Музей історичних коштовностей України

                              Національний авіаційний університет

                                   Інститут міжнародних відносин 
 
 
 
 
 

                                                     Реферат

                            з дисципліни «Українська культура»

                  на тему: «Музей історичних коштовностей України» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                            Київ - 2010           

     План

1. Вступ.

2. Історія музею.

3. Колекція.

4. Висновок. 

5. Джерела. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Музей історичних коштовностей України –  філія Національного музею історії  України – є комплексним, поліфункціональним закладом історичного профілю, основним центром зберігання історичних та художніх раритетів із дорогоцінних металів та коштовного каміння, пов’язаних з культурою України.

Історія музею

Музей створено згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР за № 1300 від 22 листопада 1963 р. як спецвідділ Київського історичного музею (з 1965 р. – Державний історичний музей УРСР, з 1991 р. – Національний музей історії України). Він знаходиться на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника, у «Ковніровському корпусі» – пам’ятці української архітектури XVIII ст. Впродовж п’яти років співробітники нового закладу здійснювали відбір експонатів, а на початку 1969 р. його відкрито для відвідувачів.

Колекція

Колекцію  ювелірних виробів музею сформовано на основі зібрань Державного історичного  музею (тепер Національний музей історії України) та інших музейних закладів України. Археологічна збірка музею значно поповнилась завдяки Інституту археології НАН України. На сьогодні колекція музею налічує понад 55 тис. експонатів. Вона відбиває майже п’ятитисячолітню історію ювелірного мистецтва. Найбільш відомими є колекція скіфського золота, скарби часів Київської Русі, вироби майстрів українського, російського, західноєвропейського золотарства, а також єврейські срібні церемоніальні речі.

За обсягом  найбільшим є зібрання старожитностей скіфо-античного розділу, що охоплює період з XIII ст. до н. е. по IV ст. н. е. (епоха бронзи, ранній залізний вік, культури іраномовних кочовиків – кіммерійців, скіфів, сарматів та грецьких міст-держав). У ньому виділяється унікальна колекція «скіфського золота», що походить з розкопок курганів – поховальних пам’яток скіфів, кочового народу, який у VII-III ст. до н. е. панував на степових просторах сучасної України. Предметами світового значення у цій збірці є шедеври античного ювелірного мистецтва. Це золота пектораль з кургану Товста Могила, що був розкопаний у 1971 р. на території Дніпропетровської області відомим українським археологом і поетом Б. М. Мозолевським, золотий «шолом» з кургану Передерієва Могила на Донеччині з розкопок А. О. Моруженко, золота платівка-оббивка гориту з Мелітопольського кургану, дослідженого на території Запорізької обл. О. І. Тереножкіним у 1954 р.

Великий розділ експозиції розповідає про культуру тюркських кочових народів, які  змінювали один одного на південних теренах України з IV по XIV ст. – гуннів, аварів, хазарів, печенігів, половців, монголо-татар. Представлено коштовні оздоби вуздечок, зброї, особисті прикраси. Інкрустовані напівкоштовним камінням, оформлені вибагливими орнаментами, вони відповідали вподобанням войовничих номадів.

Значний інтерес становлять ювелірні вироби східних слов’ян VI-VIII ст., а також  однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи – Київської Русі (IX–XIII ст.). Давньоруські ювеліри досягли досконалості у виконанні жіночих прикрас, князівського вбрання Пам’ятки їх мистецтва донесли до нас скарби, знайдені у Києві, Каневі, Чернігові. Найбільш відомими є такі пам’ятки: колти парні зі скарбу в м. Києві, сережка-підвіска зі скарбу на городищі Княжа Гора, гривни шийні.

Музей експонує цікавий зразок домонгольської срібної вази, карбованої у високому рельєфі з визолоченням і черненням. Сюжет біблійний - цар Давид грає на арфі, поряд красуня Вірсавія в оточенні птахів і тварин ( знайдена в місті Чернігів ). Найчастіше погляд глядачів зупиняють вироби з перегородчастою емаллю: тонкі візерунки з рослинних мотивів, композиції, складені з міфічних образів. Поєднання кольорів на тлі золота створює особливе враження. З мистецтвом українських золотарів XVI-XVIII ст. знайомлять культові предмети, які колись були зроблені для церков. Вони різняться за стилем, і кожен має свою цікаву історію створення. У багатьох витворах ми можемо побачити, як своєрідно переплелися риси загальноєвропейських стилів – барокко, рококо, класицизму – з народними традиціями. Привертають увагу оправа до чудотворної ікони Дегтярівської Богоматері, виконана невідомим майстром на замовлення гетьмана Івана Мазепи на початку XVIII ст., срібний хрест з гербом П. Могили, дарохранильниці, срібні оправи до євангелій XVII-XIX ст. та ін.

До збірки музею входить також унікальна  колекція єврейського культового срібла, що охоплює період з XVIII ст. до 20-х  рр. XX ст. У її складі – близько 400 предметів, які використовували  при здійсненні обрядів у синагогах, а також побутові речі. В колекції музею представлено 38 унікальних зразків корон, виготовлених у XVIII – початку XX ст. Велику майстерність вкладено у створення корон Тори – справжніх вершин єврейського церемоніального мистецтва. Зібрання музею нараховує 105 Торашилдів, різних за стилем і технікою орнаментації, виготовлених майстрами України, Росії, Польщі, Німеччини у XVIII – початку XX ст. Ці декоративні пластини становлять одну з найяскравіших сторінок у народному мистецтві євреїв України. Група Торашилдів Музею історичних коштовностей України є найбільшим зібранням цих пластин. В колекції музею представлено 60 указок різних типів для читання Тори: 58 зроблено зі срібла, одну – з кістки, одна дерев’яна з деталями зі срібла й перламутру. Їх виготовлено в майстернях України, Росії і Польщі в XVIII – початку XX ст.

В колекції представлено також 11 кідушних обрядових  стаканів XVIII – початку XX ст., оздоблених орнаментальними рослинними мотивами, зображеннями левів, грифонів, єдинорогів. Вони виготовлені майстрами Німеччини, Польщі, Росії, України з характерними для традиційних єврейських кубків написами на івриті та ідиші (фрагменти молитов, благопобажання, прізвища власників, рідше – майстра). Різноманітністю форм, високим технічним рівнем виконання вирізняються бсаміми – ємності для пахощів. Серед них мініатюрні маленькі вежі, скриньки. В колекції музею зберігається 60 бсамімів.

Ще однією колекцією, яка також вписує окрему сторінку у історію розвитку ювелірного мистецтва є збірка «Західноєвропейське срібло XVI–XX ст.». Вона включає культові, побутові та декоративні вироби з Австрії, Німеччини, Польщі, Нідерландів, Франції – матеріальне втілення еволюції естетичних уподобань населення цих країн впродовж століть. У руках ювелірів буденні речі – кухлі, кубки, глеки, тарелі – перетворилися на витвори мистецтва, що вирізняються пишністю декоративних елементів, різноманітністю тематики, органічним поєднанням форм та орнаментів.

Сучасні ювелірні вироби складають окремий  розділ експозиції. Вони демонструють різні стильові напрямки, поєднання традиційних і новітніх технік, прийомів і матеріалів. Привертають увагу численні ансамблі прикрас із срібла, мельхіору з яшмою, агатами, емалями та перламутром. У деяких виробах художники-ювеліри показують свою прихильність до стародавніх форм та мотивів, в інших – до авангардних.

Висновок                                                                                                              Музей історичних коштовностей України називають «Скарбницею України» не тільки у нас, але й у багатьох країнах. Це свідчить про значимість колекцій, що зберігаються тут. Його скарби завжди викликають захоплення широкого загалу, бо несуть крізь століття красу. 
 
 
 
 
 
 
 

     Джерела:

1. http://prostir.museum/museums/ua
2. http://www.museum-ukraine.org.ua/
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Музей_історичних_коштовностей_України.