Технологія виконання мелірування волосся за допомогою методу «Балаяж»

    Кожна перукарня повинна бути обладнана  вогнегасниками – не менше 1 на 100 м².

    У випадку пожежі треба негайно  викликати пожежну охорону за телефоном 01 і до її приїзду прийняти всі необхідні і доступні міри для гасіння джерела вогнища.

    Що  ж стосується фарбування волосся, то заходи дбайливості повинні бути наступними.

    Мелірування може бути проблемним, якщо волосся  недавно було пофарбовано хімічними, або, гірше того, рослинними барвниками, такими як хна або басма. Отримані кольори, можуть, м’яко кажучи, не відповідати очікуванням, або не проявитися зовсім, волосся ж при цьому травмується, Мелірування, як і будь яке фарбування неможна робити з хімічною завивкою. Якщо волосся сильно пошкоджене, мелірування може не скрити, а навпаки підкреслити його недоліки. Після мелірування дуже бажаний відновлюючий курс для волосся, концепцію якого повинен пояснювати майстер. 

1.2. Гігієна  та санітарія

    Основними санітарно-профілактичними заходами по боротьбі з заразними хворобами у перукарнях являється дотримання чистоти.

    Враховуючи  велику зміну відвідувачів та відповідно велику кількість пилу та бруду, які  заносяться взуттям та одягом, необхідно  в першу чергу налагодити оперативне поточне прибирання. По закінченню кожного робочого дня необхідно проводити кожнодневне прибирання. Генеральне прибирання усіх приміщень перукарні проводять не менше одного разу на неділю, а один раз на місяць проводять санітарний день. У цей день перукарню треба зачиняти.

    Після кожної стрижки прибиральниця повинна  зібрати зстрижене волосся у  спеціальний совок з відкидною  кришкою, після чого унести у підсобне приміщення та висипати у відро з  кришкою.

    Велика  увага повинна приділятися бритвеним приборам та манікюрним чашкам. Їх миють у спеціальній раковині та обов’язково під проточною водою. Зберігають прибори у закритій шафі.

    Після обслуговування клієнта використану  білизну передають у підсобне приміщення та готовлять для відправки  у пральню. При проведенні кожнодневного прибирання слід обов’язково мити раковини, чистити від пилу та волосся обладнання та меблі і приводити у порядок робоче місце перукаря. Усі предмети які, які знаходяться на туалеті або столі, слід протирати 0,5%-ним розчином хлораміна.

    При генеральному прибиранні або у санітарний день у всіх приміщеннях обметають  пил зі стін, віддвигають та чистять  туалети і бочки, протирають люстри та плафони світильників, миють та дезинфікують 0,5%-ним розчином хлораміну умивальні раковини, двері, вікна, радіатори та труби опалення. Санвузли дезинфікують розчином хлорного вапна.

    До  санітарно-профілактичних заходів  можливо віднести застосування дезинфікуючих  та кровозупиняючих засобів. Так, індивідуальним дезинфікуючим засобом являється  одеколон, який на обличчя або голову після бриття або стрижки за допомогою пулівізатора. Застосовується у перукарнях і йодова настойка. При уражені шкіри клієнта, яке супроводжується кровотечею, треба у той же час припинити роботу та зупинити кровотечу, застосовуючи яке-небудь з кровозупиняючих засобів. Найбільше розповсюдженими з цих засобів являються пероксид водню, алюмінієві квасци та розчин 1,5%-ного хлористого заліза.

    Усі працівники у перукарнях повинні  старанно виконувати правила особистої  гігієни. Необхідно пам’ятати, що особиста гігієна перукаря справа суспільна, так як, обслуговуючи клієнтів, неохайний перукар може стати переносником хвороб. Слід ретельно доглядати за шкірою рук, нігті на руках мити щіткою, а під нігтями очищати нігті чисткою. Мити руки перукар повинен перед обслуговуванням кожного клієнта.

    Халат та взуття не повинні стримувати рухи; для зберігання їх у чистоті необхідно використовувати індивідуальні шафи. 
 

    1.3. Організація робочого місця перукаря

    Робоче  місце перукаря обладнується туалетним столиком та кріслом.

    Існує багато конструкцій перукарських туалетних  столиків. Звичайно це столик, покритий пластиком, з розташованого в  ньому раковиною або без неї. В столику існують висувні  ящики для інструментів, пристосування, парфумерії і білизни. Над столиком установлено прямокутне або овальне дзеркало розміром не менш 60×100 см.

    Перукарське крісло повинно бути із напівм’якого сидіння зі спинкою і підлокітниками, обшивка із водонепроникного матеріалу і вільно обертатися навколо вертикальної осі. Бажано також, щоб воно було обладнано вантажопідйомником, щоб в залежності від зросту клієнта можливо було піднімати або опускати його, а також повертати в потрібному положенні. Для зручності клієнтів крісло повинно бути забезпечено спеціальною підставкою для ніг.

    Розміщення  туалетних столиків і крісел в  робочому залі перукарні може бути різним в залежності від площі  приміщення і його форми. Туалетні столики  розміщують уздовж стіни або в  центрі залу. Можливо також згрупувати їх по два-три і т.д. Головною умовою, яка повинна виконуватися при розміщенні обладнання - додержання установленої відстані між кріслами. Враховується, що робоча зона перукаря не повинна бути віддаленою від вертикальної осі крісла більше чим на 90 см. Отже, мінімальна відстань між осями двох крісел – 180 см.

    Якщо  робоче крісло розташоване біля стіни, відстань між ним і стіною повинна  бути не менш 70 см.

    При розміщенні в приміщеннях перукарень туалетних столиків і крісел на кожне  робоче місце перукаря по санітарним нормам відводиться не менше 4,5 м² площі.

    На  робочому столі необхідно розмістити в певному порядку (справа наліво) предмети туалету: спиртівку, ватницю, банку з дезинфікуючим розчином, пудреницею, порошочницею, флаконом з перекисом водню і т.д. При цьому слід керуватися основним правилом – чим частіше використовується в роботі даний предмет, тим ближче до майстра він повинен знаходитися. Це дає можливість перукарю скоротити до мінімуму кількість рухів а, отже, уменшити втомленість.

    Перед початком роботи майстер повинен  підготувати робоче місце до прийому клієнтів. При підготовці до роботи необхідно впевнитися в наявності потрібних інструментів, продезинфікувати їх, розложити в певному порядку, перевірити полагодження інструментів. Підготовити необхідну кількість білизни, воду, парфумерію, препарати.

    Миття рук перукар повинен виконувати перед обслуговуванням кожного  клієнта в його присутності.

    При всіх роботах по обслуговуванню клієнтів в перукарнях майстер повинен  застосовувати білизну, яка оберігає одяг клієнта від попадання на нього, які використовуються в роботі з сумішшю, а також обстриженого волосся. Це пеньюари, рушники, салфетки і пелерини.

    Після запрошення клієнта перукар повинен  стати біля свого крісла. При наближенні клієнта до крісла необхідно розвернути крісло так, щоб клієнту було зручно сісти в нього. Після того, як клієнт сяде в крісло, його слід розвернути лицем до дзеркала. Потім необхідно вияснити бажання клієнта. Почувши відповідь, перукар повинен вимити руки  і продезинфікувати інструменти на очах у клієнта. Потім укрити клієнта необхідною білизною і приступити до роботи.

    Почав роботу, перукар не має права відвертатися до будь-яких інших справ або розмовляти з іншими відвідувачами або обслуговуючим  персоналом. Всю увагу повинно  бути звернено тільки на виконання  роботи по обслуговуванню клієнта.

    Після виконання операції стрижки перукар  повинен вичесати дрібною щіткою обстрижене волосся. Перш ніж зняти  пеньюар, необхідно витягнути закладений навколо шиї джгут вати і взяти  салфетку. Скидаючи пеньюар, необхідно  додержуватись заходів застереження, щоб волосся яке знаходиться на пеньюарі не потрапило на одяг клієнта. Для цього, скидаючи пеньюар, слід підвертати край його усередину.

    Враховуючи, що після кожного виду обробки  волосся виконуються специфічні і характерні тільки для цієї операції заключні роботи, доцільно розглянути їх більш детально безпосередньо в єдиній технологічній послідовності. 

    1.4. Технологія виконання стрижки «Каскад»

    Що  ж таке стрижка? Якщо говорити доступною  мовою, то це зміна довжини волосся  за допомогою ріжучих інструментів. І все ж таки тут потрібно враховувати багато факторів: тип та стан волосся, його довжину, характер попередньої стрижки, форму обличчя, колір волосся та макіяж.

    Стрижки бувають двох видів:

• контрастна (силуетна) – характеризується різким переходом у довженні волосся;
• неконтрастна – з плавним переходом у довженні волосся;

    Кожний  вид стрижки складається з  окремих операцій по обробці різних зон голови. В залежності від конкретного фасону використовуються наступні операції;

• зведення волосся до самого короткого – плавна зміна довжини волосся від самого довгого на центральних частинах до самого короткого в області скронь та шиї;
• тушовка - також плавний перехід у довженні волосся, але більше дбайливо виконаний й на короткому волоссі, чим у вище названій операції;
• філіровка – створення природного співвідношення між довгим та коротким волоссям у межах однієї прядки або на окремих частинах волосяного покрову;
• окантовка – надання різкої лінії, обмежуючий край росту волосся по усій голові або на окремих її частинах;
• стрижка на «пальцях» - укорочування волосся над пальцями по всьому волосяному покрову;
• градуювання – ступінчата стрижка волосся, яка виконується «тупим зрізом», при цьому прядки стрижуться під прямим кутом;
• димчатий перехід – досягається тушовкою волосся від шиї до затилку. Виключно тонка робота з мистецькою лінією переходу волосся;
• площадка – при стрижках «бобрик» та «каре» - це щіткоподібна частина волосся на тім’яній зоні, яка нагадує площадку;
• шліфовка – заключна операція стрижки, при якій знищуються дрібні, окремо торчячі волоски.

    У результаті цих маніпуляцій і  досягається визначений фасон зачіски. Але це лише технічні ази, справжня робота спеціаліста – створення неповторного зовнішнього обліку.

    І у цьому розумінні технологія стрижки індивідуальна у кожного  майстра.

    Існує стрижка з романтичною назвою «Каскад». Вона досить легка у виконанні, але це не означає що вона не оригінальна. Навпаки вона змушує волосся красиво лежати і створює додатковий об’єм. Для того щоб її зробити в домашніх умовах, достатньо обрати ту довжину волосся, яка вам подобається (рис. 1). Потім потрібно зав’язати своє волосся у хвоста не на багато нижче тієї довжини яку обрали, та обрізати усе волосся. Стрижка готова. 

    У перукарні вона виконується у такій послідовності:

    1. Контрольне пасмо беруть 5-10 см на темені або на маківці (рис. 2). 

    2. Усе волосся щільно підтягують КП1або КП2 та зрізають до довжини КП. Відтяжка 90º лише для КП1 або КП2. Волосся розділяють на сектора від КП по вертикальним проборам, відділяють волосся у секторі по горизонтальним проборам та щільно підтягують до КП (рис. 3) і зрізають. 

    3. Отримуємо різну довжину волосся по усій голові у вигляді водопаду. В залежності від того , де узяти КП, ближче до чола або ближче до маківки, - довжина волосся має різницю (рис. 2). Тому потрібно спочатку продумати варіант стрижки, виходячи з довжини волосся та зовнішності людини. Якщо клієнт носить чуб, то його можливо постригти в останню чергу: над чолом відділити 2-3 пасма та зрізати до потрібної довжини.

    4.При  прямому волоссі рекомендується  легка завивка, так як локони, хвилі завжди роблять зовнішність людини цікавішою та симпатичнішою. Окантовку волосся виконують у відповідності з бажанням та зовнішністю людини. 

    1.5. Технологія виконання мелірування волосся за допомогою методу «Балаяж»

    Техніка мелірування не змінює своєї відомості вже довгі роки. Зараз, нехай мелірування не сама сучасна техніка фарбування. Але вірні прихильники є завжди. І це не випадково, бо за допомогою такого методу фарбування можливо створити ефект об’ємного волосся, яке переливається бліками. Гра більше світлих прядок освіжає обличчя, надає йому більше доброзичливий вигляд та помітно молодить. Психологи помітили, що світлі бліки у волоссі створюють вигляд великої відкритості людини. Окрім того мелірування, вигідно приховує сиве волосся, що дуже важливо для жінок прекрасних та стильних, до чийого волосся доторкнулася рання або досить своєчасна сивина.