Історія про Компютер

Найкраще про "iнтелектуальнi" можливостi машин сказав В.М.Глушков:

"Навряд чи можна  сумнiватися, що в майбутньому  усе бiльш i бiльш значна частина  закономiрностей навколишнього свiту  буде пiзнаватися i використовуватися  автоматичними помiчниками людини. Але настiльки ж безсумнiвно  i те, що усе найбiльш важливе  в процесах мислення i пiзнання  завжди буде належати людинi. Справедливiсть  цього висновку обумовлена iсторично.

...Людство не є простою  сумою людей. Iнтелектуальна i фiзична  мiць людства визначається не  тiльки сумою людських м'язiв  i мозку, але i всiма створеними  ним матерiальними i духовними  цiнностями. У цьому розумiннi нiяка  машина i нiяка сукупнiсть машин,  що є у кiнцевому рахунку  продуктом колективної дiяльностi  людей, не можуть бути "розумнiшими" за людство в цiлому, тому що  при такому порiвняннi на ваги  з одного боку кладеться машина, а з iншого - усе людство разом  iз створеною ним технiкою, що  включає, зрозумiло i машину яка  розглядалася.

Слiд зазначити також, що людинi iсторично завжди буде належати остаточна оцiнка iнтелектуальних, так  само як i матерiальних цiнностей, у тому числi i тих цiнностей, що створюються машинами, так що й у цьому розумiннi машина нiколи не зможе перевершити людини.

Таким чином, можна зробити  висновок, що в чисто iнформацiйному  планi кiбернетичнi машини не тiльки можуть, але й обов'язково повиннi перевершити  людину, а в рядi поки ще вiдносно вузьких галузей вони роблять  це вже сьогоднi. Але в планi соцiально-iсторичному цi машини є i завжди залишаться не бiльш  нiж помiчниками i знаряддями людини". (В.М.Глушков. Мышление и кибернетика//Вопр.философии. 1963. № 1).

На даний час термiн "iнформатика" усе частiше замiняється  бiльш змiстовним термiном "iнформацiйнi технологiї" (IТ), що позначає, з одного боку, розробку, проектування i виробництво  комп'ютерiв, периферiї й елементної бази для них, мережевого обладнання, алгоритмiчного i системного програмного  забезпечення, а з iншого боку - їхнє застосування в системах рiзного  призначення.

Основоположником IТ в  Українi й у колишньому Радянському  Союзi став В.М.Глушков, засновник всесвiтньо вiдомого Iнституту кiбернетики НАН  України, що носить зараз його iм'я.

Що стосується елементної бази, багато в чому визначальної в  розвитоку комп'ютерiв, то варто сказати, що розмiри електронних компонентiв  наближаються до межi - 0,05 мiкрона.

Проте, iстотно нових i ефективних елементiв ще не з'явилося. Не дивлячись  на те, що в цiй галузi ведуться численнi дослiдження.

Найбiльш активний розвиток цифрової обчислювальної технiки в  теперiшнiй час йде, у першу  чергу, шляхом нарощування вбудованного штучного iнтелекту. Комп'ютери, що одержали свою назву вiд початкового призначення - виконання обчислень, одержали друге, дуже важливе застосування. Вони стали  незамiнними помiчниками людини в  його iнтелектуальнiй дiяльностi та основним технiчним засобом iнформацiйних технологiй.

Завiтавши до основних залiв  вiртуальної експозицiї, Ви зможете  ознайомитись iз багатьма сторiнками iсторiї розвитку iнформацiйних технологiй  в Українi.