Економічна інформація

Існує декілька моделей даних, які становлять основу інформаційних систем. Найчастіше використовуються три: ієрархічна, мережева (сіткова) та реляційна. Останнім часом з'явився четвертий тип: об'єктно-орієнтовані моделі даних, які використовують поєднання традиційної та об'єктної моделей.

В моделі сіткових баз використовують представлення даних у вигляді довільного графу. В ієрархічних - дані представляються у вигляді ієрархічної (деревоподібної) структури.

Найпоширеніші моделі баз даних - реляційні. В них дані представляються у вигляді таблиць. Таке подання даних, що складається зі стовпців, які розташовуються у певному порядку зліва направо, називається відношенням. Тому ці таблиці називаються реляційними (від англ. relation - відношення).

Під час проектування інформаційних систем необхідно враховувати такі властивості економічної інформації:

o вхідна інформація, в основному, фіксується в первинних документах, які не завжди придатні для  автоматичного введення в комп'ютерну  пам'ять;

o ті самі вхідні дані використовуються  багаторазово для здобуття показників  у різних економічних розрізах  для всіх служб і видів господарської  діяльності;

o основна частина економічної  інформації підлягає періодичному, регулярному оновленню;

o здобута вихідна інформація  часто використовується як вхідна  при подальших розрахунках;

o економічна інформація характеризується  тривалістю збереження.

2.Методи класифікації та кодування  інформації

Система класифікації інформації об’єднує сукупність методів і правил класифікації та їхній результат. Розрізняють два основних методи класифікації: ієрархічний та фасетний.

Ієрархічний метод класифікації полягає у послідовному розділенні множини об’єктів на підпорядковані (залежні) класифікаційні угрупування. Ієрархічна класифікація характеризується кількістю ступенів (глибиною), місткістю, гнучкістю під час побудови. Її вадами є жорстокість структури, потреба у великому резерві місткості, неможливість класифікації за непередбаченим сполученням ознак.

Фасетний метод класифікації передбачає паралельне розділення множини об’єктів на незалежні класифікаційні угрупування. Перевагами фасетного методу є гнучкість структури, пристосованість до змінюваних умов управління. Але цей метод може не повно використовувати місткості через відсутність практичного застосування багатьох з можливих сполучень ознак.

Кодування інформації  - це процес позначення множини об’єктів або повідомлень набором символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил. Найчастіше використовуються такі методи кодування:

1. порядковий;
2. серійно-порядковий;
3. послідовний;
4. паралельний.

У разі використання порядкового методу коди об’єктів утворюються з чисел натурального ряду. Порядковий метод застосовується для кодування одноознакових, сталих і малозначних номенклатур, як-от: категорії персоналу, статті витрат тощо.

Серійно-порядковий метод використовується для об’єктів з двома ознаками і передбачає розділення первинної множини об’єктів на декілька підмножин за одною ознакою та призначенням серії номерів кожній підмножині. Цей метод може застосовуватися для кодування за алфавітом, наприклад, прізвищ студентів з присвоєнням послідовних номерів з одної серії прізвищам, що починаються на однакову літеру.

Послідовний метод кодування – це утворення коду класифікаційного угрупування або об’єкта класифікації з використанням кодів незалежних угрупувань, отриманих за допомогою фасетного методу класифікації.

Послідовний та паралельний методи використовуються для кодування об’єктів, що характеризуються декількома ознаками і класифікуються за ієрархічним або фасетним методом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок 
      У наш час людство переживає науково-технічну революцію, в якості матеріальної основи якої служить електронно-обчислювальна техніка. На базі цієї техніки з'являється новий вид технологій - інформаційні. 
Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем. 
Таким чином, інформаційні технології міцно увійшли в наше життя. Вони відкрили нові можливості для роботи і відпочинку, дозволили багато в чому полегшити працю людини. 
До них відносяться процеси, де «вихідним матеріалом» і «продукцією» (виходом) є інформація. Зрозуміло, що перероблялася інформація пов'язана з певними матеріальними носіями і, отже, ці процеси включають також переробку речовини і переробку енергії. Але останнє не має істотного значення для інформаційних технологій. Головну роль тут відіграє інформація, а не її носій. 
В якості основного засобу автоматизації інформаційно-управлінської діяльності сьогодні виступають персональні ЕОМ. Застосування ЕОМ стало буденною справою, хоча ще зовсім недавно робоче місце, обладнане комп'ютером, було великою рідкістю. Свою роботу в конторі службовець здійснює через реалізацію різних інформаційних процесів, тобто процесів отримання, реєстрації, накопичення, перетворення, генерації, відображення і передачі інформації. 
Найбільш ефективно ПЕОМ використовуються в поєднанні з різноманітними засобами зв'язку (комунікації). Сучасні засоби комунікації, розроблені для персональних комп'ютерів, надають у розпорядження користувачів на додаток до широких можливостей ПЕОМ як таких можливості доступу в ЕОМ вищого класу, підключення їх в локальні обчислювальні мережі. Останнє особливо важливо для контор, тому що забезпечує перехід від автоматизації індивідуальної роботи службовців до розподіленої обробки даних в умовах взаємопов'язаних АРМ (автоматизованих робочих місць). 
Щоб сукупність АРМ могла функціонувати як єдина система, необхідно забезпечити автоматичний обмін даними між ними (використання відеотермінала). 
ПЕОМ шляхом кабельного з'єднання утворюють мережу (глобальна, локальна) - групу комп'ютерів, з'єднаних між собою засобами зв'язку для спільного використання ресурсів та надання користувачам додаткових послуг. 
Найпоширенішою глобальною мережею є мережа Інтернет. Численні прогнози говорять про те, що вже до початку наступного століття Інтернет не тільки перетворить стали вже звичними персональні комп'ютери в щось принципово інше, але і змінить тим самим образ життя більшості населення Землі. 
Сучасне суспільство навряд чи можна уявити без інформаційних технологій. Перспективи розвитку обчислювальної техніки сьогодні складно уявити навіть фахівцям. Проте, ясно, що в майбутньому нас чекає щось грандіозне. І якщо темпи розвитку інформаційних технологій не скоротяться, (а в цьому немає ніяких сумнівів), то це відбудеться дуже скоро, головне, направити розвиток цього потужного знаряддя в потрібне русло.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використовуваної літератури 
 
1. Чернишов Ю. М. Інформаційні технології у бізнесі: від теорії до практики. –М. Радіо і связь.2005 – 192 с.:ил. 
 
2. Аналіз господарську діяльність підприємства: Учеб. Посібник / Під общ. ред. Л. Л. Ермолович. – Мн.: Интерпрессервис; Экоперспектива, 2003. – 576с. 
 
3. Аналіз господарської діяльності промисловості / Русак М. А., Стражев У. І., Мигук Про. Ф. та інших.; Під общ. ред. У. І. Стражева. – 4-те вид., испр. і доп. – М.: Высш. шк.., 2002. – 398 з.

4.Руденко В. Д., Макарчук О. М., Патланжоглу М. О. Практичний курс інформатики. – К., 1999.

5.Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 140 с.

6.Галузинський Г. П., Гордієнко І. В. Сучасні технологічні засоби обробки інформації: Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 1998. –224 с.

7.Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних: Навчальний посібник. — К.:КНЕУ, 1998. — 208 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольні питання

1. Охарактеризувати покоління ІС.
2. Які забезпечувальні підсистеми входять до складу ІС?
3. Дати визначення функціональній підсистемі ІС.

Відповіді:

    1. В інформаційних системах першого покоління, які в зарубіжній літературі відомі під назвою «Data Processing System» — DPS («системи оброблення даних», синоніми — «електронне оброблення даних», «системи електронного оброблення даних»), а у вітчизняній — «автоматизовані системи управління (АСУ) — позадачний підхід», для кожної задачі окремо готувалися дані і створювалася математична модель. Такий підхід зумовлював інформаційну надмірність (такі самі дані могли використовуватись для розв’язання різних задач) і математичну надмірність (моделі розв’язання різних задач мали однакові блоки). Типовими прикладами систем оброблення даних є системи керування запасами, виписування рахунків, нарахування заробітної плати.Інформаційні системи другого покоління відомі під назвою «Management Information System» — MIS («управлінські інформаційні системи» або «інформаційні системи в менеджменті»). У нашій літературі використовується термін «АСУ — концепція баз даних». Головною функцією таких систем є забезпечення керівництва інформацією. Типову управлінську інформаційну систему характеризує структурований потік інформації, інтеграція задач оброблення даних, генерування запитів і звітів. Системи підтримки прийняття рішень — СППР (Decision Support Systems — DSS) — це інформаційні системи третього покоління. СППР — інтерактивні комп’ютерні системи, які призначені для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень стосовно слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Iнтерес до СППР як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці у сфері управління економікою постійно зростає. У багатьох країнах розроблення та впровадження СППР перетворилося на сферу бізнесу, що швидко розвивається.

   2. Структура інформаційної системи представляється сукупністю її окремих частин, які називаються підсистемами. Останні бувають функціональними і забезпечують. Функціональна частина складається з ряду підсистем, які вирішують конкретні завдання планування, контролю, аналізу, обліку та управління діяльністю об’єктів. Для забезпечення нормальної діяльності основної частини інформаційної системи в її складі має бути забезпечує підсистема.

Загальна структура інформаційної системи – це комплекс підсистем, призначення яких може бути різним. Так, забезпечують бувають:

·  інформаційними;

·  технічними;

·  математичними і програмними;

·  організаційними;

·  правовими.

Підсистема інформаційного забезпечення

Підсистема ІС – це єдина система класифікації та кодування інформації, уніфікована система документації, схема інформаційних потоків, які циркулюють в організації та методологія організації баз даних.

Структура інформаційної системи передбачає цей елемент для забезпечення своєчасного формування і видачі достовірної інформації для управлінських рішень.Для того щоб грамотно організувати інформаційне забезпечення, необхідне наступне:

– ясно представляти цілі , завдання, що виконуються функції всієї інформаційної системи;

– точно визначити рух інформації і представити його у вигляді схеми інформаційних потоків;

– удосконалювати процес документообігу;

– використовувати діючу систему класифікації та кодування;

– володіти методологією створення інформаційно-логічних моделей зв’язків;

– створювати масиви інформації на носіях даних.

Підсистема технічного забезпечення

Технічним забезпеченням є сукупність технічних засобів для забезпечення працездатності інформаційної системи та документація на них .

Технічні засоби представлені комп’ютерами будь-яких моделей; пристроями збору, накопичення інформації, а також її обробки, передачі та організації виводу; пристроями передачі даних; оргтехнікою та приладами автоматичного зчитування інформації; експлуатаційними матеріалами та ін

Підсистема математичного та програмного забезпечення ІС

Структура інформаційної системи передбачає наявність підсистеми математичного та програмного забезпечення, яка є сукупністю математичних методів, алгоритмів і програм для виконання цілей і завдань функціонування.

Засоби математичного забезпечення включають в себе засоби моделювання управлінських процесів, математичного програмування та ін

Програмне забезпечення – це розроблені програмні продукти з технічною документацією до них.

Організаційне забезпечення

Ця підсистема є сукупністю методів і засобів, спрямованих на регламентацію користування технічними засобами і взаємодії працівників між собою в період розробки та промислової експлуатації ІС.

Функції підсистеми полягають в аналізі чинного типу управління та виявленні завдань, що вимагають автоматизації; постановці завдань до виконання на комп’ютері, обгрунтування їх ефективності; розробці управлінських рішень структурі організації, методологій вирішення завдань, що підвищують ефективність системи управління.

Підсистема правового забезпечення

Вона являє собою правові норми, що визначають створення інформаційної системи, її юридичний статус. Основним завданням правового забезпечення вважається зміцнення законності системи, тому його складають закони, укази, інструкції, постанови тощо

Архітектура інформаційної системи визначено концепцією, яка визначає модель, структуру, функції та взаємозв’язки компонентів.

3. Функціональні підсистеми інформаційних систем

Система є складною, якщо може бути описана більш ніж однією мовою (академік А. І. Берг). Одним з основних властивостей ІС є подільність на підсистеми, яка має гідності з точки зору її розробки та експлуатації, до яких відносяться:

o спрощення розробки та  модернізації ІС в результаті  спеціалізації груп проектувальників  по підсистемах;

o спрощення впровадження  та поставки готових підсистем  відповідно до черговості виконання  робіт;

o спрощення експлуатації  ІС внаслідок спеціалізації працівників  предметної області.

         Зазвичай виділяють функціональні і забезпечують підсистеми. Функціональні підсистеми ІС інформаційно обслуговують певні види діяльності економічної системи (підприємства), характерні для його структурних підрозділів та (або) функцій управління. Інтеграція функціональних підсистем в єдину систему досягається за рахунок створення і функціонування забезпечують підсистем, таких як інформаційна, математична, технічна, організаційно-правова та кадрова підсистеми.

               Функціональна підсистема ІС являє собою комплекс економічних завдань з високим ступенем інформаційних обмінів (зв'язків) між завданнями. При цьому під завданням будемо розуміти певний процес обробки інформації з чітко визначеним безліччю вхідний і вихідний інформації (наприклад, нарахування відрядної заробітної плати, облік приходу матеріалів, оформлення замовлення на закупівлю і т.д.).