Культура древньої Греції

     Подальшому  розвитку грецької культури сприяла поява писемності. Уже в VIII ст. до н. є. на основі фінікійського алфавіту виник грецький, що складався з 24 букв. Його особливістю було позначення не тільки приголосних, а й голосних звуків. Таким чином була започаткована давньогрецька література, історію якої стали починати уже не з Гомера, а Гесіода, поезія якого також представляє високий рівень художньої творчості.

     Глибоким  художнім вираженням змін, що відбувалися  в післягомерівський період, стала  лірична поезія. На першому місці серед ліричних поетів VII ст. до н. є. стояв Архілох, який пережив усі скорботи й радості свого часу. Високого вираження й досконалості лірична поезія знайшла у творчості поетів Алкея та Сафо, що оспівували любов, природу, пори року, друзів і дружню гулянку. Центральне місце у поезіях Сафо — це жінка, сповнена любовної пристрасті й ревнощів до своєї подруги. Поезія краси, веселощів і любові становила головні мотиви поетичної творчості Анакреонта, що жив у другій половині VI ст. до н. е., але у своїх творах він більше звертається до гарних хлопчиків, ніж до жінок.

     Як  ми бачимо, лейтмотивом грецької поезії VII—VI ст. була еротика, але цим далеко не вичерпується її зміст. Віршованою формою поети також користувалися  для вираження політичних, філософських і релігійних ідеалів, оспівування військових подвигів. Політичні мотиви й настрої виступають в елегіях Феогніда, Алкея, Cолона й частково Піндара, знаменитого своїми піснями на честь переможців на Олімпійських, Піфійских і Німейських іграх. У той же час лірична поезія цього часу була розрахована на дуже тонкий суспільний прошарок греків, вільних від матеріальних турбот і занурених в особисті переживання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок.  

     До  четвертого століття до н.е. в загальних  рисах в Греції склалася система  освіти - загальну освіту або енциклопедичну освіту, яке у своїй основі не було відкинуто ні Римом, ні християнським середньовіччям, ні християнсько-демократичним новим часом (гуманістична або класична гімназія, гуманітарна освіта). Класичні мови - давньогрецьку та латину - у формі так званої інтернаціональної лексики увійшли в усі європейські та неєвропейські мови і, будучи міжнародною мовою науки і культури, пов'язують воєдино, як живі нерви і кровоносні судини, сучасну цивілізацію з її цілющими джерелами - історичним досвідом і досягненнями минулого.  
 
 
 
 

     Список  використаної літератури                                          

      1. Ястребов В.М. Греки в Єлизаветграді  / / Київська старовина. -1884. -Т.8 .- №  4 (квітень) .- С.673-684.

     2. Праці Одеського державного університету. -Т.151.-Вип.5.-Одеса, 1961.-С.96.

     3. Центральна наукова бібліотека  НАНУ. Інститут рукописів. -Ф.IX.-Фортеця  св.Єлизавети. -Д.2514. -Л.1-7.

     4. А. Н. Пашутін.  Історичний нарис  р. Єлисаветграда. -С.7.76, 81.

     5. Казіменко П.І. Греки на Кіровоградщині / / Греко-слов'янське духовну єдність. - Донецьк, 1993.-с.200