PIE Multicom X.400–сучасна електронна пошта для всіх групп користувачів

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2011 в 20:17, курсовая работа

Краткое описание

Комп’ютерні системи почали використовуватись як середовище для зв’язку між людьми з середини 70-х років. Однією з перших мереж такого роду була мережа ARPA. Саме тоді Hitz i Turoff почали свої експерименти з дослідження можливостей комп’ютерного зв’язку між людьми на базі електронних інформаційних систем обміну (ЕIES), які були попередниками сучасних систем обробки повідомлень типу DIALKOM, GEOMAIL, KOMECX, UNIX MAIL, USENET і комп’ютерних систем телеконференцій типу BLEND, COM, FORUM.З часом стало зрозуміло, що комп’ютерні системи для обміну текстовою інформацією між людьми мають забезпечувати зв’язок користувачів не лише в межах локальної модемної структури, а й взаємодіяти з іншими системами обробки повідомлень.

Оглавление

Вступ
1.Історія появи електронної пошти……………….3
2. Стандарт електронної пошти Х.400……………12
3. Архітектура Х.400-систем………………….......18
4. Х.400–система і довідкова Х.500–служба……..27
5. PIE Multicom X.400–сучасна електронна пошта для всіх групп користувачів……………………….28
Література

Файлы: 1 файл

Реферат.docx

— 192.57 Кб (Скачать)

  Агент користувача взаємодіє з агентом  передачі повідомлень (АПП). Програма АПП  приймає повідомлення, контролює  формат і наповнення управляючих полів, форматує повідомлення в структуру, яка призначена для розв’язання комунікаційних задач, включаючи ряд механізмів обліку повідомлень, забезпечення надійної передачі, передачі повідомлень про прийом, контроль помилок передачі. Протокол Р1 детально й жорстко визначає взаємодію двох АПП. У розподіленій системі електронної пошти, яка охоплює кілька мереж і ЕОМ, можуть взаємодіяти десятки АПП. При цьому вони здійснюють маршрутизацію повідомлень, проміжне зберігання повідомлень і ряд спеціальних функцій, що гарантують надійність передачі.

  Сукупність  АК і АПП утворює систему обробки  повідомлень (СОП).

  Інтерес виробників комп’ютерних і комунікаційних систем до Х.400 визначається визнанням  рекомендацій як міжнародного стандарту, який все більше поширюється в  Європі, Північній Америці, Азії. Виробники систем розглядають Х.400 як платформу для впровадження в світовий ринок комп’ютерного зв’язку. Практично всі європейські країни планують впровадження комерційних Х.400-cистем.

3. Архітектура Х.400-систем

  Рекомендації  МККТТ Х.400 визначають структуру  функціональної моделі системи обробки повідомлень, описують основні співвідношення між компонентами СОП, служби й протоколи. Модель має багатошарову структуру. На рис. 1.2 показано модель СОП, яка відповідає рекомендаціям МККТТ Х.400 (1984 р.). Внутрішня частина системи, яка отримала назву системи пересилки повідомлень (СПП), складається з вузлів — агентів пересилки повідомлень (АПП).  

Рис. 1.2. Модель системи обробки повідомлень згідно з рекомендаціями МККТТ Х.400 (1984 р.)

  Наступний шар складається із систем, які  дістали назву агентів користувачів (АК). Ці системи є сполучним процесом між користувачем і СОП, виконують функції введення повідомлення від відправника в СОП і доставку повідомлення із СОП користувачеві, а також ряд функцій, пов’язаних з обробкою повідомлень. Сукупність шару АПП і шару АК складає систему обробки повідомлень (СОП).

  Зовнішній шар СОП утворюється самими користувачами (К), які використовують її для обміну повідомленнями.

  Розглянемо  детальніше основні поняття, що використовуються для описування елементів моделі системи.

  Користувач К (User) у контексті опису СОП може бути людиною або процесом.

  Агент користувача АК (User Agent, UA) — прикладний процес, який забезпечує доступність служб системи пересилки повідомлень для користувача. Агент АК реалізується у вигляді прикладної програми, яка забезпечує створення, розміщення повідомлень у СПП, прийом і архівацію повідомлень. Кожний агент АК (а отже й користувач) ідентифікується за допомогою адреси та імені (за аналогією зі звичною нам традиційною поштою можна вважати, що агент АК виконує функцію упаковування повідомлення в конверт, заклеювання конверта, введення листа в поштову систему — процес розміщення в СПП, а також реалізує деякі додаткові процедури щодо захисту й зберігання листа). Агент АК може бути розміщений в робочій станції користувача або в комп’ютері, який знаходиться всередині СПП.

  Система пересилки повідомлень СПП (Message Transfer System, MTS) пересилає повідомлення від агента АК — відправника до агента АК — одержувача. Повідомлення, які пересилаються в СПП, можуть нагромаджуватись у проміжних вузлах — агентах АПП. Таким чином, у СПП, а отже, й у СОП реалізується принцип комутації повідомлень на прикладному рівні незалежно від того, які протоколи передачі існують на нижніх рівнях еталонної моделі Всесвітньої організації відкритих систем (ВОС).

  Агент пересилки повідомлень АПП (Message Transfer Agent, MTA) є вузлом СПП і відповідає вузлу в системі традиційної пошти, водночас, маючи функціональні можливості. АПП реалізує механізм комутації повідомлень, який включає прийом, нагромадження, визначення маршруту подальшої передачі до інших об’єктів СПП. АПП також перевіряє правильність формату та наявність помилок, а потім передає повідомлення до наступного вузла — АПП або до АК. АПП — це комп’ютер з відповідною прикладною програмою.

  У рекомендаціях МККТТ Х.400 1988 р. модель була розширена і в складі системи  СОП з’явилися нові об’єкти —  блоки доступу для так званих непрямих користувачів у сховище  повідомлень (СП). Модель 1988 р. зображено на рис. 1.3.

  

Рис. 1.3. Модель системи обробки повідомлень  
згідно з рекомендаціями МККТТ Х.400 (1988 р.)

  Під непрямими користувачами розуміють таких, які звичайно входять до складу інших телематичних служб (телекс, телетекс, факс тощо). За допомогою блоків доступу (БД) ці користувачі тепер отримують доступ до СОП. Спеціальний блок БД — блок доступу фізичної доставки (БДФД) встановлює зв’язок СОП з традиційною системою поштового зв’язку. Рекомендації МККТТ Х.400 (1988 р.), визначаючи перехід від СОП до класичної поштової служби, враховують специфічні види поштового сервісу, такі як рекомендовані листи, спеціальні режими доставки і т. ін. Перехід від електронної СОП до поштової системи відбувається одержанням твердої копії повідомлення.

  Особливу  роль для користувача відіграють сховища повідомлень. Ураховуючи те, що персональний комп’ютер користувачі найчастіше застосовують як робочу станцію, а також те, що він має обмежену пам’ять і може використовуватись для реалізації АК або АПП, виникає потреба в створенні буферних накопичувачів достатньої місткості, роль яких відіграють сховища СП.

  Багатошарова  модель не містить жодних припущень  відносно способу фізичної реалізації різних об’єктів СОП.

  На  рис. 1.4,а показано варіант реалізації АПП і двох АК в одному комп’ютері. У цьому разі користувачі можуть застосовувати дуже прості термінали, які мають лише клавіатуру й дисплей.

  На  рис. 1.4,б зображено СОП на два комп’ютери, які розподіляють функції системи обробки повідомлень. У правій частині знову АК і АПП суміщені в одному комп’ютері, що дає змогу користувачеві застосовувати простий термінал. У лівій частині система містить АПП і одне або кілька СП. У цьому разі функції АК будуть реалізовані в терміналі користувача (ТК), який має виконувати функції обробки повідомлень. Для реалізації цих функцій необхідно використовувати персональний комп’ютер (ПК).

  На  рис. 1.4,в зображено варіант СОП, коли комп’ютерна система лівої частини реалізує лише функції АК (можливо, більш як одного). Система в правій частині містить усі компоненти СОП — АПП, СП і АК. Такий варіант дозволяє підключити до СОП різні класи терміналів. 

  а 

  б 

  в 

Рис. 1.4. Способи фізичної реалізації обробки повідомлень

  Зображені на рис. 6.4 варіанти не охоплюють усіх можливих конфігурацій СОП. Відображені тут структури можуть слугувати лише ілюстрацією необмеженої кількості варіантів організації СОП.

4. Х.400–система і  довідкова Х.500–служба

  Процес  доставки повідомлення потребує відомостей про адресу одержувача, а при великих  обсягах мережі запам’ятати всі адреси дуже складно, тому необхідно мати довідкову службу, яка б допомагала отримати адреси відправників/одержувачів (В/О-адреси). Рекомендації МККТТ Х.500 можуть розглядатись як стандарт для подібної довідкової служби.

  Метою довідкової Х.500–cистеми є забезпечення глобальної довідкової служби. Усі  користувачі потенційно мають право  входу в цей довідник, використовуючи певний набір атрибутів. Входи в інформаційну базу довідника розподілені за так званим інформаційно-довідковим деревом. Вершини дерева є входами. Більш високі вершини представляють країни, далі йдуть організації і т.д.

  Якщо  користувач не знає В/О-адреси, а знає лише довідкове ім’я одержувача, то функції присвоєння виконує найближчий Х.400 — АПП. АПП також може перевіряти правильність В/О-адреси, присвоєного на попередніх етапах пересилки повідомлення.

  Загалом довідкова Х.500-служба має забезпечувати  користувача інформацією відносно своїх потенційних партнерів по зв’язку, встановлюючи у такий спосіб нові контакти. Наявність довідкової служби робить прикладні системи більш дружніми щодо користувача.

5. PIE Multicom X.400–сучасна електронна пошта для всіх груп користувачів

  Американська  корпорація PIE Systems International Inc. поставляє PIE Multicom X.400 — глобальні корпоративні мережі передачі повідомлень, які ідеально підходять для великих організацій, банків, державних установ, акціонерних товариств і т.д.

  Мережі  реалізують принцип відкладених  повідомлень — в ній звичайна електронна пошта (Е–mail) вперше в світі інтегрується з факсом, телексом та голосовою електронною поштою. Останнє означає, що абоненти можуть використовувати як термінал не лише комп’ютер, а й телефон, факс і телекс. Це дуже приваблива можливість для бізнесменів, журналістів, комерсантів і всіх, чия робота пов’язана з роз’їздами.

  Нова  пошта не просто інтегрує, але й синтезує зазначені пошти, тобто дає змогу відправляти повідомлення з одного терміналу, а приймати на інший, наприклад, відправляти текстовий файл з комп’ютера, а приймати його на факс.

  Не  лише для комп’ютерів, але й для  інших терміналів  
доступний повний Х.400 сервіс: групова розсилка, повідомлення про доставку (недоставку) і читання, доставка після зазначеної дати і т.д.

  У поштовій скриньці абонента можуть бути повідомлення різного типу: файли, оцифрований голос, факс, телекс. Для їх прийому потрібно застосовувати відповідний термінал, причому термінал (крім комп’ютера) можна міняти, тобто він не прив’язаний до адреси.

  Як  працюють абоненти. У абонентів, що мають некомп’ютерний термінал, є свої поштові скриньки на своєму поштамті (там, де вони зареєстровані). Абоненти з комп’ютером мають одну поштову скриньку на ньому, а другу — на поштамті, можуть тимчасово закрити одну скриньку і переадресувати всі повідомлення, які надходять, на другу, що зручно на час від’їзду.

  Абонент з комп’ютером працює так само, як абонент Х.400 пошти PIE–NET. Повідомлення з «віддаленої» поштової скриньки він одержує на комп’ютер як повідомлення PIE–NET і за форматом вкладень розпізнає їх тип (голос, факс, текст тощо). Голосові вкладення можуть виводитись як на вставний динамік, так і більш якісно програватися звуковими платами.

  Абоненти  з телефонами й факсами, дозвонившись, вступають з поштамтом у такий  діалог: поштамт пропонує голосове меню, абонент набирає потрібний  номер пункту або вводить потрібні дані.

  Абонент з телекс-терміналом послідовно формує конверт і текстові вкладення свого повідомлення. Він може вступати в текстовий діалог з поштамтом.

  Абоненти  мережі PIE Multicom X.400 можуть обмінюватися повідомленнями з абонентами звичайних факс-, телекс- і телефонних мереж, тобто сервер поштамту виконує також функції шлюзу з цими мережами.

  Так само, як і в PIE–Net, можна організувати корпоративну мережу, де повідомлення між своїми абонентами будуть проходити  через свій поштамт, і водночас мережа може бути пов’язана з іншими мережами. Кількість поштамтів у корпоративній мережі абонента, тобто мережа, може гнучко нарощуватись і конфігуруватись.

  Комп’ютер поштамту. Поштамт (його правильна назва PIE Multicom X.400 Server, для короткості сервер) являє собою сервер UNIX додатків з операційною системою SCO UNIX на базі І486DХ2 або Pentium RAM16 і вище (рекомендується 64М).

  Інтелектуальний маршрутизатор. До комплекту сервера входять інтелектуальний Х.400 маршрутизатор PIE Extended Rauter, який може здійснювати не лише маршрутизацію на адресу одержувача, а й на адресу відправника на основі маски (шаблонів) полів адреси. Правила маршрутизації можуть бути довільними.

  Основні функції PIE Multicom X.400 (рис. 1.5):

  — обмін повідомленнями між абонентами (Interpersonal Messaging Service–IPMS) з пересилкою повідомлень — MTS (Message Transfer Service);

  — передача факсимільних повідомлень (Fax Messaging Service — FMS);

  — передача телексних повідомлень (Telex Messaging Service — TMS);

  — електронний обмін даними ЕОД (Electronic Data Interchange — EDI);

  — пересилання файлів (File Transfer Messaging Service — FTMS);

  — передача мовних повідомлень (Voice Messaging Service — VMS).

  Усі ці й багато інших послуг базуються  на загальній інтегрованій платформі  Х.400. PIE Multicom X.400 забезпечує доступ з  телефонної мережі загального користування, мережі пакетної комутації та з телексної (телеграфної) мережі.

Информация о работе PIE Multicom X.400–сучасна електронна пошта для всіх групп користувачів