Ювелірна справа в Україні

Відсутність спеціалізованих  галерей та обізнаних  у ювелірному мистецтві  критиків не дає зреалізувати свої ідеї поодиноким художникам-ювелірам. Відсутність регулярних виставок та конкурсів  не сприяє розвитку творчої думки. Брак інструментів, обладнання та матеріалів вкрай  ускладнює й так  скрутну ситуацію. В майже мільйонному  Львові не знайдемо жодної крамниці з  ювелірним інструментом чи матеріалами, хоча кількість ювелірних  майстерень за пострадянський період збільшилась  майже вдесятеро. Недосконале законодавство дозволяє відкривати ювелірні майстерні особам, які не мають відповідної фахової освіти. Почасти, поняття авторського права існує тільки на папері.

Художники-ювеліри  в Україні все  ще ізольовані один від одного. Обмаль контактів із закордонними колегами. Досі не існує  україномовної фахової  літератури. Першою спробою зібрати  та зіставити мистців-ювелірів з різних регіонів України була виставка 1997 року у новоствореному музеї НБУ «Скарби України» у Києві. Вперше українські ювеліри-промисловці проводили виставку своєї продукції у 1999 році у Києві. З цього часу, міжнародна спеціалізована виставка ювелірних виробів, дорогоцінних прикрас та аксесуарів, «Ювелір-Експо» стала традиційною. Перша в Україні виставка обладнання для ювелірного виробництва «ЮвелірМашЕкспо» відбулася у 2005 році. В Одесі відбуваються щорічні міжнародні «Ювелірні салони», в рамках яких проводиться конкурс «Є ідея» на кращий проект ювелірних виробів. В Україні є 4 державні ювелірні заводи (ВАТ «Київський ювелірний завод», ВАТ «Харківський ювелірний завод», ВАТ «Львівський ювелірний завод», Одеський ювелірний завод «Аурум») та 2 гранильні фабрики, державне підприємство з видобутку та обробки бурштину. Недавно Україна почала добувати власне золото.

Останні зміни вселяють надію. Невеликі приватні ювелірні фірми, що виникають  останнім часом, виглядають набагато цікавіше за державних монстрів. За останні роки відбулося  кілька персональних та групових виставок художників-ювелірів у Львові, Києві  та інших містах. Українські художники  беруть участь і мають  певні успіхи у  виставках та конкурсах  за кордоном. Рік  за роком до пошуку нових форм та несподіваних матеріалів долучається  все більше число  молодих художників. Тож слід вірити, що скоро на родючому ґрунті багатої історії  розів'ється паросток мистецького золотарства  нової доби.

9.Література :

  Шумилович Б., Івасюта О., Петрів О. Історія ювелірної справи в Україні // Ювеліри України. Тематичний збірник. - Київ, 2006. - С. 6-11-[Електронний ресурс].-Режим доступу:

http://uk.wikipedia.org/wiki/

  Шумилович Б., Івасюта  О., Петрів О. Матеріали  до VI міжнародної конференції товариств художників-ювелірів «ARS ORNATA EUROPEANA». (Краків, 2000 рік). -[Електронний ресурс].-Режим доступу:

http://uk.wikipedia.org/wiki/

  Петренко М. Українське  золотарство XVI—XVIII ст. — К. 1970. -[Електронний ресурс].-Режим доступу:

http://kladoiskatel.kiev.ua/modules.php?name=News&file=view&news_id=1527

   [Електронний ресурс].-Режим доступу:

http://seloukr.narod.ru/nmr.htm

   [Електронний ресурс].-Режим доступу:

http://zoloto.peterlife.ru/jewelir/jewellermuseum/jewellermuseum-021.html

   [Електронний ресурс].-Режим доступу:

http://miku.org.ua/yvelirne_mistectvo_ukraiina_xvi_xx_st.html

   [Електронний ресурс].-Режим доступу:

http://www.kievtown.net/ukr/kiev_museums/treasure_museum.html