на їх прикладі Мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. Таким і є граф Дорант, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. Та й Доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує коштовні подарунки. Обоє вони також пошилися в дурні. Про справжні почуття тут і не йшлося. А от на кохання здатні інші герої - Люсіль і Клеонт, Ніколь і Ков'єль. Вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. Отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи при тому про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблематика та художні особливості комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

 

Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов'язковим у драматургії того часу, Мольєр створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, — протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм — у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонажами, розкриває найбільш типові характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, навертає до моральних цінностей. У п'єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр яскраво показав суспільне життя Франції XVII століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: сім'ю, гроші, здоров'я. Та Журдену заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає його маніакальною ідеєю, яка завдає чимало клопоту його родині, але подобається цілій купі шарлатанів, що годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозвані «вчителі» етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Від свого імені він дарує красуні Дорімені коштовності, які передав йому для неї Журден. Виникає комічна ситуація, герої говорять, не розуміючи один одного, кожен про своє: Дорімена думає, що коштовності дарував Дорант, і обурюється, коли Журден применшує їхню цінність, бажаючи виглядати скромним в очах своєї обранки. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду: він не дає згоди на шлюб своєї дочки Люсіль із Клеонтом тільки тому, що той не шляхтич. Але дотепний слуга Клеонта знаходить вихід. Він переодягає свого господаря турецьким пашею, сватає за нього Люсіль, а для Журдена влаштовує «посвячення у муфтії». «Міщанин-шляхтич» — яскравий взірець «високої комедії». За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всім і собі свою значущість. Але Мольєр показує, що людину треба цінувати такою, якою вона є, що кожен мусить робити в житті свою справу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тести до комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич"

1. Класицизм як літературний напрям найбільшого розвитку отримав:

 

а) в Англії;

 

б) в Італії;

 

в) у Франції.

 

2. Головним теоретиком  класицизму як літературного напряму був:

 

а) Ж. Б. Мольєр;

 

б) Н. Буало;

 

в) П. Корнель.

 

3. Взірцем досконалості  в епоху класицизму вважалося:

 

а) античне мистецтво;

 

б) мистецтво епохи Відродження;

 

в) мистецтво бароко.

 

4. Основним конфліктом  для багатьох класицистичних  творів є конфлікт між:

 

а) пристрастю і розумом;

 

б) героєм і суспільством;

 

в) представниками старшого і молодшого покоління.

 

5. «Високими» жанрами у  класицизмі вважалися:

 

а) комедія;

 

б) трагедія;

 

в) сатира.

 

6. Жан Батіст Поклен — це:

 

а) театральний псевдонім  Мольєра;

 

б) справжнє ім'я Мольєра;

 

в) дівоче прізвище його матері.

 

7. Театр, що відкрив  у Парижі Мольєр, має назву:

 

а)  «Глобус»;

 

б)  «Блискучий»;

 

в)  «Діти Сім'ї». 8. Мольєр написав п'єсу: а)  «Прометей Прикутий»;

 

б)  «Гамлет»;

 

в)  «Мізантроп». 9. У цій  комедії Мольєр зіграв востаннє:

 

а)  «Кумедні манірниці»;

 

б)  «Міщанин-шляхтич»;

 

в)  «Удаваний хворий»?

 

110. Цю п'єсу Мольєра було заборонено не-тільки ставная, але й читати:

 

а)  «Міщанин-шляхтич»;

 

б) «Тартюф»;

 

в)  «ДонЖуан».

 

111. Події п'єси «Міщанин-шляхтич» відбуваються:

 

а) у Парижі;

 

б) у Гамбурзі;

 

в) у Лондоні.

 

12. За жанром «Міщанин-шляхтич»:

 

а) комедія;

 

б) трагедія;

 

в) драма.

 

13. П'єсу «Міщанин-шляхтич» створено за законами:

 

а) романтизму;

 

б) класицизму;

 

в) реалізму.

 

14. Пан Журден прагне:

 

а) розбагатіти;

 

б) одружитися з маркізою;

 

в) стати шляхетним дворянином.

 

15. Досягти мети панові  Журдєну не вдалося через:

 

а) відсутність освіти;

 

б) підступні дії графа Доранта;

 

в) те, що він обрав хибний шлях у житті.

 

16. У п'єсі «Міщанин-шляхтич» у мамамуші посвячують:

 

а) Люсіль;

 

б) пана Журдена;

 

в) Клеонта.

 

17. У кінці комедії намічаються весілля:

 

а) пана Журдена та Дорімени;

 

б) Доранта та Дорімени;

 

в) Клеонта та Школь.

 

Відповіді: 1 — в; 2 — б; 3 — а; 4 — а; 5 — б; 6 — б; 7 — б; 8 — в; 9-— б; 10 — в; 11 — а; 12 — а; 13 — б; 14 — в; 15 — в; 16— б; їй,—б.