Контрольная работа по "Гражданскому праву"

 

Питання до семінарів з  ПІВ на вівторок:

1. Поняття співавторства

2. Підстави виникнення  авторського права

3. Особисті немайнові  права автора

4. Майнові права автора  чи іншої особи, що має авторське  право

5. Право доступу та  право слідування

6. Обмеження авторських прав

7. Поняття та види суміжних  прав

8. Об'єкти суміжних  прав  

1.  Стаття 13. Співавторство  

     1. Співавторами  є  особи,  спільною  творчою   працею   яких  
створено твір.  

     Авторське  право на твір,  створений у  співавторстві, належить  
всім співавторам незалежно від того,  чи утворює такий  твір  одне  
нерозривне  ціле  або  складається  із  частин,  кожна  з яких має  
самостійне значення.  

     Відносини  між співавторами визначаються  угодою, укладеною між  
ними.  

     Право опублікування  та  іншого  використання  твору в цілому  
належить всім співавторам.  

     Якщо твір, створений у співавторстві, утворює  одне нерозривне  
ціле,  то  жоден  із  співавторів  не  може  без достатніх підстав  
відмовити іншим у дозволі на опублікування,  інше використання або  
зміну твору.  

     У разі  порушення  спільного авторського права  кожен співавтор  
може доводити своє право в судовому порядку.  

     2. Якщо  твір,  створений  у  співавторстві,  складається   з  
частин,  кожна  з  яких  має  самостійне  значення,  то  кожен  із  
співавторів має право використовувати створену ним  частину  твору  
на   власний   розсуд,   якщо   інше  не  передбачено  угодою  між  
співавторами.  

     3. Співавторством  є  також  авторське  право   на   інтерв'ю.  
Співавторами інтерв'ю є особа,  яка дала інтерв'ю,  та особа,  яка  
його взяла.  

     Опублікування  запису інтерв'ю  допускається  лише  за  згодою  
особи, яка дала інтерв'ю.  

     4. Винагорода  за  використання  твору належить  співавторам у  
рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.  

     5. Зазначені положення не поширюються  на випадки оприлюднення  
чи  надання  інформації  на підставі Закону України "Про доступ до  
публічної інформації" ( 2939-17 ).

 

2.   Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права.  
                Презумпція авторства  

     1. Первинним суб'єктом,  якому належить  авторське  право,  є  
автор твору.  

     За відсутності  доказів іншого автором твору вважається особа,  
зазначена як автор на оригіналі або примірнику  твору  (презумпція  
авторства).  

     Це положення   застосовується також у разі  опублікування твору  
під псевдонімом, який ідентифікує автора.  

     2. Авторське  право  на  твір  виникає внаслідок факту його  
створення.  Для  виникнення  і  здійснення  авторського  права  не  
вимагається реєстрація твору  чи  будь-яке  інше  спеціальне  його  
оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.  

     3. Особа,  яка має авторське право (автор твору чи будь-яка  
інша особа,  якій на законних підставах передано авторське майнове  
право   на   цей   твір),  для  сповіщення  про  свої  права  може  
використовувати  знак  охорони   авторського   права.   Цей   знак  
складається з таких елементів:  

     латинська   літера "c", обведена колом, - (зображення  знака не  
наводиться);  

     ім'я особи,  яка має авторське право;  

     рік першої  публікації твору.  

     Знак охорони   авторського права проставляється  на оригіналі і  
кожному примірнику твору.  

     4. Якщо твір  опубліковано анонімно  чи  під   псевдонімом  (за  
винятком  випадку,  коли псевдонім однозначно ідентифікує автора),  
видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначені на  творі)  
вважається   представником  автора  і  має  право  захищати  права  
останнього.  Це положення діє до того часу,  поки автор  твору  не  
розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство.  

     5. Суб'єкт   авторського   права  для   засвідчення  авторства  
(авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту  
і  дати  опублікування  твору  чи договорів,  які стосуються права  
автора  на  твір,  у  будь-який  час   протягом   строку   охорони  
авторського  права  може  зареєструвати  своє  авторське  право у  
відповідних державних реєстрах.  

     Державна  реєстрація  авторського  права   і   договорів,   які  
стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно  
до    затвердженого    Кабінетом    Міністрів    України   порядку  
( 1756-2001-п ). Установа складає і періодично видає каталоги всіх  
державних реєстрацій.  

     За  підготовку  Установою  до державної  реєстрації авторського  
права  і  договорів,  які  стосуються  права   автора   на   твір,  
сплачуються  збори,  розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів  
України ( 1756-2001-п ).  

     Про  реєстрацію авторського права  на твір Установою  видається  
свідоцтво.  За  видачу свідоцтва сплачується державне мито,  кошти  
від сплати якого перераховуються до  Державного  бюджету  України.  
Розмір  і  порядок  сплати  державного  мита  за  видачу свідоцтва  
визначаються законодавством.  

     Особа, яка  володіє матеріальним  об'єктом,  в  якому  втілено  
(виражено)  твір,  не  може перешкоджати особі,  яка має авторське  
право, у його реєстрації.  
 

 3. Стаття 14. Особисті немайнові права автора  

     1. Автору належать такі особисті немайнові права:  

     1) вимагати  визнання  свого   авторства   шляхом   зазначення  
належним  чином  імені  автора  на  творі  і його примірниках і за  
будь-якого  публічного  використання  твору,  якщо  це   практично  
можливо;  

     2) забороняти   під   час   публічного   використання   твору  
згадування свого імені,  якщо він як автор твору бажає  залишитись  
анонімом;  

     3) вибирати   псевдонім,   зазначати   і  вимагати  зазначення  
псевдоніма замість  справжнього  імені  автора  на  творі  і  його  
примірниках і під час будь-якого його публічного використання;  

     4) вимагати   збереження   цілісності   твору   і  протидіяти  
будь-якому перекрученню,  спотворенню  чи  іншій  зміні  твору або  
будь-якому іншому  посяганню  на  твір,  що може зашкодити честі і  
репутації автора.  

     2. Особисті немайнові права автора  не  можуть  бути  передані  
(відчужені) іншим особам.  

    4. Стаття 15. Майнові права автора  

     1. До майнових прав автора (чи  іншої особи, яка має авторське  
право) належать:  

     а) виключне  право на використання твору;  

     б) виключне  право на дозвіл або заборону  використання  твору  
іншими особами.  

     Майнові права   автора  (чи  іншої  особи,  яка  має авторське  
право) можуть бути  передані  (відчужені)  іншій  особі  згідно  з  
положеннями  статті  31  цього  Закону,  після  чого ця особа стає  
суб'єктом авторського права.  

     2. Виключне  право на використання  твору   автором  (чи  іншою  
особою,  яка  має  авторське  право) дозволяє йому використовувати  
твір у будь-якій формі і будь-яким способом.  

     3. Виключне  право автора (чи іншої особи,  яка має  авторське  
право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає  
йому право дозволяти або забороняти:  

     1) відтворення  творів;  

     2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;  

     3) публічну  демонстрацію і публічний показ;  

     4) будь-яке   повторне   оприлюднення   творів,   якщо   воно  
здійснюється  іншою  організацією,  ніж  та,  що  здійснила  перше  
оприлюднення;  

     5) переклади  творів;  

     6) переробки,  адаптації,  аранжування та інші  подібні  зміни  
творів;  

     7) включення   творів   як  складових  частин  до  збірників,  
антологій, енциклопедій тощо;  

     8) розповсюдження  творів шляхом першого  продажу,  відчуження  
іншим  способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та  
шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;  

     9) подання своїх  творів до загального  відома  публіки  таким  
чином,  що  її  представники  можуть  здійснити доступ до творів з  
будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;  

     10) здавання  в майновий найм і (або) комерційний  прокат після  
першого   продажу,   відчуження   іншим   способом  оригіналу  або  
примірників  аудіовізуальних  творів,  комп'ютерних  програм,  баз  
даних,   музичних   творів   у   нотній  формі,  а  також  творів,  
зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або  у  формі,  яку  зчитує  
комп'ютер;  

     11) імпорт примірників  творів.  

     Цей перелік  не є вичерпним.  

     4. Виключні  права авторів на використання  творів архітектури,  
містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх  
участі у реалізації проектів цих творів.  

     5.  За  винятком  випадків, передбачених статтями 21-25 цього  
Закону,  автор (чи інша особа,  яка має авторське право) має право  
вимагати   виплати  винагороди  за  будь-яке  використання  твору.  
Винагорода може здійснюватися у формі  одноразового  (паушального)  
платежу,  або  відрахувань  за  кожний проданий примірник чи кожне  
використання твору (роялті), або комбінованих платежів.  

     Розмір і  порядок виплати авторської винагороди  за створення і  
використання  твору  встановлюються  в  авторському договорі або у  
договорах,  що укладаються  за  дорученням  суб'єктів  авторського  
права   організаціями   колективного  управління  з  особами,  які  
використовують твори.  

     Кабінетом  Міністрів України можуть установлюватися  мінімальні  
ставки   авторської   винагороди  (  72-2003-п  )  та  порядок їх  
застосування.  

     6.   Обмеження  майнових  прав,  встановлені  статтями  21-25  
цього Закону,  здійснюються за умови,  що  вони  не  завдаватимуть  
шкоди  використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні  
інтереси автора.  

     7. Якщо примірники правомірно опублікованого  твору  законним  
чином  введені  у  цивільний  обіг  шляхом  їх  першого  продажу в  
Україні,  то допускається  їх  повторне  введення  в  обіг  шляхом  
продажу,  дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має  
авторське право) і  без  виплати  авторської  винагороди,  а  щодо  
творів образотворчого мистецтва - з урахуванням положень статті 27  
цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм  
чи  комерційний  прокат  залишається  виключно за особою,  яка має  
авторське право.

 

 

5. Стаття 26. Право доступу до твору образотворчого мистецтва  

     При передачі  твору образотворчого мистецтва  чи  матеріального  
об'єкта,  в якому втілено цей твір,  у власність іншій особі автор  
має  право  вимагати  доступу  до  цього  твору   з   метою   його  
використання  для відтворення (виготовлення примірників,  слайдів,  
карток,  переробок тощо) за умови,  що це не порушує законні права  
та  інтереси  власника твору образотворчого мистецтва.  Власник не  
може відмовити автору в доступі до твору  без  достатніх  підстав.  
При  цьому  від  власника  твору  не можна вимагати доставки твору  
авторові.  

     Стаття 27. Право слідування  

     Автор твору  образотворчого мистецтва,  а  у разі його смерті -  
спадкоємці  впродовж  встановленого статтею 28 цього Закону строку  
користуються   щодо    проданих    автором    оригіналів    творів  
образотворчого  мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти  
відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон,  
галерею,  салон,  крамницю  тощо,  що йде за першим його продажем,  
здійсненим автором твору (право слідування).  Виплата винагороди у  
цьому  випадку  здійснюється  зазначеними  аукціонами,  галереями,  
салонами, крамницями тощо.  

     Збір і   виплата   винагороди,   одержаної    в    результаті  
використання  права  слідування,  здійснюються  особисто  автором,  
через  його  повіреного   або   через   організації   колективного  
управління.  

   6 Закон України «Про авторське право і суміжні права» (статті 21—25 цього Закону) допускає досить широкий перелік способів використання творів без згоди автора, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення. Як найбільш поширені, можна розглядати такі випадки вільного використання твору: 
 
• використання цитат з опублікованих творів, цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, але в обсязі, виправданому поставленою метою; 
 
• використання літературних і художніх творів, таких як ілюстрації у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру в обсязі, виправданому поставленою метою; 
 
• відтворення творів для судового й адміністративного провадження; публічного виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній; 
 
• відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях; 
 
• передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, виправданому поставленою метою; 
 
• відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних); 
 
• відтворення примірників твору для навчання; 
 
• відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті; 
 
• репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли: а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті; б) відтворення твору е поодиноким випадком і не має систематичного характеру; в) немає обмежень зі сторони організацій колективного управління щодо умов такого відтворення. 
 
Крім того, цей Закон передбачає окремі випадки обмеження виключних майнових прав для деяких видів творів, наприклад, вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм правомірними власниками примірників цих програм, а також право доступу автора до твору образотворчого мистецтва чи матеріального об'єкта, в якому втілено цей твір. 
 
Також допускається вільне відтворення творів виключно в особистих цілях без дозволу автора і без виплати авторської винагороди.