Роль шкільної бібліотеки в навчальному процесі

Зміст  
Вступ  
Глава 1. Роль шкільної бібліотеки в навчальному процесі  
Глава 2. Концепція підтримки дитячого читання  
Глава 3. Стан фондів шкільних бібліотек  
Глава 4. Технологія бібліотеки загальноосвітнього закладу  
4.1 Цілі діяльності сучасної шкільної бібліотеки  
4.2 Процеси обслуговування читачів у шкільній бібліотеці  
Висновок  
Список літератури  
 
Вступ  
У сучасних умовах, за твердженням вчених, формується особистість нового типу з високим рівнем інформаційних потреб і запитів. Це зумовлено особливостями історичного розвитку, змінами в системі освіти.  
Турбота про виховання є найважливішою державним завданням і одночасно привертає увагу громадських об'єднань, засобів масової інформації, релігійних конфесій.  
Оскільки доля будь-якого цивілізованого суспільства залежить від підростаючого покоління, то, отже, юні читачі повинні бути пріоритетною групою. Їх вихованням безпосередньо займаються сім'я, освітні та позашкільні установи.  
Всі шкільні бібліотеки нині покликані стати центром загальнодоступної інформації, вони повинні бути затребувані як для навчання, так і для особистісного, духовного, творчого розвитку, самовдосконалення.  
Шкільна бібліотека сьогодні повинна вирішувати поліфункціональні завдання у суспільстві, і, перш за все, навчити дитину бути функціонально грамотною і затребуваною в сучасному світі.  
Сьогодні інформаційне середовище швидко змінюється, змінюється і роль шкільних бібліотек. Читач шкільних бібліотек стає активним читачем і інших бібліотек. І все частіше професійна бібліотечна середа говорить про те, що не хоче бути заручником кризи шкільних бібліотек України.  
Тому всі кращі і передові закордонні ідеї бібліотечної комп'ютеризації, освоєні українським бібліотечним співтовариством, необхідно перенести на співтовариство шкільних бібліотекарів. І найважливіше тут - практична реалізація цих ідей, а також впровадження корпоративних методів роботи.  
Розвиток освіти сьогодні неможливо без розвитку бібліотеки освітньої установи і в першу чергу - шкільної бібліотеки.  
Об'єктом дослідження даної роботи є шкільна бібліотека, як частина навчального процесу.  
Предметом є умови, створювані в шкільній бібліотеці для інтелектуального і творчого розвитку дітей.  
Мета курсової роботи - розглянути шкільну бібліотеку, як центр інтелектуального і творчого розвитку дітей.  
Спираючись на поставлену мету, ми можемо висунути перед собою наступні завдання:  
-Визначити роль бібліотек в інтелектуальному і творчому розвитку школярів;  
-Розглянути стан фондів сучасних бібліотек;  
-Проаналізувати технологію бібліотек загальноосвітніх установ;  
-Виявити їхні цілі діяльності.  
Питання інтелектуального і творчого розвитку школярів в умовах бібліотеки актуальне на сьогоднішній день, тому що падіння інтересу до читання викликає занепокоєння у всьому світі. Читання завжди розглядалося як засіб навчання, але в даній роботі ми розглядаємо спільну реалізацію прищеплення інтересу до читання і розвиток творчих здібностей дитини.  
Крім дітей, пріоритетною групою в моїй роботі є ті, які дозволяють вирішити цю задачу, завдання формування бібліотечної середовища (розвиваючої), тобто повністю відповідає віковим та психологічним особливостям дітей - школярів; наповненою любов'ю і повагою до дітей; середовища, наповнене спільною діяльністю дітей і дорослих, заснованої на взаєморозумінні, взаємозбагаченні.  
 
Глава 1. Роль шкільної бібліотеки в навчальному процесі  
«Школа - це перш за все, книга,  
а виховання - перш за все, слово, книга  
і живі людські відносини ».  
В.А. Сухомлинський  
Бібліотека в школі ... Що це? Інформаційний, освітній, культурно-дозвільний елемент освітнього середовища. Це безсумнівно. Кожна бібліотека виробляє свою стратегію розвитку. Відмітна особливість шкільної бібліотеки - функціонування її як соціальної системи в рамках іншої соціальної системи. У зв'язку з цим, вона виконує 80% потреб освітньої установи.  
Школа ставить завдання - створити умови для розкриття творчого потенціалу дитини. Бібліотека, будучи елементом освітнього середовища, здатна активізувати творчий, інтелектуальний потенціал дитини.  
Головне завдання будь-якої шкільної бібліотеки як інформаційного центру є надання допомоги учням і вчителям у навчально-виховному процесі.  
Без хорошої бібліотеки школа не зможе виконувати на високому рівні свої освітні та виховні функції.  
Шкільна бібліотека надає інформацію та ідеї, необхідні для успішного існування в сучасному інформаційному суспільстві, де знання відіграють найважливішу роль.  
Шкільна бібліотека прищеплює учням потребу в постійній самоосвіті, розвиває уяву, виховує громадянську відповідальність.  
І першокласник, і випускник школи, і педагог, і директор навчального закладу залучені до загальної орбіти, ім'я якої освіта. Доведено, що співпраця бібліотекарів і вчителів сприяє підвищенню рівня грамотності учнів, сприяє розвитку навичок читання, запам'ятовування, а також виробленню вміння користуватися інформаційно-комунікативними технологіями.  
Взаємодія бібліотекаря і читача-школяра будується на принципах «педагогіки співтворчості», де бібліотеці відводиться активна роль. Формування стійкого інтересу до книги, виховання культури читання, розвиток творчого мислення здійснюється бібліотекою з допомогою інноваційних і традиційних методів особистісного і читацького розвитку. Це перш за все індивідуальна робота, побудована у формі діалогу. Друге – позаурочне життя школяра. Саме в ній проявляється емоційна, духовна сторона життя дитини. Психологи говорять про те, що розвиток особистості відбувається лише в процесі діяльності самої людини.  
У роботі шкільної бібліотеки можна виділити ряд факторів, що сприяють формуванню активної читацької діяльності, готовності дитини творити, реалізувати свій творчий потенціал:  
1) Часовий фактор чи чинник часу. Бібліотекар і дитина знаходяться поруч протягом десяти років, що дозволяє спостерігати за розвитком дитини.  
2) Особистісний чинник - чинник причетності, співпереживання. Бібліотекар і дитина. Їх відносини складаються на особистісному рівні (рішення проблем спілкування, самотності і ін)  
3) Фактор співробітництва. Бібліотекар працює разом з іншими вчителями. Це дозволяє бачити в дитині не тільки читача, а й учня.  
4) Фактор - читацький досвід бібліотекаря і його вплив на читача - дитини.  
Шкільна бібліотека є сьогодні необхідною ланкою освітнього середовища, тобто і сама є те матеріальне й духовне середовище, здатна активізувати творчу діяльність дітей і дорослих.  
Бібліотеки існують тисячі років. З незапам'ятних часів вони були хранителями духовних багатств суспільства, помічниками всіх, хто ними користувався. З часом змінюється людина; розвивається наука і техніка; ускладнюються шкільні програми; іншими стають діти, але людство так і не вигадало кращого способу для розвитку свого ж інтелекту, ніж читання. Але сьогодні книга вже перестала бути єдиним джерелом знань. Відео-та аудіоматеріали, комп'ютерні мережі і програми зруйнували її інформаційну монополію і все активніше впроваджуються в усі галузі знань.  
 
Глава 2.Концепція підтримки та розвитку дитячого читання  
У сучасній Україні помітна світова тенденція падіння інтересу до читання, яка особливо гостро проявилась в дитячої та юнацької середовищах. Потрібно здійснення культурної політики, що передбачає систему довгострокових зусиль, спрямованих на стимулювання читацької активності молодших поколінь. Для того щоб ця політика була цілеспрямованою, необхідна розробка різних концептуальних матеріалів, що відображають системне бачення основних проблем у цій сфері, що підкреслюють пріоритетність юних читачів, що вибудовують стратегію діяльності владних структур, громадських організацій та різних інститутів інфраструктури підтримки дитячо-юнацького читання.  
Пріоритетність читачів у віці від нуля до вісімнадцяти визначається не тільки природними для зрілої цивілізації гуманістичними традиціями, а й особливою значущістю читацької активності як засобу соціалізації та індивідуального розвитку в період дорослішання.  
Державні структури, інститути книжкової справи, освітньо-виховного закладу, що набирають сили громадянське суспільство країни відповідальні за створення інформаційного простору, сприятливого для освіти, підвищення рівня грамотності, розкриття творчого потенціалу підростаючого покоління. Завдання виховання читаючої нації, здатної освоювати соціальні, наукові, технічні, економічні та художні досягнення, створювати значущі для людства цінності вирішується шляхом культивування в людині читача з раннього дитинства, формування у нього потреби у читанні як в засобі повноцінної самореалізації. Дитинство і юність, прожиті без книги, можуть збіднити все подальше життя, приректи на неповноцінне існування, запрограмувати відставання практично у всіх областях людської діяльності. Як правило, якщо людина не стала читачем у дитинстві, вона не стане нею ніколи.  
Розуміння даної теми спонукало почнемо-педагогічний колектив Центру читання одного з регіонів нашої країни розробити Концепцію підтримки та розвитку дитячого та юнацького читання. Концепція виконує функцію закріплення наявних досягнень програмно-проектної діяльності в даному напрямку, позначення найбільш гострих проблем дитячої та юнацької читання; виявлення можливостей їх комплексного вирішення на основі консолідованих зусиль різних інститутів і раціонального користування регіональних ресурсів.  
Стратегічною метою є розробка системи підтримки та розвитку дитячого читання.  
Досягненню поставленої мети повинен передувати попередній аналіз проблемної ситуації у сфері дитячо-юнацького читання.  
Позначимо найбільш гострі проблеми підтримки та організації дитячо-юнацького читання та шляхи вирішення обумовлених ними завдань на регіональному рівні, зазначені в Концепції.  
У сфері управління повинні бути виявлені всі можливості для підтримки інститутів інфраструктури дитячого та юнацького читання. Необхідно усвідомлення пріоритетності підтримки названих інститутів; це має знайти відображення у переважному фінансування установ: зміцнення їх матеріальної бази, нарощування технічного оснащення, підвищення привабливості та доступності для юного споживача книжково-журнальної продукції та користувача бібліотеки.  
Стимулювання читання неможливо без упорядкування інформаційно-книжкового середовища, складової ресурсної бази дитячого та юнацького читання. Для діагностики стану цієї інфраструктури доцільно здійснити:  
-Моніторинг в області інститутів книжкової справи, орієнтованих на розвиток дитячо-юнацького читання: видавництв, книжкових магазинів, бібліотек.;  
-Оцінку таких найважливіших складових ресурсної бази дитячо-юнацького читання як бібліотечні фонди і асортимент книжкового ринку;  
-Визначення особливостей просування книги в названих інститутах.  
Це необхідно для виявлення проблемних областей, що вимагають впорядкування інфраструктури підтримки дитячо-юнацького читання з метою вирівнювання можливостей доступу до книжково-журнальної продукції, електронних інформаційних мереж на різних територіях.  
 
Глава 3. Стан фондів шкільних бібліотек  
Бібліотеки, які здійснюють інформаційно-бібліотечне обслуговування системи освіти, перебувають у підпорядкуванні двох міністерств: культури і масових комунікацій, освіти і науки. Якщо перші-самостійні науки, самі вибирають пріоритети своєї діяльності, то другі-як структурні підрозділи освітніх установ-орієнтовані на потреби обслуговуваної установи і розглядають свою діяльність як частина педагогічного процесу. Однак фахівці і тих, і інших бібліотек виділяють в якості особливого важливого напрямку роботи з учнівською молоддю.  
На рубежі 20-21 століть значно зріс потік інформації, спеціально адресованої шкільній бібліотеці.  
До середини 70-х років шкільна бібліотека розвивалася як звичайна дитяча, з тією різницею, що її функції, завдання і, відповідно, фонди були орієнтовані лише на підтримку навчально-виховного процесу.

Зараз намітилося три провідних  підходи, три погляди педагогічної науки практики на роль шкільних бібліотек у майбутньому і діяльність шкільного бібліотекаря. Суть першого - в обґрунтуванні необхідності створення на базі шкільних бібліотек нового підрозділу-медіатеки, або шкільного бібліотечного медіацентру, доповнення функції бібліотекаря обов'язками медіафахівців, другий полягає в тому, що бібліотека повинна стати інформаційним центром школи, а бібліотекарю доведеться взяти на себе функції інформатора; третій - у розгляді шкільних бібліотек як педагогічного структурного підрозділу освітніх установ зі специфічними функціями.  
Розглянемо більш детально пропоновані підходи.  
Пріоритетність інформаційно-бібліотечної роботи з медіадокументами практично означає повне зникнення шкільних бібліотек як самостійний підрозділ освітніх установ.

При найближчому поширення з'ясовується, що роль і нові функції бібліотекаря часом дуже подібні з його нинішніми  функціями.  
Бібліотеки відчувають великі труднощі з комплектуванням. Нові книжки надходять не систематично, в обмеженому асортименті і в невеликій кількості, освітні установи не в змозі замовляти саме ту літературу, яка їм необхідна.  
Гостро бракує нових довідкових, енциклопедичних видань, науково-популярної літератури для учнів, педагогічної літератури для вчителів.  
Фонди сучасної бібліотеки освітніх установ-це не тільки традиційна друкована продукція, але і нетрадиційні поки що види документів.  Найбільш «просунуті» - електронні носії інформації, використовуються можливості локальних і глобальних комп'ютерних мереж. З'являються зміни у видовому і змістовному складі фондів: вони формуються якісними учнівськими рефератами.  

Діяльність шкільних бібліотек по використанню бібліотечних фондів найбільш ефективна: бібліотечним обслуговуванням охоплено весь контингент учнів і педагогів.  Робота з бібліотечним фондом об'ємна, різноманітна за змістом і до технологій і вимагає від шкільних бібліотек вагомих трудовитрат.  
 
Глава 4. Технологія роботи бібліотеки загальноосвітнього закладу  
«В даний час відбувається процес адаптації бібліотечного обслуговування до швидко мінливих умов суспільного життя, оновлення його засобів, форм і методів», - дане твердження одного з вітчизняних бібліотекознавців повною мірою справедливо і для шкільних бібліотек.  
Зміст і технологія роботи бібліотеки визначаються сукупністю цілей - загальної (стратегічної), основними  
(Перспективними) і конкретними (поточними).  
Технологія роботи - це сукупність процесів і операцій, що забезпечують нормальне функціонування шкільної бібліотеки.  
Технологія визначається на основі інструктивних і методичних матеріалів з наступного кола питань:  
-Планування та звітність;  
-Формування фондів;  
-Організація і зберігання фондів;  
-Облік та обробка документів;  
-Ведення довідково-бібліографічного апарату бібліотеки;  
-Організація довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування;  
-Просування інформаційної продукції та послуг.  
4.1 Цілі діяльності сучасної шкільної бібліотеки  
І.С. Пилка, доктор педагогічних наук Кемеровського державного університету культури і мистецтв, стверджує, що будь-яка бібліотечна технологія має ряд ознак:  
-Доцільність досягнення запланованого результату з оптимальними витратами;  
-Процесуальність = алгоритмічне представлення діяльності у вигляді послідовностей технологічних процесів та операцій;  
-Нормалізованность = регламентація процесів діяльностей та вимог до кінцевих результатів;  
-Відтворюваність = гарантованість результату при дотриманні технологічних приписів;  
-Системність = цілісність, взаємозв'язок технологічних підсистем, керованість.  
-Ефективність = орієнтація на розробку та використання ефективних і економічних процесів.  
Основна мета дотримання всіх технологічних процесів полягає в тому, щоб забезпечити сприяння всебічному розвитку особистості всіх груп читачів, у тому числі надати їм специфічними інформаційно-бібліотечними засобами допомогу в накопиченні людського капіталу.  
Теорія людського капіталу висунута і обґрунтована американськими економістами в середині 20 століття. Пізніше поруч інших вчених з різних країн положення теорії перенесені в соціальну сферу та адаптовані для неї. Під людським капіталом у найзагальнішому вигляді розуміється втілений у людині запас здоров'я, здібностей, знань, навичок, мотивацій, психологічних установок і етичних норм. Можна говорити про те, що діяльність бібліотеки, спрямована на гармонійний розвиток особистості читача, сприяє накопиченню і примноженню ним людського капіталу.  
У сучасній бібліотечній практиці виділяються три підходи до визначення всебічного гармонійного розвитку особистості:  
-Ототожнення цього поняття з всебічної функціональністю особистості;  
-Акцент виключно на інтелектуальному розвитку, тобто ототожнення з процесом накопичення знань і підвищенням освітнього рівня;  
-Подання про всебічний розвиток особистості юного читача як про абстрактні ідеалії.  
В інтересах справді гармонійного розвитку читача в інтересах нарощування і постійної актуалізації ним людського капіталу, слід розглядати ці підходи не як взаємовиключні установки, а як їх комплекс.  
У цьому випадку бібліотекарю вдасться подолати однобічність кожного з них і зберегти всі позитивні аспекти. Сприяння цього динамічному і багатопланової процесу є магістральним напрямком діяльності будь-якої бібліотеки, яка обслуговує дітей та юнацтво.  
 
Фахівці Московського державного університету культури в 90-і роки 20 століття в навчальному посібнику з організації бібліотечного обслуговування визначили стратегічні і відповідні їм перспективні цілі:  
-Сприяння формуванню світогляду читачів;  
-Пропаганда серед читачів загальнолюдських моральних цінностей;  
-Правове, екологічне та естетичне виховання школярів;  
-Інформаційна підтримка освітньої та самоосвітньої діяльності.  
В даний час можна говорити про те, що до даних цілям, не втратили актуальності до теперішнього часу, додається підготовка читачів до життя в умовах інформаційного суспільства, їх адаптації до сучасного складного інформаційного простору.  
В одному з виступів А.А. Демидов, заступник голови Російського комітету Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх», говорив: «Розвиток в Росії інформаційного суспільства-завдання сьогодення і майбутнього, але одне абсолютно ясно-жити в ньому доведеться тим, хто сьогодні є дітьми. Саме вони - жителі майбутнього глобального світу, який буде складатися з багатьох інформаційних товариств різних країн. Будувати ж це суспільство доведеться, насамперед, тим, хто працює сьогодні з інформаційно-комунікаційними технологіями, але не тільки тим, хто сьогодні створює нову інформаційну інфраструктуру, але також вчителям і бібліотекарям. Безумовно, головне при побудові інформаційного суспільства-це чітко оформлена у вигляді планів і програм державна політика, однак зміна суспільства - це завдання самих громадян. З цієї точки зору, необхідна зміна свідомості людей у ​​ракурсі розуміння процесів, що відбуваються: що може дати інформаційне суспільство його громадянам і як можна сприяти його створенню ».  
Нові технології кардинально змінюють життя, і в цьому плані інформаційне суспільство-це суспільство, в якому кожен громадянин може поліпшити своє життя хоча б тим, що він отримує доступ до величезної кількості інформації, і тим самим - до утворення, духовним і культурним цінностям. Сьогоднішній етап розвитку в Україні інформаційного суспільства зачіпає всіх і кожного, і особливо тих, хто працює з дітьми та інформацією. Таким чином можна говорити, що всі перспективні цілі діяльності шкільних бібліотек пов'язані між собою, доповнюють один одного і, як правило, реалізуються в комплексній єдності. Перспективні цілі діяльності в узагальненому вигляді закріплюються в місії бібліотеки.  
4.2 Процеси обслуговування читачів у шкільних бібліотеках  
Прийнявши за аксіому існування міцної взаємозв'язку між запитами читачів і бібліотечними послугами, необхідно зазначити, що оскільки зміст запитів майже завжди різний, то і зміст послуг завжди має свою специфіку і ресурсну базу їх виконання. Протягом минулих десятиліть технологію бібліотечного обслуговування розглядали без зв'язку з результатом використання технологій-тобто без зв'язку конкретними послугами.  
В даний час технологічний процес обслуговування характеризується як послідовність дій бібліотекаря і колективу бібліотеки над предметом праці (запитом), спрямованих на надання читачеві певної послуги.  
Розрізняють технологічні процеси, результатом яких є послуги різних форм і технологічні процеси надання послуг однієї форми. Серед останніх теж зустрічаються відмінності. Наприклад виконання заявки за листком читацької вимоги або без нього, тобто при прийомі запиту в усній формі.  
Технологічні процеси складаються з певних елементів-дій і технологічних операцій, процедур (комплексних операцій), етапів.  
Наприклад, технологічний процес подання документа з фонду шкільної бібліотеки для роботи в читальному залі, має наступний вигляд:  
- Прийом запиту в усній формі;  
-Підбір документа у фонді та передача його в читальний зал;  
- Видача документів читачеві;  
-Прийом документа від читача і організація його тимчасового зберігання;  
-Передача документа до фонду, розстановка документа у фонді.  
Видача документа на абонементі від видачі в читальному залі відрізняється наступними операціями: стеження за строком користування документом, продовження терміну користування, прийом документа замість зіпсованих і втрачених, запис нових читачів.  
Специфічність технологічних процесів при виконанні різних форм послуг не виключає наявність спільних операцій і процедур в різних технологічних процесах. Незалежно від того, який захід організовується, виставка або бібліотечний вечір, в технологічних процесах їх виконання обов'язкові такі елементи, як:  
-Визначення груп читачів, для яких необхідна послуга;  
-Планування заходи;  
-Визначення часу і місця його провидіння;  
-Розбирання сценарію і / або тематико-експозиційного плану;  
-Відбір документів;  
-Підготовка тексту;  
-Оформлення приміщення;  
-Організація тимчасових і / або постійних картотек.  
Технологічний процес виконання такої послуги, як виставка нових надходжень, будується наступним чином:  
- Виявлення та фіксація побажань користувачів (запитів), що свідчать про їх інтерес до певної теми;  
- Визначення відповідального виконавця за підготовку виставки;  
-Уточнення мети, аспекту теми, місця і часу проведення виставки у відповідності з особливостями (потребами; рівнем літературної підготовки та ін) користувачів, на яких орієнтована виставка;  
-Організація реклами (наприклад, оголошення), робота з документами (перегляд бібліографічних посібників, в тому числі, каталогів).  
-Обор документів згідно з цільовим і читацьким призначенням виставки, замовлення при необхідності документів по МБА, пошук у фонді, ознайомлення з кожним документом. Відбір документів для експонування, фіксація відібраних документів (наприклад, вторинних, в картотеці).  
- Збір оздоблювальних елементів, цитат;  
-Розробка тематико-експозиційного плану виставки;  
-Розміщення матеріалу на вітринах, стендах, столах та ін  
-Збір відгуків про виставки, анкетування;  
-Закриття виставки, повернення документів на зберігання або для видачі читачам;  
-Аналіз ефективності виставки.  
Представлений підхід до технології бібліотечного обслуговування дозволяє будувати алгоритми виконання кожної бібліотечної послуги за принципом набору елементів, що становлять весь технологічний цикл. Стандартизація окремих процедур і операцій істотно прискорює  
процес бібліотечного обслуговування. При автоматизації процесу обслуговування, при реалізації викладеного вище підходу доцільно створюватибанки даних, наприклад «Користувачі бібліотеки», які б акумулювали інформацію про окремі читачів, читацьких групах, сформульованих за різними ознаками, про учнів школи та вчителів, ще не зверталися до бібліотеки. У базі можна відображати інформаційні потреби, інтереси читачів, робити позначки про динаміку їх читацького розвитку та придбанні бібліотечно-бібліографічних знань.  
База даних «Бібліотечні послуги» могла б носити довідковий характер, містити анотований перелік всіх видів послуг, алгоритми виконання кожної послуги, підсобні матеріали, які вже використовувалися або можуть використовуватися при виконанні тієї або іншої послуги. Крім того, у шкільній бібліотеці можливе ведення інтегрованого банку даних, охоплює багато процесів.  
Більшість шкільних бібліотек в даний час не комп'ютеризовані, і облік технологічних процесів здійснюється вручну, використовуючи обліково-технологічні документи. До числа таких документів належать листки читацьких вимог, читацькі та книжкові формуляри, картотеки реєстрації читачів, зошит обліку виконаних довідок, зошит обліку відмов і т. д. Оскільки трудомісткість ручної фіксації кожного елемента технологічного процесу обслуговування дуже велика, то шкільні бібліотеки за погодженням і в Відповідно до рекомендацій методичних служб (різного рівня-від районної до регіональної) вибирають набір обліково-технологічних документів, найбільш адекватно відображають їх діяльність, особливості організації обслуговування читачів.  
В даний час бібліотеки всіх типів, у тому числі і шкільні, відчувають необхідність активізувати свою діяльність з розробки масових і групових заходів,відповідних інформаційним потребам та інтересам читачів. Крім того, інноваційні процеси, що відбуваються в системі шкільної освіти, вимагають розробки нових видів інформаційної продукції, адресованої вчителям. Всі ці обставини стимулюють творчу активність шкільних бібліотекарів, і їх кращі розробки стають надбанням не який-небудь однієї школи, а всього професійного співтовариства.  
 
Висновок  
Підхід - ось що є основним чинником, що впливає на стан бібліотеки в школі, її роль і місце в ній. Мається на увазі підхід і керівництва, і вчителів, які користуються шкільною бібліотекою (або не користуються, що теж трапляється), і, головне самих учнів. Наприклад, підхід проявляється в тому, що школа бачить призначення своєї бібліотеки в навчанні учнів користуванню бібліотеками, в оволодінні бібліотечної культурою. Або ж бібліотека розглядається як інформаційна установа для всієї школи, що діє в рамках навчального плану.  
Кожна бібліотека унікальна-це очевидно на рівні простого спостереження. Великі бібліотеки мають у своєму розпорядженні величезними фондами, вражаючою архітектурою і складними засобами пошуку, але їх недолік в обмеженнях, що стосуються користування фондами, в довгих чергах читачів і т. п. У публічних бібліотеках книг менше, але вони більш доступні і доповнюються відеоматеріалами, аудіокасетами і т. д. Бібліотеки коледжів і шкіл у всіх відносинах скромніше, вони формують більш специфічні фонди, оскільки орієнтовані на конкретні навчальні програми, зазвичай гірше забезпечені сучасними технічними засобами.  
Представляється, що для шкільної бібліотеки краще мати гостинну атмосферу, ніж вишуканий інтер'єр і багату «начинку». Вона повинна бути місцем, де учням просто приємно займатися. Саме таким чином шкільна бібліотека краще виконає свою найбільш очевидну функцію: інформаційне забезпечення навчальної програми, залучення учнів до активної читання, прищеплення їм читацької незалежності, розвиток у них грамотності і мовних навичок, допомога в пошуку і оцінці особистих і суспільних цінностей зафіксованих у книгах.  
Хороші навички читання корисні й необхідні для успішної кар'єри. Але в століття інформації тільки цього не достатньо, потрібні складні навички обробки інформації. У навчальних цілях доводиться розробляти стратегії інформаційного пошуку, і саме шкільна бібліотека займає тут центральне місце. Десять років тому опубліковано звіт передбачив цю потребу в інформаційних навичках. Один з його висновків говорив, що в школах, які визнали цю нову необхідність, бібліотеки стали складовою частиною викладання і навчання.  
Якщо такий підхід школи до своєї бібліотеці, вона може наблизитися до ідеалу середовища навчання. У центрі нового підходу варто бібліотека, яка поступово стає центральним ресурсом школи, оскільки обслуговує персонал відповідно до навчальної програми, заохочує учнів до оволодіння навичками читання і, таким чином приносить користь всій школі.  
Успіх бібліотек визначається ставленням бібліотекаря до читачів,  
як реальним користувачам, але не тільки. Школярі повинні відчувати себе як би власниками бібліотеки. Вони можуть брати участь в управлінні, представляти її у зовнішньому середовищі, брати участь у відборі та придбанні матеріалів і т. д.  
Ідеальна бібліотека не повинна бути ізольована, вона повинна розташовуватися в престижному місці і бути як можна більш доступною персоналу і учням.  
Якщо позитивні результати створюються швидше підходом, ніж грошима, то слід гарненько задуматися над тим, якою є роль бібліотечної політики і концепцій розвитку бібліотек. При цьому цілком очевидно, що внесок в життя учнів-це, безумовно, перше завдання шкіл і бібліотек.  
У даній роботі ми вирішили такі завдання: розглянули роль бібліотек у навчальному процесі, стан фонду сучасних бібліотек, проаналізували технології бібліотек загальноосвітніх закладів. Вирішивши поставлені завдання, ми реалізували мета нашої роботи-розглянули шкільну бібліотеку, як центр інтелектуального і творчого розвитку дітей.  
Виходячи з реалізованої мети ми зробимо наступні висновки. У 21 столітті дуже важко відволікти дітей від всепоглинаючих інноваційних технологій і залучити в сховище книг. Бібліотекарі, вчителі розуміють труднощі залучення сучасних дітей до читання і б'ють тривогу. Тому в нашій роботі дуже важливо пов'язати бібліотечну діяльність з педагогічною, проявити майстерність педагога, щоб відкрити дитині прекрасний світ книги, постаратися бути не просто людиною, що видає книги, а радником і наставником. Адже лише від нас залежить, яким буде наше майбутнє покоління.  
 
Список літератури  
1. Адріанова, Л.М. У школі бібліотекар не тільки педагог, але і в якійсь мірі андрагогии, так як працює не тільки з дітьми, але і з дорослими / / Шк. б-ка. - 2006. - № 3. - С.10-12.  
2. Атал, М. Суспільство знань починається в шкільної бібліотеки / / Нова б-ка .- 2006. - № 3 (63) .- С. 31 .- 32.  
3. Атипових, В.Б. Освітня функція шкільної бібліотеки: теоретичне обгрунтування / / Бібліотекознавство. - 2006. - № 1. - С. 32-37 .- Бібліогр.: С. 37.  
4. Абузова, М.М. Підліток. Книга. Життя / / Нова б-ка.-2006 .- № 7.-С. 34-37.  
 
5. Будасова, В.П., Вакула, М.Г., Морозова, М.М. Характерологічні особливості підлітків і вибір читання / / Бібліопсіхологія і бібліотерапія / Ред.: Лейтес Н.С., Карпова Н.Л., Кабачок О.Л. - М.: Шк. б-ка, 2005 .- С. 233-239.  
6 Бушуєва, С. Комфортна середовище для діалогу поколінь: Дет. б-ка - лідер культури / / Бібл. дело.-2007 .- № 1 .- С. 20-23.  
7. Гавро, Н.Є. Година читання в бібліотеці / / Школа, де процвітає грамотність: Зб. ст. / Укл. Сметаннікова М.М. - М.: Шк. б-ка, 2005.-С. 29-35.  
8. . Долгощелова, Т. Обласна науково-методичний бібліотечний центр - шкільним бібліотекам / / Шк. б-ка .- 2005 .- № 7 .- С. 21-23.  
9. Жаркова, Л. Збережемо «бібліотечну душу» / / Бібліотека .- 2007 .- № 1 .- С.29-31.  
 
10. Жукова, Т.Д. Реалізація цілей освіти через шкільні бібліотеки. - М.: Рос. шк. б-ка. Ассоц., 2007. - 224 с.  
11 Кірш, В. Якщо світ не цікавий, приходьте - покудесім / / Бібліотека .- 2006 .- № 5 .- С. 45-47.  
 
 
12. Куликова, Є.В. Просування дитячого читання / / Як створюються читають нації: досвід, ідеї, зразки: Зб. матеріалів .- М.: Пушкін. б-ка: Біле місто, 2006 .- С.24-29.  
13. Лейкін, Х.І. Обслуговування дітей і підлітків у публічних бібліотеках Норвегії: перед лицем насуваються / / Шк. б-ка. - 2005 .- № 8. - С. 7-11.  
 
14. Міфтяхетдінова, Е.С. Роль позакласної роботи у формуванні активного читача / / Школа, де процвітає грамотність: Зб. ст. / Укл. Сметаннікова М. М. - М.: Шк.б-ка, 2005 .- С. 78-84.  
15. Мязова, Р.С., Сакпанова, Ж.С. Доступ до інформації - рівні можливості / / Наук. і техн. б-ки .- 2007 .- № 3 .- С. 69-73.  
16. Національну програму - розвивати і підтримувати / / Бібліотека. - 2007 .- № 1. - С. 32-33.  
17. Новлянская, З.Н., Кудіна, Г.Н. Становлення читацької позиції у дітей та підлітків / / Бібліопсіхологія і бібліотерапія / Ред.: Лейтес Н. С., Карпова Н.Л., Кабачок О.Л.-М.: Шк. б-ка, 2005.-С.62-98.  
18. Пасинок, Ю. Позакласне читання і його значення в розвитку читацьких інтересів / / Шк. б-ка. - 2005 .- № 8 .- С. 38-39.  
19. Пугач, В. Педагогічні умови розширення поля читацьких орієнтацій підлітків: Автореф. дис. ... Канд. пед. наук / Ріс. держ. пед. ун-т ім. А.І.Герцена. - СПб., 2005. - 16 с.  
 
20. Свиридова, Н. Музей реальний і віртуальний / / Бібліотека .- 2006. № 3. С. 12-15.  
21. Симонова, Ю.А. Дитяча бібліотека: Простір правових знань / / Нова б-ка.-2007 .- № 4 (79). - С.18-20.  
22. Старченко, Н. Зустрінемося в бібліотеці: «Мурашник» - журнал для сімейного читання / / Бібл. дело.-2006 .- № 3 (39) .- С.27-28.  
23. Татаринова, Є. Коло дитячого читання в Державі Російському: (Про експозиції видань цивільного друку для дітей 18 - початку 20 століть) / / Шк. б-ка .- 2005 .- № 9-10 .- С. 60 - 65.  
24. Тихомирова, І. Вічне питання: керувати чи рекомендувати?: Проблеми дитячого читання в «наш важкий час» / / Бібл. справу. - 2006. - № 1. - С.6-10.  
25. Тихомирова, І. Культура читання: від навику - до творчості / / Шк. б-ка. - 2005 .- № 7. - С. 31-35.  
26. 51. Чудінова, В.П. Бібліотекарі в кіберпросторі: нові можливості та нові завдання / / Шк. б-ка. - 2006 .- № 9-10. - С.107-116.  
27. Шустікова, Т. Телевізор - кращий друг книги: Рік дитячого читання в Южноуральська - в боротьбі за читача / / Бібл. справу. - 2006 .- № 1. - С.29-30.  
28. Якубов, Е. Міжнародний день шкільних бібліотек в Хасав'юрті / / Шк. б-ка .- 2005 .- № 9-10 .- С. 92-93.