Основні завдання представництва прокурора у цивільному процесі

  Апеляційні скарги вносяться керівником прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді справ або які виявили незаконні судові рішення, постановлені без участі прокурора. Скарга також може бути подана керівниками прокуратури вищого рівня та прокурором, який подав позов.

  Касаційні скарги вносяться керівниками прокуратур обласного рівня, працівники яких брали участь у розгляді справ в апеляційній інстанції або які виявили незаконні судові рішення, постановлені без участі прокурора. Керівниками прокуратур районного рівня вносяться касаційні скарги на ухвали про повернення або залишення апеляційної скарги без руху, відмову у відкритті апеляційного провадження. Скарга також може бути подана керівниками прокуратури вищого рівня.

   У разі якщо справу розглянуто без участі прокурора, внесення апеляційної чи касаційної скарги забезпечється прокурором, який подав позов, заяву, скаргу або вступив у справу.

    Заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України вносяться за підписом керівників Генеральної прокуратури України відповідно до розподілу обов’язків та вимог процесуального законодавства.

  Прокурорами обласного рівня за наявності підстав для внесення заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України не менш як за місяць до закінчення процесуального строку на внесення заяви надсилється до Генеральної прокуратури України вмотивоване клопотання із долученням копій судових рішень. У разі пропуску строку з поважних причин надаються докази на їх підтвердження.

  Участь у розгляді цивільних та адміністративних справ у місцевих загальних судах забезпечується прокурорами районного рівня за місцем розташування суду.

  Підрозділи представництва та інші підрозділи прокуратур обласного рівня відповідно до їх компетенції забезпечують участь  у розгляді  справ в апеляційних судах за їх місцезнаходженням, у судах першої інстанції у справах за власними позовами, а також у найбільш актуальних та резонансних справах за позовами підпорядкованих прокурорів.

   Організація участі прокурорів у розгляді справ у касаційній інстанції у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищому господарському суді України, Вищому адміністративному суді України, а також у Верховному Суді України покладена на Головне управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень та інші підрозділи Генеральної прокуратури України відповідно до їх компетенції.

    Підрозділи представництва інтересів громадян і держави в судах та інши підрозділи згідно з їх компетенцією за наявності підстав готують позови, заяви, скарги та надсилають їх до суду за підписом керівників прокуратур, організовують участь у їх розгляді, вступають в розгляд справ за позовами, заявами інших осіб. У разі необхідності витребують додаткові матеріали.   

  Прокурором також забезпечється своєчасне та принципове реагування на виявлені під час реалізації представницьких повноважень факти незаконних дій (бездіяльності) суддів, постановлення ними неправосудних рішень, тяганини з розглядом справ. У разі встановлення даних про вчинення суддею дисциплінарного проступку прокурорам обласного рівня в межах визначених законом строків застосування дисциплінарного стягнення ініціюється питання про притягнення судді до відповідальності шляхом звернення у встановленому законом порядку із заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

  У випадку виявлення фактів порушення суддею присяги  прокурорам обласного рівня надсилається до Генеральної прокуратури України вмотивоване клопотання щодо ініціювання питання про звільнення судді з посади. До клопотання долучаються копії матеріалів справи, у тому числі судових рішень, які підтверджують висновки про порушення суддею присяги, та документи, що свідчать про настання негативних наслідків.

    Прокурор також  має право на відкриття виконавчого провадження за його заявою на підставі виконавчого документа. У випадках відкриття виконавчого провадження за заявою прокурора, який набуває статусу учасника виконавчого провадження, користуватися правами, визначеними Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» має право перевіряти додержання законодавства щодо виконання судових рішень у діяльності органів виконавчої, казначейської та податкової служб, банківських, кредитно-фінансових установ, інших суб’єктів, які виконують  рішення, та їх посадових осіб, крім постанов суду у справах про адміністративні правопорушення. При виявленні в ході здійснення захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень порушень закону в діяльності органів, установ та організацій, а також у діях фізичних осіб вживаються  заходи щодо їх усунення відповідно до повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру». [3,9]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Зміни в законодавстві.

 

    З 01.12.2012 року набрав чинності  закон України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури". Торкнулися дані зміни і в частині порядку представництва прокурором інтересів держави та громадянина в суді. Зокрема, на даний момент в цивільному процесі прокурором самостійно визначається, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також  зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

  У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

  З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Аналогічні зміни внесено і до кодексу адміністративного судочинства України.

  Відповідні зміни внесено і до закону України "Про прокуратуру". Так, ст.36 вказаного закону визначено, що прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу.  Підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Підставою представництва в суді інтересів громадянина  є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий  вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.

   Слід зазначити, що до даних змін прокурор міг звертатись до суду в інтересах громадянина з урахуванням і матеріального стану особи (відсутність постійного заробітку, наявність статусу безробітного, тощо). На сьогодні такі підстави будуть взяті судом до уваги лише за умови відсутності на території адміністративно-територіальної одиниці центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Тобто, якщо такий центр не розпочав надавати такого виду правової допомоги жителям міста та району, міжрайонна прокуратура може здійснювати представництво у суді інтересів громадян з такої підстави, як неспроможність громадянина через свій матеріальний стан самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.

  У будь-якому випадку, обираючи форму представництва, передбачену законодавством, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. [3,4]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок .

 

Конституційний суд  України ще у 1999 році визначив, що представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва не лише складом представників і колом суб’єктів, інтереси яких вони представляють, а й обсягом повноважень та формами реалізації. За цими визначеннями стоять суспільні та державні інтереси, які часто можуть бути захищені лише прокурором. Тільки прокурорське представництво у правовідносинах надає можливість уникнути вузького трактування відомчих інтересів окремих органів і комплексно захистити порушені права, лише прокурор може наполягати на розгляді судом вимог у разі самоусунення посадовців, уповноважених представляти державу або громадян, особливо коли ці посадовці самі сприяли порушенню закону.

  З прийняттям нового  закону точніше визначаються статус та права прокурора у процесі. Конкретизація повноважень надає можливість ефективніше захищати інтереси держави і громадянина в суді. Усуваються прогалини у законодавстві, порушники закону позбавляються можливості уникнути відповідальності через формальні «зачіпки». Приміром, раніше у прокурорів під час виявлення грубих порушень закону виникали труднощі з визначенням позивача за своїми позовами. В одних випадках не було уповноваженого державного органу, в інших — такий орган не був уповноважений звертатися до суду. Зі змінами до закону прокурор зможе звертатися до суду, самостійно набуваючи статусу позивача.

Розмежування компетенції  прокурорів різних рівнів у питанні  ініціювання перегляду судових рішень дає змогу більш виважено підійти до застосування цього процесуального важеля. Скажімо, ініціювати перегляд за нововиявленими обставинами зможуть прокурори обласного і вищого рівня, а право внесення заяв про перегляд Верховним судом надано лише Генпрокурору та його заступникам. Прокурор отримав змогу знайомитися з матеріалами справ на будь-який стадії, що дає змогу уникнути його необґрунтованої участі у розгляді судових справ, порушених за позовами інших осіб.

Важлива законодавча  новація — право прокурора  отримувати виконавчі документи  за своїми позовами для ефективнішого  контролю за виконанням судових рішень.

Така чітка регламентація  прав та обов’язків прокурора відповідає вимогам прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року «Рекомендацій щодо ролі прокурорів за межами кримінального правосуддя», у яких наголошено на необхідності уникнення будь-якого різного трактування обов’язків та повноважень прокурорів у суді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

 

1.Про прокуратуру. Верховна Рада України; Закон від 05.11.1991 № 1789-XII.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1789-12 станом на 10.01.2013р.

2.Цивільний процесуальний  кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.03.2004 № 1618-IV. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 станом на 10.01.2013р.

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури.  Верховна Рада України; Закон від 18.09.2012 № 5288-VI. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5288-17 станом на 10.01.2013р.

4. Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури" http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=44147 станом на 10.01.2013р. 

5. Лемик Р.,  Завдання і форми участі прокурора в цивільному процесі. Вісник Лвів. Ун-ту.Серія юрид. 2011. Вип. 54. С. 232–238

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlnu_yu/2011_54/232civ54.pdf станом на 10.01.2013р.

6. Анатолій Головін, Голова Конституційного Суду України. Діяльність прокуратури щодо захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина у рішеннях Конституційного Суду України. газета ВР України  «Голос України». 18 вересня 2012 р. №174 (5424)  http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=267068 станом на 10.01.2013р.

7. Заступник Генерального  прокурора України Михайло Гаврилюк: «Прокуратура ефективніше захищатиме інтереси держави і громадянина» «Урядовий кур’єр»18 жовтня 2012. http://ukurier.gov.ua/uk/articles/mihajlo-gavrilyuk-prokuratura-efektivnishe-zahisha/ станом на 10.01.2013р.

8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 21 Закону України "Про прокуратуру". 12 жовтня 2011 року. Справа N 1-20/2011.  http://document.ua/u-spravi-za-konstituciinim-zvernennjam-tovaristva-z-obmezhen-doc71792.html станом на 10.01.2013р.

9 Генеральна прокуратура України. Наказ 28.11.2012 № 6гн

  Про організацію  роботи органів прокуратури щодо  представництва інтересів громадянина  або держави в суді та їх  захисту при виконанні судових  рішень

http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0006900-12 станом на 10.01.2013р.