Понятие прав и свобод человека

 

    Основные  права не являются исключительными  и не могут быть отменены (ст.22) или  ограничены (кроме предусмотренных  ст.64).

    Статья 22. “Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

    Конституційні права і свободи  гарантуються і не можуть бути скасовані.

    При прийнятті нових  законів або внесенні змін до чинних законів  не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод”. 

    Статья 64. “Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    В умовах воєнного або  надзвичайного стану  можуть встановлюватися  окремі обмеження  прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбаченіСтаттями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 9, 60, 61, 62, 63 Конституції”. 

    Система основных прав отображает международную  практику. Все права закрепленные в Конституции Украины делятся  на личные, политические, социально- экономические.

    Личные  права

    Личные права — это возможности человека, ограждающие от незаконного и нежелательного вмешательства в его личную жизнь и внутренний мир, признанные обеспечить существование, своеобразие и автономию личности.

• право на жизнь (ст.27) “Кожна людина має невід'ємне право на життя.

  Ніхто не може бути свавільно  позбавлений життя. Обов'язок держави  — захищати життя  людини.

  Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я  інших людей від  протиправних посягань”.

• право чести и достоинства (ст.28) “Кожен має право на повагу до його гідності.

  Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або  такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

  Жодна людина без її вільної  згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим  дослідам”.

• право на личную безопасность (ст.29) “Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

  Ніхто не може бути заарештований  або триматися  під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в  порядку, встановлених законом.

  У разі нагальної необхідності запобігти злочинові  чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість  якого протягом сімдесяти  двох годин має  бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

  Кожному заарештованому чи затриманому  має бути невідкладно  повідомлено про  мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

  Кожний  затриманий має право  у будь-який час  оскаржити в суді своє затримання.

  Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого”.

• неприкосновенность жилища (ст.30) “Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

  У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням  життя людей та майна чи з безпосереднім  переслідуванням  осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок  проникнення до житла  чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку ”.

• тайна переписки, телефонных разговоров (ст.31) “Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо”.
• право неприкосновенности семейной жизни (ст.32) “Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

  Не  допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу  без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в  інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

  Кожний  громадянин має право  знайомитися в  органах державної  влади, органах місцевого  самоврядування, установах  і організаціях з  відомостями про  себе, які не є  державною або  іншою захищеною  законом таємницею.

  Кожному гарантується судовий  захист права спростовувати  недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення  будь-якої інформації, а також право  на відшкодування  матеріальної і моральної  шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації ”.

• свобода передвижения (ст.33) “Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну ”.
• право на труд (ст.43) “Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

    Держава створює  умови для повного  здійснення громадянами  права на працю,  гарантує рівні  можливості у виборі  професії та роду  трудової діяльності, реалізовує програми  професійно-технічного  навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

  Використання  примусової праці  забороняється. Не вважається примусовою працею військова  або альтернативна (невійськова) служба, а також  робота чи служба, яка  виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

  Кожен має право на належні, безпечні і здорові  умови праці, на заробітну  плату, не нижчу від  визначеної законом.

  Використання  праці жінок і  неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

  Громадянам  гарантується захист від незаконного  звільнення.

  Право на своєчасне одержання  винагороди за працю  захищається законом”.

• право отказа от показаний на членов семьи (ст.63) “Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

  Засуджений  користується всіма  правами людини і  громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду”.

    Политические  права

    Политические  права — это возможности человека в государственной и общественно- политической жизни, обеспечивающее его политическое самоопределение и свободу, участие в управление государством и обществом.

• свобода передвижения (ст.33) “Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну”.
• свобода мысли, слова (ст.34) “Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

  Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

  Здійснення  цих прав може бути обмежене законом  в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя”.

• свобода мировоззрения и вероисповедания (ст.35) “Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігій у діяльність.

  Здійснення  цього права може бути обмежене законом  лише в інтересах  охорони громадського порядку, здоров'я  і моральності  населення або  захисту прав і  свобод інших людей.

  Церква  і релігійні організації  в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

  Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків  перед державою або  відмовитися від  виконання законів  за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою”.

• свобода политических объединений (ст.36) “Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

  Політичні партії в Україні  сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

  Громадяни мають право на участь у професійних  спілках з метою  захисту своїх  трудових і соціально-економічних  прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

  Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке  об'єднання громадян чи обмежений у  правах за належність чи неналежність до політичних партій або  громадських організацій.

  Усі об'єднання громадян рівні перед законом”.