Назви сучансого молодіжного одягу

       «Сучасний молодіжний одяг»

     «А  мова – як море,» - сказав письменник С. Плачинда, маючи на увазі лексику. Лексичне багатство мови свідчить про  рівень розвитку суспільства. Лексична система є найрухливішою, наймобільнішою складовою частиною мови: у ній  постійно виникають нові слова, нові значення в існуючих словах, а окремі слова стають застарілими, рідковживаними, а то й зовсім забуваються, залишаючись тільки в писемних пам’ятках.

     Ми  знаємо, що лексика української мови поділяється на велику кількість  груп (політичну, математичну, хімічну і т.д.). На жаль, але це далеко не всі , які можна виділити на сьогоднішній день. Я вважаю, що неабияку увагу треба звернути на групу сучасного молодіжного одягу, яку до цих пір не зафіксовано в тематичних групах лексики. Афоризми, прислів’я, приказки, вірші, твори сучасних письменників дають нам можливість зафіксувати назви молодіжного одягу, що стає дедалі цікавішим та актуальнішим. Тому постає питання: чому б не створити нову підгрупу в класифікації лексики за сферою вживання?

     У даній роботі визначено об’єкт дослідження  – сучасний молодіжний одяг, і предмет – назви сучасного одягу.

     Дехто з нас, вважаючи себе сучасним та модно  вдягненим не знає такого поняття, як силует. У роботі подається класифікація сучасних силуетних форм, їхні модифікації, розглядаються тенденції розвитку створення одягу (на прикладі (малюнків) колекції черкаського дизайнера Олесі Теліженко «Скіфія золота. Великий степ» , показ якої відбувся у Києві). На основі зібраного матеріалу зроблена чітка класифікація сучасного молодіжного народного костюма за регіональною приналежністю, часовим відрізком (вбрання кожного регіону можна побачити на фотокартках, до класифікації поданий словник спеціальних та діалектних термінів), розроблений детальний поділ одягу за: статевою приналежністю (чоловічий, жіночий), верхній та натільний, розглянуті сучасні головні убори.

     Окремою групою одягу можна вважати –  діловий одяг. Насправді «білий верх»  та «чорний низ» не ознака ділового вбрання. Існує безліч вимог та правил, щоб виглядати по – діловому. У наш час вимоги до одягу не такі категоричні. Але й тепер в розвинутих демократичних країнах керівники фірм, офісів надають великого значення зовнішньому виглядові своїх працівників. Практика показує, що до акуратно одягнених людей виявляється більш уважне ставлення оточуючих. На думку Оноре де Бальзака – «Справа не стільки в костюмі , скільки в умінні його носити».

     На  основі вищезазначеного, у роботі представлені вимоги до ділового одягу для чоловіків  та жінок (враховуючи стиль, колір, тканину).

     Виявляється, що назви сучасного молодіжного  одягу широко використовують у своїх  творах постмодерністи, такі як Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Олеся Ульяненко, Євген Паликовський, Юрій Іздрик. Насправді ж, хто як не вони можуть представити молодь у сучасному вбранні. Вони стали свідками на межі минулого та сьогодення. У своїх творах письменники – постмодерністи хочуть показати життя, принципи, проблеми нашого існування, таким чином, описуючи такого роду події, вони апелюють багатьма деталями, такими як побут, стосунки, одяг людини. Особливий підхід до таких крайнощів розглянуто на прикладі – Любка Дереша у творі «Поклоніння ящірці» (у курсовій роботі занотовані цитати на підтвердження цього факту).

     Розглядаючи творчість сучасних письменників, не можна не згадати про фольклор, тобто про першоджерела згадок про  одяг. Більшість приказок, прислів’їв актуальні і сьогодні.

     Для того, щоб підкреслити свою приналежність  до українського народу, необов’язково  одягати традиційний стрій. Існує сучасний одяг з етнічними елементами, а також із різноманітними написами та зображеннями на українську тематику (на розгляд представлена колекція з малюнками, а також звернена увага на назви такого одягу, наприклад – блуза жіноча ткана «червоно – чорним по білому», блуза жіноча ткана «синім по білому»,блуза «букет», «ліхтарик» і т.д.).

     У світі розпочався справжнісінький  бум винаходів одягу, який, окрім  своїх звичайних функцій, спроможний діагностувати й лікувати хвороби. Звичайні на вигляд сорочки, футболки та колготки можуть захистити свого власника від бактерій, їх токсинів, а також вилікувати від багатьох серйозних захворювань. Наприклад: у 2004 році індійський вчений Сундаресан Джараяман створив першу в світі діагностичну сорочку, вшиті в неї спеціальні волокна вимірюють температуру тіла й частоту пульсу, знімають кардіограму, фіксують частоту дихання; у Німеччині створено колготки, що вводять до організму вітаміни й ліки. І це далеко не всі винаходи такого незвичайного одягу, і на перший погляд це здається неможливим, але суспільство прогресує, створюючи такі диковинки.

     Протягом  тисячоліть люди спілкувалися між собою  спочатку мовою одягу. Тим, в що ми одягнені, повідомляємо оточуючим важливу  інформацію про свою стать, вік, приналежність до якогось класу, рід занять, походження, тип особистості, погляди, смаки тощо. У такий спосіб й нині є можливість до вступу в розмову поспілкуватись один з одним стародавнішою і універсальнішою мовою.

     Твердження, що одяг - це мова, не нове. Так, Бальзак в своєму романі «Дочка Єви» (1839 р.) зазначив, що жіноча сукня являє собою «безупинний прояв глибоко особистих думок, мову, символ». Сьогодні, коли семіотика стає модною, соціологи кажуть, що й мода є мовою знаків, несловесною системою спілкування і з цим важко не погодитися.

     Один  відомий французький модельєр сказав: «Мода – це те, що вам йде». Існують  різні стилі одягу, що залежить від  віку, зовнішності і манери поводження людини. Мода – це сполучення законів  стильової єдності, колірної гармонії. Вона додає зовнішньому виглядові природність і респектабельність, мода вимагає почуття міри, обліку факторів часу, смаку, віку. На сьогоднішній день сучасній молоді дуже важко іти поруч із модою, оскільки її мінливість вражаюча. Ось начеб – то міні – спідниці, бриджі, легінси, тунікі були на вершині моди, а зараз вони знов втрачають свою популярність, дехто вважає, що саме джинси ніколи не будуть зайвими у наших гардеробах.

     Узагальнюючи  вищезазначене, треба сказати, що одяг невід’ємна частка нашого життя, а його назви постійно збагачують словниковий запас мови. Зібраний матеріал дає підстави вважати, що у лексиці української мови виокремлення групи – сучасного молодіжнього одягу просто необхідна, якщо цього не зробити, мова загубить велику кількість найактивніших слів. Тому закликаю збагачувати нашу мову, ідучи поруч із модою.