Поняття та форми господарськоправової відповідальності

1 — покупець-платник передає до свого банку заяву на відкриття акредитива;

2 — банк депонує кошти на рахунку 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами», бухгалтерським проведенням:

3 — банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива;

4 — банк постачальника, після одержання повідомлення, інформує постачальника про відкриття акредитива, який обліковує на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до сплати» (на балансових рахунках жодних записів не здійснюють, бо гроші не надійшли);

5 — постачальник відвантажує товар покупцеві;

6 — постачальник передає товарно-транспортні накладні та розрахункові документи своєму банку для одержання платежу;

7 — банк постачальника, одержавши зазначені документи, перевіряє їх та звіряє з умовами реалізації акредитива;

8 — банк постачальника надсилає документи спецзв'язком до банку-емітента;

9 — банк-емітент після перевірки сплачує надіслані документи га сповіщає про платіж банк-контрагент:

10 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника.

 

У даному випадку сума депонованого акредитива підлягає перерахуванню із банку-емітента у виконуючий банк. Послідовність операцій така.

1. Покупець-платник подає заяву своєму банку на відкриття акредитива.

2. Банк заявника акредитива (емітент) прийняту до виконання заяву враховує на прибутку позабалансового рахунка 9802 «Акредитиви до оплати» і перераховує гроші з поточного рахунка в банк постачальника бухгалтерським проведенням:

3. Заява на акредитив отримана банком постачальника, одержані гроші зараховуються на рахунок бухгалтерським проведенням:

4. Постачальник, після одержання повідомлення від банку про надходження акредитива, відвантажує товар і передає реєстри рахунків та транспортні документи у свій банк.

5. Банк постачальника перевіряє документи останнього на відповідність умовам, передбаченим акредитивом, сплачує їх і надає виписку з рахунка:

6. Банк постачальника повідомляє банк покупця про проведений платіж.

7. Банк покупця, одержавши повідомлення, списує суму акредитива на зменшення позабалансового рахунка.

 

Схема здійснення розрахунків за покритим акредитивом, відкритим у банку-емітенті:

 

1 - укладення угоди купівлі-продажу;

2 - подання заяви банку-емітенту на відкриття покритого відкличного/безвідкличного акредитива;

3 - депонування коштів на рахунку "Розрахунки акредитивами";

4 - банк-емітент повідомляє банк бенефіціара про відкриття акредитива;

5 - банк бенефіціара повідомляє бенефіціара про відкриття й умови акредитива;

6 - відвантаження продукції;

7 - подання розрахункових документів;

8 - пересилання документів між банками;

9 - перевірка всіх умов акредитива на підставі реєстру документів і списання коштів з рахунку "Розрахунки акредитивами";

10 - перерахування коштів на рахунок бенефіціара;

11 - зарахування коштів на рахунок бенефіціара.

 

Існує кілька можливостей розрахунку у міжнародній торгівлі - банківський переказ, документарне інкасо, документарний акредитив, розрахунок за відкритим рахунком, розрахунок за допомогою векселів або чеків. Сторони роблять свій вибір, виходячи з можливостей банків, платоспроможності і репутації контрагента, наявності кредитних угод, строків, виду товару і багато чого іншого. Однак саме документарний акредитив найбільш вигідний експортеру - він дозволяє гарантовано отримати оплату майже миттєво після відвантаження. Акредитив менш вигідний для імпортера, оскільки він стає заявником і на нього лягають всі витрати, пов'язані з його оформленням. Тим не менш, високий ризик невиконання зобов'язань є більш серйозною проблемою, і акредитив дозволяє вирішити її.

Таким чином, документарний акредитив є важливою формою розрахунків при торгових операціях, особливо якщо ці операції мають міжнародний характер.

До  достоїнств акредитива можна віднести:

Для продавця - акредитив знімає ризик неплатоспроможності покупця, тому що акредитив - це безумовне зобов'язання банку здійснити оплату незалежно від наявності або відсутності в банку коштів від заявника акредитива. Таким чином, акредитив забезпечує більш високий ступінь захисту інтересів продавця в порівнянні з оплатою за фактом поставки або через документарне інкасо. Акредитив дозволяє уникнути всіх основних ризиків міжнародних торгових операцій - кредитних (неплатоспроможність), пов'язаних з переведенням грошових коштів, поштових і юридичних. Єдиним винятком є ​​політичні ризики, страховки від яких не існує. Тому продавець наполягає на використанні акредитива в разі непевності в платоспроможності покупця, але наявності стабільної економічної та політичної ситуації в його країні і доброї репутації банку-емітента.

Для покупця - забезпечує більш високу ступінь захисту інтересів покупця в порівнянні з авансовим платежем, а також знімає ризик недобросовісності продавця, тому що за акредитивом можуть вимагатися, серед інших документів, документи, виписані третіми незалежними сторонами (торгово-промислова палата, страхова компанія , незалежний інспектор і т. д.). До того ж наявність «Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів», які отримали міжнародне визнання, які чітко визначають і розмежовують зобов'язання сторін акредитива, дає можливість відстоювання інтересів заявника або бенефіціара. Для продавця основним ризиком є, крім кредитного та політичного, ризик невиконання зобов'язань - і акредитив повністю покриває цей ризик. Таким чином, заявляти акредитив вигідно у випадку наявності серйозного ризику невиконання зобов'язань щодо якості, кількості яких термінів поставки (зрозуміло, відповідні умови повинні бути включені в договір).