Якщо результатом
такого примирення буде повне
відшкодування завданих збитків,
повне усвідомлення вчиненого,
щире каяття має ставитися
питання про закриття кримінальної
справи і звільнення від кримінальної
відповідальності. Виключення має
бути тільки для злочинів проти
життя і здоров‘я, у результаті
яких особа була позбавлена
життя. Але і в цьому випадку
обставини справи, спілкування з
потерпілими, родичами, примирення
з ними та відшкодування збитків
нададуть можливість зменшити
страждання потерпілим з одного
боку, а з іншого усвідомлення
вчиненого може бути запорукою
у майбутньому попередити з
боку цього неповнолітнього наступного
злочину. І тому оцінюючи результати
такого примирення суддя має
також продумати і ставити
питання можливого застосування
виду покарання не пов‘язаного
з позбавленням волі.
Що говорить
на користь такого підходу?
Знову повернемося
до загрозливої статистики злочинності
серед неповнолітніх. Кожен рік
майже до 5 тисяч неповнолітніх
застосовують примусові заходи
виховного характеру і засуджують
більше 21 тисячі неповнолітніх. Якщо
порахувати за останні 5 років
було засуджено до різних строків
та мір покарання 102778 неповнолітніх.
Примусові заходи виховного характеру
застосовано до 23616 неповнолітніх; 2626
неповнолітніх направлені за 5 останніх
років до школи чи училища
соціальної реабілітації. Тобто
за 5 останніх років судом до 126394
неповнолітніх було застосовано
або примусові заходи виховного
характеру або засуджено до
різних строків та видів кримінального
покарання.
Через кілька
років ці діти виростуть і
стануть дорослими. І як ви
думаєте вони будуть відноситися
до тих, хто за банку огірків
позбавив їх свободи. Як може
ставитися до суспільства хлопець
якому за те, що він покатався
на тракторі призначили 12 років
позбавлення волі, або той, який
бравуючи перед друзями намагався
відчинити чийсь Мерседес і
йому також призначили більше
10 років позбавлення волі. Чи коштує
таке покарання за такий злочин
зламаної на все життя долі
дитини. Чи можливо знайти інший
підхід до оцінки вчинків дітей,
які суспільство назвало злочином,
готуванням до злочину, замахом
на злочин, але воно суспільство
передбачило навіть за останні
названі дії позбавлення волі?
Чи гуманні наші закони до
дитини, до нашого з Вами майбутнього?
Чи може існують інші спеціальні
закони, саме для неповнолітніх,
інші методи перевиховання, впливу,
наПопереду – великий крок
на шляху до запровадження
відновного правосуддя як системи,
яка будується на моральності,
людяності, усвідомленні неповнолітнім
злочинцем вчиненого як небезпечного
явища, яке спричинило страждання потерпілій
стороні, біль, каліцтво, смерть; усвідомлення
того, що тільки каяттям перед потерпілим,
відшкодуванням завданих збитків можливо
досягти примирення, прощення, душевного
спокою.
Зараз – важливий
етап запровадження системи ювенальної
юстиції в Україні, метою і
завданням існування якої мають
бути забезпечення прав дитини,
в цілому її цивільних (сімейних,
житлових) і її захист від кримінального
переслідування, у кримінальному
процесі, керуючись принципом
верховенства права, застосовуючи
реституційний підхід та відновне
правосуддя.
Думаємо, що
наші ідеї і думки сприятимуть
тому, що суспільство по-іншому буде
дивитися на наше майбутнє навчання, реабілітації.