Місцеве самоврядування України

   МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В  УКРАЇНІ 
 
 
 
 
 

   Нормативно-правові  акти

   Європейська Хартія місцевого самоврядування, ратифікована Законом України від 15.07.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 38.

   Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 p., зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24.

   Закон України «Про вибори депутатів Верховної  Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 06.04.2004 p., зі змінами і доповненнями // Урядовий кур'єр. — 2004. — 9 липня.

   Закон України «Про всеукраїнський і місцеві  референдуми» від 03.07.1991 p., зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 33.

   Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 p., зі змінами і доповненнями // Урядовий кур'єр. — 2002. — 2 серпня.

   Закон України «Про органи самоорганізації  населення» від 11.07.2001 р. // Урядовий кур'єр. - 2001. - 15 серпня.

   Закон України «Про службу в органах  місцевого самоврядування» від  06.07.2001 p., зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. 
 

   1. Поняття місцевого самоврядування

   Відповідно  до ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Стаття 7 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. У розділі XI «Місцеве самоврядування» Конституції України визначено засади організації і діяльності місцевого самоврядування як конституційно-правового інституту.

   У п.15 ч. 1 ст. 92 Конституції України закріплено, що засади місцевого самоврядування визначаються виключно законами України. На сьогодні базовими законами, які встановлюють засади місцевого самоврядування в Україні, є:

   Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 p., зі змінами і доповненнями;

   Закон України «Про органи самоорганізації  населення» від 11.07.2001р.;

   Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 06.04.2004 p., зі змінами і доповненнями;

   Закон України «Про службу в органах  місцевого самоврядування» від 07.06.2001 p., зі змінами і доповненнями;

   Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 p., зі змінами і доповненнями.

   Особливості здійснення в тому числі місцевого  самоврядування у місті Києві, відповідно до Конституції України та законів України, визначає Закон України «Про столицю України — місто-герой Київ» від 15.01.1999 р.

   У ч. 1 ст. 140 Конституції України зазначається, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

   Відповідно  до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

   У ч. 1 ст. З Європейської хартії про місцеве самоврядування місцеве самоврядування визначається як право і реальна здатність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину державних справ і управляти нею, діючи в межах закону, під свою відповідальність і в інтересах місцевого населення. Отже, Хартія розглядає як суб'єкт місцевого самоврядування насамперед органи місцевого самоврядування, однак передбачає в ч. 2 ст. З можливість звернення до зборів громадян, референдуму або будь-якої іншої форми прямої участі громадян там, де це допускається за законом, тоді як відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України та ч. 1 ст. 6 Закону основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування в Україні є територіальна громада. 

   У ст. 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

   2. Система місцевого самоврядування в Україні

 

   Система місцевого самоврядування в Україні включає:

   •  територіальну громаду;

   •  сільську, селищну, міську раду;

   •  сільського, селищного, міського голову;

   •  виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

   •  районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

   •  органи самоорганізації населення. 

   У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або  міської ради, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

   Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна. Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності. 

   Розрізняють кілька форм безпосереднього здійснення територіальними громадами права на місцеве самоврядування, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

   Місцеві вибори. Основні засади, особливості та порядок організації і проведення виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів визначаються Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 06.04.2004 p., зі змінами і доповненнями.

   Депутати  сільських, селищних, міських рад  та сільські, селищні, міські голови обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальних громад. Депутати районних, обласних рад обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальних громад у межах району, області.

   Вибори  депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

   Вибори  депутатів міських рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

   Вибори  депутатів районних у містах рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району у місті.

   Вибори  депутатів районних рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району.

   Вибори  депутатів обласних рад, міст Києва та Севастополя проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної області, міст Києва та Севастополя, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

   Вибори  сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. 

   Відповідно  до частин 1, 2 ст. 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.

   Участь  громадян України у місцевих виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах.

   Право голосу на місцевих виборах мають  громадяни України, котрі належать до відповідних територіальних громад, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території згідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

   Громадяни України, котрі належать до відповідної  територіальної громади, які мають право голосу, можуть шляхом самовисування або через республіканські (в Автономній Республіці Крим), обласні, районні, районні у містах, міські організації політичних партій та їх виборчі об'єднання — блоки брати участь у висуванні кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, роботі виборчих комісій, проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та в інших заходах у порядку, визначеному законами України.

   Не  мають права голосу на місцевих виборах  громадяни України, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі. 

   Депутатом та сільським, селищним, міським головою  може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг вісімнадцяти років та має право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України. Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість непогашена або незнята в установленому законом порядку.

   Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через місцеві організації партій (блоки) або шляхом самовисування у випадках, передбачених Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».  
 

   Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є диференційованим залежно від кількості жителів адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширює свої повноваження відповідна рада, і може становити від 12 до 150 депутатів включно.