Методика розслідування злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем

     При розслідуванні злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим  становищем   насамперед з’ясовується:

1. Мета та форма зловживання владою або службовим положенням ;
2. У чиїх інтересах здійснено це зловживання;
3. Чи усвідомлювала службова особа , що перевищує межі своїх повноважень;
4. Чи не пов’язане зловживання з порушенням службової ,фінансової ,технологічної дисципліни;
5. Як реагували вищестоящі структури на факт зловживань , чи були сигнали про ці  факти.

     Найбільш  типовими слідчими діями є виїмка та огляд документів , зразків продукції , допит свідків ,обшук і допит  підозрюваних, огляд місця події. Огляд документів і допит свідків розраховані на одержання первинних документів про зловживання службовим становищем. Первинні документи співставляються з даними статистичної звітності , наказами про штатні перестановки , заохочення , офіційні обов’язки посадових осіб і фактично виконувану роботу, використання майна , транспортних засобів.

     Подальше розслідування полягає в уточненні мотивів , фіксації його обставин, визначенні розміру заподіяної шкоди.

     Найчастіше  мотивами цього виду злочинів бувають  корислива або інша особиста заінтересованість , кар’єризм та ін.. У зв’язку із цим допит свідків може бути спрямований на встановлення та уточнення мотивів зловживань. З цією метою допитуються колеги по службі, працівники бухгалтерії , виробничих підрозділів , ревізори та інші працівники , у тому числі суміжних організацій , особи , які звернулися зі скаргою , відвідувачі установи та ін..

     При допиті обвинуваченого необхідно одержати відомості про умови його роботи , мотиви , якими він керувався , здійснюючи певні дії , обставини , що викликали  шкідливі наслідки , службову кваліфікацію обвинуваченого і досвід роботи у даній галузі   і на цій посаді, характер його стосунків із керівними особами , обґрунтованість і законність їх розпоряджень.

     При розслідуванні службових зловживань можуть призначатися судові експертизи:

• Судова – економічна – для перевірки фінансових і господарських операцій підприємства , організацій або окремих посадових осіб; для перевірки промислового , товарного, фінансового планування , відповідності звіту установи дійсності;
• Судово – товарознавча – встановлення якості готових промислових і продовольчих товарів ,їхня сортність , вартість;
• Судово – технічна – для з’ясування причин аварій , порушень технологічних процесів, термінів будівництва тощо;
• Криміналістична – щодо дослідження документів ( почеркознавчі, авторознавчі,    технічки експертизи документів)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Висновок 

   Враховуючи  викладене в даній роботі, необхідно  вказати на те, що кримінологічні дослідження  в Україні свідчать - службові злочини  є найбільш латентними злочинами  і правоохоронним органам стає відомо лише про незначну частину цих  злочинів.

   Підводячи загальний підсумок треба визначити, службовий злочин, як діяння, що посягає на зміст правильної роботи державного апарату, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, пов'язане з порушенням службовою особою обумовлених її службовим становищем повноважень, яке завдало істотної шкоди державним інтересам або охоронюваним законом правам, свободам або інтересам людини і громадянина чи інтересам юридичних осіб.

   Службовими  особами є особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції  представників влади, а також обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням; службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують відповідні обов'язки. {3;с} 

   Можно зробити наступний висновок, суспільно небезпечне діяння може бути кваліфіковано як злочин у сфері службової діяльності у таких випадках:

- коли  його вчинила службова особа;

- якщо  при цьому мало місце порушення  обумовлених його службовим (посадовим)  становищем обов'язків; 

- якщо  має місце заподіяння істотної  шкоди чи тяжких наслідків. 

     При написані контрольної роботи були розглянуті наступні питання :

     1. Елементи криміналістичної  характеристики  злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем

     2.Особливості  наступного етапу розслідування   злочинів пов’язаних із зловживанням  владою або службовим становищем 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури 

1.Конституція  України ( прийнята на п’ятій  сесій Верховної Ради України  від 26 червня 1996) .-К.,1996;

2. Кримінально  – процесуальний кодекс України: ,-К.,2003;

3. Кримінальний  кодекс України : прийнятий сьомою сесією Верховної ради України 5 квітня  2001р.// Офіційний вісник України .-2001-№ 21;

4.БантишевО.Відповідальність  за злочин в сфері службової діяльності//Юридичний журнал.-2003-№7 с.69-77;

5.Воловик  В.Проведення службового розслідування стосовно державного службовця// Право України.-1995.- №2 с.51-53;

6.Мельник  М . Розмежування складів злочинів  «зловживання владою або  службовим  становищем» та «перевищення  влади або службового посадових  повноважень»// Право України 1997.-№2 с.31-33;

7.Науково – практичний коментар до Кримінального кодексу України від / за ред..В.М. Тертишкіна .- К.: А.С.К. ,2002.-1104с.

8. Юзефович  В. Розслідування кримінальних  справ за фактами вчинення  посадових злочинів// Право України  .-2000.-№9 с.54-55