Культура Стародавнього Риму

Галузь

Характерні риси

Релігія римлян

Юпітер – б. грому  й блискавки та його дружина Юнона (ототожнюються з Зевсом і Герою). Вірування значно практичні і менш поетичні, ніж у Греції; наявність багатьох архаїчних рис. Провідна роль – сімейний культ (віра в духів-покровителів роду (душі померлих предків), вшанування ларів (мандрівок, перехрестя шляхів, війни) та пенатів). Простежуються сліди тотемізму. За прикладом греків змінюють стару ієрархію на систему з 12 богів (на чолі – Юпітер, Юнона і Мінерва, до яких долучилися Веста, Цербера, Діана, Венера, Марс, Меркурій, Нептун, Вулкан та Аполлон та ін.). Усім керували Парки (Мойри).Кожна людина мала власного духа-охоронця. Культ мав практичний характер(суворе виконання раз і назавжди встановлених обрядів та ритуалів). З часом поширення східних культів(релігія просякнута містицизмом, гуртується на спілкуванні з прихованим божеством чи демоном).

Римське  право

Ґрунтується на ідеї недоторканості особистості та її приватної власності. Закони записані на «12 таблицях»(храм Юпітера на Капітолії в центрі міста): норми громадянського життя, система карних покарань і процесуальні норми. В епоху імперії – 2 школи права(Марка Антістія Лабіона та його противника Атея Капітона). Узагальнили юридичний досвід Помпоній та Гай(«Інституції»).

Наукові винаходи та освіта

Існували приватні початкові (вчили читати, писати та рахувати –  тривало декілька років) та середні (освіта гуманітарна(цариця наук – риторика) - для заможних) школи. Гіппарх Терентський – засновник тригонометрії, запропонував сферичну систему координат. Птоломей(«Альгамест» -  відомості з астрономії, дає геоцентричну модель Всесвіту). Астрономія – Ератосфен та Селевк(стверджували, що океанічні припливи та відпливи залежать від положення Місяця та річного обертання Землі навколо своєї осі). Ератосфен – автор «Географічних записок» та першої карти Землі, яка враховувала її кулеподібність. Вітрувій – архітектор (трактат «Про архітектуру» - детальний опис різноманітних архітектурно-технічних винаходів, машин та принципи побудови й прикраси різних типів споруд). Гален – діагност і лікар, вчений(трактат «Про призначення частин людського тіла»). Лікарі досягли значних успіхів у встановленні діагнозу за пульсом та серцебиттям. Серед технічних винаходів – «римський бетон»(стає можливим спорудження висотних будівель).

Архітектура

Провідне – монументальна архітектура. Культивували віддавна круглий храм(ротонда), дуже архаїчний тип культової споруди. Навчилися зводити великий стаціонарний купол (Пантеон – храм усіх богів). Основний архітектурний тип – світські споруди, що втілюють ідею могутності Римської держави, пізніше – імператора: форуми, тріумфальні арки, амфітеатри. Видатна архітектурна пам’ятка періоду республіки – Римський форум(центральна площа столиці). І ст. н.е.- палац Золотий будинок Нерона. Споруджують великі цирки для боїв гладіаторів та інших видовищ (І ст. н.е. – Колізей – найбільший амфітеатор Стародавнього Риму). Кількаярусні водогони (акведуки), зразок гармонії інженерно-технічної думки та архітектурного рішення (до І ст. н.е.- грандіозний акведук Клавдія). Образотворче мистецтво у період республіки мало світський характер. Величезну роль відігравала міфологія. Основна тема – історичні події (воєнна тематика). Характерний стиль – тріумфальна арка, пишна брама, яку зводили на честь воєначальника, переможця у війні (арка імператора Тита на честь його перемоги над непокірною Юдеєю). Обов’язковими для міст були громадські лазні – терми (найрозкішніші – терми Каракали (ІІІ ст. н.е.) – вміщували 3200 осіб). Публічною спорудою широкого призначення була базиліка (складалася з трьох розділених колонадами приміщень - нефів) – приміщення для суду, торгівлі та ін.

Скульптура

Найдавніший витвір перших десятиліть республіки – бронзова Капітолійська вовчиця. У ранньому Римі – скульптурний портрет (точне відтворення всіх деталей без ідеалізації). І ст. до н.е. - І ст. н.е. – сильно відрізняється від республіканської. Значний вплив грецьких зразків. Обличчя конкретних осіб мають ознаки ідеальної, класичної вроди, водночас зберігають індивідуальні риси: головне завдання скульптора є не прикрашання, а характерність образу (мармуровий бюст Цицерона, бронзовий портрет Брута). На початку нової ери – переважає декоративний монументалізм.

Живопис

Сягає розквіту на початку  нової ери. Розписи прикрашають  стіни будинків. Улюблена тема розписів ІІ-І ст. до н.е. – грецькі міфи (фрески у м. Помпеї - в зображеннях дивно поєднуються артистизм та деяка скутість).

Література

Започаткована греком Лівієм Андроніком. Перші оригінальні твори (драматургія Плавта) – наслідування грецького літературного мистецтва. Щоб наблизитися до грецької, створюється яскрава лірика і епос (виникають паралельно). Особливе піднесення – «золотий вік», в епоху Августа (І ст. до н.е. – І ст. н.е.). Вергілій – римський епос (поема «Енаїда», покликана зобразити історію Римської держави та водночас прославити імператора Августа). Горацій – втілив споконвічні ідеали римського народу (цикли поезій «Георгіка» та «Буколіки»). Овідій(легковажно-життєрадісна поема «Мистецтво кохання» і «Метаморфози» - про перевтілення богів). Надзвичайної сили та виразності набуває сатира, породжена духом громадянського, публічного життя (Персій, Ювенал, Марціал) – була політичною й побутовою, але неодмінно таврувала людську порочність з точки зору морального ідеалу. Розвивається й риторична література – починаючи з творів ораторських – політичних та судових промов й закінчуючи утилітарними жанрами на зразок історичної прози. Плутарх («Паралельні життєписи» - намагається виявити ідеальні риси державного мужа). Риторика набуває філософської дисципліни і мудрості. Ритор користувався пошаною. Існували численні риторичні школи, де навчали мистецтву красномовства.