Мета створення цивільного захисту на ОГД (державні, приватні підприємства)

Служба матеріально-технічного постачання створюється на базі відділу матеріально-технічного постачання об'єкта. Вона розробляє план матеріально-технічного постачання; своєчасно забезпечує формування усіма видами оснащення і продовольства; організовує ремонт техніки і різного майна, підвезення його до ділянок (місць) робіт, зберігання та облік; забезпечує продуктами та предметами першої необхідності персоналу як на об'єкті так і в місцях розселення (евакуації).

На невеличких об'єктах господарської діяльності служби ЦО не створюються, їх функції при проведенні необхідних заходів виконують структурні органи управління цих об'єктів.

В склад керівництва Цивільної оборони об'єкта входять також керівники громадських організацій.

 

 

 

 

 

3. Обов`язки начальника цивільного захисту його заступників (помічників)

Відповідальність за організацію і стан ЦО за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник ЦО, підприємства, установи, організації – їх перший керівник. Начальник ЦО об'єкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого знаходиться об'єкт, а також начальнику ЦО міста (району), на території якого розташований об'єкт. На допомогу начальнику ЦО об'єкта призначається заступник, або декілька. Як правило, призначаються заступники з: інженерно-технічної частини, евакуації, матеріально-технічного постачання. Заступник начальника ЦО з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації на кожну можливу надзвичайну ситуацію, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих; керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення робітників та. службовців в райони розселення і до місця праці (на об'єкті). Заступник начальника ЦО з інженерно-технічної частини — головний інженер об'єкта — керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій, керує аварійно-технічною, протипожежною службами та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлювальними роботами в районі лиха, аварії, в осередку ураження. Заступник начальника ЦО з матеріально-технічного постачання — заступник або помічник директора з постачання — забезпечує накопичення та збереження спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи.

 

 

4. Документи, які розробляються на об`єкті у сфері захисту

Керівними документами, за якими на ОГ організовується підготовка з ЦО, є:

- наказ начальника ЦО  району (міста) за підсумками підготовки  за минулий рік і завдання  на новий навчальний рік;

- програми підготовки  і навчання з ЦО;

- виписки з плану комплектування  курсів ЦО і навчальних установ  підвищення кваліфікації.

У відповідності з цими документами на ОГ розробляються:

- наказ начальника ЦО  об'єкта за підсумками підготовки  з ЦО за минулий рік і  завдання на новий навчальний  рік.

До наказу додаються:

- перелік навчальних груп;

- перелік тем навчання  і тренувань з ЦО;

- тематика підготовки  з ЦО;

- план підготовки керівного  складу невоєнізованих формувань, робітників і службовців об'єкта;

- розклад занять для  кожної навчальної групи.

Крім того, на об'єкті може розроблятися графік використання об’єктів навчально-матеріальної бази.

Облік підготовки і навчання з ЦО на об'єкті ведеться постійно. До облікових документів на ОГ відносяться:

- журнал обліку занять  з ЦО (на кожну групу);

- журнал обліку підготовки  керівного і командно-начальницького  складу на курсах ЦО і навчальних  установах підвищення кваліфікації.

Після вивчення теоретичної частини необхідно закріпити отримані знання в ході різних тренувань і навчань.

Особливо важливими документами, які повинні бути розроблені головним інженером та підписані начальником ОГ є:

1. перспективний план  захисту об`єкту,

2. план евакуації працівників,

3. план забезпечення фінансування  евакуаційних та рятувальних  робіт,

4. технічна документація  ОГ щодо правил експлуатації,

5. висновки комісії щодо  стійкості ОГ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Організація цивільної оборони на об`єктах господарювання (ОГ) покладається головним чином на начальника цивільного захисту та його помічників. Мета створення цивільного захисту на ОГ полягає в проведенні попереджувальних заходів виникнення НС і впровадження заходів на зменшення збитків і втрат у випадках аварій, розробка інженерно-технічних заходів. До складу керівництва ЦО об'єкта входять: начальник ЦО (НЦО), заступники: по евакуації, якому підпорядкована евакокомісія; по заміській зоні; по технічній частині, якому підпорядковується комісія з підвищення сталості роботи підприємства; начальник штабу, який є першим заступником НЦО підприємства. Штаб ЦО здійснює заходи щодо захисту робітників, службовців і населення підвідомчих робітничих мікрорайонів і селищ при стихійних лихах, виробничих аваріях і катастрофах, а також від сучасних засобів ураження. Організовує і забезпечує безупинне управління ЦО. Розробляє плани ЦО об'єкта на мирний і воєнний час, періодично коректує й організовує їх виконання. Організовує і контролює навчання робітників та службовців з Цивільної оборони і підготовку формувань ЦО об'єкта. Особливо важливими документами, які повинні бути розроблені головним інженером та підписані начальником ОГ є: перспективний план захисту об`єкту, план евакуації працівників, план забезпечення фінансування евакуаційних та рятувальних робіт, технічна документація ОГ щодо правил експлуатації, висновки комісії щодо стійкості ОГ.

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. – М.: Высш. шк., 1986.

2. Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. – М., 2000.

3. Безпека життєдіяльності. Підручник / За ред. Я.Бедрія. – Львів: Афіша, 1998.

4. Депутат О.П., Коваленко  І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. – Львів.: Афіша, 2001.

5. Заплотинський В.М. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. – К., 2000. – 280 с.

6. Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001. – 320 с.

7. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності  людини: Навчальний посібник. - Л., 2000. - 186 с.

8. Пістун І.П. та інші. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995.

9. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – К., 2004. – 439 с.

 

 

                                                                                             

 

 

 

 

 

 

   Додатки

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 9 січня 2014 р. № 11

Київ

Про затвердження Положення про єдину  
державну систему цивільного захисту

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про єдину державну систему цивільного захисту, що додається.

2.  Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям забезпечити реалізацію Положення, затвердженого цією постановою.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

Інд.70

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 9 січня 2014 р. № 11

ПОЛОЖЕННЯ 
про єдину державну систему цивільного захисту

Загальні питання

1. Це Положення регулює  питання здійснення заходів цивільного  захисту в державі, визначає склад  органів управління та сил  цивільного захисту, планування  діяльності єдиної державної  системи цивільного захисту, порядок  виконання нею завдань та організації  взаємодії.

Керівництво та загальна структура єдиної державної  
системи цивільного захисту

5. Керівництво єдиною  державною системою цивільного  захисту здійснює Кабінет Міністрів  України.

Безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту здійснює ДСНС.

6. Єдина державна система  цивільного захисту складається  з постійно діючих функціональних  і територіальних підсистем та  їх ланок.

7. Функціональні підсистеми  єдиної державної системи цивільного  захисту (далі — функціональні  підсистеми) створюються у відповідних  сферах суспільного життя центральними  органами виконавчої влади з  метою захисту населення і  територій від надзвичайних ситуацій  у мирний час та в особливий  період, забезпечення готовності  підпорядкованих їм сил і засобів  до дій, спрямованих на запобігання  і реагування на надзвичайні  ситуації.

Безпосереднє керівництво діяльністю функціональної підсистеми здійснюється керівником органу чи суб’єкта господарювання, що створив таку підсистему.

Органи управління та сили цивільного захисту

9. У складі єдиної державної  системи цивільного захисту функціонують  постійно діючі органи управління  цивільного захисту, координаційні  органи, сили цивільного захисту  функціональних і територіальних  підсистем.

10. Постійно діючими органами  управління цивільного захисту, до повноважень яких належать  питання організації та здійснення  заходів цивільного захисту, є:

на державному рівні — Кабінет Міністрів України, ДСНС, а також центральні органи виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми, та підрозділи з питань цивільного захисту у складі їх апаратів;

на регіональному рівні — Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, територіальні органи ДСНС;

 

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ   ПОСТАНОВА

від 26 червня 2013 р. № 444   Київ

Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях

Відповідно до частини четвертої статті 39 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, що додається.

2. Ця постанова набирає  чинності з 1 липня 2013 року.

Прем'єр-міністр України	М.АЗАРОВ
Інд. 70

 

ЗАТВЕРДЖЕНО   постановою Кабінету Міністрів України   від 26 червня 2013 р. № 444

ПОРЯДОК  
здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях

1. Цей Порядок визначає  механізм організації навчання  населення діям у надзвичайних  ситуаціях (далі - навчання населення), його структуру, види та форми.

2. Навчання населення  здійснюється:

за місцем роботи - працюючого населення;

за місцем навчання - дітей дошкільного віку, учнів та студентів;

за місцем проживання - непрацюючого населення.

3. Організація навчання  населення покладається:

працюючого та непрацюючого - на ДСНС, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування;

дітей дошкільного віку, учнів та студентів - на МОН.

4. Навчально-методичне забезпечення  навчання населення здійснюється  ДСНС разом з МОН.

5. Навчання населення  складається з:

навчання безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях;

навчання за межами підприємств, установ та організацій керівного складу і фахівців з питань цивільного захисту та пожежної безпеки;

практичної підготовки під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту;

навчання під час здобуття відповідного освітнього рівня у навчальних закладах системи освіти;

самостійного вивчення інформації про дії в умовах надзвичайних ситуацій.

6. Навчання працюючого  населення здійснюється безпосередньо  на підприємстві, в установі та  організації згідно з програмами  підготовки працівників до дій  у надзвичайних ситуаціях, а також  під час проведення спеціальних  об’єктових навчань і тренувань  з питань цивільного захисту.

7. Програми підготовки  працівників до дій у надзвичайних  ситуаціях розробляються і затверджуються  підприємствами, установами, організаціями  на підставі програм та організаційно-методичних  вказівок з підготовки населення  до дій у надзвичайних ситуаціях, що розробляються і затверджуються  ДСНС, Радою міністрів Автономної  Республіки Крим, місцевими державними  адміністраціями, органами місцевого  самоврядування.

Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються із ДСНС.

8. Програми підготовки  працівників до дій у надзвичайних  ситуаціях поділяються на:

загальної підготовки працівників підприємств, установ та організацій;